Вернигородок
Верни́городок — село в Україні, у Глуховецькій громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 769 осіб.
| село Вернигородок | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Хмільницький район |
| Громада | Глуховецька селищна громада |
| Облікова картка | Вернигородок |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1775 р. |
| Населення | 769 |
| Площа | 2,58 км² |
| Густота населення | 298,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22125 |
| Телефонний код | +380 4342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′24″ пн. ш. 28°53′24″ сх. д. / 49.79000° пн. ш. 28.89000° сх. д.Координати: 49°47′24″ пн. ш. 28°53′24″ сх. д. / 49.79000° пн. ш. 28.89000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
257 м |
| Водойми | р. Гуйва |
| Найближча залізнична станція | Сестринівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22125, с. Вернигородок, вул. Центральна, 37 |
| Карта | |
  Вернигородок | |
 Вернигородок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Через село тече річка Гульва, права притока Гуйви.
В околицях села на території Козятинського лісництва знаходяться ботанічний заказник загальнодержавного значення Сестринівська Дача та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Вікові дуби.
Історія ред.
Відповідно до книги Антона Бюшинга[1], що написана на матеріалах перепису за 1775 рік, у Вернигородку тоді налічувалось 43 дими[2], а селяни належали до категорії поміщицьких селян-данників.
За відомостями Лаврентія Похилевича 1864 року[3]:
|
Вернигородок, село при реке Гуйве, между Сестриновкою и Белопольем, в 6 верстах от обоих мест. Жителей обоего пола: парвославных 1007, римских католиков в Вернигородском приходе (Вернигороде, Радзивиловке и Верболозах) 115. Земли 1463 десятины. Принадлежит помещице, графине Элеоноре Тишкевич.
Церковь Рождество-Богородичная, деревяная, 5-го класа; земли имеет 40 десятин; построена неизвестно когда |
|
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білопільської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 1045 осіб, налічувалось 140 дворових господарств, існували православна церква, 2 постоялих будинки та 2 водяних млини[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1527 осіб (759 чоловічої статі та 768 — жіночої), з яких 1489 — православної віри[5].
У жовтні 2015 року Святійший Патріарх Філарет звершив освячення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці у Вернигородку[6].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 451 чоловік та 475 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 768 осіб.[8]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,83 % |
| російська | 1,04 % |
| молдовська | 0,13 % |
Транспорт ред.
Електропоїзди курсують за напрямком Козятин-Фастів-Київ зворотно.
Постаті ред.
- Москалюк Олександр Васильович (1963—2014) — старший лейтенант МВС України, учасник російсько-української війни.
- Крючков Віктор Леонідович (1992—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цьох Йосип Терентійович (1916—1991) — сторик, професор, доктор історичних наук, заслужений працівник вищої школи Української РСР.
Примітки ред.
- ↑ Magazin fur die neue Hisrorie und Geographie, angelegt von D. Anton Friedrich Busching. — Halle, 1788. — T. XXII.
- ↑ https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015065570981&view=image&seq=290
- ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Патріах Філарет очолив святкування 400-ліття Київської православної богословської академії
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
Література ред.
- Верни́городок // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.328
Мережні посилання на джерела ред.
- Wernyhorodek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 234. (пол.)
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |