Підволочиський район

Підволочи́ський райо́н — колишній адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Площа — 800 км² — 5,8% від території області. Населення — 42 тис. осіб (2017).

Підволочиський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6124600000
Утворений:	1939
Ліквідований:	19 липня 2020
Населення:	41 320 (01.01.2019)
Площа:	837 км²
Густота:	49.36678614098 осіб/км²
Тел. код:	+380-3543
Поштові індекси:	47800—47877
Населені пункти та ради
Районний центр:	Підволочиськ
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	34
Міста:	1
Смт:	1
Села:	60
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Сторінка на сайті ОДА Вебсайт Підволочиської районної ради
Адреса:	47800, Тернопільська обл., смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 80, 2-17-27
Мапа
Підволочиський район у Вікісховищі

Ліквідований 19 липня 2020 року.

Географія

Розташування

Підволочиський район межує: зі сходу з Волочиським районом Хмельницької області, з півдня та південного сходу — з Гусятинським і Теребовлянським, з півночі та північного заходу — Лановецьким і Збаразьким, зі заходу — з Тернопільським районами.

Рельєф

Розташоване у межах Подільської височини, поверхня більшої частини — платоподібна, полого-хвиляста лісова, південно-західна — горбисто-пасмова. Абсолютні висоти — 250–400 м, максимальні — 417 м.

Мінеральні ресурси

Є поклади вапняків, глини, піску.

Клімат

Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.

Гідрографія

Головні річки — Збруч та його притоки Гнила і Самець (басейн річки Дністер). Споруджено 23 ставки (загальною площею 192 га).

Ґрунти

Переважають чорноземи, типові малогумусні (79,3% площі району), чорноземи опідзолені й темно-сірі (14,8%), решта — лучні, болотні та ясносірі ґрунти.

Флора і фауна

Площа лісів — 3, 8 тис. га (переважають дуб, ясен, сосна, ялина, береза, осика, липа), лісосмуг — 11, 2 га.

Природоохоронні об'єкти

У районі — частина заповідника «Медобори», 11 пам'яток природи і заповідне урочище «Полупанівка».

Історія

За переказами, саме через територію нинішнього Підволочиського району Кучманським шляхом рухалося військо Богдана Хмельницького 1648 до м. Львів, 1649 — на м. Збараж (оповідають, що гетьман сповідався у церкві Івана Богослова в с. Скорики й подарував дерев'яний іконостас) та 1651 — при переході до містечка Берестечко (нині місто у Горохівському районі Волинської області).

Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772) територія Підволочиського району відійшла до Австрії. Від 1774 створювалися народні парафіяльні школи.

У травні 1848 скасована панщина, в червні того ж року проголошено вибори послів австрійського парламенту, серед яких — представник Збаразького і Скалатського повітів С. Качала (парох с. Шельпаки).

На теренах р-ну діяло багато організацій і товариств, зокрема «Просвіта», «Молода Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», «Сокіл», «Луг», «Сіяч», «Пласт».

Одними з перших у Галичині споруджено пам'ятники Тарасу Шевченку в селах Лозівка, Лисичинці, Токи, Криве.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Підволочиського району було створено 64 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 79,89% (проголосували 26 872 із 33 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,56% (12 781 виборців); Юлія Тимошенко — 22,36% (6 009 виборців), Олег Ляшко — 13,01% (3 495 виборців), Анатолій Гриценко — 10,69% (2 782 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,67%.

Адміністративний поділ

Район утворено 1940 року (пізніше увійшли також частини колишніх Скалатського та Збаразького районів), об'єднує 62 населених пункти: смт Підволочиськ, м. Скалат, 60 сіл.

Населений пункт	Тип	Рада	Рік заснування або першої згадки	Площа, км²	Населення	Поштові індекси	Телефонний код
Скалат	місто	Скалатська	1512	6	4 042 (ВРУ)	47851	3543
Підволочиськ	смт	Підволочиська	1463	9,06	7700	47800	3543
Богданівка	село	Богданівська	1583	3,6	1131	47832	3543
Воробіївка	село	Воробіївська	1785	1.4	252	47823	3543
Галущинці	село	Галущинська	1540	2.6	659	47841	3543
Гнилиці	село	Гнилицька	1463	4.1	779	47820	3543
Гнилички	село	Новосільська	1882 ?	2.2	404	47811	3543
Голотки	село	Кошляківська	1629	1.5	389	47822	3543
Голошинці	село	171	1402	1	171	47811	3543
Городниця	село	Городницька	1784	3.1	1056	47851	3543
Гущанки	село	Терпилівська	1540	1	143	47812	3543
Дорофіївка	село	Дорофіївська	1571	1.1	456	47805	3543
Жеребки	село	Жеребківська	1574	2.8	672	47843	3543
Зарубинці	село	Зарубинецька	18 століття	1.9	519	47851	3543
Іванівка	село	Іванівська	1569 рік	4	1166	47855	3543
Кам'янки	село	Кам'янська	1541	3.7	1492	47840	3543
Качанівка	село	Качанівська	1546	3.6	1303	47852	3543
Клебанівка	село	Клебанівська	1463	2.4	508	47830	3543
Климківці	село	Скориківська	1661	1.4	290	47814	3543
Козярі	село	Новосільська	16 століття	0.9	206	47811	3543
Колодіївка	село	Колодіївська	1568	4	1110	47844	3543
Коршилівка	село	Супранівська	18 століття	1.1	164	47831	3543
Кошляки	село	Кошляківська	1583		940
Криве	село	Кривенська	18 століття		769	47851	3543
Лисичинці	село	Лисичинська	1629	2.1	477	47810	3543
Лозівка	село	Терпилівська	16 століття	1.3	224	47812	3543
Магдалівка	село	Магдалівська	1785	2.1	674	47850	3543
Медин	село	Воробіївська
Мислова	село	Мисловецька		1.8		47805	3543
Митниця	село	Магдалівська		0.5		47850	3543
Мовчанівка	село	Кам'янківська		0.9		47840	3543
Нове Село	село	Новосільська		1.9		47811	3543
Новосілка	село	Новосілківська				47874	3543
Ободівка	село	Терпилівська		0.7		47812	3543
Оріховець	село	Оріховецька		1.8		47853	3543
Остап'є	село	Остап'ївська	1581	4.5	1785	47861	3543
Пальчинці	село	Пальчинська	1463	0.1	524	47821	3543
Панасівка	село	Колодіївська	1580	1.1	391	47844	3543
Пеньківці	село	Воробіївська	1491	0.9	109	47814	3543
Поділля	село	Подільська	1574	1.5	439	47860	3543
Полупанівка	село	Староскалатська	1580	1	993	47845	3543
Поплави	село	Скалатська	1642	0.4	122	47851	3543
Просівці	село	Воробіївська	1503	0.6	77	47814	3543
Рожиськ	село	Рожиська	1470	1.5	332	47853	3543
Росохуватець	село	Супранівська	1564	1.3	293	47831	3543
Скорики	село	Скориківська	1598	1.9	603	47814	3543
Старий Скалат	село	Староскалатська	16 століття	1.7	1078	47845	3543
Староміщина	село	Староміщинська	1463	2.2	829	47834	3543
Супранівка	село	Супранівська	17 століття	1.2	369	47831	3543
Сухівці	село	Новосільська	1616	2.2	541	47811	3543
Тарноруда	село	Турівська	1578	0.4	18	47862	3543
Теклівка	село	Магдалівська	1785	0.7	243	47850	3543
Терпилівка	село	Терпилівська	1540	1.7	321	47813	3543
Токи	село	Токівська	1764		1172
Турівка	село	Турівська	1457	2.7	712	47862	3543
Фащівка	село	Турівська	1547	1.1	196	47862	3543
Хмелиська	село	Хмелиськівська	1785	2.7	697	47842	3543
Хоптянка	село	Подільська	1785	0.5	132	47860	3543
Чернилівка	село	Чернилівська	1581	1.4	497	47853	3543
Шевченкове	село	Клебанівська	1540-ві	1.6	142	47830	3543
Шельпаки	село	Лисичинська	1463	2.0	453	47810	3543
Щаснівка	село	Пальчинська	1583	0.03	92	47821	3543

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	21 243	4411	2902	6294	4654	2837	145
Жінки	25 064	4273	2710	6156	5840	5575	510
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 145  85 + 510  199  80-84 658  553  75-79 1392  926  70-74 1730  1159  65-69 1795  1149  60-64 1701  922  55-59 1196  1240  50-54 1468  1343  45-49 1475  1731  40-44 1722  1503  35-39 1523  1577  30-34 1404  1483  25-29 1507  1497  20-24 1371  1405  15-20 1339  1770  10-14 1655  1511  5-9 1487  1130  0-4 1131

Транспорт

Районом проходить автошлях E50.

Культура

Релігія

У селах району відновлено старі церкви, збудовано нові.

Найбільше церковних громад УГКЦ, ПЦУ, крім того, діють храми РКЦ, протестантські угруповання, функціонує монастир св. Теодора Студита (с. Колодіївка).

Музеї

У селі Старий Скалат діє єдиний в Україні меморіальний музей-садиба Леся Курбаса. В 1991 році в с. Супранівка відкрито кімнату-музей Івана Франка.

Всього 8 музеїв.

Охорона здоров'я

Діють Скалатська лікарня, дві поліклініки, сім сільських лікарських амбулаторій, 44 ФАП, геріатричний центр (с. Токи).

Освіта

Є 49 загальноосвітніх шкіл (навчаються 5960 учнів), 5 музичних шкіл, школа-інтернат, школа-гімназія, будинок-ліцей, ДЮСШ, ПТУ, 20 дошкільних закладів;

23 Будинків культури, 34 клуби, 56 бібліотек, 14 народних колективів самодіяльної творчості; 2 стадіони, 17 футбольних полів, 24 спортзали.

Пам'ятки

Архітектурні пам'ятки

Історичні й архітектурні пам'ятки:

• залишки замкових споруд у Токах (16-17 ст.) і Скалаті,
• храми в селах Козярі (1645), Скорики (1744), Шельпаки (1783),
• храмовий комплекс на г. Свята Гора (кін. 19 ст., с. Полупанівка).

Список усіх дерев'яних храмів

Назва села	Патрон церкви	Рік побудови
Козярі	святого Димитрія	1645
Медин	св. Покрови	1862
Скорики	Іоанна Богослова	1695, реставрована 1991
Щаснівка	Різдва Пресвятої Богородиці	1900, реставрована 1989

Пам'ятники і меморіальні комплекси

В населених пунктах насипано символічні могили на честь УСС, діячів ОУН і вояків УПА. На місцях поховань вояків УПА відкрито меморіали:

• 1992 в с. Нове Село (один із перших в Україні),
• смт Підволочиськ
• та в м. Скалат.

У Новому Селі, Підволочиську і Супранівці — меморіальні таблиці на будинках, де перебував І.Франко.

У багатьох населених пунктах споруджено пам'ятники на честь проголошення незалежності України, зокрема в Підволочиську (2001; у вигляд і Ангела-Хоронителя; скульптор Р. Вільгушинський).

Економіка

У галузевій структурі підприємницької діяльності домінуючими є промисловість, сільське господарство і торгівля.

На території Підволочиського району на кінець 2004 року діяли 105 суб'єктів малого підприємництва — юридичних осіб та 766 фізичних осіб — підприємців. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг становить 26,9%.

У районі діють понад 200 магазинів, 3 підприємства побуту, 37 їдалень, кафе, ресторанів.

Сільське господарство

Діє агропромисловий комплекс (38 підприємств). Пл. сільськогосподарських угідь (за всіма товаровиробниками, у тому числі підсобними господарствами) — 72, 3 тис. га, ріллі — 61, 5 тис. га, пасовищ і сіножатей — 8, 5 тис. га.

Структура сільськогосподарського виробництва — тваринництво — 32% %, рослинництво — 68% %.

Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Обсяги валової продукції сільського господарства у 2004 році склали 153,0 млн грн.;

У районі вирощуються та виробляються:

• зернові культури — 99,3 тис. т;
• цукрові буряки — 140,3 тис. т;
• картопля — 56,5 тис. т;
• овочі — 6,4 тис. т;
• м'ясо — 5,0 тис. т;
• молоко — 33,7 тис. т;
• яйця — 11,9 млн шт.

Розвиток аграрного сектора та наявні мінеральні ресурси району зумовлюють домінування переробної і добувної промисловості у галузевій структурі промислового виробництва.

Промисловість

Нині у районі працюють 15 промислових підприємств (найрентабельніші: Новосілківський спиртозавод, ПП «Харчовик», ТОВ «Полупанівський кар'єр», ТОВ «Тера», ЗАТ «Лотос», ВАТ «Скалатська агропромтехніка»);

Найважливіші галузі промисловості: хімічна, легка та поліграфічна. Найбільші галузі промисловості за питомою вагою галузі (станом на 2004 рік):

• харчова і переробна — 46,7%
• добувна — 26,8%
• легка — 6,6%
• поліграфічна — 6,6%

Відомі люди

У районі народилося багато діячів науки, культури, мистецтва та політики:

Матковський Орест Іллярович (нар. 17 листопада 1929) — український учений-мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1993 р.

• тележурналістка, громадська діячка, головний редактор Першого Національного телеканалу Христина Стебельська (Скалат),
• диригент, правник В. Балешта (с. Токи),
• кобзар і художник М. Баран (с. Хмелиська),
• український підприємець, громадський діяч, мемуарист О. Брик (с. Колодіївка),
• краєзнавець Є. Гасай (с. Токи),
• актор, режисер Я. Геляс (с. Терпилівка),
• діяч ОУН і УПА М. Голояд та громадський діяч Павло Голояд (обидва — с. Теклівка),
• кандидат історичних наук, краєзнавець Петро Гуцал
• правник А. Жуковський (с. Дорофіївка),
• вчений-політолог, публіцист А. Камінський,
• художник і мистецтвознавець В. Кивелюк,
• церковний діяч, доктор східного канонічного права, професор О. Каськів (с. Староміщина),
• правник І. Кивелюк,
• лікар і громадський діяч С. Кивелюк (м. Скалат),
• церковний діяч М. Колодій (с. Клебанівка),
• художник І. Кучмак (с. Заднишівка, нині належить до смт Підволочиськ),
• громадсько-політичний діяч, господарник, вчений-економіст Н. Миколюк (с. Колодіївка),
• письменниця Н. Мориквас (с. Шельпаки),
• живописець, графік П. Обаль (с. Ободівка),
• художник М. Осінчук (с. Голошинці),
• письменник і перекладач М. Палій (с. Богданівка),
• громадсько-політичний діяч Н. Процик (с. Гнилички),
• науковець Т. Рибак (с. Староміщина),
• політичний діяч М. Сорока (с. Кошляки),
• громадська діячка М. Татаринська-Скубова (с. Іванівка) та ін.

У с. Гущанки неодноразово гостював у тестя поет Дмитро Павличко, написав тут низку сонетів та поему для дітей «Золоторогий олень» (1968).

Також 1919 перебував Борис Антоненко-Давидович у Підволочиську, Богданівці та Тернополі, про що написав в оповіданні «Блакитна Галілея».

Джерела

• Т. Середа. Підволочиський район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 74—76.
• Інформація про Підволочиський район на Тернопільському бізнес-порталі
• Державний реєстр національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури України). Тернопільська область. Підволочиський район

Посилання

• Підволочиський район