Попаснянський район (1962—2020)

колишній район у Луганській області України (1962-2020)
(Перенаправлено з Попаснянський район)

Попасня́нський райо́н (до 1977 року — Лисича́нський) — колишній район в південно-західній частині Луганської області, районним центром було місто Попасна. Ліквідовано у 2020 році.

Попаснянський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Луганська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Луганська область
Код КОАТУУ: 4423800000
Утворений: 30 грудня 1962
Населення: 75 111
(на 1.01.2019)
Площа: 1466,49 км²
Густота: 27,3 осіб/км²
Тел. код: +380-6474
Поштові індекси: 93300—93354
Населені пункти та ради
Районний центр: Попасна
Міські ради: 3
Селищні ради: 11
Сільські ради: 3
Міста: 3
Смт: 11
Селища: 12
Села: 17
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Микола Черніков (в.о.)
Голова РДА: Роман Власенко[1]
Вебсторінка: Попаснянська РДА
Попаснянська районна рада
Адреса: 93300, Луганська обл., м. Попасна, пл. Миру, 2
Мапа
Мапа

Попаснянський район у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташування

ред.

Попаснянський район розташований на південному заході Луганської області в степовій фізико-географічній зоні.

Межує на півночі з Кремінським районом, на сході — з Новоайдарським і Слов'яносербським районами, на південному сході — з Перевальським районом, Первомайською, Стахановською і Кіровською міськрадами, на півночі і на заході — із Донецькою областю.

Район має два ексклави:

  • частина території Мирнодолинської селищної ради (без населених пунктів) — на півночі, між Лисичанськом та Сєвєродонецьком
  • Чорнухинська селищна рада (смт Чорнухине і селища Круглик та Міус) — на півдні, обмежена територіями Перевальського району (на сході) і Донецької області.

Корисні копалини

ред.

У Попаснянському районі наявні промислові запаси корисних копалин, таких як: біла та червона глина, крейда, гіпс, вапно.

Родовища:

Клімат

ред.

Клімат району різкоконтинентальний. Літо — посушливе і жарке, із суховіями, зими — відносно холодні і малосніжні. Максимальна температура улітку сягає +40-45 °C, а мінімальна в окремі зими — −36-42 °C

Середня температура:

  • найхолоднішого місяця (січня) — −6,8 °C,
  • найтеплішого місяця (липня) — +22 °C.

Тривалість вегетаційного періоду становить в середньому 207 днів. Кількість опадів — 410—550 мм на рік, з них 295 мм випадає на місяці з квітня по жовтень.

Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, сягає в середньому 6-11 см. Ґрунт промерзає на глибину 1 м і більше.

Домінуючими вітрами протягом року є східні і південно-східні, які часто спричиняють суховії, заморозки, пильні бурі, що завдають шкоди сільському господарству.

Гідрологія

ред.

На його території розташовані річки:

Ґрунти

ред.

Ґрунтовий покрив Попаснянщини строкатий і різноманітний. На території району налічується понад 170 видів ґрунтів. На схилах ґрунтовий покрив — кам'янистий, хрящуватий, рідше суглинистий. Верхній ґрунтовий шар складають чорноземи, ґрунтоутворювальними породами є важкосуглинисті леси та продукти вивівання мергельно-крейдових та сланцево-піщаних порід. На грядах та схилах поширений дерновий ґрунт. Значна частина ґрунтів страждає від ерозії.

Флора

ред.

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

Структура земельного фонду

ред.

Загальна земельна площа — 132,475 тис. га у тому числі:

Історія

ред.

У давні часи Попаснянська земля була заселена племенами скіфів і сарматів.

У 1360-ті роки неподалік села Шипилівка розташовувалася літня ставка хана Золотої Орди.

У XVI—XVII століттях селяни-втікачі з інших регіонів України та Росії заснували багато сіл.

У 1750 році на території району почалося будівництво кам'яновугільної залізниці. У 1878 був побудований залізничний вокзал та пішли перші потяги з Попасної до Дебальцевого та на Краматорськ. З 1910 року Попасна перетворилася на значний залізничний вузол.

Утворений 7 березня 1923 як Лисичанський район з центром у Лисичанську в складі Бахмутської округи Донецької губернії з Лисичанської, Кременської і Верхнянської волостей.[4]

30 грудня 1977 центр Лисичанського району перенесений до Попасної, Лисичанський район перейменований на Попаснянський.

Зміна меж Попаснянського району в 2014—2015 роках

ред.

2014 року збільшено межі Попаснянського району через передачу до нього міст, селищ, що підпорядковуються центрам на непідконтрольній території Луганської області.

Затверджена територія Перевальського району загальною площею 722,55 км², Попаснянського району загальною площею 1466,49 км². Збільшено територію Попаснянського району на 141,74 км² земель за рахунок передачі до його складу:

  • з Перевальського району передано
    • 84,30 км² земель, що знаходилися у віданні Чорнухинської селищної ради (в тому числі території селища міського типу Чорнухине, селища Круглик, селища Міус),
  • з Первомайської міської ради передано
    • 13,24 км² земель — Гірської міської ради (в тому числі територію міста Гірське),
    • 24,91 км² земель — Золотівської міської ради (в тому числі територію міста Золоте),
    • 9,71 км² земель — Нижненської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Нижнє),
    • 9,13 км² земель — Тошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Тошківка),
  • з Кіровської міської ради передано
    • 0,45 км² земель — Новотошківської селищної ради (в тому числі територію селища міського типу Новотошківське).

11 лютого 2015 року територію району було збільшено ще на 0,51 км² за рахунок передачі до його складу села Жолобок Слов'яносербського району.

Адміністративний устрій

ред.

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міських ради, 11 селищних рад і 3 сільські ради, які об'єднують 43 населених пункти і підпорядковані Попаснянській районній раді. Адміністративний центр — місто Попасна.

Список рад

ред.

Міські ради:

  1. Гірська
  2. Золотівська
  3. Попаснянська

Селищні ради:

  1. Білогорівська
  2. Вовчоярівська
  3. Врубівська
  4. Калинівська
  5. Комишуваська
  6. Малорязанцівська
  7. Мирнодолинська
  8. Нижненська
  9. Новотошківська
  10. Тошківська
  11. Чорнухинська

Сільські ради:

  1. Березівська
  2. Голубівська
  3. Троїцька

Населення

ред.

Загальна чисельність населення становить 40 620 осіб, в тому числі міське населення — 31 180 осіб, сільське населення — 9440 осіб (у межах 2013 року).[5]

У районі 43 населених пункти: 3 міста, 11 селищ міського типу, 17 сіл і 12 селищ.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Мовний склад

ред.

За даними перепису 2001 року населення району становило 50 533 особи, з них 64,08 % зазначили рідною українську мову, 35,6 % — російську, а 0,32 % — іншу[7].

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

українська російська білоруська вірменська
Попаснянський район 64,1 35,6 0,1 0,1
м. Попасна 49,4 50,3 0,1 0,1
смт Білогорівка 87,7 11,4 0,4
смт Вовчоярівка 89,2 10,8 0,1
смт Врубівка 85,5 14,0 0,1
смт Калинове 81,0 18,5 0,2 0,1
смт Комишуваха 83,2 16,7 0,1
смт Малорязанцеве 74,1 25,7 0,2
смт Мирна Долина 83,3 16,7
Березівська сільрада 64,9 34,8 0,2
Голубівська сільрада 77,2 22,6 0,1
Троїцька сільрада 85,1 14,8 0,1

Економіка

ред.

У 2010 році в районі випущено товарної продукції в порівняльних цінах на 585 828,6 тис. грн., в тому числі:

Промисловість

ред.

Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві району має машинобудування та металообробка — 95,5 % (Попаснянський вагоноремонтний завод).

Основні підприємства та продукція

ред.

Сільське господарство

ред.

Станом на 2010 рік в районі працювало 52 сільськогосподарських підприємства, які виробили наступну сільськогосподарську продукцію: Зернові — 32,5 тис. тонн; Соняшник — 7,7 тис. тонн; Картопля — 26 тис. тонн; М'ясо — 0,8 тис. тонн; Молоко — 4,9 тис. тонн; Яйце — 65,5 млн шт.

Зовнішньоекономічна діяльність

ред.

У 2010 році зовнішньоторгівельний оборот склав 525 тис. доларів США, в тому числі:

Головним споживачем експортної продукції є Російська Федерація.

Транспорт

ред.

На території міста Попасна розташований залізничний вузол та вантажно-пасажирська станція «Попасна», вагонне депо, локомотивне депо.

Районом проходить низка важливих автошляхів, серед них E40М03 та E50М04, також 9 доріг обласного значення.

Транспортна мережа загального користування складається з:

Освіта

ред.

У Попаснянському районі діє 7 дошкільних закладів, 23 школи, 1 професійно-технічний навчальний заклад.

Культура і спорт

ред.

У районі діє 19 закладів клубного типу, 21 бібліотека, 1 школа естетичного виховання, районний краєзнавчий музей.

На території району розташовані 2 стадіони, 1 районна ДЮСШ, 16 спортивних залів, 3З спортивних майданчика, 13 футбольних полів, 9 стрілецьких тирів.

Охорона здоров'я

ред.

Медичне обслуговування у районі здійснює мережа лікувально-профілактичних закладів, що входять до складу центральної районної лікарні, вузлова залізнична лікарня, Калинівська дільнича лікарня, районна і лінійна санепідемстанції.

Амбулаторно-поліклінічну допомогу надають 9 лікувально-профілактичних установ і 20 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Релігійні установи

ред.

На території Попаснянського району діють 15 релігійних об'єднань, 5 конфесій та течій.

Природно-заповідний фонд

ред.

У Попаснянському районі розташовані 11 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1 581,5 га[8].

  1. Борсуча балка — ландшафтний заказник
  2. Мар'їн стрімчак — геологічна пам'ятка природи
  3. Шамраєва дача — заповідне урочище
  4. Дубовий гай — ботанічна пам'ятка природи
  5. Золотовське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
  6. Марфина могила — геологічна пам'ятка природи
  7. Новозванівський — ландшафтний заказник
  8. Горіховське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
  9. Балка Рідкодуб — ентомологічний заказник
  10. Райолександрівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
  11. Джерело Гірське — гідрологічна пам'ятка природи
  12. Білогорівський — лісовий заказник
  13. Золотарівський — лісовий заказник

Персоналії

ред.

Примітки

ред.
  1. Розпорядження Президента України від 28 квітня 2020 року № 305/2020-рп «Про призначення Р.Власенка головою Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області»
  2. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. на 01.01.2005 р.
  4. Постанова Президії ВУЦВК № 307 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Донеччини»
  5. станом на 1 квітня 2013 року. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  6. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
  8. Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, розташованих на території Луганської області станом на 15.06.2013. Архів оригіналу за 04.10.2013. Процитовано 04.10.2013.

Посилання

ред.


Кремінський район Рубіжне
Сєвєродонецьк
Лисичанськ
Новоайдарський район
Донецька область
(Бахмутський район)
  Слов'яносербський район
Донецька область
(Бахмутський район)
Перевальський район Кадіївка
Брянка