Барський ліцей № 2

Барський ліцей № 2 Барської міської ради — середня загальноосвітня школа I—III ступенів із поглибленим вивченням іноземних мов у м. Бар Вінницької області, Україна.

Барський ліцей №2 Барської міської ради
Тип	Середня загальноосвітня школаI—III ступенів із поглибленим вивченням іноземних мов
Країна	Україна
Розташування	Бар
49°04′38″ пн. ш. 27°40′44″ сх. д.
Засновано	1902
Директор	Федик Сергій Михайлович
Учителі	85 (станом на 1.09.2018)
Учні	825 (станом на 1.09.2019)
Класи	1—11
Вартість навчання	безкоштовне
Поверхів	2
Мова навчання	українська
Вулиця	Героїв Майдану, 13
Адреса	23000 Україна Вінницька область місто Бар
Сайт	Сайт Барського ліцею № 2
Прапор
Гімн ліцею Коли йдемо від отчого порогу Навчатися і слову, і ділам, Нехай веде усіх одна дорога У другу школу – у науки храм. Щоб істини святі конспектувати, Замало буде тільки олівця. Бо друга школа – наша альма-матер, Що мудрістю наповнює серця! Мудрі аксіоми, таємниці світу, Теореми долі, розв’язки бажань – Все це – друга школа: острівець освіти В чистім і безмежнім океані знань. З  усіх твоїх уроків проросте насіння, Знадобляться всім науки надбання. Слався, друга школо, в кожнім поколінні! Хай у твоїх стінах множаться знання. Науки храм під сонцем України Купається у променях століть. У другій школі всі – одна родина, Єдина правда учнів різних вчить. З порога цього обирали долю І вчені, й підприємці, й лікарі, І їм знання, здобуті в другій школі, В житті світили сонцем угорі. Слова Гадасюк Н.М.

Історія

Заснування гімназії та перші роки існування

У 1902 році в місті Бар відкрилася жіноча гімназія на основі «Положения о женских гимназиях и прогимназиях Министерства Народного Просвещения» число 1, месяц сентябрь, год 1902 в составе приготовительного и четырех младших классов" як приватний навчальний заклад. Міська знать орендувала одне з найкращих приміщень міста, що належало місцевому багатію Рижому. Спочатку було відкрито 5 класів гімназії.

Гімназія утримувалася на власні кошти, одержані від внесення плати за навчання, а міське Управління доплачувало решту.

Першим начальником гімназії була Ващенко-Захаренко.

У гімназію приймали в основному дітей заможних батьків (плата за навчання становила 4 тис. крб.). Приймали не тільки жителів Бара й навколишніх сіл, а й з інших повітів Подільської губернії. Перші два роки після відкриття гімназії в ній навчалося 150 гімназисток, у 1904 році — 210 гімназисток, а кількість класів збільшилася до семи. Гімназія існувала до 1920 року.

Школа у міжвоєнний період

16 жовтня 1918 року було прийнято декрет «Про єдину трудову школу РРФСР», у ст. 13 зазначалося, що «навчання в трудовій школі носить загальноосвітній політехнічний характер на обох ступенях». Недалеко від гімназії знаходилося міське училище на чотири групи-комплекти. На базі цих двох приміщень, згідно з декретом, з 1920 по 1923 рік було відкрито школу фабрично-заводського навчання — ФЗН, яка давала учням професію робітника.

У 1923 році на базі школи була відкрита Барська трудова школа № 2, яка діяла до 1933 року. Директором був призначений Горбатий Павло Анастасович, заслужений вчитель УРСР.

У 1933 році Народний Комісаріат України реорганізував Барську трудову школу в середній навчальний заклад, який з часом став називатися Барською зразковою середньою школою № 2. З 1933 по 1937 рік директором школи був Данченко Микита Павлович. У 1937 році директором школи став Зозуляк Петро Іванович, заслужений вчитель УРСР.

У роки Другої світової війни

Під час окупації міста німецькі фашисти перетворили приміщення школи на зерносховище для потреб німецької армії, знищивши бібліотеку школи, обладнання кабінетів, шкільні меблі; навчання в школі припинилося. З ініціативи вчителів-патріотів у місті були організовані підпільні школи. До цього долучилися й вчителі Барської трудової школи № 2, які навчали дітей у себе вдома, за радянськими підручниками і програмами. Такі школи діяли протягом 1942—1943 років і на початку 1944.

Повоєнний період

По закінченню війни і з початком відбудови почався активний процес відбудови і самої школи, переважно силами вчителів та учнів. У перші післявоєнні роки діти навчалися у важких умовах: майже не було підручників і зошитів, приміщення школи було напівзруйноване, класи погано опалювались.

З 1945 по 1951 роки — Барська семирічна школа, в 1945 р. тут було 5 класів і навчалося 200 учнів. Директором семирічки з 1945 по 1964 була Нудельман Клара Ізраїлівна.

З 1952—1953 навчального року школа знову стає середньою, якою була до війни — Барська середня школа № 2, а в 1953/54 навчальному році відбувся перший післявоєнний випуск 10 класу.

У 1954 році в школі відкрився експериментальний клас з виробничим навчанням, який готував кваліфікованих робітників і надавав учням середню освіту. З того часу і по 1955 рік школа давала випускникам, окрім середньої освіти, робітничу кваліфікацію.

У 60-х роках у школі працювало близько 50 педагогів, а навчалося понад 600 учнів. Існували танцювальні, драматичні, спортивні гуртки. При школі була власна теплиця.

Добудова школи

З 1964 по 1966 рік директором школи був Кінщак Андрій Іванович. У післявоєнний період кількість учнів збільшилася, у зв'язку з цим в 1967 році почалася добудова школи. Кінщак Андрій Іванович спроектував та здобув кошти на будівництво. Було добудовано актовий зал, приміщення їдальні, спортзал, навчальні кабінети з хімії, фізики, майстерні. Завершено будівництво в 1977 році, за директора Лічмана А. М.

З 1966 по 1977 роки директором школи був Лясоцький А. І.

З 1977 по 2004 — директор Лічман А. М.

З 1985 року школа стає базовою, в ній навчається близько 1200 учнів. Школа була першою в районі з кількості зайнятих призових місць у районних олімпіадах. Разом з атестатами про середню освіту випускники одержували посвідчення швеї-мотористки, слюсаря. Учні проходили практику в сільських господарствах району. За високі досягнення у навчанні учні нагороджувалися екскурсійними поїздками в міста-герої Радянського Союзу. У школі діяли духовий оркестр, естрадно-інструментальний ансамбль, танцювальний колектив, хор учнів та учителів.

У 1982 році до 80-річчя навчального закладу було відкрито музей школи та меморіальну дошку ім. П. А. Горбатого..

У добу незалежної України

З 1991 року школа працює як загальноосвітня школа I—III ступенів зі спеціалізованими класами поглибленого вивчення іноземних мов (англійська, німецька, польська, російська). З 1995 року — розпочинає співпрацю з волонтерами Корпусу Миру.

З 2004 до 2006 року директором школи працювала Фолюшняк Л. І.

З нагоди ювілею 100-річчя школи у 2002 році педагогічний колектив нагороджений Українським товариством охорони пам'яток історії та культури медаллю «Богдана Хмельницького».

При школі відкрито дистанційне навчання Вінницького університету розвитку людини «Україна» (2004—2006).

Завдяки співпраці з Корпусом Миру (США) на базі школи створений районний ресурсний центр англійської мови.

З 2005 року започатковано Міжнародну співпрацю між школою № 2 м. Бара  і школами м. Рибніка (Польща).

З листопада 2006 року директором школи працює Федик Сергій Михайлович.

8 червня 2007 року школа реорганізована в навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I—III ст. № 2 — гімназія».

У 2009 році навчальний заклад став лауреатом загальноукраїнської громадської акції «Флагман сучасної освіти України».

У 2010 році в рамках Міжнародної виставки «Сучасні навчальні заклади-2010» НВК був учасником засідання «круглого столу» на тему «Збереження здоров'я дітей України, роль сучасної школи та відповідальність суспільства» м. Київ. Матеріали виступу директора було опубліковано у Всеукраїнському науково-практичному журналі «Директор школи, ліцею, гімназії».

НВК отримав пам'ятний знак «Краща загальноосвітня школа міста, 2010»

Школа надає можливість рівного доступу до освіти дітям з особливими потребами. У 2014—2015 навчальному році створено інклюзивний клас. У 2017—2018 працює 3 інклюзивних класи.

З 2011 року школа є центром Барського освітнього округу, який об'єднує 14 шкіл району. У 2016 році навчальний заклад зайняв ІІ місце в обласному конкурсі на кращий освітній округ.

У 2013 році школа ввійшла до 300 кращих навчальних закладів України за результатами ЗНО. У грудні 2017 року на честь 25-річчя Національної академії педагогічних наук України школу занесено до ювілейної книги за співпрацю з НАПНУ та проведення дослідницької роботи.

У 2016, 2017 роках школа стала переможцем конкурсу «Go Camp», що дало змогу запросити в табір волонтерів-носіїв мови та обладнати ще один кабінет інформатики.

Школа тісно співпрацює з Корпусом Миру США.

З 2018 року НВК «ЗОШ I—III ст. № 2 — гімназія» реорганізовано в Барський ліцей № 2 Барської міської ради.

Директори

Директори
ПІБ	Період	Довідка
Ващенко-Захаренко	1902—1923
Горбатий Павло Анастасович	1923—1933	Народився в м. Бар в сім'ї бідняка. Педагогічну діяльність почав із 1905 року в с. Шпирки учителем "школи грамоти". У 1917 році вступив до Харківського інституту народної освіти. Після закінчення війни працював директором Барської трудової школи. У 1930 році закінчив інститут народної освіти. У 1933 році переїжджає до Києва, працює учителем математики у школі №33. Завідував кабінетом математики Київського інституту удосконалення учителів, науковий працівник Українського науково-дослідного інституту педагогіки. Павлу Анастасовичу належить понад 40 друкованих праць із методики викладання математики. За книгу "Із досвіду викладання математики в школі" нагороджений премією імені Ушинського.
Данченко Микита Павлович	1933—1937
Зозуляк Петро Іванович	1937—1939
Нудельман Клара Ізраїлівна	1945—1964	Клара Ізраїлівна народилася 5 грудня 1909 року в м. Бар. В 16 років розпочала свою трудову діяльність на Барському цукровому заводі. З 1937 по 1939 роки навчалась заочно в Вінницькому державному учительському інституті. Під час війни евакуювалась з дітьми на схід. Після звільнення м. Бар від фашистів в 1944 році повертається в рідне село. У 1945 році Клара Ізраїлівна призначена директором школи №2. Високо оцінив працю Нудельман К.І. уряд. Нагородженя орденом "Знак Пошани", значком "Відмінник народної освіти", дванадцятьма Почесними Грамотами Міністерства освіти України. Померла в червні 2000 року.
Кінщак Андрій Іванович	1964—1966	Народився 15 вересня 1932 року у с. Слобода-Луж Чечельницького району Вінницької області. Навчався в семирічній школі рідного села. В 1948 році Андрій Іванович вступив до Бершацького педагогічного училища. Паралельно закінчив у 1952 році Вінницький інститут - факультет російської мови та літератури. Направлений у Гулівську семирічку Барського району. В 1957 році був призначений учителем російської мови і літератури Верхівської середньої школи Барського району. Навчався в Одеському державному педагогічному університеті, одержав диплом філолога і викладача російської мови і літератури. 26 серпня 1964р. призначений директором Барської середньої школи №2. Андрій Іванович зробив проект і розпочав добудову приміщення школи. В новозбудоване приміщення перейшли початкові класи, які раніше навчалися у приміщенні по вул. Жовтневої революції (біля музичної школи). Було спроектовано будівлю спортивного і актового залів. З 1966 по 1991 роки працював на державних і партійних посадах. Помер 7 лютого 2007 року.
Лясоцький Антон Іванович	1966—1977	Народився 22 грудня 1923 року у с. Богданівка Липовецького району Вінницької області. У 1931 році пішов до школи. В 1941 році закінчив Плисківську середню школу. У 1950 році вступив до Уманського державного учительського інституту на фізико-математичний факультет. З 1952 року працював учителем фізики Барської середньої школи №2. У 1956 році закінчив Вінницький державний інститут імені М. Островського. 1 січня 1967 року призначений директором Барської середньої школи №2 і працював на цій посаді до 2 травня 1977 року. Продовжував працювати учителем фізики до 3 серпня 1986 року. Нагороджений ювілейною медаллю "За доблесный труд", знаком "Відмінник народної освіти УРСР". Помер 26 січня 2010 року.
Лічман Анатолій Максимович	1977—2004	Народився 11 січня 1940 року в м. Бердичів Житомирської області в сім'ї військовослужбовця. У 1947 році пішов до школи. Сім'я часто переїжджала. В 1954 році закінчив Михайлівську семирічну школу Мурованокуриловецького району і вступив до Житомирського сільськогосподарського технікуму. З 1963 по 1967 рік працював у Барському райкомі комсомолу. У 1964 році став студентом Вінницького педагогічного інституту імені М. Островського. З 1970 по 1977 рік працював на керівних посадах в Барському райкомі комсомолу та райкомі партії. У травні 1977 року призначений директором Барської середньої школи №2. Нагороджений значком "Відмінник народної освіти УРСР", грамотою Міністерства освіти України та медаллю "Ветеран праці". Помер 10 січня 2004 року.
Фолюшняк Людмила Іванівна	2004—2006	Людмила Іванівна народилася 3 вересня 1959 року в сім'ї службовців у с. Шевченкове Барського району Вінницької області. Закінчила Копайгородську середню школу в 1976 році із золотою медаллю. Навчалася у Вінницькому педагогічному інституті імені М. Островського на природничо-географічному факультеті, який закінчила у 1981 році. Отримала диплом учителя географії та біології. Трудову діяльність розпочала учителем географії в Барській середній школі №2 (1982-1990). Із 1990 року - директор станції юних натуралістів. У 1999-2004 роках працює методистом районного методичного кабінету відділу освіти Барської райдержадміністрації. У лютому 2004 року призначена на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м. Бара. Із 2006 року - заступник голови Барської районної державної адміністрації. Спеціаліст вищої категорії, має звання "Старший вчитель", нагороджена Грамотою Міністерства освіти, значком "Відмінник освіти України".
Федик Сергій Михайлович	2006 — т. ч.	Сергій Михайлович народився 18 серпня 1965 року в с. Ялтушків Барського району Вінницької області. З 1972 по 1982 рік навчався в Ялтушківській середній школі, яку закінчив із золотою медаллю. У 1985-1987 роках навчався в Дніпропетровському державному університеті. Отримав спеціальність: математик, викладач математики. Після закінчення університету з відзнакою був направлений на роботу та до 1993 року працював учителем математики та фізики Лучинської восьмирічної школи Мурованокуриловецького району. У серпні 1993 року переїжджає у с. Жадани Іллінецького району, де працює учителем математики, а з липня 1994 року - директором місцевої загальноосвітньої школи. Із серпня 1998 року - заступник начальника відділу освіти, а з січня 2001 по червень 2004 року начальник відділу у справах сім'ї та молоді Іллінецької райдержадміністрації. Одночасно з 2000 по 2002 рік навчається заочно в Тернопільській академії народного господарства і отримує кваліфікацію магістра із державної служби. У червні 2004 року переїздить із сім'єю в м. Бар. Працює в районній державній адміністрації на різних посадах. Із 28 листопада 2006 року призначений на посаду директора Барської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 із спеціалізованими класами поглибленого вивчення іноземних мов.

Персоналії

Персоналії
ПІБ	Заслуги
Горбатий Павло Анастасович	Директор Барської трудової школи, заслужений вчитель УРСР
Курочинський Чеслав Казимирович	Кандидат технічних наук, працівник міністерства харчової промисловості у Москві
Смотрицький Леонід	Секретар обкому КПУ Дніпропетровська
Філіппов Анатолій	Кандидат технічних наук, доцент Київського автошляхового інституту, автор ряду наукових праць
Павлік Борис	Кандидат технічних наук, доцент Ризького політехнічного інституту
Цимбал Георгій	Бандурист Державної заслуженої капели бандуристів України

Джерела

• «Бар. Барська земля — крізь призму століть», 2008 рік
• Сайт Барського ліцею № 2 [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]