Бенера Іван Іванович
Іва́н Іва́нович Бе́нера (11 вересня 1986, Немирівський район, Вінницька область — 2014, Авдіївка, Донецька область) — капітан (посмертно) 204-ї бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Бенера Іван Іванович | |||
---|---|---|---|
Капітан | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
11 вересня 1986 Чуків, Немирівський район, Вінницька область | ||
Смерть |
2 грудня 2014 (28 років) Авдіївка | ||
Поховання | Немирівський район | ||
Громадянство | Україна | ||
Alma Mater | Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба | ||
Військова служба | |||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Повітряні сили | ||
Рід військ | винищувальна авіація | ||
Формування | 204 БрТА | ||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Життєпис ред.
Закінчив школу «на відмінно», Вінницьке вище училище комп'ютерних технологій. Відслужив строкову службу, вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил, направлений до Севастополя.
22 березня 2014-го, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їхніми пособниками з кримської «самооборони», одружився з Галиною Волосячик (1988, Рівненщина), лікарем бригади.
Після передислокації частини продовжив службу в Миколаєві. На початку листопада написав рапорт добровольцем у зону бойових дій. Загинув 2 грудня 2014-го, потрапивши під мінометний обстріл біля Авдіївки, міна впала за 1 метр від нього, до ротації не дожив 4 дні.
Залишились батьки, три сестри та дружина. Похований 4 грудня 2014-го в Чукові, в Немирівському районі оголошено жалобу.
Нагороди та вшанування пам'яті ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно, 30 липня 2015 р.)[1]
У Чукові на фасаді загальноосвітньої школи, де вчився Іван Бенера, і на фасаді будинку, де він проживав, встановлено меморіальні дошки.[2]
22 грудня 2015 року Миколаївська обласна державна адміністрація вручила дружині загиблого військовика Галині Волосячик ордер на квартиру.[3]
Примітки ред.
- ↑ Військовослужбовці ЗС України отримали нагороди «За оборону Донецького аеропорту». Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 31 липня 2015.
- ↑ Родині загиблого вінницького офіцера Івана Бенери вручили орден сина «За мужність» (посмертно). Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
- ↑ Ці ордери — обов'язок держави перед своїми Героями: ще 8 родин загиблих військовослужбовців отримали квартири // Миколаївська обласна державна адміністрація. 22 грудня 2015 р. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Бенера Іван Іванович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Бенера і Галина Волосячик розписалися за кілька годин до штурму авіабази
- Родині загиблого офіцера АТО Івана Бенери вручили орден сина «За мужність» ІІІ ступеня [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |