Орлики
Орлики де Лазіски — чеський (моравський[1]) баронський рід гербу «Новина», одна з гілок якого у XV столітті (під час гуситських війн) втекла до Польщі, а згодом осіла в Білорусі.
Саме у Білорусі в селі Косуті поблизу Ошмян 21 жовтня 1672 народився Пилип Орлик, якому судилося стати наступником Мазепи, гетьманом України і першим політичним емігрантом в модерній українській історії.
ПредставникиРедагувати
- Станіслав (пом. 1559) — писар польний коронний, жупник Руського воєводства, може, син королівського постільничого Миколая (пом. 1534); дружина Катерина (з Коморовських) — прадід і прабаба Пилипа Орлика, поховані в костелі Святого Станіслава в Кракові[1].
- Ян, Станіслав — у 1566-8 роках навчались у Падуанському університеті[2]
Польська дослідниця Галіна Ковальська стверджувала: родовим маєтком роду Станіслава Орлика гербу Новина були Лазіська (пол. Łaziska) в Сандомирській землі, а не Лазіська поблизу Вельких Стшельц; представники роду перебували на службі в короля Сигізмунда І Старого. Також вона заперечувала походження його роду з Чехії.[3]
- Ян Кшиштоф (пом. 1592) — представник протестантської гілки роду, що емігрувала до Польщі та осіла в Кракові; чоловік Беати,[4] доньки подільського воєводи Ян Бучацького-Творовського[5][6]
- Стефан (пом. 1636)
- Стефан (Степан) — шляхтич-католик, батько Пилипа, 1673 року загинув у бою з турками під Хотином, коли синові не було й року. Мати — Ірина Орлик з роду Малаховських.
- Пилип, одружився з Анною Герцик, донькою полковника Павла Герцика
- Григор (Григорій Пилипович Орлик, фр. du Comte Grégoire Orlyk, 5 листопада 1702 — 14 листопада 1759) — син Пилипа Орлика, державний і військовий діяч Франції, граф, генерал-поручник, довірена особа короля Людовика XV, одружений з графинею Елен Дентевіль (дітей не мали).
- Орликівни Анастасія та Варвара — доньки Пилипа й Анни Орликів.
- Яків — син Пилипа й Анни Орликів; трагічно загинув у юному віці у Вроцлаві 1721 року
- Пилип, одружився з Анною Герцик, донькою полковника Павла Герцика
- Стефан (Степан) — шляхтич-католик, батько Пилипа, 1673 року загинув у бою з турками під Хотином, коли синові не було й року. Мати — Ірина Орлик з роду Малаховських.
- Стефан (пом. 1636)
- Петро Орлик — барон, далекий родич Пилипа Орлика, мешканець Вроцлава, де обидва родичі особисто познайомилися 1721 року[1].
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Галина Ярова. Щодо родового герба гетьмана Пилипа Орлика Помилка цитування: Некоректний теґ
<ref>; назва «Ярова» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ<ref>; назва «Ярова» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Kowalska H. Orlik Stanisław h. Nowina (zm. 1559) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/1, zeszyt 100. — S. 205. (пол.)
- ↑ Там само. — S. 206.
- ↑ Paprocki B. «Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego…» — Kraków : drukarnia Andrzeia Piotrkowczyka, 1578. — S. 1021. (пол.)
- ↑ Ульяновський В. Пилип Орлик… — С. 421.
- ↑ дослівно у книзі: …одружився на доньці подільського воєводи Пиляви з Бучача Беаті…
ДжерелаРедагувати
- Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759). — Ню Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — 222 с.
- Священко З. В. Європейський вектор у зовнішньополітичній діяльності Пилипа Орлика // Пилип Орлик і його Конституція в епоху становлення європейського громадянського суспільства / упор.: А. О. Карасевич, З. В. Священко, В. В. Сокирська — Умань: ПП Жовтий, 2010. — 176 с. — С. 77—91.
- Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 419—488. — ISBN 5-203-01639-9.
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |