Сестринівка

село в Козятинському районі Вінницької області України

Сестри́нівка — село в Україні, у Вінницькій області, Козятинському районі. Населення становить 1147 осіб.

село Сестринівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Козятинський
Рада/громада Сестринівська сільська рада
Код КОАТУУ 0521487003
Облікова картка Сестринівка 
Основні дані
Засноване 1640
Населення 1147
Площа 4,15 км²
Густота населення 276,39 осіб/км²
Поштовий індекс 22140
Телефонний код +380 4342
Географічні дані
Географічні координати 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. / 49.73694; 28.94111Координати: 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. / 49.73694; 28.94111
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми р. Шапова
Найближча залізнична станція Сестринівка
Місцева влада
Адреса ради 22140, с. Сестринівка, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 18; тел. 3-56-45
Карта
Сестринівка. Карта розташування: Україна
Сестринівка
Сестринівка
Сестринівка. Карта розташування: Вінницька область
Сестринівка
Сестринівка

CMNS: Сестринівка у Вікісховищі

На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.

ІсторіяРедагувати

Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише[1]:

  Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов.

Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский.

 

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].

Сестринівка та Михайло ГрушевськийРедагувати

Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священик Захарій Опоков.

Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орден святого рівноапостольського князя Володимира (Російська імперія), йому було подаровано дворянство

Саме дід благословив свого любимого онука на навчання Києві в університеті Святого Володимира[4].

В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:

Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двохмісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож.
[5]
І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що якнеяк се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія.
[6]
Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було втигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...
[6]

Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.

2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Оппокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.[7]

Відомі особиРедагувати

З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність першого українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля[8].

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-87)
  4. НЕП. Музей М. Грушевського
  5. Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
  6. а б Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
  7. Укрінформ. На Вінниччині біля музею Михайла Грушевського заклали парк
  8. Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.

ПосиланняРедагувати