Колодіївка (Тернопільський район)

село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області

Колоді́ївка — село на заході України, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року підпорядковувалося сільраді з центром у селі Панасівка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади. У зв'язку з переселенням жителів хутір Скала виключений із облікових даних. Розташоване на сході району.

село Колодіївка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Скалатська міська громада
Облікова картка Колодіївка 
Основні дані
Засноване 1568
Населення 1 110
Територія 4.030 км²
Густота населення 275.43 осіб/км²
Поштовий індекс 47844
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°28′18″ пн. ш. 25°54′41″ сх. д. / 49.47167° пн. ш. 25.91139° сх. д. / 49.47167; 25.91139Координати: 49°28′18″ пн. ш. 25°54′41″ сх. д. / 49.47167° пн. ш. 25.91139° сх. д. / 49.47167; 25.91139
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Скалат
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2
Карта
Колодіївка. Карта розташування: Україна
Колодіївка
Колодіївка
Колодіївка. Карта розташування: Тернопільська область
Колодіївка
Колодіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Колодіївка у Вікісховищі

Населення — 1110 осіб (2001).

Історія ред.

В полях, на схід від села, виявлено поселення черняхівської культури.

У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.

Перша писемна згадка — 1568 року як власність Я. Сенявського.

Діяли «Просвіта» (від 1895), «Сільський господар» (від 1928), «Союз українок» (від 1937) та інші товариства, кооператива.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 99,46%
російська 0,54%

Пам'ятки ред.

Архітектури ред.

Пам'ятники ред.

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р., скульп. Яків Ягода)
  • хрест із Розп'яттям (раніше зберігався у парафіяльному костелі Тернополя) на цвинтарі.

Природи ред.

  • Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Прохова скалка.
  • Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці.

Розташоване на східній околиці, освячене 2003 року після з'явлення прочанам образу Богородиці, впорядковане, споруджено капличку з статуєю («фігурою») Святої Марії[4].

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, фольклорний гурт «Колодіївські забави». Громадська організація «КОЛОДІЇВСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК».

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • доктор Юрчинський Остап Никифорович — громадський і політичний діяч, делегат УНРади ЗУНР від Чортківського повіту
  • Роман Слюзар  — український правник, громадський діяч[5], доктор права, голова Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»[6]
  • священник Слюзар Володимир — реліґійно-громадський діяч, репресований «совітами», брат Слюзара Романа, небіж Студинського Кирила[7]
  • підприємець, український громадський діяч у Канаді, мемуарист, автор монографій та публікацій в періодичних виданнях історичних досдіджень новітньої історії України — Олександр Брик
  • Мисик Олег Іванович (1957) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу. Генеральний консул України у Бересті.
  • громадські діячі:
    • підприємець у Канаді Роман Брик[8]
    • педагог, правник, один з українських першопоселенців у Канаді, посадник Канори Петро Козяр[9]
    • вчитель, український громадський діяч у Канаді Микола Стрик[10]
  • польський письменник Владислав Козебродський,
  • фольклорист і краєзнавець М. Крищук,
  • господарник і громадський діяч Н. Миколюк,
  • доктор політології, дипломат І. Мисик
  • господарник, кандидат економічних наук М. Чирка
  • лінгвіст Я. Хануш.

Перебували ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Наталя Шевчук. Страх і блаженство колодіївської молитви («Вільне життя плюс», №51 (15163) від 07.07.2010 р.)
  3. Папа Римський позбавив сану дев’ятьох монахів з Прикарпаття. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 24 березня 2018. 
  4. М. Крищук. Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 141
  5. В. Слюзар. Слюзар Роман Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 296
  6. М.Хархаліс. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник… с. 308
  7. В. Слюзар. Слюзар Володимир Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 295
  8. Х. Весна. Брик Роман Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 185
  9. Мельничук Б. Козяр Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 134. — ISBN 966-528-199-2.
  10. Мельничук Б. Стрик Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 599. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література ред.

Посилання ред.