Відкрити головне меню

Шаровечка

село у Хмельницькому районі Хмельницької області

Шарове́чка — село в Україні, центр Шаровечківської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 2359 осіб.

село Шаровечка
Greczany.JPG
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Громада Шаровечківська сільська громада
Код КОАТУУ 6825089601
Основні дані
Населення 2359
Площа 2,49 км²
Густота населення 947,39 осіб/км²
Поштовий індекс 31336
Телефонний код +380 3822
Географічні дані
Географічні координати 49°24′54″ пн. ш. 26°53′55″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 26.89861° сх. д. / 49.41500; 26.89861Координати: 49°24′54″ пн. ш. 26°53′55″ сх. д. / 49.41500° пн. ш. 26.89861° сх. д. / 49.41500; 26.89861
Середня висота
над рівнем моря
300 м
Місцева влада
Адреса ради 31336, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шаровечка, вул. Сапунова, 37/1, тел. 4-15-93
Карта
Шаровечка. Карта розташування: Україна
Шаровечка
Шаровечка
Шаровечка. Карта розташування: Хмельницька область
Шаровечка
Шаровечка
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перша згадка датується 1621 роком, коли село входило до складу Плоскирівського повіту «starostwa». Назва походить від слова Шарварок — так називали обов'язкову повинність на виконання робіт з ремонту та утримання доріг.

З 1672—1699 рр. Поділля знаходилося під окупацією турків. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим пани Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії, мазурського Поозер'я. У 18 ст. село отримало назву Шаровечка, а серед мешканців стали домінувати поляки, так звані «мазури», нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення села.

В часи панування на Поділлі Російської імперії, цариця Катерина ІІ подарувала село Шаровечка фельдмаршалу Гудовічеві І. В.

У 19 ст. село перейшло до російських князів Лизогубів і належало до Плоскирівського повіту Плоскирівської губернії.

У січні 1921 року було створено Шаровечківську сільську раду.

У 1930 році розпочинається примусова колективізація. Люди відмовляються створювати колективне господарство. Починається тиск: розкуркулення, висилки на Полтавщину, Казахстан, репресії. Всього було репресовано 143 осіб, із них вислано в Полтавську область більше 20 сімей.

В 1932—1933 рр. розпочався штучний голодомор, тому люди змушені були вступали у колгоспи та працювати за миску баланди. В період голодомору 1932—1933 рр. померло 110 жителів. 15.05.1932 р. проведено телефон до сільської ради. 1.08.1932 р. проведена магістраль місцевого повідомлення до села Шаровечка.  Поставлено радіоустановку. У 1935 році  побудований клуб, в цьому  ж приміщені відкривається сільська бібліотека. У 1935 році  відкрито медпункт в хаті репресованої сім'ї Ковальчуків, а в 1962 році перенесено у новозбудоване приміщення.  

Важким тягарем на плечі народу лягли події війни1941-1945 рр. Не повернулось додому 78 шаровеччан і 20 померло у мирний час.

Історія школиРедагувати

    Школа у с. Шаровечка існувала ще у XIX ст., але була тільки початкова. У 1925 році у колишньому панському маєтку відкривають семирічну школу, але кімнат для всіх класів не вистачало, тому класи відкривали у приватних будинках, власників яких висилали у Казахстан та на Полтавщину.

     1938 р. у Шаровечці відкривається нова школа, директором якої був Й. Гольденберг. Всіх учнів перевели зі стін старої школи у нову і навчання проводилось тільки на українській мові. Директорами навчального закладу до 60-х років були Абара, Кошельнік, Саврацький.

     Очевидці розповідають, що навчання в школі розпочиналось о дев'ятій годині, але учні приходили раніше, тому що о пів на дев'яту в закладі проводилась обов'язкова зарядка. Майданчик був розташований там, де зараз в нас «Лісок», за школою. В школі жив директор зі своєю сім'єю. Часто в закладі солдати давали концерт. 1950 р. — була побудована шкільна майстерня по бробці дерева та металу.70 років вона привітно зустрічала учнів на своєму подвір'ї.

11 травня 1954 року рішенням правління колгоспу було відкрито дитячі ясла (Приймали дітей віком від 6 місяців до 6 років) і затвердили завідуючою Уроду Ганну Петрівну

У 2008 році у школі розпочато реконструкцію, яка тривала більше двох років.

     Навчання під час реконструкції проводилось у дві зміни у приміщені початкової школи, де на сьогоднішній день розміщується дошкільний заклад.

     22 жовтня 2010 року відбулось урочисте відкриття оновленої школи.

Вагомий внесок зробив голова села Загарук Є. В., який на своїх плечах виніс весь тягар організаційних робіт відновлення Шаровечківської школи.

Церковне життяРедагувати

У 1920 році у Шаровечці було споруджено на кладовищі цегляну каплицю, яку 1935 року розібрали за вказівкою радянської, влади, а з цієї цегли збудували колгоспний склад. У 70-х роках ХХ століття на місці колишньої каплиці спорудили барак, у якому відбувались богослужіння. У 1999—2004 роках за кошти жителя села О. Чарнецького було споруджено мурований костел, а 7 жовтня 2004 року засновано місцеву парафію. Парафію обслуговують дієцезіальні священики. У селі Шаровечка Хмельницького району освятили новозбудований Костел Матері Божої Святого Розарію. Визначна подія зібрала більше тисячі католиків, як місцевих жителів, так і гостей з інших міст України, а також з Польщі. На духовне свято парафіяни чекали довгих 15 років. Саме стільки часу зводили тут храм. Історія храму розпочалася у 20-х роках минулого століття. Тоді на цвинтарі у Шаровечці побудували цегляну каплицю, яка прослужила вірянам 15 років. Проте радянська влада розібрала каплицю і з цієї цегли збудували колгоспний склад. Ініціатива збудувати власний храм у Шаровечці виникла під кінець 90-х років минулого століття. Тоді з таким проханням до єпископа Яна Ольшанського звернувся фундатор храму Олег Чарнецький.

Парафію у Шаровечці, покровителькою якої стала Матір Божа Святого Розарію, 12 років тому керував єпископ Леон Дубравський. Священик провів і обряд освячення храму. 

Село Шаровечка наполовину складається з жителів польського етнічного походження, а отримало храм завдяки одному з них — О. Чарнецькому.

ПостатіРедагувати

  • Якубовський Назар Олександрович (1996—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Воїни-афганці з нашого села (1979—1989) 1. Волошин Михайло Володимирович (1962) 2. Шаманський Івана Миколайович (1964) 3. Римар Володимир Володимирович (1960) 4. Паклін Сергій Олександрович (1969) 5. Маєвський Олександ Йосипович (1960) 6. Гавіловський Василь Миколайович (1966) 7. Дзябко Віктор Анатолійович (1963) 8. Жугда Леонід Тофільович (1961)

ПосиланняРедагувати