Відкрити головне меню

Гурняк Віктор Петрович

український фотокореспондент, військовик, пластун.


Ві́ктор Петро́вич Гу́рняк (псевдо «Гарт», «Гартік», позивний в Айдарі «Олігарх»; 8 червня 1987, с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області — 19 жовтня 2014, с-ще Сміле Слов'яносербського району Луганської області) — український фотокореспондент, військовик (боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Міністерства оборони України), пластун. Загинув, боронячи Україну в російсько-українській війні 2014—2017 років.

Віктор Петрович Гурняк
Viktor Gurniak.jpg
м. Щастя (Луганська область), 3.09.2014
Прізвисько Гартік
Народження 8 червня 1987(1987-06-08)
с. Городниця, Гусятинський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 19 жовтня 2014(2014-10-19) (27 років)
с-ще Сміле, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна
Поховання
Вид збройних сил Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Роки служби 2014
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви
Інше Сайт пам'яті Віктора Гурняка
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня Орден «Народний Герой України»
Гурняк Віктор Петрович у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Бунчужний Віктор Гурняк на «Орликіаді-2007»

НавчанняРедагувати

 
У пластовому однострої під час табору «Легіон» у Волинській області, 17.08.2008

Навчався у 27-й загальноосвітній школі в Тернополі, згодом у Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

РоботаРедагувати

Працював у газеті «20 хвилин» (Тернопіль), редагував пластовий часопис «Цвіт України». У 2004-2005 роках був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області.

 
Віктор Гурняк з донькою Юстиною на відкритті фотовиставки «ЄВРО-2012 крізь призму LUFA» у м. Львові, 2.08.2012

РодинаРедагувати

Разом із дружиною Іриною проживав у Львові, виховував доньку Юстину.

У ПластіРедагувати

До Пласту вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. У 2004 році став одним із співзасновників та першим курінним куреня ч. 77 ім. Івана Гавдиди. Згодом стає членом 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника.

Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником із виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11».

У ФРІРедагувати

У 2005 році став засновником і першим головою Тернопільського осередку ВМГО "ФРІ" [1].

В АТОРедагувати

Як волонтер упродовж останніх місяців Віктор збирав кошти і закуповував необхідні речі, допомагав із транспортуванням і самостійно доправляв вантажі, забезпечуючи необхідним спорядженням бійців «Айдару» та інших батальйонів у зоні АТО. У липні Віктор став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон». У вересні пішов служити добровольцем до батальйону «Айдар».[2]

Загинув о 10:10 ранку 19 жовтня 2014 від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Слов'яносербського району Луганської області.

ПрощанняРедагувати

21 жовтня з Віктором Гурняком прощався Тернопіль: спочатку сотні тернополян зустріли траурний кортеж при в'їзді до міста, далі прощання в будинку, де мешкав багато років, увечері — поминальна літургія в Архікатедральному соборі УГКЦ.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прощання з Віктором Гурняком у Тернополі

22 жовтня у львівському храмі святих апостолів Петра і Павла відбулася заупокійна літургія. Похований на Личаківському кладовищі у Львові біля пам'ятника Пласту на Меморіалі Української Галицької армії. Кілька тисяч людей зібралось, аби провести його в останню путь. Генеральний секретар Головної Пластової Булави Назар Зелінка посмертно нагородив героя найвищою пластовою відзнакою — Залізним пластовим хрестом — «За заслуги у національній визвольній боротьбі з утвердження Української держави».

ТворчістьРедагувати

ФотосправаРедагувати

Фотосправою захопився з дитинства, коли батько купив ФЕД-5, професійно — з 2004 року, друкувався в тернопільських виданнях. У 2007 випадково став свідком пожежі на Ай-Петрі. Ці фото потрапили у світлини ТОП-тижня, їх вперше опублікували рейтингові українські видання, у тому числі й УНІАН. Відтоді співпрацював із цим інформагентством. Для Reuters почав фотографувати під час епідемії грипу восени 2009 року.

Cпівзасновник фотоагентства LUFA, з грудня 2013 року також співпрацював з інтернет-виданням «Insider». Готував репортажі із зимового Євромайдану, залишив серію світлин із життя «Айдару».

КіноРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Не кажучи нікому
  Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939 - 1941 рр.
  Мій Лицарський Хрест

Знявся у відеокліпі «Тартака» та «Нічлави» «Не кажучи нікому» (2007) в ролі Повстанця у вишиванці, який загинув у 1943 році в бою під Загоровим, боронячи рідну землю від загарбників. Чимало його товаришів та журналісти проводять аналогію цієї ролі з реальним життям Віктора Гурняка в останні місяці, коли він (уже в реальному житті) боронив рідну землю від загарбників на східних теренах України.

У документальному фільмі Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» (2007) зіграв епізодичну роль повстанця.[3].

Режисер кліпу (відео — Іван Довганик) на пісню Сашка Положинського «Мій Лицарський Хрест» (написана на пластовому таборі «Легіон» у 2008 році).

У ВікіпедіїРедагувати

Зареєстрований на Вікіпедії, як Gartik, хоч і не був активним дописувачем.

ВиставкиРедагувати

Роботи Віктора Гурняка є на фотовиставці на паркані будинку Профспілок (Майдан Незалежності) у Києві.

У Варшаві під патронатом Marcin Swiecicki Posei na Seim RP відкрилася виставка Віктора Гурняка. Організаторами виступили: фонд «Відкритий діалог» і Євромайдан Варшави. Подібні фотовиставки авторства тернопільського митця вже побачили в Естонії та Німеччині.[4]

Виставку Віктора Гурняка та Максима Музики з майже півсотні світлин із лінії фронту і визволених та окупованих міст зі сходу України «Донбас: війна та мир» відкрили 10 грудня 2014 року в Європарламенті[5].

З 16 по 31 січня 2015 року в Українському Національному Музеї в Чикаго (США) відкрита фотовиставка авторських робіт «Віктор Гурняк: дорога з Майдану».[6]

«Від Майдану до Війни»Редагувати

Фотовиставка «Від Майдану до Війни» експонувалася у Львові та Івано-Франківську.

Тернопіль — третє місто, в якому вона експонується. Діяла від 2 до 13 лютого 2015 року в Українському Домі «Перемога». В експозиції — 35 майданних та воєнних світлин, кілька персональних світлин Віктора із сім'єю. На виставці є також остання світлина з його фотоапарата: машина, на якій він їхав вивозити поранених. Під час відкриття виставки тернополянам представили ще й короткометражний фільм про Віктора Гурняка.[7]

Світлини з відкриття фотовиставки в Тернополі:

18 лютого фотовиставку відкрили у Рівному.[8]

22 квітня фотовиставку відкрили у «Мистецькому арсеналі» в Києві.[9]

Вшанування пам'ятіРедагувати

Тернопільські пластуни проводять ярмарки власної випічки та виробів, кошти з яких передають родині загиблого товариша.[10]

ВідзнакиРедагувати

  • Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[11]
  • 30 листопада правозахисна ініціатива «Євромайдан SOS» оголосила результати своєї «Волонтерської премії», відзначивши роботу активістів у 10 номінаціях. Віктор Гурняк став лауреатом у номінації «Людина світла».[12]
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[13].
  • Орден «Народний Герой України» (2015).
  • Віктор Гурняк був нагороджений "Лицарський Хрест Добровольця"(посмертно)14 березня 2019 р. у м. Львів

У скульптуріРедагувати

3 червня 2015 року на фасаді Технічного коледжу ТНТУ (на вул. Леся Курбаса) встановили й освятили пам'ятну дошку Вікторові Гурняку.[14]

13 жовтня 2015 року пам'ятну дошку Вікторові Гурняку відкрили на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 27. Також у школі є куток пам'яті зі світлинами Віктора та інформацію про нього.[15]

Фільм про Віктора ГурнякаРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Документальний фільм про Віктора Гурняка

Прем'єра документального фільму про життя Віктора Гурняка відбулася 2 лютого 2015 року під час відкриття виставки «Від Майдану до Війни» в «Українському домі» в Тернополі. У фільмі змонтовано кадри з його особистого архіву, а також відгуки про нього друзів, побратимів з «Айдару» та рідних.

Автор ідеї фільму — Анастасія Станко, оператори — Петро Задорожний, Ростислав Ковальчук, монтаж — Анна Цигима.

ВиставкиРедагувати

19 жовтня 2015 року ві Львові на стіні Музею зброї «Арсенал» фотожурналісти показали свої світлини про війну на Донбасі. Проект, який реалізували четверо фотографів — Макс Левін, Джозеф Сивенький, Маркіян Лисейко та Петро Задорожний, присвячений пам'яті Віктора Гурняка.[16]

28 січня 2016 року в Тернопільській бібліотеці № 4 для дорослих відкрили експозицію «Війна в моїй країні», на якій представлені фотороботи з подій Майдану та серія світлин із життя батальйону «Айдар».[17]

УрбанонімиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Юридичні дані про ТМ МГО ФРІ
  2. Воїн добра: пам'яті Віктора Гурняка
  3. Віктор Гурняк: «За сценарієм мав поцілувати її… не думав що це так важко»
  4. У Варшаві відкрилася фотовиставка робіт Віктора Гурняка // Свобода, 1 грудня 2014. Архів оригіналу за 7 грудень 2014. Процитовано 4 грудень 2014. 
  5.   Європарламент дивився фільм «5 каналу» про війну на сході // 5 канал, 10 грудня 2014
  6. Виставка в українському національному музеї Чикаго «Віктор Гурняк: дорога з Майдану» // UAPOST.US, 5 січня 2015
  7. «Вітя Гурняк і смерть — речі несумісні. Вітя — це життя» // 20 хвилин (Тернопіль), 2 лютого 2015
    Віктор Гурняк. «Від Майдану до Війни» (відео)
    Виставку Віктора Гурняка відкрили в Українському домі «Перемога» // Телекомпанія TV-4, 3 лютого 2015
    Про важливе. Ростислав Ковальчук // Телеканал ІНТБ, 3 лютого 2015
    У Тернополі відрили фотовиставку Віктора Гурняка // Телеканал ІНТБ, 3 лютого 2015
  8. У Рівному відкриють фотовиставку загиблого Віктора Гурняка // Рівне вечірнє, 17 лютого 2015
  9. Левко Стек. Він мав їхати до дружини, але вирішив допомогти хлопцям на 32-му блокпосту — друзі згадують Віктора Гурняка // Радіо Свобода, 22 квітня 2015
  10. Тернопільські пластуни провели ярмарок, гроші з якого передадуть сімąї загиблого в АТО Віктора Гурняка // Новинний портал «Погляд», 17 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 листопад 2014. Процитовано 18 листопад 2014. 
  11. Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. «Волонтерську премію» Євромайдан SOS отримали телережисерка Леся Литвинова та загиблий фотокор Віктор Гурняк // «Телекритика», 3 грудня 2014. Архів оригіналу за 2015-01-23. Процитовано 2015-01-23. 
  13. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада, 18 серпня.
  14.   Меморіальну дошку айдарівцю Віктору Гурняку відкрили у Тернополі // Телекомпанія TV-4, 3 червня 2015
  15. Пілат Оксана. «Пам'ятайте про тих, хто віддав своє життя за краще майбутнє» — матір загиблого бійця Віктора Гурняка // Доба, 13 жовтня 2015.
    Шалай Соломія. «Тіла загинуть — житиме ідея» // Терен, 13 жовтня 2015.
  16. Оксана Панчишин. У Львові на стіні музею презентують фотопроект про війну на Донбасі // Zahid.Net, 15 жовтня 2015.
    У понеділок друзі Віктора Гурняка презентують фотопроект про війну на Донбасі // Львівська газета, 15 жовтня 2015.
  17.   Виставку світлин загиблого в АТО фотокореспондента Віктора Гурняка відкрили у Тернополі // Телекомпанія TV-4, 28 січня 2016.

ДжерелаРедагувати

  • Зіньківська, О. За свою землю, за Україну… / О. Зіньківська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 88 (31 жовт.). — С. 3 — (Герої не вмирають).

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    Інтерв'ю із друзями Віктора Гурняка Н. Зелінкою та Л. Шимківим // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 20 жовтня.
    Героя з Тернополя Віктора Гурняка втратила Україна // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 20 жовтня.
    Віктор Гурняк був нашим колегою і другом. І справжнім героєм! // Громадське телебачення. — 2014. — 20 жовтня.
    Тернопіль у жалобі за загиблим на Сході фотокореспондентом і бійцем «Айдару» Віктором Гурняком // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 20 жовтня.
    Віктор Гурняк. «Від Майдану до Війни» // Відеоканал Юрія Дігая. — 2015. — 2 лютого.
    Арт-терія 150. Посмертна виставка робіт В. Гурняка // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 19 лютого.
    Два роки тому загинув фотокореспондент Віктор Гурняк // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 19 жовтня.