Барон

шляхетський титул

Баро́н (фр. baron, від старонім. baro — вільний) — один з титулів феодальної аристократії.

Короткі відомості ред.

Європа ред.

Виник за часів середньовіччя в період оформлення феодальної держави. Первісно поняття барон означало феодалів, що були безпосередніми васалами короля. Пізніше це слово стало титулом у Франції та Німеччині, барон вважався нижче графа, в Англії віконта і знаходився на 5 щаблі феодальної ієрархії. Часом, особливо в Англії, баронами називали взагалі представників вищої титулованої знаті.

Інколи західноєвропейський титул барон використовується як еквівалент для позначення неєвропейських титулів у інших країнах. Така практика знайшла широке застосування у 19 столітті.

Німецькі землі ред.

У німецькомовних землях титул поряд із титулом барон використовувався титул фрайгер.

Японія ред.

Титул барона (яп. 男爵, だんしゃく, дансяку) в Японії використовувався протягом 18691947 років. Особи, які мали цей титул належали до стану титулованої шляхти кадзоку.

Китай ред.

Прикладом може служити китайський титул нань (男, «чоловік»), яким позначали чиновників п'ятого рангу (男爵). Цей титул часто перекладають як «барон».

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.