Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (грудень 2022)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
Усі списки ред.
Список загиблих за грудень 2022 року ред.
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 грудня ред. | ||||||||
9461 | Міщенко Сергій Олексійович («Бугор») |
21 травня 1974, м. Зіньків Полтавська область. Молодший сержант, головний сержант — командир 1 відділення 3 взводу протитанкових ракетних комплексів 87 протитанкового дивізіону 45 ОАБр. Після закінчення середньої школи, з 1991 по 1993 роки проходив службу у підрозділі НГУ у м. Кривий Ріг. Після демобілізації деякий час працював у Опішнянському підрозділі міліції. Здобув вищу юридичну освіту. Згодом започаткував власну справу, займався підприємницькою діяльністю у ремонтно-будівельній сфері. У ЗС України — з перших днів російського вторгнення в Україну. Воював за м. Київ, брав участь у боях під Барвінковим, Вірнопіллям, Бражківкою, відбивав ворожі напади на Харківщині. Мобільний розрахунок ПТРК «Стугна-П» під його командуванням продемонстрував надзвичайну результативність. На особистому рахунку Міщенка — 26 броньованих цілей противника (14 танків, 5 БТР, 6 БМП, 1 БРДМ з радіолокаційним обладнанням), РСЗВ БМ-21 «Град», три КамАЗи, вантажівка УРАЛ, УАЗ та один склад з боєкомплектом. Повний кавалер ордену «За мужність»[2]. Нагороджений відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»[3]. Залишились дружина, чотири доньки та два сини. | 1 грудня 2022 | Згідно повідомлення Хорольської міської ради, загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Ковалівці на Луганщині[4][5]. | ||||
9462 | Карпюк Дмитро Михайлович |
с. Вознесенське Вознесенський район Миколаївська область. Старший лейтенант, військовослужбовець Повітряних Сил Збройних Сил України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню[6]. | 1 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув під час підготовки авіаційної техніки (місце — не уточнено)[7]. | ||||
9463 | Кравчук Віталій Васильович | 39 років, м. Заводське Миргородський район Полтавська область. Старший навідник відділення кулеметного взводу (підрозділ — не уточнено). | 1 грудня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу в районі села Лиман Перший Куп'янського району Харківської області[5]. | ||||
9464 | Джамбулат Хоперія | Грузія. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[8]. | ||||
9465 | Піх Богдан | 54 роки, м. Львів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Львівський професійний політехнічний ліцей. До початку повномасштабного вторгнення працював водієм-далекобійником за кордоном. | 1 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[9]. | ||||
9466 | Чебручан Антон | 34 роки, мешканець Дніпропетровської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). До війни працював на підприємстві «АрселорМіттал». В ЗС України — з середини жовтня 2022 року. Залишилася дружина та маленька донька. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання по відбиттю наступу російських окупантів поблизу м. Мар'янки на Донеччині[10]. | ||||
9467 | Дзюба Валентин Іванович
(«Калина») |
29.07.1977 | 1 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку[11] | ||||
9468 | Чігасов Владислав Валерійович | 26 січня 1978, м. Луцьк. Капітан. Проходив військову службу за контрактом з 10 квітня 2020 року у складі військової частини на посаді помічника начальника штабу — начальника розвідки штабу механізованого батальйону. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно) [12][13]. | ||||
9469 | Котляренко Дмитро Леонідович | 26 лютого 2000, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Офіцер 2 роти 4-ї танкової бригади. | 1 грудня 2022 | Отримав тяжке поранення 18 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу села Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Лейтенант тривалий час боровся за життя в реанімації, але серце юнака не витримало. Поховали воїна 4 грудня у Хмельовому.[14] | ||||
9470 | Коляда Роман Зіновійович
(«Сич») |
21 листопада 1982, м. Червоноград. Учасник акції «Україна без Кучми» у 2001 році, Помаранчевої Революції та Революції гідності, член УНСО. Захищав Україну з 2014 року. Проходив військову службу у складі 54 ОРБ та 131 ОРБ. 26 лютого 2022 р. добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр. Командир протитанкового відділення. | 1 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Похований в рідному селі Опільсько Львівської області[15] | ||||
9471 … 9482 |
Військовослужбовці ЗС України. | 1 грудня 2022 | (для доповнення за 1 грудня 2022 року) | |||||
2 грудня ред. | ||||||||
9483 | Боднар Олександр Миколайович
(«Доріан») |
24 роки, місто Ладижин Вінницької області. Старший солдат протитанкового відділення роти вогневої підтримки. 27 липня підписав контракт і пішов на службу в 59 бригаду. Його відправили в Британію на навчання на 3 тижні. Опісля він проходив ще одне навчання у Львові. Потім поїхав на Херсонський напрямок, де перебував до звільнення Херсону після чого був переведений на Бахмутський напрямок. | 2 грудня 2022 | Загинув від осколкового поранення в шию при виконанні бойового завдання на Бахмутському напрямку[16] | ||||
9484 | Шатрава Сергій | 7 грудня 1981, м. Зіньків, Полтавська область. Механік-водій, солдат, парашутно-десантний батальйон. Закінчив Зіньківську спеціалізовану школу № 1. Здобув професію водія у професійно-технічному училищі. 17 травня 2022 був призваний на військову службу. | 2 грудня 2022 | Загинув в бою на Луганщині[17]. | ||||
9485 | Цвеліх Богдан Юрійович
(«Джава») |
12 березня 1998, м. Кривий Ріг. 7-й окремий батальйон «АРЕЙ» УДА 129-ї ОБр ТРО Збройних сил України. | 2 грудня 2022 | Автівка військових наїхала на ворожу протитанкову міну на Херсонщині[18]. | ||||
9486 | Рябцев Дмитро Сергійович
(«Золотий») |
14 березня 1987 7-й окремий батальйон «АРЕЙ» УДА 129-ї ОБр ТРО Збройних сил України. | 2 грудня 2022 | Автівка військових наїхала на ворожу протитанкову міну на Херсонщині[18]. | ||||
9487 … 9496 |
Військовослужбовці ЗС України. | 2 грудня 2022 | (для доповнення за 2 грудня 2022 року) | |||||
3 грудня ред. | ||||||||
9497 | Погрібний Валентин | 24 роки, м. Кропивницький. Солдат, військовослужбовець 57 ОМПБ. Здобув фах зварювальника у вищому професійному училищі. Працював за спеціальністю. З перших днів повномасштабної війни захищав Україну у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. | 3 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу під Бахмутом на Донеччині[19]. | ||||
9498 | Авто Руруа | Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБ. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою, потрапивши в оточення під Бахмутом, що в Донецькій області[20][21][22][23]. | ||||
9499 | Роланд Кварацхелія | Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБ. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[20][21][22][23]. | ||||
9500 | Ромео Пічхая | Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБ. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[20][21][22][23]. | ||||
9501 | Мераб Аладашвілі | Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБ. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[20][21][22][23]. | ||||
9502 | Бадрі Маркелія | Грузія. Військовослужбовець 57 ОМПБ. В березні став на захист України від російського вторгнення. | 3 грудня 2022 | Загинув в 10-годинному бою з російськими окупантами, потрапивши в оточення поблизу м. Бахмуту, що в Донецькій області[20][21][22][23]. | ||||
9503 | Пасюта Дмитро | 29 років, м. Калуш. Навідник мотопіхотного батальйону (підрозділ — не уточнено). | 3 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на території Бахмутської громади, що на Донеччині[24]. | ||||
9504 | Герчовський Василь | 41 рік, с. Лісна Слобідка Івано-Франківська область. Стрілець-снайпер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Мобілізований у жовтні 2022 року. | 3 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу військами РФ неподалік села Білогорівки Бахмутського району на Донеччині[25]. | ||||
9505 | Гембусь Іван | 42 роки, с. Верхні Гої Львівська область. Солдат, стрілець 125 ОБрТрО. У 2014 році був призваний на службу та близько року проходив військову службу у зоні АТО. Здобув фах водія-кранівника у Стрийському вищому професійному училищі. З перших днів повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю та вирушив на передову. | 3 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Діброва Луганської області[26]. | ||||
9506 | Устименко Сергій | Лозівська громада. Кухар 53-ї бригади | 3 грудня 2022 | Помер 3 грудня внаслідок поранення, яке отримав під Бахмутом. Похорон відбувся 6 грудня[27]. | ||||
9507 | Надіров Зія Афат огли | 4 січня 1982, м. Баку, Азербайджан. Великий вплив на виховання Зії мав його дядько — ветеран війни в Нагірному Карабаху, який прищепив племіннику любов до зброї та культуру поводження з нею. Працював у Бакінському осередку міжнародної єврейської молодіжної організації Hilell. Був снайпером особистої охорони азербайджанського президента Гейдара Алієва. В Україну потрапив у 2009-му році і залишився жити в місті Боярка, тут збудував свою родину. Був учасником Революції Гідності, возив на барикади медикаменти та харчі. До початку повномасштабного вторгнення чоловік працював у компанії «Ланет». Брав участь у бойових діях в районі Чорнобиля на посаді розвідника-штурмовика у складі 112-ої окремої бригади територіальної оборони. Згодом воював на херсонському напрямку. У перервах між боями азербайджанець ремонтував і вдосконалював стрілецьку зброю. Залишилася мати та двоє синів. | 3 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в Бериславському районі на Херсонщині. Похований на Алеї Героїв в Боярці[28][29][30]. | ||||
9508 | Гурний Андрій Володимирович | 27 липня 1995, м. Луцьк. Був мобілізований 22.10.2022 року до складу військової частини на посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону. | 3 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області [13]. | ||||
9509 … 9520 |
Військовослужбовці ЗС України. | 3 грудня 2022 | (для доповнення за 3 грудня 2022 року) | |||||
4 грудня ред. | ||||||||
9520 | Романенко Геннадій Миколайович |
55 років, м. Єнакієве Донецька область. Мешканець м. Києва. Майор, командир взводу 101-ої окремої бригади охорони Генерального Штабу. У 1993 році закінчив Шахтинський філіал Новочеркаського політехнічного інституту та здобув фах електромеханіка гірничого устаткування. Був підземним електрослюсарем 4-го розряду. У 2004—2014 роках працював на шахті «Єнакієвська» начальником вентиляційної техніки безпеки. | 4 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі селища Дружба під Горлівкою на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[31]. | ||||
9521 | Лесів Олекса | 21 вересня 1991 року, с. Павлівка Івано-Франківська область. Старший солдат, розвідник-далекомірник розвідувального взводу (підрозділ — не уточнено). | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами у Сєвєродонецькому районі Луганської області[32]. | ||||
9522 | Озар Олег | 26 років, м. Богородчани Івано-Франківська область. Кулеметник взводу вогневої підтримки 10 ОГШБр. | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами в результаті артилерійського обстрілу поблизу с. Яковлівка Донецької області[33] | ||||
9523 | Януш Шеремета («Козак») |
23 червня 1981, м. Динів Польща. Молодший сержант, командир взводу 2-ї бригади Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. З дитинства захоплювався історією України й українським козацтвом. 2014 року приїхав до України та проходив вишкіл у запорізьких козаків. Згодом переїхав у Брайтон (Велика Британія), де працював таксистом, але після того знову повернувся в Україну. Прийняв православ'я, опанував мистецтво бою козацькою шаблею та верхову їзду. В березні 2022 року став на захист України. Під час бойових дій двічі виносив на собі поранених побратимів під час артилерійського вогню. Залишилося четверо дітей. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами разом з Кшиштофом Тифелем поблизу Бахмута[34][35][36]. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[37]. | ||||
9524 | Кшиштоф Лукаш Тифель |
25 серпня 1989, Ченстохова, Польща. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Досягнувши повноліття пройшов курс стрибків з парашутом, був членом стрілецької асоціації, відвідував різні табори виживання, був інструктором зі скелелазіння та членом Асоціації силових служб. У 2015 році прийняв військову присягу, перед тим закінчивши філософський факультет. Згодом отримав звання магістра менеджменту у Ченстоховському політехнічному університеті. У березні 2022 вирушив в Україну. У квітні 2022 тренував бійців ТРО у Рівному. У серпні 2022 перевівся в зону бойових дій. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами разом з Янушем Шереметою поблизу Бахмуту від вогнепального поранення. Його прах розділили: частину урочисто поховали на цвинтарі в Рівному, іншу на кладовищі у Ченстоховій. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[37][30][34][35][36]. | ||||
9525 | Марченко Сергій | 28 років, м. Калуш, помічник кулеметника роти морської піхоти (підрозділ — не уточнено). | 4 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Водяне на Донеччині[38]. | ||||
9526 | Тертичний Віталій Сергійович | 40 років, мешканець м. Канева Черкаської області. Солдат, сапер інженерно-саперного відділення 110 ОМБр. | 4 грудня 2022 | Згідно повідомлення Черкаського обласного ТЦК та СП, військовослужбовець помер в лікувальному закладі від отриманих раніше поранень. Похований в м. Каневі[39]. | ||||
9527 | Авдєєнко Олексій («Якуб») |
Білорусь. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2016 року жив в Україні, став добровольцем тактичної групи «Білорусь» і швидко уклав контракт із ЗС України. Брав участь у бойових діях на Донбасі під час Операції об'єднаних сил. З перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні України. | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[40]. | ||||
9528 | Килюшик Віталій Юрійович | 37 років, м. Вараш Рівненська область. Солдат, військовослужбовець 53 ОМБр. Мобілізований у середині вересня 2022 року. Без батька залишилося двоє дітей. | 4 грудня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[41]. | ||||
9529 … 9540 |
Для доповнення. | 4 грудня 2022 | Загинули в боях з російськими окупантами. | |||||
5 грудня ред. | ||||||||
9541 | Беліменко Дмитро Михайлович
(«Іслам-2») |
8 березня 1973, селище Пісочин Харківської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Батько Беліменка Костянтина («Іслам») з «Азову». | 4 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну поблизу м. Бахмуту на Донеччині в районі населеного пункту Біла Гора від артилерійського обстрілу [42]. | ||||
9542 | Стус Володимир | 36 років, м. Калуш Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[43] | ||||
9543 | Бревко Андрій Богданович | 20 лютого 1974, мешканець м. Івано-Франківськ. Військовослужбовець 10 ОГШБр. | 5 грудня 2022 | 27 листопада отримав важкі поранення у боях поблизу м. Бахмуту. А 5 грудня його серце перестало битися у військовому госпіталі[44]. | ||||
9544 | Алімов Олександр | 38 років, м. Львів. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка», здобув спеціальність «інженер-механік». Протягом останніх 5 років займався програмуванням, працював Node.js розробником в компанії EPAM. До цього працював інженером в Першій приватній броварні. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем вступив до Збройних Сил України. Воював проти російських військ у складі 125-ї окремої бригади ТрО ЗСУ та здобув звання «молодший сержант». | 5 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[45]. | ||||
9545 | Ємець Євген | 35 років, м. Енергодар Василівський район Запорізька область. У 2005 році вступив на навчання до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». При академії проходив військову службу. У мирний час Євген проживав у м. Львові та працював у сфері безпеки. | 5 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[46]. | ||||
9546 | Хібовський Ярослав | 23 роки, м. Вінниця. Був майстром спорту та рекордсменом України з паверліфтингу. Захисника України призвали на військову службу за контрактом. Був головним сержантом механізованої роти. | 5 грудня 2022 | Загинув під час штурмових дій поблизу села Нетайлове Донецької області[47]. | ||||
9547 | Авксентєв Сергій | 22 червня 1997, м. Полтава. Молодший сержант. | 5 грудня 2022 | Не вийшов з коми у лікарні Мечникова у Дніпрі після тяжкого поранення поблизу Червонопопівки Луганської області[48]. | ||||
9548 | Коломієць Олександр Петрович | 03 серпня 1994, м. Гнівань, Вінницька область. Після закінчення школи навчався на провідника. Довгий час працював на плитному заводі в Києві. Коли почалась війна одразу пішов до військкомату. 28 лютого був мобілізований. 24 вересня 2022 року одружився. | 5 грудня 2022 | Виконував бойове завдання під Бахмутом біля села Спірне, Донецької області. Вважався зниклим безвісти до 3 січня. Похований в Гнівані[49]. | ||||
9549 | Квасюк Віктор Михайлович | 31 рік, смт Кирнасівка Вінницька область. В грудні місяці із військовим обірвався зв'язок. Старший кулеметник 3 відділення 3 взводу роти ВТР. Більше місяця вважався зниклим безвісти. | 5 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Спірне, Донецької області[50]. | ||||
9550 | Савенко Володимир | 39 років, м. Фастів Київська область. Військовослужбовець 93 ОМБр. Під час повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України та вирушив на фронт. | 5 грудня 2022 | Загинув під час оборони м. Бахмута Донецької області[51]. | ||||
9551 | Кузнєцов Ігор Вячеславович («Кузнєц») |
7 серпня 1991, с. Гуляницьке (нині Покровське)[52] на Миколаївщині. Закінчив Миколаївський національний аграрний університет за спеціальністю «Технологія виробництва продукції тваринництва». Під час російсько-української війни у 2015 році Ігор вирішив вступити до лав Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС біля міста Щастя Луганської області. У 2017-му вирішив повністю присвятити себе військовій справі і вступив до Вищої офіцерської школи у Миколаєві. У 2019 році підписав контракт на військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Разом із побратимами молодий офіцер виконував бойові задачі на Донбасі, на території ООС. З початком повномасштабної війни Кузнєц продовжував боронити Україну від окупантів. Після важких боїв за Ізюм на Харківщині отримав звання старшого лейтенанта[53]. | 5 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[54]. | ||||
9552 | Михалюк Андрій | 20 червня 1985, м. Київ. Навчався у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №220 міста Києва. Закінчив Державний університет телекомунікацій. У мирний час займався приватним підприємництвом. Захоплювався подорожами, риболовлею та археологією. З початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. | 5 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 30 грудня 2022 [55]. | ||||
9553 | Пономарчук Дмитро Ігорович | 28 жовтня 1980, м. Київ. Солдат, гранатометник, 101 окрема бригада охорони ГШ. Закінчив університет КПІ ім. Сікорського. Був художником, скульптором, ковалем. Учасник АТО. Демобілізований за станом здоров'я. 24 лютого 2022 року став на захист України. Обороняв Київ на самих важких ділянках. Восени 2022 року блискуче закінчив навчання у Великобританії. Потім був відправлений на найгарячішу ділянку біля Бахмута. Його девіз: Україна завжди має бути готова до бою! | 5 грудня 2022 | 5 грудня, в нерівному бою з переважаючими силами противника поблизу Торецька, під нещадним артилерійським вогнем противника, отримав смертельне поранення, врятувавши своїх побратимів. Нагороджений Орденом мужності ІІІ ступеня (посмертно). | ||||
9552 … 9560 |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 грудня 2022 | (для доповнення за 5 грудня 2022 року) | |||||
6 грудня ред. | ||||||||
9561 | Корда Ярослав | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Один із вболівальників та фанатів львівського футбольного клубу «Карпати». | 6 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[56]. | ||||
9562 | Лугарєв Назарій Олексійович | м. Івано-Франківськ. Голова Івано-Франківського «Пласту». | 6 грудня 2022 | Загинув разом з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання поблизу міста Гуляйполе Запорізької області від мінометного обстрілу[57]. | ||||
9563 | Маланчук Василь | 32 роки, с. Зібранівка Снятинський район Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець розвідроти 53 ОМБр. До ЗС України був призваний 23 листопада 2022 року. Залишилися мати та 10-річна донька та брат, який воює на Бахмутському напрямку. | 6 грудня 2022 | Загинув під час ворожого артобстрілу на Донеччині[58]. | ||||
9564 | Сенишин Володимир | Старший лейтенант, командир кулеметного взводу 3 ОМБ 24 ОМБр. Був депутатом Кам'янка-Бузької міської ради 8-го скликання від політичної партії «Європейська Солідарність», в минулому депутат Кам'янка-Бузької районної ради, з 2014 року на захисті України. | 6 грудня 2022 | Загинув в районі Опитного Бахмутського району внаслідок бойового зіткнення з ворогом[59]. | ||||
9565 | Юсик Андрій | 41 рік, м. Львів. Захищав Україну у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Закінчив Львівське Професійно-технічне училище № 53 за спеціальністю «автомеханік». Після завершення навчання проходив строкову військову службу в місті Горлівка Донецької області. Впродовж 15-ти років працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю. Захоплювався електронікою. У 2014—2015 роках виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ОК «Захід» Збройних сил України. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[60]. | ||||
9566 | Амплеєв Андрій | 29 років, Дружківська громада. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Проходив військову службу з листопада 2022 року. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу селища Опитного на Бахмутському напрямку[61] | ||||
9567 | Гавриленко Геннадій | 50 років, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Навчався у краматорській школі № 3. Здобув фах зварювальника у ПТУ № 47. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати рідні землі у складі місцевої ТРО. | 6 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого обстрілу біля с. Макіївка Луганської області[62]. | ||||
9568 | Перехрест Віталій Володимирович | 24 серпня 1980 р.н., м. Корсунь-Шевченківський. Старший солдат. Навчався в школі № 5, потім закінчив Корсунь-Шевченківський професійний аграрний ліцей, після чого проходив військову службу в складі Збройних Сил України. Він був навідником зенітного артилерійського відділення окремого батальйону бригади територіальної оборони Луганщини. | 6 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[63]. | ||||
9569 | Бородулін Ярослав | 22 роки, м. Дніпро. Розвідник батальйону розвідки «Скала». | 6 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля м. Бахмуту Донецької області. Разом із побратимами потрапив у ворожу засідку[64]. | ||||
9570 | Агеєв Юрій Іванович | 50 років, сержант. Окрема президентська бригада | 6 грудня 2022 | Загинув у районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від осколкових поранень[65] | ||||
9571 … 9575 |
Військовослужбовці ЗС України. | 6 грудня 2022 | (для доповнення за 6 грудня 2022 року) | |||||
7 грудня ред. | ||||||||
9576 | Куратченко Михайло Вітальович |
19 березня 1979, 43 роки, м. Дніпропетровськ. Полковник поліції, начальник Головного управління національної поліції в Черкаській області. Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ МВС України (2000) за спеціальністю «правоохоронна діяльність». Особисто керував зведеним загоном правоохоронців на території Херсонської області. Залишилася дружина та двоє дітей. Герой України (08.12.2022, посмертно). |
7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[66][67]. | ||||
9577 | Мельник Ігор Олегович |
Капітан поліції, вибухотехнік підрозділу ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[66][67][68]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69]. | ||||
9578 | Ненада Сергій Васильович |
Капітан поліції, кінолог підрозділу ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[66][67][68]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69]. | ||||
9579 | Періжок Вадим Русланович |
Капрал поліції, помічник чергового СРПП Уманського райуправління поліції ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Національної поліції України Ігоря Клименка, загинув під час проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області в результаті підриву на каскаді ворожих мін[66][67][68]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69]. | ||||
9580 | Мартинов Ілля
(«Vegas») |
м. Донецьк. Мешкав на Харківщині. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початку великої війни разом із сім'єю перебрався до Тлумача на Івано-Франківщині. Без батька залишилось п'ятеро дітей. | дата підлягає уточненню | Загинув в результаті артилерійського обстрілу на Донеччині[70]. | ||||
9581 | Василечко Михайло | с. Нижній Струтинь Івано-Франківська область. Військовослужбовець 109 батальйону 10 ОГШБр. У 2016 уклав контракт на службу в Збройних Силах України і вступив до батальйону «Айдар». Згодом одружився і переїхав до дружини в с. Лісний Хлібичин Коломийського району. У квітні 2021 року знову уклав контракт зі ЗС України. | 7 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетно-артилерійського обстрілу в с. Яковлівці, що на Донеччині[71]. | ||||
9582 | Гаркавко Ярослав | 20 грудня 1995. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був учасником команд «ОГО» та інародного театру абсурду «Воробушек». | 7 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[72]. | ||||
9583 | Мельничук Йосиф | 4 січня 1972, с. Комарів Івано-Франківська область. Військовослужбовець 78 окремого батальйону територіальної оборони 102 ОБрТрО. З 2000 року мешкав у м. Івано-Франківську. | 7 грудня 2022 | Згідно повідомлення голови Івано-Франківської ОВА, військовослужбовець загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу на околиці м. Гуляйполя Запорізької області[73]. | ||||
9584 | Шестопалов Костянтин Костянтинович | 4 лютого 1982, Біла Церква[74]. Військовослужбовець 23-го окремого батальйону спеціального призначення окремої Президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України зі званням лейтенанта міліції, але на фронт пішов рядовим солдатом. | 7 грудня 2022 | Загинув в результаті осколкового поранення поблизу Курдюмівки в Донецькій області. | ||||
9585 | Бевзюк Олексій Іванович («Мерс») |
м. Київ. Військовослужбовець 48-го окремого стрілецького батальйону 72 ОМБр. Громадський та політичний діяч. 24 лютого 2022 року пішов боронити Україну разом з батьком і братом. Брат Андрій Бевзюк загинув на фронті 26 липня 2022 року, батько був комісований після поранення. | 7 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами у Донецькій області[75]. | ||||
9586 | Романчук Богдан | 14 травня, 1989 р.н., с. Потік, Івано-Франківський район. Навчався у початковій школі в рідному селі та Рогатинській гімназії імені Володимира Великого. Фахову освіту хлопець здобував у Львівській філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту. Певний час працював на у «Львівській залізниці». Богдан був учасником Революції гідності. Згодом долучився до волонтерського руху та возив найнеобхідніше військовим у напрямку Маріуполя. Опісля Богдан Романчук пішов добровольцем і рік воював у зоні АТО. Згодом, повернувшись додому, чоловік побрався з коханою. Проходив військову службу розвідником першого відділення розвідувальної роти. | 7 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на острові Білогрудий Херсонської області 7 грудня 2022 року в бою з окупантами[76]. | ||||
9587 | Грималюк Артур Васильович | 5 квітня 1989, м. Івано-Франківськ. З дитинства залишився сиротою, батьки померли, тому його виховувала бабуся. Навчався в 13-й школі. Поступив в 21 ВПТУ, здобувши професію токаря. Далі пішов в 13 ВПТУ, де здобув 2 професії: слюсаря ремонтних автомобілів і рихтувальника кузовів. В училищах вчився добре, приймав участь в змаганнях по професії. Був відзначений грамотами і премією за 1-е місце. Працював в охороні «Граніт». Слідкував за порядком в рідному місті. стрілець першого відділення другого стрілецького взводу, стрілецької роти. | 7 грудня 2022 | Воював у Гуляйполі Запорізької області, де і загинув під ворожого обстрілу артилерії [77][78]. | ||||
9587 | 7 грудня 2022 | |||||||
9588 … 9590 |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 грудня 2022 | (для доповнення за 7 грудня 2022 року) | |||||
8 грудня ред. | ||||||||
9591 | Алєксєєв Артем | 20 років, с. Гончариха Хмельницька область. Солдат 128 ОГШБр. У березні 2021 року пішов на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України. | 8 грудня 2022 | Загинув в бою з окупантами біля села Яковлівка під Бахмутом на Донеччині[79]. | ||||
9592 … 9605 |
Військовослужбовці ЗС України. | 8 грудня 2022 | (для доповнення за 8 грудня 2022 року) | |||||
9 грудня ред. | ||||||||
9606 | Римський Максим Олександрович |
28 років, с. Ольгопіль Вінницька область. Головний сержант, військовослужбовець 59 ОМПБр. Учасник АТО/ООС. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28.03.2022). | 9 грудня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу біля села Невельське Донецької області. Ціною свого життя зберіг живими побратимів[80]. | ||||
9607 | Меткалов Андрій | 45 років, с. Берестовенька Харківська область. Військовий медик. | 9 грудня 2022 | Загинув на Донеччині, неподалік Бахмута. Похорон відбувся 10 грудня[81]. | ||||
9608 | Покиньчереда Ростислав Васильович
(«Роха») |
21 рік, м. Тульчин. В 2018 році поступив у Військову Академію в Одесі. Мав закінчити навчання в 2022, але після повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Служив начальником групи розвідки штабу 3-го загону військової частини А3199, лейтенант. | 9 грудня 2022 | Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[82][83][84]. | ||||
9609 | Швець Андрій Васильович | 41 рік, с. Тарасівка, Вінницька область. Молодший сержант, служив старшим стрільцем 3 МПВід 3 МПВ 1 МПР військової частини А2896. | 9 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Невельське Донецької області, отримав поранення, несумісні із життям[84] | ||||
9610 … 9630 |
Військовослужбовці ЗС України. | 9 грудня 2022 | (для доповнення за 9 грудня 2022 року) | |||||
10 грудня ред. | ||||||||
9631 | Вистороп Богдан Сергійович | 27 років, мешканець м. Павлограда Дніпропетровської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено) | 10 грудня 2022 | Згідно повідомлення Павлоградської міської ради, загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[85]. | ||||
9632 | Саковець Віталій | 25 років, Нововолинська громада. | 10 грудня 2022 | Загинув виконуючи бойові завдання у Донецькій області[86]. | ||||
9633 | Чернишенко Тарас Олександрович («Яс») |
29 років, смт Теофіполь Хмельницької області. Закінчив місцеву середню загальноосвітню школу № 1. Проходив строкову службу в 95-окремій десантно-штурмовій бригаді. Потім працював в агроіндустріальному холдингу «МХП». Захоплювався всім, що пов‘язане із військовою справою. Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив на посаді старшого стрільця[87]. | 10 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Торське на Донеччині. Похований 16 грудня на кладовищі селища Теофіполь на Алеї Героїв[88]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[89]. | ||||
9634 … 9647 |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 грудня 2022 | (для доповнення за 10 грудня 2022 року) | |||||
11 грудня ред. | ||||||||
9648 | Стехнович Роман | 38 років, м. Калуш Івано-Франківська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 11 грудня 2022 | Помер від важких травм, отриманих при виконанні бойового завдання (місце — не уточнено)[90]. | ||||
9649 | Штібер Даніель | 35 років, Польща. Іноземний доброволець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Син члена опікунської ради Хоральної синагоги у м. Варшаві. | 11 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту на Донеччині[91]. | ||||
9650 | Савченко Олександр Олександрович | 27 липня 1987, м. Київ. Солдат, стрілець-зенітник 2-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї 66 ОМБр. З 1994 по 2004 рік навчався в середній загальноосвітній школі № 161. З вересня 2004 по лютий 2010 року навчався в Національному авіаційному університеті, де здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Авіація та космонавтика» та отримав фах інженера з керування й обслуговування авіаційних систем. З осені 2010 року почав працювати на державному підприємстві «Антонов», де зустрів свою майбутню дружину, а вже з осені 2011-го по 2012 рік — в авіакомпанії «Аеросвіт». З 2013 року і до повномасштабного вторгнення рф був провідним інженером авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». 2 квітня 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій поблизу Мар'їнки, Слов'янська, Тернів, Невського, Макіївки. Без батька залишилась 8-річна донька та 4-річний син. | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населених пунктів Макіївка та Площанка, що на Луганщині[92]. | ||||
9651 | Мадараш Володимир | 38 років, смт Гримайлів. | 11 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу, поблизу Бахмутського району[93]. | ||||
9652 | Левчук Владислав | 23 роки, с. Поворськ Ковельського району. Військовий льотчик-штурман. | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі Донецької області[94]. | ||||
9653 | Бобаль Юрій | Мукачівський район. | 11 грудня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Верхньокам'янське Донецької області[95]. | ||||
9654 | Головін Ілля | Невідомо | 11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області[96] | ||||
9655 | Загребельний Сергій Костянтинович | 28 березня 1985, м. Київ. Лейтенант. Позивний Юнга. Після закінчення СЗШ № 229 в м. Київ здобув вищу освіту за фахом юрисконсульта[97]. Працював за спеціальністю. У 2015—2016 заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення 16 оРХБЗ в/ч А0807.
24.02.2022 — 11.03.2022 — ЗК автомобільної роти з МПЗ 101 бригади в/ч А0139. З 05.07.2022 по 08.09.2022 — ком. 2 мех.взводу 3 мех.роти 34 батальйону 57 бригади в/ч А4395. З 08.09.2022 по 11.12.2022 — командир 3 мех.роти 34 батальйону 57 бригади в/ч А4395. Виконував бойові завдання у Луганській, Миколаївській та Донецькій областях. Вдома на нього чекали батьки, сестра, дружина та донька, якій на момент загибелі тата було 4 роки[98]. |
11 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в м. Бахмут на Донеччині.
Похований 18 грудня на Берковецькому кладовищі у м. Києвi. 42 ділянка, 12 ряд. | ||||
9656 | Кондик Сергій Сергійович |
28 жовтня 1991, Світлогірське Полтавської області. Пішов до школи у 1997 році. У 2008 році закінчив 11 класів. Після закінчення школи вступив у Політехнічний коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де здобув освіту за напрямком «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів». У 2011 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському ГЗК як слюсар з ремонту устаткування котельних теплосилового цеху. З 14 жовтня 2011 року по 24 грудня 2012 року проходив службу у лавах Збройних сил України. Після військової служби повернувся на роботу як слюсар-ремонтник у механічну службу цеху шламового господарства збагачувальної фабрики, де пропрацював майже 10 років. За успіхи в професії нагороджувався як «Найкращий молодий співробітник». У 2020 році був підвищений до посади змінного виробничого майстра ЦШГ ЗФ. З серпня 2014 року по 2015 рік був учасником АТО. 9 серпня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Молодший сержант, гранатометник 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-турмової бригади. Нагороджений медалями: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «За військову службу Україні»[99], «Захиснику Вітчизни», «Гідність та честь»[100][101]. | 11 грудня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Невське, Сватівського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[54]. | ||||
9657 |
11 грудня 2022 | |||||||
9658 | 11 грудня 2022 | |||||||
12 грудня ред. | ||||||||
9661 | Різван Володимир | 34 роки, мешканець с. Геніївка Харківської області. Старший стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 121 батальйону територіальної оборони Збройних Сил України Харківської області. | 12 грудня 2022 | Згідно повідомлення Слобожанської селищної ради, військовослужбовець загинув в результаті ворожого мінометного обстрілу на околиці смт Курдюмівки Торецької територіальної громади Донецької області[102]. | ||||
9662 | Голубій Володимир | 37 років, с. Чагрів Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Здобув фахову освіту в Рогатинському аграрному коледжі. | 12 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання неподалік селища Спірного Донецької області[103]. | ||||
9663 | Сагайда Євген | 1998. Начальник відділення піротехнічних робіт АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[104]. | ||||
9664 | Кулініч Олександр | 2000. Начальник відділення підводного розмінування АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[104]. | ||||
9665 | Лизя Максим | 1979. Старший водій-сапер відділення піротехнічних робіт АРЗ СП ДСНС України. | 12 грудня 2022 | Загинув під час проведення робіт з розмінування у м. Костянтинівці Краматорського району Донецької області[104]. | ||||
9666 | Василина Віктор | 37 років, м. Львів. Навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «менеджер міжнародного туризму». Згодом закінчив Львівський національний університет природокористування. Після завершення навчання Віктор працював у місцевих підприємствах «Львівобленерго», ЛКП «Львівавтодор», та «Львівводоканал». Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. | 12 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[105]. | ||||
9667 | Жукотинський Генадій | 57 років, м. Краматорськ. Проходив військову службу в Криму. У мирний час Геннадій працював у службі охорони Краматорської теплоелектроцентралі. Був художником, захоплювався холодною зброєю та поезією — складав патріотичні вірші під псевдонімом Олесь Жученко. Проходив військову службу на посаді стрільця 198 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. | 12 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[106]. Похований 24 грудня на Личаківському кладовищі у Львові. | ||||
9668 | Мішкін Володимир Степанович |
12 листопада 1970. Штаб-сержант. | 12 грудня 2022 | Похований на Лісовому цвинтарі в місті Київ. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно[107]. | ||||
9669 … 9670 |
Військовослужбовці ЗС України. | 12 грудня 2022 | (для доповнення за 12 грудня 2022 року) | |||||
13 грудня ред. | ||||||||
9671 | Амосов Ілля | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Київського професійного будівельного ліцею 2022 року. | 13 грудня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[108]. | ||||
9672 | Солонишин Дмитро | 35 років, селище Веселе Новокаховської громади. Працював на заводі ГТМК (Новокаховський завод гідротехнічних металоконструкцій «Укргідромех»). Після початку повномасштабного вторгнення сім'я Дмитра Солошина переїхала на Прикарпаття. | 13 грудня 2022 | Загинув на Луганщині, поблизу Кремінної. Похований на Алеї слави у Чукалівці, м. Івано-Франківськ[109]. | ||||
9673 | Гаврилюк Володимир | 42 роки, с. Степанівка Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов до військкомату та приєднався до підрозділу територіальної оборони Збройних сил України. | 13 грудня 2022 | Загинув під час боїв з окупантами в районі села Терни Донецької області[110]. | ||||
9674 | Ленч Тарас | 22 роки, смт Корнин Житомирська область. Військовослужбовець 204-го батальйону 241 ОБрТрО. Закінчив Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». З початком повномасштабної війни пішов добровольцем до ЗСУ. | 13 грудня 2022 | Загинув у бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині[111]. | ||||
9675 … 9680 |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 грудня 2022 | (для доповнення за 13 грудня 2022 року) | |||||
14 грудня ред. | ||||||||
9681 | Сіренко Ростислав | 40 років, м. Львів. Закінчив Львівське вище професійне політехнічне училище за спеціальністю «електрозварювальник». Учасник АТО (2015—2016). Після повернення до цивільного життя Ростислав працював менеджером у приватному підприємстві. В 2021 році уклав контракт зі Збройними Силами України. | 14 грудня 2022 | Загинув у боях за Незалежність України (місце — не уточнено)[105]. | ||||
9682 | Хорольський Андрій Миколайович | 32 роки, Кременчук. Сержант, Окрема президентська бригада[112]. | 14 грудня 2022 | Загинув під час бойових дій поблизу села Кліщіївка у Донецькій області. 23 грудня похований на Деївському кладовищі у Кременчуці[113]. | ||||
9683 | Єремягін Олександр Сергійович |
52 роки, м. Івано-Франківськ. Автолюбитель і автогонщик, в автоспорті був з 2000 року, виступав у Чемпіонатах України з ралі на серійних автомобілях та Чемпіонатів зі слалому, неодноразово був офіційною особою на етапах Чемпіонатів України з гірських гонок та ралі. У 2014—2015 роках воював на Луганщині у складі другого батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади. Тоді він повернувся додому через два роки. А 24 лютого вже через годину після вторгнення зібрався до своєї військової частини знову[114][115][116]. | 14 грудня 2022 | Загинув біля м. Торецьк. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[117]. | ||||
9684 … 9695 |
Військовослужбовці ЗС України. | 14 грудня 2022 | (для доповнення за 14 грудня 2022 року) | |||||
15 грудня ред. | ||||||||
9696 | Щербина Павло | 30 років, м. Львів. Закінчив географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Проходив військову кафедру в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Працював у сфері торгівлі. Захоплювався футболом та гірським туризмом. Із початком повномасштабного вторгнення РФ воював проти російських військ у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України. Брав участь у наступі на Херсон. | 15 грудня 2022 | Загинув у боях за незалежність України (місце — не уточнено)[45]. | ||||
9697 | Ігнатюк Павло | 36 років, с. Коршів, Коломийський район. | 15 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу Спірного Донецької області[118]. | ||||
9698 | Адамович Дмитро | м. Володимир, Волинська область. | 15 грудня 2022 | Загинув під час бойових дій. 22 грудня похований на Федорівському кладовищі[119]. | ||||
9699 | Кашинський Євген Валерійович
(«Бригадир») |
11.03.1992, Кривий Ріг. Регбіст РК «Гірник». Воював у складі підрозділу «Регбісти» 129 криворізької бригади. Працював на промисловому підприємстві «Суха Балка», вболівав за ФК «Кривбас». | 15 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Максима Горького, що на Херсонщині від артилерійського обстрілу[120]. 20 грудня похований на кладовищі Краматорівка. | ||||
9700 | Ігнатенко Ігор | 39 років, м. Слов'янськ. Закінчив 13-ту школу та енерготехнікум. Залишилося дві доньки. | 15 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу Сєвєродонецька[121]. | ||||
9701 | Зарицький Тарас Володимирович |
23 січня 1993, с. Пацьковичі. Навчався у Нижанковицькій школі, згодом здобув фах столяра у Нижанковицькому професійно-технічному училищі. У 2014 році, від початку вторгнення росії в Україну, добровольцем став на захист Батьківщини. Воював у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. У час повномасштабного наступу окупантів також у перші дні в складі тієї ж бригади відправився на війну. Молодший сержант, стрілець 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону[122]. Кавалер ордена «За мужність» IIІ ступеня (28 листопада 2022 року)[123]. | 15 грудня 2022 | Загинув біля населеного пункту Невське, що на Сватівщині Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[117]. | ||||
9702 | Хамець Любомир Миколайович |
23 серпня 1977. Після закінчення у 2001 році Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 рік свого життя присвятив служінню народу України та захисту інтересів держави, працюючи в органах прокуратури Івано-Франківської області. Пройшов шлях від помічника прокурора району до керівних посад в прокуратурах районного рівня та обласного апарату. За зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм був нагороджений Президентом України медаллю «За працю і звитягу». Виконував бойові завдання у складі 110-тої окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка на Донецькому напрямку. Кілька разів був поранений та знову повертався на поле бою. | 15 грудня 2022 | Загинув через множинні осколкові поранення, отримані в бою з окупантом, які були несумісні з життям[124]. | ||||
9703 | Невінський Віталій Ігорович |
26 серпня 1996, м. Гусятин, Тернопільська область. Навчався в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Командир гірсько-штурмової роти 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022), почесний громадянин міста Тернополя (2023, посмертно). Герой України (2023, посмертно). | 15 грудня 2022 | Загинув 15 грудня 2022 року під час відбиття штурмових дій біля населеного пункту Підгородне на Донеччині. Похований 23 грудня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя [125]. | ||||
9704 … 9710 |
Військовослужбовці ЗС України. | 15 грудня 2022 | (для доповнення за 15 грудня 2022 року) | |||||
16 грудня ред. | ||||||||
9711 | Пустовіт Михайло Миколайович |
Лейтенант поліції, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 16 грудня 2022 | Згідно повідомлення Національної поліції України помер в лікувальному закладі в результаті отриманих 7 грудня поранень під час підриву на каскаді ворожих мін в ході проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області[126][127]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | ||||
9712 | Мазуренко Віктор Олександрович |
Старший сержант поліції, поліцейський-водій взводу № 1 роти № 2 ГУ Нацполіції в Черкаській області. | 16 грудня 2022 | Згідно повідомлення Національної поліції України помер в лікувальному закладі в результаті отриманих 7 грудня поранень під час підриву на каскаді ворожих мін в ході проведення стабілізаційних заходів у Херсонській області[126][127]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[128]. | ||||
9713 | Рудий Костянтин | Стрілець, військовослужбовець 220-го окремого батальйону 126 ОБрТрО. | 16 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного удару під час виконання бойового завдання поблизу с. Ольгівки Бериславського району Херсонської області[129]. | ||||
9714 | Андронов Олексій Дмитрович | 26 листопада 1996. Кулеметник, військовослужбовець 220-го окремого батальйону 126 ОБрТрО. | 16 грудня 2022 | Загинув в результаті ворожого ракетного удару під час виконання бойового завдання поблизу с. Ольгівки Бериславського району Херсонської області[129]. | ||||
9715 | Тужиляк Юрій | 33 роки, с. Максимівка Калуського району. Проходив військову службу у мінометній батареї. | 16 грудня 2022 | Загинув поблизу м. Бахмуту на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу[130] | ||||
9716 | Мельник Віталій | 36 років, с. Кудлатівка Войнилівської територіальної громади. | 16 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу села Торське Донецької області[131] | ||||
9717 | Лободюк Володимир Іванович | 17 липня 2000, с. Коршів, Коломийський район. Старший лейтенант, командир мінометної батареї гірсько-штурмового батальйону 31 окремого полку ЗСУ. Закінчив військово-спортивний ліцей, а потім Львівську сухопутну академію. Після початку повномасштабного вторгнення воював на Запорізькому напрямку, перші бої прийняв біля Оріхова. Удосконалював мінометну батарею свого підрозділу. Потім воював на Херсонщині і на Донеччині. | 16 грудня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу позицій поблизу села Яковлівка Донецької області [118]. | ||||
9718 | Моцний Володимир | 42 роки, с. Озеряни Бурштинської територіальної громади. Був учасником АТО з 2015 року. | 16 грудня 2022 | Загинув під час бойового завдання[132]. | ||||
9719 | Каріх Василь («Рамір») | 31 рік, с. Маньківка Луганська область. Старший стрілець, військовослужбовець 15 ОП НГУ. Учасник ООС. | 16 грудня 2022 | Загинув під час стрілецького бою з окупантами в районі села Кузьміне Луганської області[133]. | ||||
9720 | Солодов Ігор | 1984, с. Озера, Кобеляцька громада, Полтавського району. | 16 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Червонопопівка Сєвєродонецького району на Луганщині[113]. | ||||
9721 | Марченко Олександр Володимирович | 11 липня 1991, Хорольська громада, Лубенський район. Солдат 122-го окремого аеромобільного батальйону, 81-ої окремої аеромобільної бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ. | 16 грудня 2022 | Загинув, виконуючи бойове завдання, від вогнепальних поранень, які отримав внаслідок артилерійського обстрілу у Білогорівці, що на Луганщині[134]. | ||||
9722 … 9729 |
Військовослужбовці ЗС України. | 16 грудня 2022 | (для доповнення за 16 грудня 2022 року) | |||||
17 грудня ред. | ||||||||
9730 | Базилевський Євгеній Геннадійович | 15 серпня 1995, м. Київ. Командир відділення 3 взводу, 7 роти, 3 батальйону 46 ОАеМБр десантно-штурмових військ ЗСУ. | 17 грудня 2022 | Загинув у боях під Бахмутом на Донеччині. Тіло Євгенія піддали кремації, прах поховали на Лісовому кладовищі в Києві 21 січня 2023 року. Останній прихисток воїна — 1 стіна, 1 ряд, 1 місце колумбарної «Стіни Героїв». | ||||
9731 | Кісьолкін Руслан | 1990, с. Семенівка, Полтавська область. Молодший сержант. Командир десантно-штурмового відділення в/ч А1910, 13 ОДШБ, 95 ОДШБр. | 17 грудня 2022 | Отримав тяжкі поранення поблизу Кремінної на Луганщині 15 грудня, помер після двох днів боротьби за життя. 24 грудня відбулася церемонія прощання[135]. | ||||
9732 | Удовенко Валентин Олегович | 20 грудня 1990 м. Шостка Сумської області. По закінченню школи Валентин вступив до Чортківського національного університету за фахом «Фінанси в митних органах». Захопленням всього життя юнака були транспортні засоби. Любов до швидкості та транспорту спонукала його на отримання другого фаху на базі Конотопського залізничного училища. Протягом останніх років Валентин Олегович працював в залізничному депо, але з початком повномасштабної рашистської агресії без вагань став на захист Батьківщини. | 17 грудня 2022 | Загинув під Бахмутом, при виконанні бойового завдання[136] | ||||
9733 | Букало Роман Сергійович | 29 грудня 1994, м. Камінь-Каширський. Дивом врятувався від загибелі у 2014 році коли вагнерівці збили поблизу Луганська ІЛ-76 з десантниками на борту. В останні хвилини перед вильотом пересів на інший літак. Із закінченням контракту у 2020 році вирішує залишити фронт. Мешкав у Луцьку, Києві, а згодом переїхав у Німеччину. За кілька днів після початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ у складі ДУК «Правий сектор». Далі успішно пройшов відбір до лав Сил спеціальних операцій. | 17 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання із визволення острова Великий Потьомкінський на Херсонщині[137]. | ||||
9734 | Кутний Тарас Олегович | 1997, м. Винники. Молодший лейтенант. Закінчив Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, здобував освіту у Національній академії внутрішніх справ, де закінчив військову кафедру. У 2015—2018 роках служив у зоні АТО у складі 4 бригади оперативного призначення НГУ. Із початком повномасштабного вторгнення РФ воював у лавах Північного Київського територіального управління НГУ, у складі спецпідрозділу «Омега». Зокрема, військовий брав участь у бойових діях в Гостомелі, Бучі та Ірпені, згодом захищав східні кордони. | 17 грудня 2022 | Загинув поблизу Авдіївки[138]. | ||||
9735 … 9745 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 грудня 2022 | (для доповнення за 17 грудня 2022 року) | |||||
18 грудня ред. | ||||||||
9746 | Батяшов Сергій («Батя») | м. Світловодськ Кіровоградська область. Військовослужбовець роти «УВО» у складі 112 бригади ТрО. З 2014 року проходив службу у складі роти міліції «Торнадо». Переслідувався за часів Порошенка. З 24 лютого 2022 року воював в складі 112 бригади ТрО. | 18 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[139]. | ||||
9747 | Шарий Віктор Григорович | Боєць підрозділу УДА. Секретар Кіровоградської обласної ВГО Спілка офіцерів України, кавалер нагороди Спілки офіцерів України «За заслуги», вихователь і натхненник молоді, крайовий отаман Буго-Гардівської паланки Українського козацтва. | 18 грудня 2022 | Загинув під час захисту Батьківщини від москальських загарбників (місце — не уточнено)[140]. | ||||
9748 | Романюк Віктор Олександрович | 25 років (05.05.1997 р.н.) уродженець села Квітневе, Луцького району, Волинської області. Старший солдат. Розвідник розвідувального взводу військової частини А 4084. | 18 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу із застосуванням ствольної 122
мм. артилерії та касетних снарядів від яких отримав вибухові травми та осколкові поранення несумісні з життям, під час виконання бойового завдання з проведення аеророзвідки поблизу населеного пункту Диліївка Донецької області[119]. | ||||
9749 | Демчинський Павло | 39 років, с. Вишнів, Підгайцівська громада. Стрілець-санітар | 18 грудня 2022 | Загинув на околицях міста Бахмут через важкі поранення, отримані внаслідок ворожого артилерійського обстрілу[141]. | ||||
9750 | Катан Дмитро | 29 років, с. Мишів, Іваничівський район, Волинська область. Стрілець-помічник гранатометника. | 18 грудня 2022 | Загинув під час захисту Батьківщини від московитських загарбників (місце — не уточнено)[141]. | ||||
9751 | Сакун Микола | 27 грудня 1996, с. Червоне Поділля Херсонської області. Навчався у Чорнянській загальноосвітній школі І-III ступенів. Здобував професійно-технічну освіту в Херсоні. Після завершення навчання проходив строкову військову службу в Миколаєві. З 2020 року виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації боровся із загарбниками на східному та південному напрямках. Попри отримане поранення, повернувся на фронт. | 18 грудня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання. Похорон відбувся 17 січня[142] | ||||
9752 | Левчук Василь Олександрович | 18 січня 1976, м. Костопіль, Рівненська область. Навчався в школі № 2, згодом в школі № 1. Закінчив Рівненське училище № 10 по спеціальності «Контрольно-вимірювальні прибори і автоматика». Проходив строкову службу в ЗСУ. Після служби деякий час працював у м.Рівне в МНС.
Мобілізований ще на початку розв'язаної росією війни — 24 березня 2022 року. Проходив службу навідником в 2 аеромобільному батальйоні в/ч А4350. |
18 грудня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій в районі н.п. Бахмут Донецької області[142] | ||||
9753 | Білецький Олександр Дмитрович | 43 роки. Учасник бойових дій з 2020 року, брав участь у бойових діях у Луганській та Донецькій областях. Штаб-сержант, командир гранатометного відділення 87 ОАеМБ[143] 80 ОДШБр[144]. | 18 грудня 2022 | Загинув на Донеччині внаслідок ворожого обстрілу. Похований у м. Хотин. | ||||
9754 | Андрієш Федір Вікторович («Ангел») |
43 роки, м. Герца Чернівецької області. Здобув середню загальну освіту. Працював механіком та завжди мріяв про власний автосервіс. Брав участь у бойових діях в інших країнах. З початку масштабної військової агресії одним з перших став до лав ЗСУ. Солдат 80-ї ОДШБр[145][146]. | 18 грудня 2022 | Загинув, виконуючи бойове завдання в районі села Червона Діброва на Донеччині. Похований у рідному місті[147]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[148]. | ||||
9755 | Катан Дмитро Олегович | 1 грудня 1993, с. Морозовичі на Волині. Закінчив школу, потім вступив до Нововолинського технічного професійного училища 11, здобув фах електрозварювальника. У перші дні повномасштабної війни приєднався до лав тероборони. Згодом отримав повістку та став бійцем 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ЗСУ.Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. | 18 грудня 2022 | Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині в результаті ворожого обстрілу [149] | ||||
9755 … 9755 |
Військовослужбовці ЗС України. | 18 грудня 2022 | (для доповнення за 18 грудня 2022 року) | |||||
19 грудня ред. | ||||||||
9756 | Колодій Ігор | Мав чималий військовий досвід — двічі був у зоні антитерористичної операції на сході України. | 19 грудня 2022 | Загинув у боях під Бахмутом на Донеччині[150]. | ||||
9757 | Серемчук Богдан | 47 років, с. Олешів. Старший навідник кулеметного відділення стрілецького батальйону. Проходив військову службу в АТО, був резервістом. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. | 19 грудня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу військовими РФ поблизу Яковлівки Бахмутського району[151]. | ||||
9758 | Шкварченко Сергій | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Заслужений артист України. Артист Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського. З початку російського вторгнення в Україну вступив до складу ЗС України та пішов захищати країну від російських окупантів. | 19 грудня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу м. Бахмуту[152]. | ||||
9759 | Федоров Сергій | 47 років, м. Львів. Здобував професійно-технічну освіту за спеціальністю «електрогазозварювальник». Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював у «Львівській залізниці». Воював проти російських військ у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила ОК «Захід» Збройних сил України. | 19 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[153]. | ||||
9760 | Легкий Роман | 48 років, с. Вибранівка, Львівської області. Протягом 1992—1994 років проходив військову службу у місті Сколе Львівської області. У мирний час працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення РФ захищав Україну у складі 24-ї ОМБр імені короля Данила ОК «Захід» Збройних сил України. | 19 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[153]. | ||||
9761 | Ворона Віталій Валентинович | 21.04.1994, м. Сміла. Був навідником гірсько-штурмового батальйону. Любив вивчати історію України. | 19 грудня 2022 | Загинув під час відбиття штурмових дій противника у Донецькій області. Похорон відбувся 29 грудня 2022 у місті Сміла[154]. | ||||
9762 | Личман Наталія Володимирівна | 16 червня 1984 року, м. Мукачево. Служила на захисті України з 2014 року в АТО. Залишився син Микола. Військовослужбовиця 128-ї гірсько-штурмової бригади | 19 грудня 2022 | Чин прощання відбувся у Кафедральному соборі на честь ікони Почаївської Божої Матері 21 грудня[155]. | ||||
9763 | Неженець Аркадій Аркадійович | 12 жовтня 1986, Дмитрушківська сільська громада Черкаська область. Молодший сержант, бойовий медик 160-го окремого батальйону територіальної оборони (Умань) 118 ОБрТрО. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце не уточнено)[156]. | ||||
9764 | Зубач Олександр Лукашович | 2 жовтня 1980, с. Ворокомле, Волинської області. Підполковник. Закінчив Васильківський коледж Військово-Повітряних Сил в 2001 році за спеціальністю «Технічне обслуговування повітряних суден і двигунів». Брав участь у миротворчих операціях з підтримання миру та безпеки в Демократичній Республіці Конго та в Республіці Ліберія. В захисника залишилися дружина, донька та син, батьки, сестра і брат. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччинi.[157]. | ||||
9765 | Гулов Владислав Олегович | 31 рiк, м. Гуляйполе, Запорізької області. Підполковник. Закінчив Харківський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Брав часть у миротворчих місіях з підтримання миру та безпеки в Демократичній Республіці Конго та у бойових діях із захисту територіальної цілісності України. | 19 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччинi.[158]. | ||||
20 грудня ред. | ||||||||
9765 | Павлишин Іван Іванович |
28 років, с. Заверещиця Львівська область. Старший сержант, розвідник 24 ОМБр. З 2013 року проходив військову службу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. З 2014 року воював спершу в танкових військах, далі — у розвідувальному підрозділі. У боях за Попасну на Луганщині отримав поранення ока. Після лікування повернувся на передову. Повний кавалер ордена «За мужність» (2015, 2019, 2022). | 20 грудня 2022 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу м. Бахмуту Донецької області[159]. | ||||
9766 | Бобало-Яремчук Олег | 19 січня 1978, м. Львів. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Український режисер телевізійних фільмів, рекламних роликів, телепередач. | 20 грудня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту[160]. | ||||
9767 | Семчишин Сергій | 47 років, м. Калуш. Стрілець десантно-штурмового взводу з Калуша. | 20 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами біля Кремінної Сєвєродонецького району[161]. | ||||
9768 | Недільський Володимир | 32 роки, Печеніжинська територіальна громада. Проходив військову службу у 65 окремій механізованій бригаді. | 20 грудня 2022 | Загинув в Запорізькій області[162]. | ||||
9769 | Остроушко Ігор | 27 років, мешкав у селі Стопчатів Косівського району. | 20 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку Донецької області[163]. | ||||
9770 | Заріцький Віталій Миколайович («Хазар») |
21 серпня 1996, с. Велика Сушиця Львівської області. Закінчив Нижанковицький професійний ліцей. Після завершення навчання уклав контракт із Збройними Силами України. Проходив військову службу у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України. У мирний час працював водієм вантажних автомобілів. Виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/Операції Об‘єднаних сил у лавах 80-ї бригади. За особистий героїзм, виявлений при обороні Батьківщини, був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». Із початком повномасштабного вторгнення держави-терориста боронив державний суверенітет та територіальну цілісність від російських загарбників[164]. | 20 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами[165]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[166]. | ||||
9771 | Сапіга Василь | 37 років, м. Кривий Ріг. Працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» помічником машиніста тепловоза залізничного цеху № 2 транспортного департаменту. | 20 грудня 2022 | Загинув поблизу села Макіївка Луганської області внаслідок танкового обстрілу[167]. | ||||
9772 | Тимченко Олег | Спортивний реабілітолог, працював з футболістами і персоналом київського «Динамо». | 20 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту на Донеччині[168]. | ||||
9773 | Кузенков Олександр («Хорт») | Випускник факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Автор книги спогадів «Останні посмішки Іловайська» 2017 року. | 20 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту[169] | ||||
9774 | Винник Юрій | 26 років, с. Ямпіль Львівської області. Із серпня 2020 року працював на посаді покрівельника ремонтно-будівельного відділу Львівського національного університету імені Івана Франка. Любив футбол, грав за ФК «Сокіл» (Ямпіль) у складі дублерів протягом 2014-2015 років.З початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав ЗСУ, служив у 210-му окремому спеціальному батальйоні «Берлінго». | 20 грудня 2022 | Загинув в бою з окупантами поблизу міста Бахмут на Донеччині [170]. | ||||
9775 | Швець Олександр | 45 років, м. Кам'янець-Подільський. Старший сержант. | 20 грудня 2022 | Загинув на Донеччині [171] | ||||
9776 | Дідик Іван Андрійович | 6 жовтня 1995, м. Ладижин. Навчався у Ладижинській загальноосвітній школі №4. Успішно закінчив Одеську Академію Сухопутних військ. Із 2016 по 2017 роки перебував на передовій в зоні АТО. Із лютого 2022 року захищав Україну від російських агресорів. Нагороджений відзнакою Командувача Сил спеціальних операцій «Іду на Ви», а також Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. | 20 грудня 2022 | Загинув 20 грудня 2022 року під населеним пунктом Бахмут Донецької області [172] | ||||
9777 … 9785 |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 грудня 2022 | (для доповнення за 20 грудня 2022 року) | |||||
21 грудня ред. | ||||||||
9786 | Афанасьєв Геннадій Сергійович |
8 листопада 1990, м. Сімферополь. Активіст громадянського спротиву російській окупації Криму, політв'язень. Один із обвинувачених у справі так званих «терористів групи Сенцова». | 21 грудня 2022 | Воював у складі 130 батальйону ТРО 241 бригади і загинув на Луганщині під Білогорівкою[173]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[174]. | ||||
9787 | Герула Андрій | 25 лютого 1984, с. Данильче. Закінчив в Івано-Франківську школу № 13 та училище № 13. Працював токарем на кількох заводах області. Проходив військову службу стрільцем-помічником гранатометника на сході України. | 21 грудня 2022 | Загиунв поблизу села Рай-Олександрівка на Донеччині[175] | ||||
9788 | Мартинишин Олег | 46 років, с. Гошів. Проживав в місті Долина. Уклав контракт 15 лютого 2022 року. За два дні, 17 лютого, його зарахували до 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого водієм-заправником автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів механізованого батальйону. Був учасником Майдану та Революції Гідності. У 2015—2016 роках воював в АТО. Займав посаду командира відділення розбирально-складальних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтно-відновлювального батальйону. | 21 грудня 2022 | Загинув біля села Загризове, що на Харківщині[176]. | ||||
9789 | Саверчук Володимир | 1989, с. Побережжя, Єзупільська громада. | 21 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого танкового обстрілу біля бойових позицій[177]. | ||||
9790 | Сенюк Степан | 9 січня 1995 року, с. Підгайчики Коломийського району. Проходив військову службу навідником 1 кулеметного відділення 3 стрілецької роти 28 бригади ЗСУ. | 21 грудня 2022 | Загинув поблизу села Павлівка, що на Донеччині. Степан отримав смертельне поранення внаслідок ворожого обстрілу з протитанкового ракетного комплексу[178]. | ||||
9791 | Гінжул Олександр | 29 грудня 1991, с. Бакша Савранського району, проживав у смт. Любашівка, Подільський район Одеської області. Старший лейтенант, командир кулеметного взводу 28-ї Окремої Гвардійської Механізованої Бригади ЗСУ. Закінчив Одеський національний політехнічний університет, саме там закінчив військову кафедру та отримав офіцерське звання. У 2017 році був призваний на службу до Збройних Сил України, проходив службу у місті Чернігів. Захищав Миколаїв, відстоював Херсон. | 21 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 26 грудня[179]. | ||||
9792 | Сейдж О'Доннелл | 24 роки, Вікторія, Австралія. Раніше був членом спеціального авіаційного полку (SASR) командування спеціальних операцій австралійських сил оборони. | 21 грудня 2022 | Загинув у селі Новомикольське на сватівському напрямку[180]. | ||||
9793 | Вернидуб Віталій | 26 квітня 1984, Лебедин Сумської області. Здобував освіту в Кременчуцькому навчально-курсовому комбінаті, де отримав кілька спеціальностей з будівельно-монтажного напрямку. До Горішніх Плавнів чоловік переїхав у 2015 році. Останні роки працював електрогазозварювальником на підприємстві «Редутський кар'єр» у гірничому цеху. Мобілізований навесні. | 21 грудня 2022 | Загинув у бою, прикриваючи військові підрозділи захисників поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині. Похований на території військового меморіалу в Горішніх Плавнях[181]. | ||||
9794 | Грабар Назар Петрович | 16 жовтня 2002, смт Куликів Львівської області. Випускник Бучацького колегіуму ім. святого Йосафата (2020)[182]. | 21 грудня 2022 | Загинув у смт Межова Дніпропетровської області[183]. | ||||
9795 … 9800 |
Військовослужбовці ЗС України. | 21 грудня 2022 | (для доповнення за 21 грудня 2022 року) | |||||
22 грудня ред. | ||||||||
9801 | Олег Рибальченко
(«Риба») |
28 років. З третього курсу історичного факультету після Майдану він добровольцем поїхав захищати Україну і брав участь в боях у Донецькій області. У свій час він мав відношення до фанатського сектору «Динамо». Під час навчання в університеті був дослідником новітньої історії Греції, вільно володів англійською та грецькою мовами. Працював журналістом-розслідувальником — викривав корупційні схеми. | 22 грудня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку[184][185]. Похорон відбувся 30 грудня в Михайлівському Золотоверхому соборі. Похований на Байківському кладовищі. | ||||
9802 | Савчук Тарас Володимирович («Вовкулака») |
18 травня 1993 р.н., м. Золочів Львівська область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Учасник Революції гідності, УНСОвець. Захищав Україну з 2014 року. Проходив військову службу у складі 54 ОРБ та 131 ОРБ. Працював на посаді Front-End Engineer у львівській компанії Abto Software. Після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Алеї Слави у рідному місті Золочів Львівської області[186] | ||||
9803 | Єжов Володимир («Fresh»/«Вус») |
38 років. Військовослужбовець добровольчої роти «Українська військова організація». Український геймдизайнер і кіберспортсмен. До призову в ЗС України, працював геймдизайнером у компанії GSC Game World. Один із розробників гри S.T.A.L.K.E.R.. Окрім серії українських «Сталкерів» і «Козаків», працював над іграми World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu та Sherlock Holmes: Devil's Daughter. Залишилися дружина та двоє дітей. | 22 грудня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту на Донеччині[187]. 27 грудня з Володимиром попрощалися у Володимирському соборі в Києві[188]. Похований на Лісовому кладовищі. | ||||
9804 | Кот Микола («Дунай») |
25 років, с. Рідкодуби Рівненська область. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2015 році вступив до коледжу сержантського складу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. У лютому 2018-го після закінчення коледжу був направлений на службу до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Восени того ж року вступив до НАСВ. Після повномасштабного вторгнення був достроково випущений, отримав посаду командира інженерно-позиційного взводу у військовій частині А0451 Збройних сил України. | 22 грудня 2022 | Помер у шпиталі 22 грудня 2022 року. 18 грудня потрапив під ворожий мінометний обстріл поблизу села Тоненьке Донецької області[189]. | ||||
9805 | Милий Віталій Володимирович | 20 липня 1997, с. Невське, Луганська область. Навчався в місцевій ЗОШ, закінчив ПТУ в Рубіжному, здобув освіту автомеханіка. З 2019 року проходив військову службу за контрактом у ЗС України. Командир відділення ДШВ ЗСУ. | 22 грудня 2022 | Загинув у рідному селі Невське під час виконання бойового завдання[190][191]. | ||||
9806 | Бурдейний Юрій Юрійович | 1 квітня 1992, с. Кам'яна Балка. В 2012 році призваний на службу до Збройних Сил України. Був учасником антитерористичної операції. Ще з 2013 року добровільно підписав свій перший контракт та ніс службу з гордістю і честю спочатку в 79-тій Десантно-штурмовій бригаді, а потім в 36-тій бригаді морської піхоти (36 ОБрМП). | 22 грудня 2022 | 02 січня 2023 року похований на місцевому кладовищі у селищі Кам'яний Міст. Загинув поблизу населеного пункту Опитне на Донеччині[192]. | ||||
9807 |
|
Хвостик Артем Ігорович («Тьома», «Хвіст Молодший») |
09.07.1996 р.н. 26 лютого 2022 р. разом з старшим братом добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр на посаду стрільця. Виконував бойові завдання на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Луганщині та Донеччині. Отримав числені контузії. Проявив себе як вірний побратим, компетентний воїн та майстерний автомеханік. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на кладовищі в рідному селі Шевченкове Броварського району Київської області[193] | |||
9808 |
|
Кушнір Віталій Ігорович («Липень») |
27.07.1982 року народження, житель села Загвіздя, Івано-Франківської обл. 26 лютого 2022 р. добровільно мобілізувався у 8 ОГШБ 10 ОГШБр на посаду кулеметника. На війні вступив в УНСО. Виконував бойові завдання на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, Луганщині та Донеччині. Отримав уламкове поранення лівої руки. | 22 грудня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на кладовищі в рідному селі Загвіздя Івано-Франківської області.[194] | |||
9809 | Колесник Олександр Миколайович |
37 років, с. Ільпінь Здолбунівська громада. Навчався, а згодом працював в обласному управлінні Державної автомобільної інспекції. Уперше став на захист держави ще в 2014-му році. Отримав нагороди «Незалежність України» ІІІ ступеня та «За оборону рідної держави». Після повномасштабного вторгнення знову пішов до війська. | 22 грудня 2022 | Прийняв на себе вибухову хвилю від розриву снаряда, врятувавши від смерті побратимів. Похований в місті Здолбунів. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[195][196]. | ||||
9810 … 9819 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 грудня 2022 | (для доповнення за 22 грудня 2022 року) | |||||
23 грудня ред. | ||||||||
9820 | Кравченко Віктор | 24 роки, Черкащина. Старший солдат, військовослужбовець самохідної артилерійської батареї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. | 23 грудня 2022 | Разом з братом загинув під час артилерійського обстрілу на Херсонщині[197]. | ||||
9821 | Кравченко Костянтин | 26 років, Черкащина. Старший солдат, військовослужбовець самохідної артилерійської батареї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. | 23 грудня 2022 | Разом з братом загинув під час артилерійського обстрілу на Херсонщині[197]. | ||||
9822 | Яковлєв Борис | 56 років, народився у Львові. Згодом із родиною переїхав у Бахмут, що на Донеччині. Закінчив Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та Горлівський автомобільно-дорожній інститут Донецького національного технічного університету. Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював заступником начальника у податковій інспекції міста Бахмута, потім займався приватним підприємництвом. Із початком агресії Росії добровільно приєднався до 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас». Із 2015 року виконував бойові завдання у складі полку «Азов». Потім захищав Україну у складі 54-ї ОМБр імені гетьмана Івана Мазепи. | 23 грудня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похорон відбувся 28 грудня, похований на Марсовому полі[153]. | ||||
9823 | Поліщук Олександр
(«Альпініст») |
6 січня 1977, м. Біла Церква. Закінчив школу № 12 у рідному місті і Національний Авіаційний Університет. До війни був підприємцем у Білій Церкві, експертом з міцності і надійності в будівництві, власником фірми, що займається висотними роботами. Прийшов у батальйон «Свобода» не сам, а ще з 5-ма альпіністами. Став заступником командира роти, а згодом в.о. командира роти, хоча й перебував у званні старший солдат. Захоплювався альпінізмом. Обійшов Альпи і Кавказ. | 23 грудня 2022 | Разом із побратимом загинув у стрілецькому бою під Озорянівка біля Бахмутом[198]. | ||||
9824 | Синякевич Костянтин
(«Компас») |
м. Біла Церква. Закінчив КПІ. Працював у Center for Eastern European initiatives «The Bakhchisaray strategy». Скалелаз, альпініст і лижник. | 23 грудня 2022 | Разом із побратимом загинув у стрілецькому бою під Озорянівка біля Бахмутом[198]. | ||||
9825 | Лєбєдєв Олег | Юрист, випускник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, уболівальник ФК «Динамо». З початком повномасштабного вторгнення записався до тероборони, а потім вирушив на передову. | 23 грудня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Бахмуту[199][200] | ||||
9826 | Сліпко Олег Володимирович | Мешканець села Лісновичі, Львівська область. | 23 грудня 2022 | Загинув на Донеччині під час бойового зіткнення з ворогом внаслідок масованого обстрілу[201]. | ||||
9827 | Дубовик Олександр Сергійович
(«Партизан») |
11 вересня 1988, м. Дніпро. Етнічний єврей, тому до війни з родиною переїхав до Ізраїлю. У лютому 2022 повернувся в Україну. Пройшов з побратимами бої під Сєвєродонецьком, Зайцевим, Бахмутом. В серпні 2022, перебуваючи в Зайцевому під шквальним вогнем ворога записав дружині коротке відеозвернення, де були такі слова: «Я не знаю, чи ми виберемося звідси. Але я хочу, щоб ти знала: я ні про що не шкодую». | 23 грудня 2022 | Загинув поблизу Озорянівки та Курдюмівки на Бахмутському напрямку. В останньому бою його було важко поранено і його підступно розстріляли обійшовши ззаду. Довгий час тіло не могли забрати, тому що
Похорон відбувся 5 травня на Краснопільському цвинтарі в Дніпрі[202]. | ||||
9828 | Лєбєдєв Олег Вікторович | 12.12.1970 р., м. Київ. Сержант, головний сержант 1 стрілецької роти 204 ОБТО м.Києва. По закінченню середньої школи вступив та закінчив з відзнакою Український Державний Педагогічний університет ім. М. Драгоманова за спеціальністю «Історія та правознавство» та Київський Державний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «Правознавство». Склав іспит на право зайняття адвокатською діяльністю. Працював в юридичних компаніях та займався приватною юридичною практикою. З перших днів повномасштабного Російського вторгнення добровільно стан на захист України в рядах територіальної оборони м. Києва. З 04.03.2022 р. зарахований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках поблизу Києва (с. Мощун), в районі м. Соледар та при обороні фортеці Бахмут. Без батька залишились 17-річна донька та 5-
річний син. |
23 грудня 2022 | 23 грудня під час відбиття штурму позицій свого підрозділу в районі м. Бахмут отримав важкі проникаючі вогнепальні поранення не сумісні з життям. Похований на Міському кладовищі м.Києва, 42 ділянка, 13 ряд, місце 27. | ||||
9828 … 9830 |
Військовослужбовці ЗС України. | 23 грудня 2022 | (для доповнення за 23 грудня 2022 року) | |||||
24 грудня ред. | ||||||||
9831 | Курінний Сергій | Прапорщик служби цивільного захисту, водій-сапер групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Загинув в результаті підриву на міні під час проведення робіт з розмінування у Херсонській області[203][204]. | ||||
9832 | Краснощоков Дмитро | Молодший сержант служби цивільного захисту, водій автотранспортного відділення аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Загинув в результаті підриву на міні під час проведення робіт з розмінування у Херсонській області[203][204]. | ||||
9833 | Сич Олексій | Сержант служби цивільного захисту, фельдшер-рятувальник аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Житомирській області. | 24 грудня 2022 | Помер по дорозі в лікувальний заклад в результаті отриманих травм під час підриву на міні у Херсонській області[203][204]. | ||||
9834 | Семка Тимофій
(«Вжик») |
м. Кривий Ріг. Раніше він перебував у складі Інгульської паланки війська запорозького низового українського козацтва. Був не один раз інструктором на обласних етапах військово-патріотичної «Джури». У 2018 році воював у складі Української добровольчої армії. З початку повномасштабного вторгнення пішов служити в морську піхоту. Хлопець був парамедиком в 140-у окремому розвідувальному батальйоні. Протистояв ворогам на Лиманському напрямку. | 24 грудня 2022 | Загинув на Лиманському напрямку, уламок потрапив у шию, зачепивши аорту. Похований 28 грудня на Центральному кладовищі[205]. | ||||
9835 | Андрієвський Михайло Михайлович |
17 січня 1991, с. Вороблевичі, Львівської області. З 1997 по 2006 рр. навчався у Вороблевицькій загальноосвітній школі I—III ст. Після закінчення 9 класу вступив до Дрогобицького механічного коледжу, де навчався 4 роки. Проходив військову службу у Збройних Силах. В 2017 році брав участь в бойових дій на сході України. З початку повномасштабного вторгнення разом із батьком захищав державу у складі Збройних Сил України. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[206]. | 24 грудня 2022 | Загинув у місті Торське Краматорського району Донецької області від кулі снайпера[207]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[54]. | ||||
9836 | Слинько Віталій | 25 років, Полтавщина. Закінчив Черкаський будівельний ліцей. | 24 грудня 2022 | Загинув під час оборонних дій в районі Кліщіївки, що на Донеччині. Потрапив під обстріл та отримав осколкові поранення від розриву міни[208]. | ||||
9837 | Кравчук Олександр | 26 жовтня 1982, м. Луцьк. Був мобілізований на військову службу до складу військової частини на посаду водія 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. | 24 грудня 2022 | Загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Опитне на Донеччині[209]. | ||||
9838 | Грабар Ілля | 33 роки, родом з Дніпровщини, багато років жив та працював у Києві, звідки переїхав в один із житлових комплексів Бучі. | 24 грудня 2022 | Загинув під час бойового завдання поблизу селища Північне Донецької області. Похований 30 грудня на Алеї Героїв в місті Буча[210]. | ||||
9839 | Нікіфоров Андрій | 46 років, с. Михайлики, Мачухівської громади. Учасник АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. | 24 грудня 2022 | Похований 31 грудня у рідному селі Михайлики[211]. | ||||
9840 | Шульган Віктор Володимирович |
1996, с. Трубки на Волині. Молодший сержант, командир третього десантно-штурмового відділення третього десантно-штурмового взводу другої десантно-штурмової роти четвертого десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[212]. | 24 грудня 2022 | Загинув внаслідок військових дій від вибухів та осколків в районі населеного пункту Торське Краматорського району Донецької області. Похований 28 грудня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[213]. | ||||
9841 | Зайцев Юрій | Народився в с. Юринці Городоцького району Хмельницької області. Воював з 2014 року. Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді[214][215]. | 24 грудня 2022 | Помер у госпіталі в Дніпрі. Похований на кладовищі у Сатанові. | ||||
9842 | Андрєєв Дмитро | 39 років, м. Юнокомунарівськ (зараз Бунге), Донецької області. У 2003 році здобув професію бухгалтера у Куп'янському професійно-технічному училищі №64. Жив із родиною у Харкові. Останнім часом працював таксистом. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав ЗСУ. Служив у 769-й окремій радіолокаційній роті 164-ої радіотехнічної бригади. Обіймав посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони, звання Старший Солдат. | 24 грудня 2022 | Виконуючи службові обов’язки у військовій частині в місті Лозова на Харківщині. Військовому раптово стало зле. Він помер у кареті швидкої допомоги від гострої недостатності кровообігу й ішемічної хвороби серця. За 4 дні до цього воїну виповнилося 39 років. Похований на Алеї Слави центрального кладовища у місті Лозова на Харківщині [216]. | ||||
9843 | Ящук Роман(«Таліб») | Серединка Вінницької області. Закінчив середню школу в селі Вила-Ярузькі на Вінниччині. Згодом оселився у місті Новоселиця Чернівецької області. Останні 15 років працював столяром і робив меблі на замовлення. Під час повномасштабної війни чоловік пішов захищати свою родину та країну від окупантів. Роман став бійцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду гранатометника і вирушив на передову. | 24 грудня 2022 | Загинув біля села Білогорівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, воїн отримав смертельне поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований на кладовищі в селі Зелений Гай Чернівецької області [217]. | ||||
9844 … 9845 |
Військовослужбовці ЗС України. | 24 грудня 2022 | (для доповнення за 24 грудня 2022 року) | |||||
25 грудня ред. | ||||||||
9846 | Горовець Юрій Сергійович («Святоша») |
14 червня 1988, мешканець м. Дніпро. Командир диверсійно-розвідувальної групи, начальник медичної служби батальйону «Братство». Був членом ВО «Свобода», також підтримував акції ВГО «Не будь байдужим!»[218]. 2014 року пішов добровольцем на війну. Проходив службу у складі роти «Свята Марія». Воював у Іловайську, на Горлівському напрямку, боронив Маріуполь. Багаторічний учасник спільноти «Братство» Дмитра Корчинського. 4 лютого 2022 року відбувався суд над Юрієм у справі нападу на журналіста проросійського телеканалу «НАШ». | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[219][220]. Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[221]. | ||||
9847 | Михайлов Максим Русланович («Непийпиво») |
24 серпня 1990, м. Васильків Київська область. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». Приєднався до Братства у 2012 році. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести у РФ. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[219]. Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[221]. | ||||
9848 | Карпюк Тарас Юрійович («Тарасій») |
30 серпня 1984. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». Ще в далекі нульові, приймав участь у антиліберальних акціях. Був пораненій в ноги на Майдані. Одним з перших пішов на війну у 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Сепаратист вистрілив у Тараса з відстані 15 метрів, але промазав та влучив у магазин з трасерами. Ті загорілись і почали вибухати. Довго лікувався. Після початку повномасштабної війни пішов на фронт. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[219] Похований 7 березня 2023 року на Алеї Слави Лук'янівського кладовища[221]. | ||||
9849 | Лягов Богдан Олександрович («Аполлон») |
11 лютого 2003, м. Жовті Води. Сапер диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство». З початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Відразу зголосився в диверсійну групу. | 25 грудня 2022 | Загинув під час диверсійного виходу на території Брянської області[219] Похований 7 березня 2023 року на Байковому кладовищі[221]. | ||||
9850 | Стасюк Володимир Миколайович | 3 серпня 1978, с. Рогізно, Жидачівської громади, Львівської області. Командир відділення автомобільного взводу, молодший сержант. Пройшов Майдан і Революцію Гідності. У час воєнного вторгнення з 2014 року хотів іти воювати в АТО, але не взяли за станом здоров'я. Перед повномасштабною агресією працював за межами України. Військові навчання проходив на Яворівщині, захищав і відвойовував південні терени нашої країни на Херсонщині. Після звільнення Херсона їхній підрозділ перекинули під місто Бахмут. | 25 грудня 2022 | Загинув внаслідок важких поранень отриманих під час ворожого артилерійського обстрілу, поблизу східної околиці міста Бахмут Донецької області[222]. | ||||
9851 | Дацко Василь | 36 років, с. Калитяки, Яворівської громади. Молодший сержант 24 ОМБр. Освіту отримав спочатку у Верблянах, потім у Новояворівську. В часи Помаранчевої революції проходив військову службу в Чернігівській області. Із початком повномасштабного вторгнення Герой знову вступив до ЗС України, аби захищати своїх рідних та Батьківщину. | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Загинув внаслідок отримання несумісного з життям пораненням під час запеклого бою з російським агресором у Бахмутському районі на Донеччині[223][224]. | ||||
9852 | Кравець Петро | 49 років, с. Сновидовичі, Рокитнівська громада. | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Загинув під час мінометного обстрілу у місті Бахмут, що на Донеччині[225]. | ||||
9853 | Мельник Михайло | 1992, с. Княже, Золочівський район. Був дяком храму у селі Княже. Працював монтером кабельного виробництва у Золочівському виробничому підрозділі Електроконтакт Україна | 25 грудня 2022 (потребує уточнення) |
Похорон відбувся 29 грудня в церкві Святого Пророка Іллі в селі Княже[226]. | ||||
9854 | Солотва Юрій | Пішов воювати 16 березня. | 25 грудня 2022 | Поховали захисника в селі Скнилів 10 січня[227]. | ||||
9855 | Свідрик Іван Юхимович | с. Кошмаки, що на Рафалівщині. | 25 грудня 2022 | Загинув при відбитті атаки російських окупантів під Соледаром[228]. | ||||
9856 | Занозюк Олександр Петрович | 11 березня 1984, м. Костопіль, Рівненська область. Солдат, Проходив службу в 1 парашутно-десантному батальйоні в/ч А1126. В мирний час працював майстром в художній студії по виготовленню меблів. | 25 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області.[229]. | ||||
9857 | Авдєєв Ілля Олександрович | 9 січня 1991, м. Червоноград, Львівської області. Солдат, стрілець-санітар 17-ої окремої танкової Криворізької бригади. | 25 грудня 2022 | Загинув поблизу села Парасковіївка Донецької області [230] | ||||
9857 … 9860 |
Військовослужбовці ЗС України. | 25 грудня 2022 | (для доповнення за 25 грудня 2022 року) | |||||
26 грудня ред. | ||||||||
9861 | Іванців Юрій | 29 квітня 1983 року, м. Рогатин. Здобув професію інженера-механіка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Працював головним механіком на ТОВ ВКФ «СКЛО-ПАК». З 2013 року працював за кордоном. 9 березня 2022 року повернувся з-за кордону і став на захист України у складі десантно-штурмового відділення батальйону морської піхоти. Без батька залишилося троє неповнолітніх дітей. | 26 грудня 2022 | Загинув під Мар'їнкою Покровського району на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав численні поранення несумісні з життям[231]. | ||||
9862 | Олійник Роман Віталійович |
24 травня 2001, с. Когильне. Закінчив початкову школу у рідному Когильному, а тоді до 9 класу навчався в освітньому закладі села Льотниче. Здобув фах маляра-штукатура у Володимир-Волинському вищому професійному училищі. Після закінчення училища двічі їздив на заробітки в Польщу, а 2020 році пішов на службу за контрактом у львівську 80-ту ОДШБр. Двічі їздив в зону АТО/ООС, а коли почалася повномасштабна війна брав участь в обороні Херсонщини та Миколаївщини[232]. | 26 грудня 2022 | Загинув у Краматорському районі на Донеччині, отримавши ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків[233]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[117]. | ||||
9863 | Шкапін Олександр | 41 рік, м. Рубіжне Луганська область. Солдат, військовослужбовець 57 ОМПБр. Працював печатником на Рубіжанському картонно-тарному комбінаті. Був мобілізований восени 2022 року, проходив військову службу у складі роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту. | 26 грудня 2022 | Загинув у бою з окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[234]. | ||||
9864 | Кузьменко Вячеслав Вікторович | 30.12.1999, с. Широке, Солонянська селищна рада. | 26 грудня 2022 | Загинув під час оборонних дій в Бахмутському районі[235]. | ||||
9865 | Темник Володимир | с. Вовчухи. Сержант, був учасником АТО. Брав участь у боях в найгарячіших точках фронту. | 26 грудня 2022 | Під час артилерійського обстрілу отримав важкі поранення, що виявилися несумісними з життям. Того ж дня він помер у лікарні м. Дніпра[236]. | ||||
9866 | Коваль Матвій Іванович |
10 серпня 1977, м. Львів. Закінчив Львівське вище професійне училище харчових технологій. Після завершення навчання проходив військову службу в армії. У мирний час працював в охоронній сфері. Протягом 2015—2016 років Матвій Коваль виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 79 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Попри те, що на Сході чоловік отримав інвалідність, з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Проходив військову службу у складі 80 десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ[237]. | 26 грудня 2022 | Загинув 26 грудня. Похорон відбувся 6 січня 2022 року. Похований на Личаківському кладовищі[238]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[117]. | ||||
9867 | Вертеш Степан Адальбертович | Сержант 128-ї гірсько-штурмової бригади | 26 грудня 2022 | Загинув під час відбиття штурмових дій противника поблизу Соледару Донецької області[239]. | ||||
9868 | Голуб Андрій Вікторович |
39 років, м. Жмеринка. Навчався в жмеринській школі № 2. Випускник Жмеринського вищого професійного училища. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[240][241]. | 26 грудня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Торське Краматорського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[54]. | ||||
9869 | Новаковський Іван Іванович |
23.07.1991, м. Київ. Солдат, снайпер 2 категорії взводу снайперів роти снайперів. 79 ОДШБ в/ч А0224. Навчався у Вищому навчальному закладі «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» та здобув кваліфікацію бакалавра з маркетингу. Працював в ТОВ «Леруа Мерлен Україна», в ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» магазин «Фокстрот». Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України, 09.08.2022 був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання в найгарячішому напрямку ведення бойових дій в районі населеного пункту Марʼінка Донецької області. | 26 грудня 2022 | 26 грудня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Марʼінка від вогнепально осколкового поранення загинув. Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та нагороджений орденом « За Мужність» ІІІ ступеня(посмертно). Похований 09 січня 2023 року на Міському Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 14 ряд. | ||||
9869 … 9879 |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 грудня 2022 | (для доповнення за 26 грудня 2022 року) | |||||
27 грудня ред. | ||||||||
9880 |