Бартош Папроцький
Бартош (Варфоломій) Папроцький гербу Яструбець (Ястребець) (пол. Bartosz Paprocki; бл. 1543, Папроцька Воля, тепер Стара Воля поблизу Серпця — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.
| Бартош Папроцький | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Bartosz Paprocki | ||||
| Народився | 1543[1][2] Стара Воля, Ґміна Щутово, Серпецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3] | |||
| Помер | 27 грудня 1614[4][5][…] Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[7][3][8] | |||
| Країна | Річ Посполита Республіка Польща[9] | |||
| Діяльність | геральдист, письменник, генеалог, поет | |||
| Сфера роботи | історична наукаd[3] | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Рід | Q16481806? | |||
 | ||||
|
| ||||
 Бартош Папроцький у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився поблизу Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.
За деякими джерелами, навчався у Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці.
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.
24 лютого 1598 року отримав чеське шляхетство (і відповідне прізвище Папроцький з Глогол). Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.
Помер, певне, у Львові, де був похований у крипті костелу Святого Хреста (францисканців).
Сім'я
ред.Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.[10]
Твори
ред.Його авторству належить книга «Герби польського лицарства», в якій, зокрема, описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка. В працях «Гніздо цноти» (1578) і «Герби польського лицарства» (1584) містяться відомості з історії геральдичної символіки окремих українських магнатських і шляхетських родів, а також воєводств, земель та міст.
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #121698912 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Encyklopedie Kroměříže — 2020.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)… — S. 178.
Джерела
ред.- Дзира Я. І. Папроцький Бартош [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 56. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)
Посилання
ред.- Kalendarium życia i twórczości Bartosza Paprockiego. Opracowanie autorskie: dr Bogumiła Dumowska (= Życie oraz twórczość Bartłomieja Paprockiego (1543–1614))
- Kurak Ewa. Lwów – miasto uczonych w twórczości Bartłomieja Paprockiego (1543–1614) // Zeszyty Naukowe TD UJ. Nauki Humanistyczne (link , link 2 )
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |