Скорики (Тернопільський район)
Ско́рики — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
| село Скорики | |
|---|---|
.jpg) Церква
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скориківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040450010027499 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1560 |
| Населення | 612 |
| Територія | 1.968 км² |
| Поштовий індекс | 47814 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′49″ пн. ш. 26°08′33″ сх. д.H G O |
| Найближча залізнична станція | Супранівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б |
| Сільський голова | Добрянський Андрій Богданович |
| Карта | |
  Скорики | |
 Скорики | |
| Мапа | |
| |
|
| |
До Скориків приєднано хутір Мельники. До 2015 року було адмінісративним центром Скориківської сільської ради, якій підпорядковувалося село Климківці. Від вересня 2015 року — центр Скориківської сільської громади. Розташоване на сході району.
Населення — 603 особи (2007).
Поблизу села є пам'ятка природи — Скориківське болото.
Історія
ред.Перша писемна згадка — 1598 як Скориківці.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
У травні-липні 1944 року в Скориках квартирувала редакція газети «За честь Батьківщини», органу Першого Українського фронту (письменники — Сергій Борзенко, Любомир Дмитерко, Андрій Малишко, Семен Скляренко та інші).
Від 2022 року в селі діє волонтерський штаб підтримки ЗСУ. [1]
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 609 | 99.51% |
| російська | 3 | 0.49% |
| Усього | 612 | 100% |
Релігія
ред.- церква Іоанна Богослова (1695, дерев'яна, реставрована 1991; ПЦУ; пам'ятка архітектури національного значення; за переказами іконостас та ікону «Страшний суд» (нині зберігається в Львівському музеї народного мистецтва) до цього храму подарував Богдан Хмельницький);
- церква святого апостола Івана Богослова (2003, кам'яна, УГКЦ).
-
Дерев'яна церква Іоанна Богослова -
Дерев'яна церква Іоанна Богослова -
Дерев'яна церква Іоанна Богослова
.jpg)
Пам'ятники
ред.Споруджено пам'ятники Б. Хмельницькому (1963, скульптор Яків Чайка), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено меморіальну табличку на будинку, де перебувала редакція газети «За честь Батьківщини» (1994).
-
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966)
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Скориківське болото.
Соціальна сфера
ред.Працюють Скориківська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), відділення зв'язку, дошкільний заклад, ТОВ «Україна», торговельний заклад.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- професор, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України — Андрій-Ярослав Іванович Пашук,
- працює господарник, громадський діяч Герой України, Олег Крижовачук.
Перебував радянський військовик, письменник Ілля Дубинський, державний і політичний діяч Леонід Кучма.
Галерея
ред.-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святого Апостола Івана Богослова УГКЦ -
Будинок культури -
Пам'ятний знак Борцям заволю України -
Автобусна зупинка
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ Гартовані ч.28. Скориківська школа (укр.), процитовано 7 липня 2022
Література
ред.
- Мельничук Б., Радчук З., Уніят В. Скорики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 280. — ISBN 978-966-528-279-2.
