Відкрити головне меню

Ізяславський район

район у Хмельницькій області (Україна)

Ізя́славський райо́н — район на північному заході Хмельницької області. Центр — місто Ізяслав.

Ізяславський район
Coat of Arms of Iziaslav raion.svg Flag of Iziaslav raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6822100000
Утворений: 1923 р.
Населення: 42 665 (01.01.2019)
Площа: 1250 км²
Густота: 34,13 осіб/км²
Тел. код: +380-3852
Поштові індекси: 30300—30375
Населені пункти та ради
Районний центр: Ізяслав
Міські ради: 1
Сільські ради: 29
Міста: 1
Села: 91
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5, 4-24-96
Вебсторінка: Ізяславська РДА
Ізяславська районна рада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Шлегель Сергій Вадимович
Мапа

Commons-logo.svg Ізяславський район у Вікісховищі

Площа району становить 1,3 тис. км². Населення — 44 тис. мешканців (2017). Територія району відноситься до Волинської землі.

ГеографіяРедагувати

Ізяславський район розташований у межах Волинської височини.

За характером рельєфу район являє собою слабо хвилясту рівнину. Корисні копалини: торф, крейда, вапняки, глина, піски. Гідрографічна мережа Ізяславського району (річки Горинь, Хомора) досить розвинена і належить до басейну Дніпра.

Межує на північному заході з Рівненською областю (Острозький район, Острозька міськрада), на півночі з Нетішинською міськрадою, на північному сході зі Славутським, на сході із Шепетівським, на південному сході зі Старокостянтинівським, на півдні із Красилівським, на південному заході з Теофіпольським, на заході з Білогірським районами Хмельницької області.

Рівненська область
(Острозький район)
Нетішин
Славутський район
Білогірський район   Шепетівський район
Теофіпольський район Красилівський район Старокостянтинівський район

Територією району течуть річки Горинь, Вілія, Хомора, Гнилий Ріг та інші, тут знаходиться озеро Святе. Через район проходять залізничні лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і два територіальні автомобільні шляхи: Т 2313 — із заходу на схід і Т 1804 — із півночі на південь.

ІсторіяРедагувати

За даними археологічних досліджень перші поселення на території сучасного Ізяслава і району існували з часів пізнього палеоліту.

До наших днів у районному центрі збереглися чудові і майже повністю зруйновані пам'ятки архітектури: такі як замок князів Заславських (XV ст.), Костел Івана Хрестителя (XVI ст.), монастирський комплекс оо. Бернардинів (XVII ст.), палацовий комплекс князів Санґушків (XVII ст.), торговельний будинок (XIX ст.).

Ізяславський район був утворений Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року на території створеної Шепетівської округи і в склад якого увійшли Білогородська, Заславська і Михнівська волості.[2][3] 1930 року Шепетівська округа була ліквідована, а 1932 року район увійшов до складу утвореної Вінницької області.[4][3] 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої увійшов і Ізяславський район.[5][3] 16 січня 1954 року Кам'янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку. Сучасного територіально-адміністративного складу Ізяславський район набув 23 вересня 1959 року, після ліквідації Плужненського району і включення північної частини його території до складу Ізяславського району.[6][3]

Адміністративний поділРедагувати

До складу району входить 1 місто і 91 село, які об'єднані в 1 міську і 29 сільських рад.

ЕкономікаРедагувати

Основними галузевими напрямками Ізяславського району є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, продукції тваринництва, широко розвинута інфраструктура лісового та лісопереробного господарства.

Промисловими підприємствами району виробляються хлібобулочні вироби, ліс переробляється на будівельні матеріали і сировину для виготовлення целюлозно-паперової продукції.

НаселенняРедагувати

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 52173 95,72 %
росіяни 1336 2,45 %
поляки 681 1,25 %
білоруси 93 0,17 %
молдовани 37 0,07 %
інші 184 0,34 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 52868 97,00 %
російська 1508 2,77 %
білоруська 39 0,07 %
молдовська 15 0,03 %
польська 13 0,02 %
інші 61 0,11 %

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ізяславського району було створено 76 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,45 % (проголосували 24 851 із 35 785 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,74 % (13 604 виборців); Юлія Тимошенко — 19,78 % (4 915 виборців), Олег Ляшко — 11,39 % (2 830 виборців), Анатолій Гриценко — 3,30 % (819 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,33 %. [8]

ПерсоналіїРедагувати

На території району народились такі визначні постаті України:

Міжнародна співпрацяРедагувати

Громади партнери:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Президента України від 16 липня 2019 року № 219/2019-рп «Про звільнення Б.Яцкова з посади голови Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області».
  2. Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 559, 561—562.
  3. а б в г Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст.
  4. Державний архів Хмельницької області (ДАХО). — Ф. Р. — 335 — оп. 1, спр. 627 — арк. 26
  5. Червоний Кордон. — № 222 (2407) за 24 вересня 1937 р.
  6. Радянське Поділля. — № 188 (8325) за 25 вересня 1959 р.
  7. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2018-02-16. 
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-15. 
  9. Підписано угоду про співпрацю між Заславщиною і польською Островеччиною. Архів оригіналу за 25 вересень 2013. Процитовано 26 жовтень 2012. 

ПосиланняРедагувати