Відкрити головне меню

Турівка (Підволочиський район)

село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області.

Ту́рівка — село Підволочиського району Тернопільської області, центр сільської ради, розташоване за 19 км від районного центру й залізничної станції Підволочиськ. Дворів — 357. У зв'язку з переселенням мешканців 1948 хутір Гостра Могила виведений з облікових даних.

село Турівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підволочиський район
Рада/громада Турівська сільська рада
Код КОАТУУ 6124689001
Основні дані
Засноване 1547
Населення 725
Територія 2.740 км²
Густота населення 264.6 осіб/км²
Поштовий індекс 47862
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°23′44″ пн. ш. 26°10′16″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 26.17111° сх. д. / 49.39556; 26.17111Координати: 49°23′44″ пн. ш. 26°10′16″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 26.17111° сх. д. / 49.39556; 26.17111
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Підволочиськ
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 47862, с.Турівка, вул.Д.Галицького, 6
Карта
Турівка. Карта розташування: Україна
Турівка
Турівка
Турівка. Карта розташування: Тернопільська область
Турівка
Турівка

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.

Населення — 712 осіб (2007); 1196 осіб (1973).

ГеографіяРедагувати

Через село тече річка Вікнина, права притока Збруча.

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1457.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива.

У німецько-радянській війні брало участь 63 місцеві жителі, 27 з них удостоєні урядових нагород, 23 загинули.

Пам'яткиРедагувати

Є церква Василія Великого (1888, кам'яна), 3 каплички.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Сільське господарствоРедагувати

На території Турівки розміщена центральна садиба колгоспу ім. Лесі Українки, за яким закріплено 2,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тис. га орної землі. Колгосп у Турівці створено в жовтні 1948 року.

Виробничий напрям господарства — рільництво (зернові й технічні культури), м'ясо-молочне тваринництво.

За високі показники у виробництві тваринницької продукції у радянські часи ордена Леніна було удостоєно доярку колгоспу А. І. Олійник. Доярку А. М. Скальську, комбайнера І. Г. Косика й ланкову Є. В. Височан нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Соціальна сфераРедагувати

Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (у 1973: 12 учителів, 191 учень), Будинок культури на 265 місць, бібліотека, медичний пункт, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, відділення зв'язку, кравецька й шевська майстерні.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПрацювалиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • А. Голод. Турівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 477.
  • «Історія міст і сіл Української РСР», «Тернопільська область», Київ — 1973.
  • Про населений пункт видано 1995 книжку «Турівка. Коротка історія села» (упоряд. М. Корейко, М. Костик).