Відкрити головне меню

Каськів Олег Володимирович

церковний діяч, науковець, митрофорний протоієрей, ректор Івано-Франківської духовної семінарії

Каськів Олег Володимирович
Народився 20 січня 1973(1973-01-20) (46 років)
с. Староміщина, Підволочиський район, Тернопільська область, Україна Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність священик УГКЦ
Відомий завдяки церковний діяч, науковець, митрофорний протоієрей
Alma mater Папський східний інститут
Титул доктор канонічного права, доктор «honoris causa»
Посада Ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. св. свщмч. Йосафата
Термін 20012010, від 13 червня 2014 до 13 вересня 2016 (вдруге)
Конфесія греко-католик
Родичі батьки Володимир і Марія

Ка́ськів Оле́г Володи́мирович (нар. 20 січня 1973, с. Староміщина) — церковний діяч, науковець, митрофорний протоієрей, ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. св. свщмч. Йосафата (2001―2010, вдруге ― від 13 червня 2014 року[1] до 13 вересня 2016 року[2]), синкел у справах духовенства Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ[3]. Доктор східного канонічного права (2000).

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у с. Староміщина, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна.

Із 1980 по 1990 роки навчався у Підволочиській середній школі. У 1995 році закінчив Івано-Франківську Духовну Семінарію (згодом перейменована на богословсько-катехитичний духовний інститут). 7 квітня 1996 року у с. Підлужжя, Тисменицького району прийняв дияконські свячення з рук єпископа-помічника Івано-Франківської єпархії Преосвященного Єпископа Іринея Білика, ЧСВВ, а 5 травня 1996 року в с. Гошів, Долинського району з рук Правлячого Архієрея Івано-Франківської Єпархії Преосвященного Єпископа Софрона Дмитерка, ЧСВВ отримав ієрейське рукоположення[3].

НавчанняРедагувати

У 1996—1998 роках навчався в Папському Східному Інституті в Римі на факультеті Східного Канонічного Права, де захистив ліценціятську роботу на тему: «Партикулярне право УГКЦ у Святих Тайнах Кодексу Канонів Східних Церков». 1998—2000 роках продовжив навчання на докторських студіях у Папському Східному Інституті і 5 травня 2000 року захистив докторську дисертацію «Історично-юридичний розвиток партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков». Закінчив юридичний факультет Івано-Франківського інституту права, економіки та будівництва (2004), а 21 грудня 2006 року, рішенням Вченої Ради цього навчального закладу йому присвоєно звання «Doctor Honoris Causa». 15 вересня 2006 року закінчив Київський Міжнародний науково-технічний університет, де здобув кваліфікацію магістра цивільного права[3].

Викладацька та адміністративна діяльністьРедагувати

Від грудня 2001 до травня 2010 — ректор Івано-Франківської духовної семінарії. 2000—2001 читав лекції при Конґрегації в справах святих у Римі, викладав загальні канонічні норми на філософському факультеті Прикарпатського державного університету (м. Івано-Франківськ). Від травня 2002 — промотор справедливості Івано-Франківської єпархії УГКЦ, викладач Українського Католицького Університету у Львові (2002―2005); у 2003―2008 роках — викладач Катехитично-дяківської академії в м. Чортків. В 2010—2014 роках був Протосинкелом Івано-Франківської єпархії УГКЦ. 13 червня 2014 року призначений Ректором Івано-Франківської духовної семінарії ім. св. свщмч. Йосафата. 24 червня 2014 року іменований синкелом у справах духовенства Івано-Франківської Архієпархії терміном на п'ять років[3].

Секретар VI сесії Патріаршого Собору УГКЦ, який відбувся у Івано-Франківську 25—27 серпня 2015 року.

13 вересня 2016 року о. Олега Каськіва було переведено з посади ректора семінарії на посаду синкела у справах духовенства та священичих родин Івано-Франківської Архієпархії[4].

НагородиРедагувати

Нагрудний хрест із прикрасами (2001), набедреник, мітра[3].

Вибрані публікації[3]Редагувати

  • Історично-юридичний розвиток Партикулярного права УГКЦ у світлі Кодексу Канонів Східних Церков. Докторська дисертація: Папський Східний Інститут — Рим, 2000. - 230 с.
  • Виконання, оформлення і захист дипломних робіт студентами Івано-Франківської Теологічної Академії (методичний посібник). — Івано-Франківськ, 2001 (у співавторстві).
  • Молитовник і правила семінаристів. — Івано-Франківськ, 2002 (у співавторстві).
  • Промови та проповіді. — Івано-Франківськ, 2004.
  • Нарис історії Івано-Франківської (Станиславівської) Духовної Семінарії імені Святого Священномученика Йосафата. — Івано-Франківськ, 2007.
  • Міжнародний аспект правового забезпечення та працевлаштування громадян. — Івано-Франківськ — Підволочиськ, 2008.
  • Кодифікація партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви (988-2007). Докторська дисертація: Івано-Франківська Теологічна Академія.- Івано-Франківськ, 2012. - 459 с.
  • Виконання, оформлення і захист магістерських робіт (методичний посібник). — Івано-Франківськ, 2015 (у співавторстві).
  • Соборна діяльність Київської Церкви - Тернопіль: Терно-граф, 2018 - 108 с.
  • Партикулярне право УГКЦ: джерела, історія, кодифікація. Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2018 - 372 с.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати