Багнюк Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Багню́к (17 березня 1977(19770317), Шепетівка — 12 вересня 2014, Старобешеве) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.

Багнюк Олександр Олександрович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Багнюк Олександр Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 березня 1977(1977-03-17)
Шепетівка, Хмельницька область
Смерть 12 вересня 2014(2014-09-12) (37 років)
Старобешеве, Донецька область
Поховання Іллінецький район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет Харківський інститут танкових військ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
72 ОМБр.svg
 72 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

ЖиттєписРедагувати

Народився у місті Шепетівка (за іншими даними — в м. м. Іллінці) на Хмельниччині. Згодом разом з батьками переїхав до міста Іллінці Вінницької області, де закінчив середню школу.

Після закінчення школи вступив до Харківського інституту танкових військ ім. Верховної Ради України, який закінчив у 1998 році.

Заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння, 72-а окрема механізована бригада м. Біла Церква. Загинув у бою — на передовій, від осколкового поранення, під час танкової атаки терористично-російських сил на командно-спостережний пункт. Бій відбувався в районі Старобешеве — Волноваха.

Похований 16 вересня в Іллінцях, де проживають батьки Олександра.[1][2]

РодинаРедагувати

Вдома залишилися дружина, син та донька, проживають в Білій Церкві.

НагородиРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014 року, посмертно)[3]

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • 14 жовтня 2014 члени виконкому Білоцерківської міської ради підтримали проект рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква Олександру Багнюку.[4]
  • 5 грудня 2014 в Іллінецькому НВК школі-гімназії № 2, де навчався Олександр урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.[5]
  • 30 грудня 2015 в місті Іллінці вулицю, де мешкав Олександр Багнюк, було названо його іменем.[6][7]
  • 6 грудня 2016 в місті Іллінці на початку вулиці, названої на честь Героя, відкрили меморіальну дошку учаснику АТО підполковнику Олександру Багнюку[8]

ПриміткиРедагувати

  1. 16 вересня відбудеться прощання із майором Олександром Багнюком
  2. На Вінниччині поховали Олександра Багнюка з 72-ї бригади
  3. Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Ще двом загиблим військовим із Білої Церкви присвоять звання Почесного громадянина міста
  5. Відкриття меморіальної дошки на честь героя АТО Багнюка Олександра
  6. Розпорядження міського голови від 30 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка»
  7. Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка. Архів оригіналу за 5 червень 2016. Процитовано 25 червень 2019. 
  8. В Іллінцях відкрили меморіальну дошку загиблому Герою у зоні АТО підполковнику Олександру Багнюку. Архів оригіналу за 7 грудень 2016. Процитовано 7 грудень 2016. 

ПосиланняРедагувати