Відкрити головне меню

Альфред Бернард Нобель
AlfredNobel2.jpg
Ім'я при народженні англ. Alfred Bernhard Nobel
Народився 21 жовтня 1833(1833-10-21)
Стокгольм
Помер 10 грудня 1896(1896-12-10) (63 роки)
Санремо
·геморагічний інсульт
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність винахідник
підприємець
філантроп
Галузь хімік, інженер і винахідник
Відомий завдяки Нобелівська премія
винахід динаміту
Вчителі Théophile-Jules Pelouze[d]
Знання мов шведська[4]
Членство Шведська королівська академія наук
Конфесія атеїзм
Рід Nobel family[d]
Батько Еммануель Нобель[d][5]
Мати Karolina Andriette Ahlsell[d][5]
Брати, сестри  • Нобель Людвіг Емануїлович, Роберт Нобель[d] і Еміль Оскар Нобель[d]
Автограф Alfred Nobel Signature.svg
Нагороди

А́льфред Бе́рнард Но́бель (швед. Alfred Bernhard Nobel; 21 жовтня 1833(18331021), Стокгольм — 10 грудня 1896, Санремо, Італія) — шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник.

На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium) також фізико-технічний інститут у Стокгольмі[6] та університет у Дніпрі[7].

БіографіяРедагувати

Був третім сином шведського підприємця Емануеля Нобеля (18011872).

У 4-річному віці Альфред разом із родиною переїхав до Фінляндії (яка тоді була автономною частиною Російської імперії), а згодом — до Санкт-Петербурга. Там його батько займався виробництвом зброї для російської армії.

Завдяки численним подорожам і ретельному навчанню у Франції, Швеції, Німеччині та США Альфред уже в 17 років вільно володів англійською, французькою, німецькою та російською мовами. Він працював у підприємстві свого батька, вдосконалюючи проекти морської міни та торпед.

ДосягненняРедагувати

Найвідомішим досягненням А.Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця.

Володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів.

Був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук.

ВинаходиРедагувати

ДинамітРедагувати

Докладніше: Динаміт

Нобель відкрив, що нітрогліцерин у складі інертної субстанції, такої, як діатоміт, стає безпечнішим і зручнішим для використання, і цю суміш в 1867 він запатентував під назвою динаміт.

Вибухова желатинаРедагувати

Докладніше: Вибухова желатина

Пізніше він поєднав нітрогліцерин з іншою вибуховою сполукою, колодієм, і отримав прозору драглисту речовину, більш високої вибухової активності, ніж динаміт. Вибухова желатина, як вона була названа, була запатентована в 1876 р. Пізніше були проведені експерименти зі створення подібних комбінацій з нітратом калію, деревною масою та іншими.

Нобелівська преміяРедагувати

Помилкова публікація в 1888 році некролога Нобеля (газетярі переплутали винахідника з його старшим братом Людвігом, що помер 12 квітня у Каннах) в одній із французьких газет, де засуджувалося винайдення ним динаміту, вважається тією подією, яка підштовхнула Нобеля до рішення залишити після своєї смерті якусь ціннішу спадщину.[6]

27 листопада 1895 р. підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно розміром близько 31,5 млн шведських крон призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, щорічний прибуток від спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в галузях фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури і особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія).

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати

  • 6032 Нобель — астероїд, який було названо на честь винахідника.

ПосиланняРедагувати