Солігорськ (біл. Салігорск) — місто в Білорусі, адміністративний центр Солігорського району. Населення становить 106 503 осіб (2016).

місто Солігорськ
Coat of Arms of Salihorsk, Belarus.svg Flag of Soligorsk Belarus.svg
Q29110273? Flag of Salihorsk Districtd
Salihorsk Montage (2017).jpg
Основні дані
52°49′ пн. ш. 27°32′ сх. д. / 52.817° пн. ш. 27.533° сх. д. / 52.817; 27.533Координати: 52°49′ пн. ш. 27°32′ сх. д. / 52.817° пн. ш. 27.533° сх. д. / 52.817; 27.533
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Район Солігорський район
Рада Солігорський районний виконавчий комітет
Засновано 1958
Перша згадка 1958
Населення 106 503[1]
Площа 15[2] км²
Транслітерація назви Salihorsk
Поштовий індекс 223 700
Телефонний код +375-174
Висота 153 ± 1 м і 148 м[4] м.н.р.м.
Водойма р. Случ і Солигорське водосховище
Етнікон солігорці
Міста-побратими див. тут
День населеного пункту День шахтаря (остання неділя серпня)
Відстань
Найближча залізнична станція Солігорськ
Місцева влада
Адреса вул. Козлова 35, Солігорськ 223707
Веб-сторінка soligorsk.by
Голова ради Олександр Броніславович Римашевський [3]
Солігорськ. Карта розташування: Білорусь
Солігорськ
Солігорськ
Солігорськ. Карта розташування: Мінська область
Солігорськ
Солігорськ
Солігорськ (Мінська область)

CMNS: Солігорськ у Вікісховищі

Солігорськ — великий промисловий центр Білорусі; Солігорське родовище калійних солей — одне з найбільших в Європі.

ГеографіяРедагувати

Розташований на берегах річки Случ і Солигорського водосховища в 137 км від Мінська. Тупикова залізнична станція гілки СлуцькСолігорськ.

ІсторіяРедагувати

Заснований в 1958 році. Перша назва — Ново-Старобінськ.

Солігорськ виник у зв'язку з відкриттям і промисловою розробкою калійної солі в районі сіл Вишнівка, Покровка, Ковальова Лоза, Теслін, Піщанка. У травні 1958 року було прийнято рішення розпочати будівництво нового комбінату на базі Старобинського родовища і ввести в експлуатацію першу чергу в 1963 році. Будівництво було оголошено Всесоюзним ударним комсомольським будівництвом. Комсомольська організація будівництва налічувала в своїх рядах 1500 осіб.

Станом на 1 січня 1963 року проживало понад 18 тисяч жителів. Указом Президії Верховної Ради БРСР міське селище Солігорськ перетворене в місто.

У 1963 році був зданий в експлуатацію перший калійний комбінат, в 1965 році - другий, в 1969 році - третій, в 1979 році - четвертий, у 2009 році - п'ятий, в 2012 - шостий.

Динаміка чисельності населенняРедагувати

  • 1989 рік - 69 513 осіб;
  • 1999 рік - 73 275 осіб;
  • 2009 рік - 102 297 осіб;
  • 2012 рік - 103 961 осіб;
  • 2013 рік - 104 745 осіб (станом на липень місяць);
  • 2016 рік - 106 503 осіб.

ПромисловістьРедагувати

Містоутворюючим підприємством є Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоруськалій».

Також працюють підприємства: ЗАТ «Солігорський Інститут проблем ресурсозбереження з Дослідним виробництвом», Відкрите акціонерне товариство «Ливарно-механічний завод «Універсал», УПП «Універсал-літ» ВАТ «ЛМЗ Універсал», Унітарне виробниче підприємство "НИВА" С.Г.Романовіча, ЗАТ «Солігорський завод технологічного обладнання», ГО «НВО «Пассат», ТОВ Інститут гірської електротехніки та автоматизації», ТОВ «Пассат».

Легка промисловість представлена фабриками: Відкрите акціонерне товариство "Купалінка", Закрите акціонерне товариство «Калинка».

Харчова промисловість міста: Солігорська філія Відкритого акціонерного товариства «Слуцький сироробний комбінат», Філія «Солігорський хлібозавод» відкритого акціонерного товариства «Борісовхлебпром».

Будівельна галузь: Відкрите акціонерне товариство «Будтрест №3 Ордена Жовтневої Революції»

ОсвітаРедагувати

У місті відкрито 3 гімназії та 10 середніх шкіл.

Також працюють:

  • Філія БНТУ «Солігорський державний гірничо-хімічний коледж»
  • Установа освіти «Солігорський державний коледж»
  • Державна установа освіти «Соціально-педагогічний центр Солігорського району»
  • Державна установа «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №1 м.Солігорська»
  • Державна установа «Солігорський міської диспансер спортивної медицини»

Медичні закладиРедагувати

  • УЗ «Солігорська центральна районна лікарня»
  • ДУ «Солігорський зональний центр гігієни та епідеміології»
  • ДУ «Республіканська лікарня спелеолікування» (проїзд Лісовий, 3)

Культура та мистецтвоРедагувати

З 1977 року при міському Будинку культури працює художній ансамбль «Іскорка».

У місті працюють:

  • ДУ «Палац культури м.Солігорська»
  • ДУО «Солігорська дитяча школа мистецтв»
  • Солігорський краєзнавчий музей
  • Державна установа культури «Солігорська района центральна бібліотека»
  • ГУК «Культурно-дозвільний центр Солігорського району»
  • Державна установа освіти «Солігорська дитяча музична школа мистецтв»
  • ДУО «Солігорська дитяча художня школа мистецтв»

СпортРедагувати

У місті діють спортивні установи:

Готелі [5]Редагувати

  • Готель «Нове Полісся» (вул. Козлова, 33)
  • Готель «Алеся» ВАТ «Білоруськалій» (вул. Леніна, 38)

Радіо і телебаченняРедагувати

В Солігорську веде мовлення радіопрограма «Наше радіо».

Перший солігорський телеканал — СОЛТЭК (Солігорський телевізійний експериментальний канал), працював в 90-х роках в кабельній мережі. Якийсь час телеведучим цього каналу працював Леонід Купрідо.

З січня 1999 року працює державний телеканал СТК (виробниче комунальне унітарне підприємство «Солігорський телевізійний канал»).

ГазетиРедагувати

Газета «Шахцёр» виходить з 20 березня 1931 року.

Газета «Солігорський вісник» виходила з 1 січня 1992 року до 7 березня 2007 року як офіційний друкований орган Солігорського району.

Також випускаються:

  • Відомча газета «Будівельник Солігорська» трудового колективу ВАТ «Будтрест №3 ордена Жовтневої революції» (перший номер видання був підписаний до друку 1 листопада 1959 року).
  • Відомча газета «Калійник Солігорська» ВАТ «Білоруськалій» (з січня 1974 року).
  • Недержавна газета «Лідер-прес» (з вересня 1993 року).

Міський транспортРедагувати

Пасажирські перевезення здійснює Філія «Автобусний парк №1». Єдиний в Республіці Білорусь парк, який працює цілодобово. Щодня виконується 1200 автобусних рейсів.[6]

Пам'яткиРедагувати

Пам'ятник шахтарю-першопрохідцюРедагувати

Встановлено 28 серпня 1977 року. Розташований на вулиці Козлова, в центрі міста. Автори: архітектори Ткаченко і Блохін, скульптор Геннадій Буралкін. Присвячений працівникам міста - шахтарям. На широкому постаменті - монументальна скульптура. Це фігура шахтаря-першопрохідника, вийшов із забою. Пам'ятник шахтарю-першопрохідцю виготовлений з бетону, всередині він порожній, скульптура облицьована міддю, а техніка облицювання - вибивання по міді. Загальна висота споруди - понад 5 метрів.

Перший каміньРедагувати

10 серпня 1958 року біля села Чижевичі пройшов мітинг, присвячений закладці першого символічного каменю нового міста. Зараз цей пам'ятник знаходиться на вул. Ленінського Комсомолу.

Пам'ятник В.І.ЛенінуРедагувати

Встановлено в 1980 році. Виконаний у вигляді бюста, знаходиться на центральній площі. Автор: скульптор Бембель Андрій Онуфрійович.

ГалереяРедагувати

Почесні громадяни [7]Редагувати

  • Ашейчік Микола Захарович
  • Башура Андрій Миколайович
  • Ванькевіч Геннадій Олександрович
  • Вирич Леонтій Дмитрович (1951-2011)
  • Волчок Федір Сергійович
  • Герасимович Михайло Антонович (1926-2014)
  • Гуринович Федір Федорович
  • Дімчогло Алла Валентинівна
  • Дурнов Михайло Павлович
  • Забродська Броніслава Павлівна (1923-2002)
  • Калугін Петро Олексійович
  • Карпезо Олександр Михайлович
  • Кирієнко Валерій Михайлович
  • Клименко Олександр Тарасович
  • Ковалевський Микола Володимирович
  • Коноплицький Андрій Володимирович (1934-2000)
  • Лаврукевіч Анна Миколаївна
  • Леонович Адам Кузьмич
  • Мисник Леонід Борисович
  • Перекосов Павло Степанович (1923-2007)
  • Савановіч Георгій Ігнатович (1939-2008)
  • Санько Геннадій Антонович
  • Соболевський Станіслав Володимирович
  • Токарєва Ганна Степанівна (1926-2014)
  • Чиж Розалія Юхимівна (1930-2007)

Відомі людиРедагувати

Міста-побратими [8]Редагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати