Пунда Віктор Васильович
Віктор Васильович Пунда (16 січня 1965, с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області — 6 жовтня 2014, у Перевальському районі Луганської області) — український військовик, інструктор механіків-водіїв 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), загинув в ході російсько-української війни.
| Віктор Васильович Пунда | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 16 січня 1965 с. Іванівка, Підволочиський район, Тернопільська область, Україна | ||
| Смерть | 6 жовтня 2014 (49 років) Перевальський район, Луганська область, Україна | ||
| Поховання | Іванівка | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Гірська піхота | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Пунда Віктор Васильович у Вікісховищі | |||
Життєпис
ред.За освітою — електрик, працював у колгоспі, в Тернополі, жив у гуртожитку, на вихідні навідувався додому. Час од часу їздив на заробітки.
У молоді роки у ЗС колишнього СРСР служив у Чехословаччині у бронетанкових військах, спеціальність — механік-водій танків. Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем пішов на передову.
Призваний за мобілізацією.
Загинув зі своїм товаришем Віктором Бойком з Київщини 6 жовтня 2014 під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве. Тоді ж поліг смертю хоробрих Віктор Бойко. Зазнав смертельних поранень та помер 9 жовтня Віталій Чмелівський.
Похований у рідній Іванівці 11 жовтня 2014 року.
Залишилась мати та сестра. Особисте життя не склалося, з дружиною розлучився, дітей не було.
10 жовтня 2014 року у Тернопільській області оголошено Днем жалоби у зв'язку із загибеллю його та Андрія Рави під час виконання службових обов'язків у зоні проведення бойових дій.
Відзнаки
ред.- за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[1].
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[2];
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 520 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Пунді Віктору Васильовичу (посмертно)».
Джерела
ред.- Смільська, О. Матері не дочекалися ще двох синів / Оксана Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 39 (15–21 жовт.).
- Якушко, О. А міг же не їхати… / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 84 (17 жовт.). — С. 3 — (Нові втрати).
Посилання
ред.- Тернопільщина втратила в АТО Віктора Пунду // 20 хвилин (Тернопіль), 9 жовтня 2014.
- Як Тернопільщина зустріла загиблого в АТО танкіста // Про все, 10 жовтня 2014.
- Пунда Віктор Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |