Багнюк Олександр Олександрович
Олекса́ндр Олекса́ндрович Багню́к (нар. 17 березня 1977, Шепетівка — 12 вересня 2014, Старобешеве) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.
| Багнюк Олександр Олександрович | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 березня 1977 Шепетівка, Хмельницька область | |
| Смерть |
12 вересня 2014 (37 років) Старобешеве, Донецька область | |
| Поховання | Іллінецький район | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Харківський інститут танкових військ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився у місті Шепетівка на Хмельниччині. Згодом сім'я переїхала до міста Іллінці Вінницької області, де закінчив середню школу.
Після закінчення школи вступив до Харківського інституту танкових військ ім. Верховної Ради України, який закінчив у 1998 році.
Заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння, 72-а окрема механізована бригада м. Біла Церква. Загинув у бою — на передовій, від осколкового поранення, під час танкової атаки терористично-російських сил на командно-спостережний пункт. Бій відбувався в районі Старобешеве — Волноваха.
Похований 16 вересня в Іллінцях, де проживають батьки Олександра.[1][2]
Родина ред.
Вдома залишилися дружина, син та донька, проживають в Білій Церкві.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014 року, посмертно)[3]
Вшанування пам'яті ред.
- 14 жовтня 2014 члени виконкому Білоцерківської міської ради підтримали проект рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква Олександру Багнюку.[4]
- 5 грудня 2014 в Іллінецькому НВК школі-гімназії № 2, де навчався Олександр урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.[5]
- 30 грудня 2015 в місті Іллінці вулицю, де мешкав Олександр Багнюк, було названо його іменем.[6][7]
- 6 грудня 2016 в місті Іллінці на початку вулиці, названої на честь Героя, відкрили меморіальну дошку учаснику АТО підполковнику Олександру Багнюку[8]
Примітки ред.
- ↑ 16 вересня відбудеться прощання із майором Олександром Багнюком. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
- ↑ На Вінниччині поховали Олександра Багнюка з 72-ї бригади. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
- ↑ Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ще двом загиблим військовим із Білої Церкви присвоять звання Почесного громадянина міста. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 7 грудня 2016.
- ↑ Відкриття меморіальної дошки на честь героя АТО Багнюка Олександра. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ Розпорядження міського голови від 30 грудня 2015 року «Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка»
- ↑ Про перейменування вулиць та провулків міста Іллінці, сіл Борисівка та Неменка. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ В Іллінцях відкрили меморіальну дошку загиблому Герою у зоні АТО підполковнику Олександру Багнюку. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 7 грудня 2016.
Посилання ред.
- Олександр Багнюк [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Багнюк Олександр Олександрович [Архівовано 10 січня 2015 у Wayback Machine.]