Новоград-Волинський район
Новогра́д-Воли́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на заході Житомирської області України. Адміністративний центр — місто Новоград-Волинський. Населення становить 47 019 осіб (на 1.08.2013). Площа — 2098 км². Утворено 1923 року.
| Новоград-Волинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область/АРК: | Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1824000000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 45113 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 2098 км² | ||||
| Густота: | 21,5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4141 | ||||
| Поштові індекси: | 11710—11790 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Новоград-Волинський | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 39 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 109 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 11708, Житомирська область м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16, 5-53-00 | ||||
| Вебсторінка: | Новоград-Волинська РДА | ||||
| Голова РДА: | Михнюк Володимир Володимирович | ||||
| Голова ради: | Рудницький Дмитро Вікторович | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Зміст
ГеографіяРедагувати
Новоград-Волинський район розташований у західній частині Житомирської області, займає площу 2,1 тис. км² і лежить у межах Поліської низовини. Утворений 7 березня 1923 року. Його центром є місто Новоград-Волинський — батьківщина Лесі Українки.
Район розташований на відстані 87 км від обласного центру, 224 км від м. Києва, 100 км від м. Рівного, 180 км від м. Хмельницький. До найближчого аеропорту міжнародного значення «Бориспіль» — 250 км.
До складу району входить 110 населених пунктів, які об'єднані в 39 сільських та 1 селищну ради.
ІсторіяРедагувати
Утворений 7 березня 1923 в складі Житомирської округи з 33 сільрад Романівецької (Барбарівська, Брониківська, Велико-Княжська, Галівська, Іванівська, Івашківська, Кропивенська, Лубчицька, Наталівська, Немелянська, Несолонська, Ново-Зеленинська, Ржадківська, Романівська, Слободо-Романівська, Суслівська, Теснівська, Тупальська, Федорівська, Чижівська), Смолдирівської (Киянська, Колодянська, Орепівська, Смолдирівська, Стриєвська, Суємцівська) та Рогачівської (Владинська, Гульська, Кам’яно-Майданська, Киківська, Слободо-Черницька, Тальківська, Черницька) вол. Новоград-Волинського повіту.
У 1924-1930 рр. передано Слободо-Чернецьку та Владинську сільради Довбишському (1 вересня 1925), Смолдирівську та Суємецьку сільради Баранівському (28 вересня 1925) р-нам; підпорядковано Боголюбівську с-р Ярунського р-ну (28.09.1925.). Поширено також внутрішню адміністративну мережу: утворено Марушівську (22.02.1924), Новоград-Волинську, Ново-Ржадківську (26.03.1925), Ново-Романівську (26.03.1925), Майстрівську (28.09.1925), Миколаївську (27.10.1926), Пуліянівську (27.10.1926), Цмолківську (27.10.26), Роботищенську (23.05.1928), Немилянську Другу (18.12.1928) с-р.
Постановою Президії ВУЦВК УСРР від 03.04.1930, про утворення Соколовського р-ну до його складу передано Новозеленську, Тупальцівську, Теснівську, Пуліянівську, Несолонську, Миколаївську, Барбарівську, Кам’яно-Майданську, Черницьку с-р. Після ліквідації Соколовського р-ну 02.09.1930 всі вищезазначені с-р повернуто в колишнє підпорядкування. До Новоград-Волинського р-ну приєднано Вацлавпільську, Генрихівську, Кароліно-Дерманську, Курненську, Лугську, Недбаївську, Очеретянську, Рудокопську, Соколовську, Старо-Майданську, Тетірську, Улашанівську, Яблунецьку, Янушівську с-р.
В зв’язку з розширенням меж Мархлевського району, до його складу передано 04.06.1934 Кам’яно-Майданську с-р.
Постановою ЦВК УСРР від 01.06.1935 Новоград-Волинський р-н ліквідовано, сільради підпорядковано Новоград-Волинській м-р.
В період тимчасової окупації 1941-1944 створено 13 сільських управ.
В ході укрупнення сільських рад 11.08.1954 ліквідовано Владинську, Кам’яно-Майданську, Марушівську, Недбаївську, Немильнянську, Ново-Зеленинську, Новороманівську, Роботищенську, Смолківську, Яворівську сільрад.
Постановою Президії ВР УРСР від 04.06.1958 Н-В. р-н відновлено у складі с-р Новоград-Волинської міськради та розформованого Ярунського р-ну. 15.09.1958 до складу р-ну передано Городницьку селищну раду та Лучицьку сільрад.
05.03.1959 внаслідок другого етапу укрупнення с-р ліквідовано Гірківську, Закреницьку, Івашківську, Киянську, Косенівську, Наталіївську, Суховольську, Таращанську, Тернівську, Ужачинську с-р. 23.06.1960 підпорядковано Броницько-Гутянську с-щ/р, Кленівську та Червоновольську сільрад.
Указом Президії ВР УРСР від 30.12.1962 Новоград-Волинський р-н укрупнено за рахунок передачі йому 18 с-р Баранівського (Баранівська, Довбишська, Кам’янобрідська, Першотравенська селищні, Берестівська, Вірлянська, Дубрівська, Жарівська, Зарічанська, Зеремлянська, Кашперівська, Йосипівська, Мирославська, Полянська, Рогачівська, Смолдирівська, Старомайданська, Суємецька), та 9 с-р Червоноармійського (Андріївська, Великолугівська, В'юнківська, Курненська, Мартинівська, Новозаводська, Очеретянська, Стрибізька, Червоноармійська) р-нів. Протягом 1962-1964 рр. у складі району утворено Марківську, Тартацьку (07.01.1963), Івановицьку с-р, об’єднано Полянську та Зарічанську с-р з центром у с. Заріччя (17.08.1964).
Внаслідок розукрупнення районів 04.01.1965 передано Дзержинському р-ну Старомайданську та Тартацьку с-р, Житомирському — Андріївську, Бабичівську, В’юнківську, Івановицьку, Колодіївську, Кошелівську, Курненську, Мартинівську, Новозаводську, Очеретянську, Пулино-Гутянську, Стрибізьку, Теньківську, Червоноармійську с-р. 10.03.1966 утворено Киянську та Тетірську с-р. 08.12.1966 передано відновленим Баранівському та Червоноармійському р-нам Баранівську, Кам’янобрідську, Першотравенську с-щ/р Берестівську, Вірлянську, Дібрівську, Жарівську, Зарічанську, Зеремлянську, Йосипівську, Кашперівську, Марківську, Мокренську, Радулинську, Рогачівську, Смолдирівську, Суємецьку, Хижівську, Великолугську, Тетірську с-р.
З середини 1960-х рр. склад і межі р-ну в основному стабілізувалися. Протягом 1970-1990-х рр. відбулись незначні зміни у внутрішній адміністративній мережі: утворено Кам’яномайданську (12.08.1974), Косенівську, Суховольську (04.03.1993), Тернівську (03.11.1993), Наталівську (30.03.1994), ліквідовано Теснівську (12.08.1974) с-р.
Адміністративний устрійРедагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 39 сільських рад, які об'єднують 110 населених пунктів та підпорядковані Новоград-Волинській районній раді. Адміністративний центр — місто Новоград-Волинський[1].
НаселенняРедагувати
Середньорічна чисельність населення району становить 47,8 тис. осіб., Працездатного населення, зайнятого в галузях економіки — 9,1 тис. чол.
Учнів — 5120. Пенсіонерів — 14349 осіб.
За 2010 рік середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника становила 1587 грн., що становить 172,1 % до прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[2]:
- українська — 98,51 %
- російська — 1,35 %
- білоруська — 0,04 %
- польська — 0,02 %
ПромисловістьРедагувати
Промисловість району представляють 8 промислових підприємств основного кола:
- ТОВ «Церсаніт Інвест» с. Чижівка;
- ТОВ «Труд» с. Сусли;
- ТОВ «Вудпак» с. Нова Романівка;
- ДП «Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство» с. Майстрів;
- ДП «Городницький лісгосп» смт. Городниця;
- ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ВАТ «Житомирмолоко» с. Наталівка;
- ВАТ «Чижівська паперова фабрика» с. Чижівка;
- ВАТ «Ярунська сільгосптехніка» с. Степове.
Результатом роботи промислових підприємств за 2010 рік є виробництво продукції на суму 988 млн грн., що на 60 % більше ніж у попередньому році. Приріст забезпечили 5 промислових підприємств основного кола: ТОВ «Церсаніт Інвест» (+79 %), ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» (+28,8 %), ДП «Городницький лісгосп» (+76,9 %), ВАТ «Чижівська паперова фабрика» (в 3,4 р.), ВАТ «Ярунська сільгосптехніка» (+29,6 %).
Промислове виробництво та реалізація щорічно зростає. У 2010 році обсяг реалізованої промислової продукції на 1 особу становить 13,6 тис. грн.
Сільське господарствоРедагувати
Сільськогосподарська галузь району представлена 43-ма сільськогосподарськими підприємствами в тому числі 17 фермерськими господарствами по випуску сільськогосподарської продукції.
На території району діє три господарства з виробництва високо-репродукційного насіння зернових, два елітгоспи та один насінгосп першої групи, які щорічно забезпечують приріст виробництва високо-репродукційного насіння зернових та зернобобових культур та льону-кудряшу. Швидкими темпами розвивається органічне землеробство.
ІнфраструктураРедагувати
Район має розвинену інфраструктуру. Довжина автомобільних доріг місцевого значення — 413 км, у тому числі з твердим покриттям 404 км.
Упродовж останніх років в районі забезпечено високі показники розвитку будівництва. У 2010 році будівельними організаціями виконано будівельно-монтажних робіт на суму 118,6 млн грн. Разом з тим, за 2009 рік цей показник склав 160,1 млн грн., що становить 32,5 % обласного рівня. Значні об'єми будівельно-монтажних робіт по ДП «Граніт Україна», яке проводить реконструкцію автодороги державного значення E40М06 (Київ-Чоп).
Через територію району проходить міжнародна автомобільна траса загальнодержавного значення Київ — Чоп, автодорога Васьковичі — Порубне, магістральний нафтопровід «Дружба», газопровід «Львівтрансгаз», продуктопровід ЛВДС «Новоград-Волинський» ДП «Прикарпатзахідтранс» м. Рівне та Південно-Західна залізниця протяжністю 86 кілометрів, функціонує 6 залізничних станцій.
Наявна розгалужена мережа газопроводів, три новозбудованих АГРС дають можливість повністю газифікувати район. Протяжність газових мереж району становить 675 км. Природним газом користуються жителі в 37-ми населених пунктах нашого району. Невдовзі таку можливість матимуть жителі ще 8-и сіл.
ОсвітаРедагувати
У районі функціонує 58 загальноосвітніх шкіл, технікум землевпорядкування Житомирського національного агроекологічного університету, Ярунський міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Працює 18 дошкільних закладів, 7 філій дитячої музичної школи, 2 філії дитячої художньої школи.
Систему освіти та виховання підростаючого покоління в районі забезпечують 836 вчителів, 745 з яких мають вищу педагогічну освіту.
У навчально-виховних закладах району навчається 5120 учнів.
В галузі освіти пріоритетним напрямком роботи стало впровадження новітніх інформаційних технологій в навчальний процес. В 49-ти школах району наявні 362 комп'ютери, 40 шкіл мають можливість доступу в Інтернет.
Культура та духовністьРедагувати
Культурно-освітню роботу в районі проводять 76 клубних установ, районний методичний центр народної творчості, районна бібліотека для дорослих імені Лесі Українки та районна бібліотека для дітей, книжковий фонд яких становить понад 590 тис. примірників.
Славиться Новоград-Волинщина своїми талантами. В районі працює 162 колективи народної творчості, 6 з яких мають звання народний аматорський
- хоровий колектив РБК с. Ярунь;
- хоровий колектив Будинку культури с. Броницька Гута;
- фольклорно-етнографічний колектив Будинку культури с. Гірки;
- фольклорно-етнографічний колектив клубу с. Сусли;
- гурт української пісні «Кришталеві дзвони»;
- фольклорно-етнографічний колектив Будинку культури с. Червона Воля.
- 2 дитячі колективи мають звання зразковий аматорський:
- фольклорний колектив районного Будинку культури с. Ярунь;
- танцювальний колектив Будинку культури с. Пилиповичі.
На території району зареєстровані та діють 62 релігійні громади, які належать до різних конфесій. З них 37 громад Української Православної Церкви Московського патріархату, 8 громад Римо-католицької Церкви, 13 громад Євангельських християн баптистів, 4 громади Християн віри Євангельської старообрядців.
На території Городницької селищної ради функціонує Святогеоргіївський Ставропігіальний чоловічий монастир Української Православної Церкви.
Пам'яткиРедагувати
- Пам'ятки історії Новоград-Волинського району
- Пам'ятки монументального мистецтва Новоград-Волинського району
Протягом 2007 — середини 2008 років у Новоград-Волинському районі демонтовано 8 пам'ятників Володимиру Леніну[3].
Природоохоронні територіїРедагувати
МедицинаРедагувати
Для надання медичної допомоги населенню в районі створено розвинуту мережу медичних закладів. Жителів Новоград-Волинщини обслуговують міськрайонне територіальне медичне об'єднання (стаціонар на 375 ліжок, поліклініка на 1000 відвідувань за зміну та 131 ліжко денного стаціонару), Городницька міська лікарня (стаціонар на 25 ліжок, поліклініка на 100 відвідувань за зміну та 30 ліжок денного стаціонару), Ярунська дільнична лікарня (стаціонар на 15 ліжок, поліклініка на 80 відвідувань за зміну та 30 ліжок денного стаціонару), 20 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 55 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.
Невідкладна медична допомога надається відділенням швидкої допомоги міської ТМО та пунктами швидкої допомоги Городницької міської лікарні та Ярунської дільничної лікарні. Протягом року швидкою допомогою обслуговується понад 10 тис. викликів.
У галузі охорони здоров'я працює 1536 чол., в тому числі 352 лікаря різних спеціальностей.
Медикаментозне забезпечення населення здійснюють комунальне підприємство «Центральна районна аптека № 217», 19 її структурних підрозділів та 13 приватних аптек.
Органи місцевого самоврядуванняРедагувати
У процесі роботи налагоджено співпрацю між райдержадміністрацією та районною радою і депутатським корпусом.
У районну раду обрано 80 депутатів від 10 політичних партій:
- Народна партія — 25 мандатів,
- Партія регіонів — 23 мандати,
- Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»-10 мандатів,
- Сильна Україна — 8 мандатів,
- «Фронт змін», «Наша Україна» — по 4 мандати,
- Соціалістична партія та КПУ — по 2 мандати,
- Єдиний центр, КУН — по 1 мандату.
Районна рада співпрацює з сільськими та селищною радами.
При районній раді працює координаційна рада в яку входять 39 сільських та один селищний голова, укладено угоди між сільськими радами та районною радою щодо надання практичної, методичної допомоги органам місцевого самоврядування.
Працює президія ради, утворена з 6 голів постійних комісій та представників політичних фракцій.
ПолітикаРедагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новоград-Волинського району було створено 79 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,32 % (проголосували 23 490 із 35 420 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,97 % (12 678 виборців); Юлія Тимошенко — 20,13 % (4 729 виборців), Олег Ляшко — 10,60 % (2 489 виборців), Анатолій Гриценко — 4,22 % (991 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,03 %.[4]
ПерсоналіїРедагувати
- Литвин Володимир Михайлович — український політик, Голова Верховної Ради України
- Микола Шмигін — письменник, журналіст (уродженець села Жеребилівка);
- Леся Українка — українська письменниця.
- Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
- Пелех Юрій Володимирович — український вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
- Стецюк Яків Нестерович — український письменник, родом з Житомирщини; з 1945 працює у Львові.
- Мамайчук Іван Федорович — композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч.
- Сергій Ярунський (Степанюк) — український композитор, диригент, філософ.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- ↑ Новоград-волинський відзвітував про демонтаж пам'ятників Леніну в районі. «Журнал Житомира». 26.09.2008.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17.
ДжерелаРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новоград-Волинський район |
- Офіційний веб-сайт райдержадміністрації
- Офіційний веб-сайт Верховної Ради[недоступне посилання з липень 2019]
- Новоград-Волинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006: Довідник, стор. 25-27 / І. О. Рафальський (гол. ред.), Р. Ю. Кондратюк (упоряд.). — Ж. : Вид-во «Волинь», 2007. — 620 с.
