Дорожній одяг — багатошарова конструкція автомобільної дороги, яка сприймає навантаження від автотранспортного засобу і передає її на ґрунт.
Основні частини дорожнього одягу — покриття, основа, додаткові шари основи і підстильний шар.

За величиною опору до розрахункових навантажень і по реакції на кліматичні впливи дорожній одяг поділяють на жорсткий і нежорсткий. Жорсткий має в покритті або основі монолітний цементобетон або збірний залізобетон; нежорсткий не має в шарах цих матеріалів.

Напруження, що виникають в дорожньому одязі при проїзді автомобілів, загасають з глибиною. Ця обставина дозволяє проектувати дорожній одяг як багатошарову конструкцію, використовуючи в її шарах матеріали різної міцності відповідно до величини діючих зусиль і впливу природних факторів. Товщина кожного шару дорожнього одягу визначається розрахунком, проте не повинна бути нижче величин, зазначених у нормативній документації.

Покриття автомобільної дороги піддається безпосередньому впливу експлуатаційних і природно-кліматичних факторів, в зв'язку з чим саме покриття є найбільш вразливою частиною дорожнього одягу.

Основа — частина конструкції дорожнього одягу, розташована під покриттям і забезпечує спільно з покриттям перерозподіл напружень в конструкції і зниження їх величини в підстильному шарі, а також забезпечує морозостійкість і осушення конструкції.

Додаткові шари основиРедагувати

Додаткові шари основи передбачаються при наявності несприятливих погодно-клматичних і грунтово-гідрологічних умов. Ці шари спільно з покриттям і несучою частиною основи повинні забезпечувати необхідні морозостійкість і дренування конструкції і створювати умови для зниження товщини верхніх шарів з дорогих матеріалів.
Відповідно до основної функції, яку виконує додатковий шар, його називають морозозахисним, теплоізоляційним, дренуючим. До додаткових прошарків відносять також гідро- і пароізолюючі, капіляророзривні, протизамулюючі тощо.

Морозозахисні шари влаштовують із стабільних зернистих матеріалів, таких як пісок, піщано-гравійна суміш, гравій, щебінь, шлаки та ін.
Для теплоізоляційних шарів в особливо несприятливих грунтово-гідрологічних умовах слід розглядати варіант застосування легких бетонів, теплоізоляційних композицій з укріплених в'яжучими місцевих матеріалів (грунтів) або відходів промисловості і пористих заповнювачів (керамзит, перліт, аглопорит, гранули полістиролу, подрібнені відходи пінопласту) та ін.

Дренуючі шари слід влаштовувати з піску, гравійних матеріалів, відсортованого шлаку та інших фільтруючих матеріалів. У конструкціях, де дренуючий шар буде вище глибини промерзання, матеріали шару повинні бути морозостійкими і досить міцними. Необхідний коефіцієнт фільтрації матеріалу дренуючого шару визначають розрахунком, з урахуванням геометричних параметрів проїжджої частини та інших умов.

ПосиланняРедагувати