Селяни-данники
Селяни-данники — найчисленніша категорія похожих селян у Великому князівстві Литовському у 15 — 16 століттях.
Селяни-данники жили в державних і приватних маєтках, багатих на лісові угіддя; займалися переважно мисливством, рибальством і бджільництвом, менше — хліборобством; до них належали також рудники, вуглярі, соляники тощо. Крім натуральної данини (хутром, медом та ін.), платили за користування орними землями грошову дань, так звану, серебщину.
Див. також
ред.Джерела та література
ред.- О. Русина. Селяни-данники // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 514. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |