Відкрити головне меню

Грибков Сергій Миколайович

Сергі́й Микола́йович Грибко́в (1 жовтня 1981(19811001) — 5 вересня 2014) — прокурор, молодший радник юстиції, солдат Збройних сил України, доброволець батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.

Грибков Сергій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Грибков Сергій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 жовтня 1981(1981-10-01)
Луцьк
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (32 роки)
Весела Гора
°загиблий у бою
поховання: Луцьк
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет Волинський державний університет імені Лесі Українки
Псевдо «Прокурор»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ територіальна оборона
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви Війна на сході України
Бої за Щастя
Засідка під Веселою Горою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

БіографіяРедагувати

Закінчив Луцьку середню школу № 7. Здобув вищу освіту у Волинському державному університеті імені Лесі Українки. Після проходження строкової військової служби у 2005 році почав свій трудовий шлях помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Потім працював на різних посадах у прокуратурі міста Луцька та обласному апараті прокуратури Волині. Станом на 2014 рік — молодший радник юстиції, прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в липні 2014 року взяв відпустку і добровольцем пішов на фронт у складі 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». 28 серпня був оформлений у батальйон через Сватівський райвіськкомат. Солдат, водій-електрик. Псевдо «Прокурор».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Був похований під Старобільськом, на військовому кладовищі у селі Чмирівка, як невідомий солдат. 2016 року упізнаний за експертизою ДНК. 8 квітня 2016 року перепохований на Алеї почесних поховань луцького міського кладовища у селі Гаразджа.

Неодружений, без сина лишилися батьки.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 403/2018 від 1 грудня 2018 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників прокуратури», за значний особистий внесок у розбудову правової держави, самовіддані дії та високий професіоналізм, виявлені під час виконання службових обов'язків, нагороджений орденом За мужність ІІІ ступеня (посмертно).
  • нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

ДжерелаРедагувати