Відкрити головне меню

Шульги́нка — село в Україні, у Старобільському районі Луганської області. Населення становить 2422 особи. Орган місцевого самоврядування — Шульгинська сільська рада. Розташоване у місці злиття річки Айдар та її лівої притоки — річки Шульгинка. Через село проходить автомобільна магістраль Харків — Луганськ. В селі є залізнична станція «900 км» (платформа) магістралі «Москва — Донбас».

село Шульгинка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Старобільський
Рада/громада Шульгинська сільська рада
Код КОАТУУ 4425187501
Основні дані
Засноване 1607[1]
Населення 2422
Площа 7,437 км²
Густота населення 325,67 осіб/км²
Поштовий індекс 92764
Телефонний код +380 6461
Географічні дані
Географічні координати 49°08′36″ пн. ш. 38°55′35″ сх. д. / 49.14333° пн. ш. 38.92639° сх. д. / 49.14333; 38.92639Координати: 49°08′36″ пн. ш. 38°55′35″ сх. д. / 49.14333° пн. ш. 38.92639° сх. д. / 49.14333; 38.92639
Середня висота
над рівнем моря
58 м
Водойми річки Шульгинка, Айдар
Найближча залізнична станція Плугатарівка
Місцева влада
Адреса ради 92764, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Шульгинка, вул. Театральна, тел. 9-62-33
Карта
Шульгинка. Карта розташування: Україна
Шульгинка
Шульгинка
Шульгинка. Карта розташування: Луганська область
Шульгинка
Шульгинка
Мапа

Шульгинка у Вікісховищі?

Зміст

НазваРедагувати

Назва села, ймовірно, походить від прізвища отамана Шульгейка, який оселився тут на поч. XVII ст. Після розгрому військами В. Шуйського у 1607 р. селянського повстання під Тулою, очолюваного Іваном Болотниковим, один із його сподвижників — отаман Шульгейко із частиною вцілілих повстанців пішов на т. зв. «Дике поле» й оселився тут. І з тих пір поселення почали називати Шульгинкою, а невелику річку, що протікає через нього — Шульга[2] (що означає — лівий, див. Шульга), яка є лівою притокою Айдару, а село розташоване на місці впадіння Шульги до Айдару.

ІсторіяРедагувати

Село Шульгинка є найстарішим населеним пунктом Старобільського району, 2008 року село відзначило 400-ліття із дня заснування. За даними місцевих краєзнавців Шульгинку засновано близько 1607 року[3]. За енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона у 1890—1907 роках населення Шульгинки складалось з 5 тис. осіб. На той час Шульгинка мала статус слободи, мала 2 церкви (св. Миколая та Святої Трійці) та була місцем проведення ярмарку[4]. Це джерело датує заснування Шульгинки 1719 роком, однак відомо, що того року слободу було створено на місці козацького містечка зруйнованого російськими військами під час придушення козацько-селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна[5][6]. Власне тут, за одною з версій[7], козаками Булавіна було розгромлено 1707 року каральний загін князя Ю. В. Долгорукова (за іншою версією бій відбувся біля Урюпінська, Росія). В ті часи поселення мало назву «Шульгин городок»[8].

1914 року в Шульгинці було збудовано вальцевий паровий млин, найсучасніший на той час в повіті й єдиний, що забезпечував виготовлення борошна вищої якості. Млин було побудовано спілкою, яка складалася з шести осіб — 5-ти німецьких колоністів та місцевого селянина Кирила Мостового. Млин функціонує по сьогодняшній день.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 434 людей[9].

КультураРедагувати

В селі є лікарня, середня школа, школа мистецтв, стадіон, торговий центр, пошта, відділення банку, олійниця, млин, два парки, два пам'ятних знаки Голодомору в Україні, низка пам'ятників радянського періоду.

ПостатіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати