Золоте

місто в Україні, у Гірській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області

Золоте́ — місто в Україні, у Гірській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Золоте
Герб Золотого Прапор Золотого
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Гірська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120010020096222
Засноване 1878 (146 років)
Статус міста з 1938 року
Населення 13 744 (станом на 01.01.2018)[1]
Площа 27,1919[2] км²
Густота населення 505 осіб/км²
Поштові індекси 93294
Телефонний код +380-6455
Координати 48°41′ пн. ш. 38°31′ сх. д.H G O
Водойма р. Балка Комишуваха
Назва мешканців золо́тенець, золо́тенка, золо́тенці
Відстань
Найближча залізнична станція Мар'ївка, Комишуваха
До станції 4 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 10 км
Міська влада
Рада Золотівська міська рада
Адреса 93294, Луганська обл., Сіверськодонецький район, м. Золоте, квартал Сонячний, 8-А

Золоте у Вікісховищі

Карта
Золоте. Карта розташування: Україна
Золоте
Золоте
Золоте. Карта розташування: Луганська область
Золоте
Золоте
Мапа

Географія

ред.

Місто Золоте розташоване на березі річки Балка Комишуваха. Через місто пролягають декілька залізничних гіло, на яких розташовані станціі Мар'ївка, Комишуваха, зупинний пункт Гірницький та автошлях територіального значення Т 1316.

Історія

ред.

Засноване на початку XX століття. Поклади вугілля були виявлені у 1840 році. Почало бурхливо розвиватися з 1860-х років з відкриттям вуглевидобувної шахти в Слов'яносербському повіті Катеринославської губернії. На території міста є три шахти, що входять в об'єднання «Первомайськвугілля». Найстарша Шахта «Золоте», Шахта «Карбоніт», Шахта «Первомайська», центральна збагачувальна фабрика.

У XIX столітті шахта «Золоте» була у власності французів і бельгійців. Пожвавлення життя міста наступило у 1960-1970-ті роки з активізацією в цьому районі стахановського руху. З 1990-х років місто повільно вмирає.

У 1896 році в Золотому споруджений Свято-Миколаївський храм, який діє понині. Тривалий час — єдина діюча церква на всю округу.

Російсько-українська війна

ред.

7 жовтня 2014 року місто було виключено зі складу Первомайської міської ради і приєднано до Попаснянського району Луганської області[3].

12 травня 2015 року СБУ повідомила про затримання в Маріуполі міського голови м. Золоте, який у травні 2014 року організував у місті проведення псевдореферендуму й активно підтримував угруповання терористів[4].

Більша частина міста (за винятком селища Мар'ївка[5]) перебуває, як і раніше, під контролем ЗСУ.

Станом на 21 червня ЗСУ через загрозу оточення відійшли із населеного пункту[6].

Населені пункти-сателіти

ред.

До складу міста входять декілька селищ, які називають за номерами поштових скриньок:[7]

  • Золоте-1 (квартал «Сонячний», «Карбоніт»)
  • Золоте-2 («Завод»)
  • Золоте-3 («Стахановець»)[8][9]
  • Золоте-4 («Родіна», раніше — Партизанське)[10].
  • Золоте-5 («Михайлівка»).
  • Хутір Вільний.

Населення

ред.

Національний склад за даними Всеукраїнського перепису населення такий: українці — 68,6 % населення міста, росіяни — 23,9 %, білоруси — 1,2 %. Населення 17 816 мешканців (2001).

1939 1959 1968 1970 2001 2014 2015 2016 2019
13079 27592 27700[11] 26000[12] 17816 14261[13] 14138 13957 13549

Національний склад

ред.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[14]:

Національність Відсоток
українці 68,58 %
росіяни 23,87 %
білоруси 1,2 %
татари 0,6 %
молдовани 0,14 %
поляки 0,12 %
інші/не вказали 5,49 %

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Російська 8 969 50,34 %
Українська 7 827 43,93 %
Білоруська 63 0,35 %
Румунська 5 0,03 %
Ромська 2 0,01 %
Інші/Не вказали 950 5,34 %
Разом 17 816 100 %

Відомі особистості

ред.
Уродженець міста:
  • Мазур Микола Вікторович (нар. 1982) — український правник.
Загинули в боях за місто

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного населення України на 1 січня 2018 року (PDF). Державна служба статистики України (Звіт). Кількість наявного населення України. Київ. 11 червня 2018. с. 47. ISBN 978-966-8459-82-5. Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2020. Процитовано 6 вересня 2018.
  2. Постанова 1517-VIII Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж міст Золотого та Гірського Попаснянського району Луганської області. Верховна Рада України (Звіт). 8 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  3. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
  4. СБУ затримала мера-втікача, який організовував псевдореферендум на Луганщині. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  5. Без крыши над головой: как помогают, оставшимся без дома жителям Луганщины. tribun.com.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  6. Битва під Лисичанськом. ЗСУ вивело важке озброєння з Гірського котла. Сватове.City (укр.). Процитовано 23 червня 2022.
  7. Українська армія і бойовики «ЛНР» розводять війська поблизу міста Золоте. Напередодні ветерани «Азову» пообіцяли зайняти позиції, які залишить ЗСУ. Карта і хронологія подій. thebabel.com.ua (укр.). 29 жовтня 2019. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  8. Стахановець (Золоте-3) — мертве селище на лінії конфлікту на Луганщині (фотогалерея). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  9. Детальна інформація про відділення поштового зв’язку. services.ukrposhta.com. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2019.
  10. Українська армія відвоювала у бойовиків 100 км² території. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  11. Золоте. Радянська Енциклопедія історії України. Т. 2. Київ: Головна Редакція Української Радянської Енциклопедії. 1970. с. 224. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка); Текст «http://history.org.ua/LiberUA/REIU2_1970/REIU2_1970.pdf» проігноровано (довідка)
  12. Золотое. Велика радянська енциклопедія. Т. 9 (вид. 3). Москва: Советская Энциклопедия. 9 червня 2017. с. 566. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  13. Кількість наявного населення України на 1 січня 2017 року. Державна служба статистики України. Кількість наявного населення України. Київ. с. 47. ISBN 978-966-8459-82-5. Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  14. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  16. Указ президента України 868—2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2020.

Посилання

ред.

Література

ред.