Максиміліан III Австрійський
Максиміліан III Австрійський (12 жовтня 1558, Вінер-Нойштадт — 2 листопада 1618, Відень) — ерцгерцог австрійський (1612—1618) з династії Габсбургів, великий магістр Тевтонського ордену, претендент на престол Речі Посполитої (1587—1589). Син імператора Максиміліана II та Марії Іспанської.
Максиміліан III Австрійський | |
Народження: |
12 жовтня 1558[1] Вінер-Нойштадт, Габсбурзька монархія |
---|---|
Смерть: |
2 листопада 1618[1] (60 років) Відень, Габсбурзька монархія[1] |
Поховання: | Інсбрук |
Рід: | Габсбурги |
Батько: | Максиміліан II Габсбург[2] |
Мати: | Марія Австрійська (1528—1603)[2] |
Автограф: | |
Біографія
ред.Після смерті Стефана Баторія у 1587 частина польської шляхти проголосила Максиміліана новим польським королем, Великим князем Литовським, Руським, Київським, Волинським, тощо. В той час як інша частина шляхтичів підтримала Сигізмунда ІІІ Вазу.
Здійснив невдалу інтервенцію в Польщу, був розбитий Яном Замойським в битві при Бичині та потрапив в полон. 1589 року відмовився від претензій на владу в Речі Посполитій після чого поляки звільнили його з в'язниці.
У 1590 році був проголошений великим магістром Тевтонського ордену. З 1593 по 1595 рік Максиміліан III був регентом при молодому кузенові, майбутньому імператорі Фердинанду II. У 1602 році Максиміліан III отримав в управління Тіроль і Передню Австрію, де проявив себе твердим прихильником контрреформації.
Розглядався московським царем Борисом Годуновим як потенційний наречений його доньки Ксенії, проте через відмову перейти у православ'я та жити на території Московії ці шлюбні плани так і не були реалізовані.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11880099X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Джерела та література
ред.- Ekes J. Maksymilian Habsburg. // Encyklopedia historia Polski. — T. 1. — Warsz., 1994. — S. 409.
- Podhorodecki L. Sławni hetmani Rzeczypospolitej. — Warsz., 1994. — S. 132.
- Sławomir Leśniewski. Człowiek, który upokorzył Habsburgów. // Polityka. — Nr. 3 (2637), 19 stycznia 2008. — S. 74—77.