Городниця (Чортківський район)

Городни́ця — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Городницької сільської ради. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболото виключений з облікових даних.

село Городниця
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Гусятинська селищна громада
Облікова картка	Городниця
Основні дані
Засноване	1318
Населення	1 603
Територія	4.337 км²
Густота населення	369.61 осіб/км²
Поштовий індекс	48237
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°10′55″ пн. ш. 26°06′36″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	276 м
Водойми	Гнила
Відстань до районного центру	14 км
Місцева влада
Адреса ради	48237, с. Городниця
Сільський голова	Батринчук Володимир Леонтійович
Карта
Городниця
Городниця
Мапа
Городниця у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.

Населення — 1595 осіб (2003).

Історія

Поблизу Городниці виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури кулястих амфор, комарівсько-тшинецької, черняхівської та давньоруської культур.

Власниками села в XVI ст. були польські шляхтичі Щавінські. Донька войського кам'янецького Єнджея Сєцєха Щавінського (пол. Jędrzej Sieciech z Horodnicy Sczawińsky) Зофія стала дружиною Марціна Калиновського — першого з Каліновських гербу Калінова власника Гусятина.

1848 рік: поблизу Городниці на річці Збруч знайшли кам'яну статую Збручанського Святовита.

1 серпня 1934 року село стало центром новоутвореної Ґміни Городниця.

1943 року через Городницю проходили загони з'єднання Сидора Ковпака. 31 грудня 1943 року гітлерівські війська розстріляли 23 мешканців Городниці.

Діяли товариство «Просвіта» та інші українські товариства.

Пам'ятки

• церква святої Трійці (1772 р., мурована)
• церква Всіх Святих (1895 р., реставрована 1994 р.)
• церква Преображення Господнього (1912 р., реставрована 1991 р.)
• костел Матері Божої Цариці Кармелю (1895)
• 2 каплички
• 3 «фігури» (статуї) Матері Божої
• «фігура» святого Антонія (реставрована 1995 р.)
• «фігура» на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 р.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р., скульптор В. Монастирський), встановлено меморіальну таблицю (1975 р.) і пам'ятник Денису Лукіяновичу (1993 р., скульптор Іван Мулярчук), насипано символічну могилу УСС (1990).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ФАП, відділення зв'язку, млин.

Люди

Народилися

• Василь Грайник - громадський діяч у Канаді
• Денис Лукіянович - український літератор, публіцист, педагог
• поетка Оксана Шубарт (Гарасимович)
• Осип Шпитко - український.поет і публіцист
• Гурняк Віктор (1987—2014) — фотокореспондент, військовик, загинув, захищаючи Україну в Російсько-українській війні.

Бібліографія

Про населений пункт видано книжку М. Возьного (1958).

Література

• Diasporiana Електронна бібліотека»Ukrainica»Городниця. Пропамятна книга села над Збручем в Україні. Ред. Михайла Возьного, Торонто, 1958 р. [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
• О. Грабовська, В. Уніят. Городниця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 402. — ISBN 966-528-197-6.
• Horodnica (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 140. (пол.). — S. 140. (пол.)