Городниця (Чортківський район)

село у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Городни́ця — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Городницької сільської ради. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболото виключений з облікових даних.

село Городниця
Церква Святої Трійці
Церква Святої Трійці
Церква Святої Трійці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гусятинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060130060082355
Облікова картка Городниця 
Основні дані
Засноване 1318
Населення 1 603
Територія 4.337 км²
Густота населення 369.61 осіб/км²
Поштовий індекс 48237
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°10′55″ пн. ш. 26°06′36″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 26.11000° сх. д. / 49.18194; 26.11000Координати: 49°10′55″ пн. ш. 26°06′36″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 26.11000° сх. д. / 49.18194; 26.11000
Середня висота
над рівнем моря
276 м[1]
Водойми Гнила
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 48237, с. Городниця
Сільський голова Батринчук Володимир Леонтійович
Карта
Городниця. Карта розташування: Україна
Городниця
Городниця
Городниця. Карта розташування: Тернопільська область
Городниця
Городниця
Мапа
Мапа

CMNS: Городниця у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[2]

Населення — 1595 осіб (2003).

Історія

ред.

Поблизу Городниці виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури кулястих амфор, комарівсько-тшинецької, черняхівської та давньоруської культур.

Власниками села в XVI ст. були польські шляхтичі Щавінські. Донька войського кам'янецького Єнджея Сєцєха Щавінського (пол. Jędrzej Sieciech z Horodnicy Sczawińsky[3]) Зофія стала дружиною Марціна Калиновського — першого з Каліновських гербу Калінова власника Гусятина.

1848 рік: поблизу Городниці на річці Збруч знайшли кам'яну статую Збручанського Святовита.

1 серпня 1934 року село стало центром новоутвореної Ґміни Городниця.

1943 року через Городницю проходили загони з'єднання Сидора Ковпака. 31 грудня 1943 року гітлерівські війська розстріляли 23 мешканців Городниці.

Діяли товариство «Просвіта» та інші українські товариства.

Політика

ред.

Парламентські вибори, 2019

ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610214, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Пам'ятки

ред.

Пам'ятники

ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р., скульптор В. Монастирський), встановлено меморіальну таблицю (1975 р.) і пам'ятник Денису Лукіяновичу (1993 р., скульптор Іван Мулярчук[6]), насипано символічну могилу УСС (1990).

Соціальна сфера

ред.

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ФАП, відділення зв'язку, млин.

Люди

ред.

Народилися

ред.

Бібліографія

ред.

Про населений пункт видано книжку М. Возьного (1958).

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Прогноз погоди в с. Городниця
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… [Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] — Lwów, 1738. — t. 2. — 761 s. — S. 463. (пол.)
  4. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  5. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  6. І. Дуда, Т. Удіна. Мулярчук Іван Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578–579. — ISBN 966-528-199-2.
  7. Б. Мельничук. Грайник Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 409. — ISBN 966-528-197-6.

Література

ред.