Никанор (Дейнега)

римо-католицький єпископ

Никано́р Дейне́га (8 грудня 1907, Свистільники — 8 листопада 1982, Львів) — єпископ Української греко-католицької церкви; з лютого 1972 року єпископ-помічник Львівської архієпархії.

Никанор (Дейнега)
Микола Петрович Дейнега
Меморіальна таблиця преосвященному владиці Никанору (Дейнезі) у Львові
Єпископ-помічник Львівської архієпархії
лютий 1972 — 8 листопада 1982
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Архимандрит Унівської лаври
1 травня 1951 — 8 листопада 1982
Попередник: Климентій Шептицький
Наступник: Юрій Макар
 
Діяльність: католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 8 грудня 1907(1907-12-08)
Світанок, Рогатинський район, Івано-Франківська область
Смерть: 8 листопада 1982(1982-11-08) (74 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Похований: Янівський цвинтар
Батько: Петро Дейнега
Священство: 29 жовтня 1939
Єп. хіротонія: лютий 1972

Життєпис ред.

Отець Климентій Шептицький у своєму «Послідньому слові» зазначив, що у випадку його смерті чи арешту обов'язки архімандрита Унівської Свято-Успенської лаври буде виконувати о. Никанор Дейнега. Отця Климентія Шептицького заарештували 1 травня 1947 року.

За час архимандритства о. Никанора збудовано монаші будівлі в Рудному та Брюховичах. Коли владика Володимир Стернюк організував підпільну греко-католицьку семінарію, архімандриту Никанору поручено викладати богослов'я. Разом з єромонахом Юліаном Вороновським о. Никанор переклав з французької мови «Типікон» — Устав студитського чернецтва, який ще до початку Другої світової війни уклали митрополит Андрей Шептицький та Блаженний Климентій Шептицький.

За словами о. Василя Вороновського, архімандрит Никанор Дейнега був мудрою і розсудливою людиною. До нього за порадою зверталися монахи з різних згромаджень.[1]

У 1963 році архимандрит Никанор переїхав до Львова, звідки йому було легше керувати підпільними монастирями, а невдовзі владика Василь (Величковський) висвятив його на епископа підпільної УГКЦ[2].

Вшанування пам'яті ред.

На будинку при вул. Виговського, 58, у Львові, в якому у 19601982 роках мешкав і працював преосвященний владика Никифор, на його честь на початку 2000-х років встановлена меморіальна таблиця авторства львівських скульпторів Василя Гоголя, Анатолія Мельника та Віктора Мельника.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Вшанували владику Никанора Дейнегу. Процитовано 27 червня 2014.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Монастир св. Івана Богослова, оо. Студитів (УГКЦ). Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.

Посилання ред.