Мінська область

область Білорусі

Мі́нська о́бласть (біл. Мі́нская во́бласць, рос. Минская область) — адміністративно-територіальна одиниця в центрі Республіки Білорусь. Адміністративний центр — місто Мінськ, яке адміністративно не входить до області і є столицею Білорусі. Станом на 2019 рік населення області становить 1 471 240 осіб.

Мінська область
біл. Мінская вобласць
рос. Минская область
Герб Мінської області Прапор Мінської області
Основні дані
Країна: Білорусь Білорусь
Утворена: 15 січня 1938
Населення: 1 471 240 (2019)
Площа: 39 854 км²
Густота населення: 35,84 осіб/км²
Поштові індекси 222xxx, 223xxx
Телефонні коди: +375-17
Обласний центр: Мінськ
Райони: 22
Міста:
•обласного значення Жодино
•районного значення БерезиноБорисовВоложинВілейкаДзержинськЗаславльКлецькКопильКрупкиЛогойськЛюбаньМар'їна ГоркаМолодечноМядельНесвіжСлуцькСмолевичіСолігорськСтарі ДорогиСтовбціУздаФаніпольЧервень
Смт: 19
Села: 5216
Селища:
Селищні ради:
Сільські ради: 300
Номери автомобілів: 5
Інтернет-домени:
Сусіди
Вітебська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Гродненська область Редагувати інформацію у Вікіданих Могильовська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Берестейська обл. Редагувати інформацію у Вікіданих Гомельська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Мінськ Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Мапа області
Обласна влада
Вебсторінка: minsk-region.gov.by
Голова виконкому: Aliaksiej Kušnarenka
Голова обл. ради:
Мапа
Мапа

CMNS: Мінська область у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Географія

ред.

Мінська область межує з усіма іншими областями Білорусі і не має кордонів із сусідніми державами. Площа області становить 39,9 тис. км² (близько 20 % території країни). Максимальна протяжність з заходу на схід — 240 км, з півночі на південь — 315 км. Найвища точка — Дзержинська гора (345 м над рівнем моря).

  Вітебська область
  Гродненська область   Могильовська область
  Берестейська область   Гомельська область

В області 22 міста.

Найбільші річки:

Історія

ред.

З початку X століття територія сучасної Мінської області входила до складу Київської Русі. Згодом вона входила до складу Полоцького князівства, а після утворення Великого князівства Литовського увійшла в його склад. Після об'єднання Великого князівства Литовського і Королівства Польського, була частиною Речі Посполитої.

1793 року, у результаті другого розділу Речі Посполитої, територія області приєднана до Російської імперії і ввійшла до складу Мінської губернії. У ході розвалу Російської імперії й громадянської війни західна частина ввійшла до складу Польщі в 1921 році, а східна — до радянської Білорусі. Після пакту Молотова — Ріббентропа в 1939 році західна частина зайнята радянськими військами й входить до складу БРСР. Приєднана територія поділена між Мінською й Вілейською областями. 1944 року Вілейська область перейменована на Молодеченську. 1960 року Молодечненська область розформована і її південна частина стала північною частиною Мінської області.

Населення

ред.

Населення Мінської області становить 1,426 млн осіб (2018), густота населення — 36,5 осіб/км².

Найбільші міста

ред.

Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:

Місто Населення,
осіб (2009[1])
Борисов 150000
Солігорськ 101400
Молодечно 97600
Жодино 62200
Слуцьк 60900
Вілейка 28300
Дзержинськ 24900
Мар'їна Горка 22500

Керівництво Мінської області

ред.

Голови Організаційного комітету

ред.
  1. Кулагін Михайло Васильович (квітень 1938 — липень 1938)
  2. Ковальов Панас Федорович (липень 1938 — січень 1939)
  3. Тьомкін Андрій Іванович (січень 1939 — січень 1940)

Голови облвиконкому

ред.
  1. Тьомкін Андрій Іванович (січень 1940 — січень 1941)
  2. Сіляєв Федір Пахомович (січень 1941 — 20 липня 1944)
  3. Мачульський Роман Наумович (20 липня 1944 — 1948)
  4. Паращенко Микита Іванович (1948 — вересень 1952)
  5. Абраменко Микола Порфирович (вересень 1952 — липень 1954)
  6. Сурганов Федір Онисимович (липень 1954 — жовтень 1955)
  7. Міцкевич Володимир Федорович (жовтень 1955 — квітень 1962)
  8. Тябут Дмитро Васильович (квітень 1962 — січень 1963)
  9. Раханов Андрій Єгорович (січень 1963 — грудень 1964) (сільський)
  10. Денисевич Анатолій Юліанович (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий)
  11. Тябут Дмитро Васильович (грудень 1964 — 18 червня 1975)
  12. Сухий Микола Андрійович (18 червня 1975 — 1983)
  13. Лінг Сергій Степанович (1983 — 1986)
  14. Тишкевич Альфонс Ілліч (1986 — грудень 1994)
  15. Пєтух Петро Петрович (грудень 1994 — 2 грудня 1998)
  16. Домашкевич Микола Федорович (2 грудня 1998 — 7 червня 2007)
  17. Крупець Леонід Федорович (7 червня 2007 — 20 травня 2010)
  18. Батура Борис Васильович (20 травня 2010 — 8 листопада 2013)
  19. Шапіро Семен Борисович (14 листопада 2013 — 24 травня 2017)
  20. Ісаченко Анатолій Михайлович (4 липня 2017 — 3 грудня 2019)
  21. Турчин Олександр Генріхович (3 грудня 2019 — 10 березня 2025)
  22. Кушнаренко Олексій Іванович (з 31 березня 2025)

Голови обласної ради народних депутатів

ред.
  1. Малофеєв Анатолій Олександрович (квітень 1990 — грудень 1990)

1-і секретарі обкому КП Білорусії

ред.
  1. Матвеєв Олександр Павлович (березень 1938 — березень 1941)
  2. Колишкін Олександр Іванович (березень 1941 — 1941)
  3. Козлов Василь Іванович (16 листопада 1942 — січень 1948)
  4. Бугаєв Євген Йосипович (січень 1948 — грудень 1948)
  5. Чернишов Василь Юхимович (грудень 1948 — червень 1950)
  6. Мазуров Кирило Трохимович (червень 1950 — серпень 1953)
  7. Лубенников Леонід Гнатович (серпень 1953 — жовтень 1955)
  8. Сурганов Федір Онисимович (жовтень 1955 — серпень 1956)
  9. Шауро Василь Филимонович (серпень 1956 — лютий 1960)
  10. Притицький Сергій Осипович (лютий 1960 — січень 1963)
  11. Тябут Дмитро Васильович (січень 1963 — грудень 1964) (сільський)
  12. Носиловський Антон Броніславович (січень 1963 — грудень 1964) (промисловий)
  13. Поляков Іван Євтійович (грудень 1964 — 1 березня 1977)
  14. Мікулич Володимир Андрійович (1 березня 1977 — 29 березня 1985)
  15. Малофеєв Анатолій Олександрович (29 березня 1985 — 5 грудня 1990)
  16. Бичок Анатолій Миколайович (5 грудня 1990 — 25 серпня 1991)

Примітки

ред.
  1. Статистичні дані станом на 2009 рік. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 6 вересня 2009.

Посилання

ред.