Ільницький Дмитро Андрійович

український військовик

Дмитро́ Андрі́йович Ільни́цький (нар. 29 листопада 1990; Житомир, УРСР — пом. 29 листопада 2014; Донецька область, Україна) — лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади (за іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади) Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Ільницький Дмитро Андрійович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження29 листопада 1990(1990-11-29)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Смерть30 листопада 2014(2014-11-30) (24 роки)
Красноармійськ, Донецька область, Україна
(помер від поранень)
ПохованняВійськове кладовище № 2
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєпис

ред.

Дмитро Ільницький народився 29 листопада 1990 року в місті Житомир. З 1997 року навчався в Житомирській міській гуманітарній гімназії № 23. З 2001—2005 р. навчався в Житомирській міській гімназії № 3 . У 2007 році поступив в Житомирський торговельно-економічний коледж. Потім був студентом Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права та агроекологічного університету. У червні 2013 року закінчив факультет обліку і фінансів Житомирського національного агроекологічного університету. Протягом навчання в університеті проходив навчання на військовій кафедрі за військовою спеціальністю[1].

Участь в АТО

ред.

11 березня 2014 року Дмитро Ільницький добровільно вступив до лав Збройних Сил України, був призваний до 95-ї ОАМБр. З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі

ред.

Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район Донецької Області) поблизу Міжнародного аеропорту Донецьк[2][3]. 30 листопада 2014 року о 3-й годині ранку, не приходячи до тями, помер від отриманих поранень в лікарні міста Красноармійськ Донецької області. В тому бою важких поранень зазнав Іван Лесніков.

Поховали Дмитра на Смолянському військовому кладовищі у місті Житомирі. Залишилися батьки, в яких він був єдиним сином.

Нагороди

ред.
  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»[4].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

ред.
  • 26 травня 2015 року на фасаді будівлі житомирської гімназії № 3 (вулиця Михайла Грушевського, 8), де Дмитро Ільницький навчався з 2001 по 2005 рік, було відкрито меморіальну дошку[5].
  • Щорічно проводиться міський турнір з волейболу «Герої серед нас» між командами студентів коледжів та вузів Житомира у спорткомплексі Житомирського національного агроекологічного університету, де вчився Дмитро[6].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Житомир проведе в останню путь 24-річного бійця Дмитра Ільницького. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  2. Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв http://www.mil.gov.ua/multimedia/panteon-geroiv/spisok-zagiblih-vijskovosluzhbovcziv-zsu-v-hodi-vedennya-ato.html [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  3. http://nekropole.info/ua/person/view?id=4181972
  4. Указ Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
  5. Житомирська міська рада. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 8 червня 2015.
  6. Турнір з волейболу пам'яті загиблого десантника Дмитра Ільницького.


Посилання

ред.