Чита

Місто в Росії, адміністративний центр Забайкальського краю

Чита́ (рос. Чита) — місто, центр Забайкальського краю та його Читинського району, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Читинського міського округу.

місто Чита
рос. Чита
Герб Чити Прапор Чити
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Забайкальський край
Міський округ Читинський
Код ЗКАТУ: 76401000000
Код ЗКТМО: 76701000001
Основні дані
Час заснування 1653 року
Статус міста 1851 року
Населення 324444 особи (2010[1])
Площа 534 км²
Поштовий індекс 672000
Телефонний код +7 3022
Географічні координати: 52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.0334090000277740273° пн. ш. 113.500893000027787139° сх. д. / 52.0334090000277740273; 113.500893000027787139Координати: 52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.0334090000277740273° пн. ш. 113.500893000027787139° сх. д. / 52.0334090000277740273; 113.500893000027787139
Висота над рівнем моря 650 м
Міста-побратими Хайлар, Тита, Чойбалсан, Абілін
Вебсторінка admin.chita.ru
Мапа
Чита (Росія)
Чита
Чита

Чита (Забайкальський край)
Чита
Чита

Мапа


CMNS: Чита у Вікісховищі

Географія ред.

Місто розташоване в Азії, у центральній частині Забайкалля, у Читино-Інгодинській западині і на схилах хребтів Яблоновий (із заходу) і Черського (зі сходу), при впадінні річки Чита у річку Інгода. Найвища відмітка рельєфу в межах міста — 1039 м (гора Чита), найнижча — 632 м (в долині річки Інгода між Піщанкою і Атамановкою). В межах міста розташована гора Тітовська сопка (780 м) вулканічного походження, формування якої почалося у верхньому палеозої. За геологічною будовою тут є пісковики, алевроліти, місцями ефузіви і граніти (скеля Сохотіно в долині річки Інгода, скелі Дворци в долині струмка Кадалінка).

Місто розділене на 4 міських райони: Залізничний, Інгодинський, Центральний, Черновський.

Клімат ред.

Клімат Чита (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 0,4 7,4 18,3 29,3 34,6 38,8 38,0 40,6 30,9 22,7 12,7 5,0
Середній максимум, °C −17,7 −10 −0,7 9,1 17,8 24,3 25,9 23,0 16,4 6,8 −6 −15,4 6,1
Середня температура, °C −25,2 −19,2 −9 1,6 9,7 16,4 18,7 16,0 8,7 −0,4 −12,6 −21,9 −1,4
Середній мінімум, °C −31,2 −27,1 −17 −5,6 1,6 8,7 12,3 10,0 2,3 −6,2 −18,3 −27,3 −8,2
Абсолютний мінімум, °C −49,6 −48 −45,3 −29,6 −13,3 −5,4 0,1 −3 −10,7 −33,7 −41,1 −47,8 −49,6
Норма опадів, мм 3 2 4 12 26 63 90 89 41 9 6 5 349
Кількість сонячних годин 139 179 239 242 277 279 247 226 212 190 134 108 2472
Кількість дощових днів 0 0 1 5 11 16 18 17 13 5 0 0 86
Кількість сніжних днів 15 9 8 7 3 0 0 0 1 7 11 15 76
Вологість повітря, % 76 72 59 47 46 58 68 73 66 61 70 77 64

Історія ред.

 
Читинська республіка на карті повстань у Росії

До російської колонізації краю, що приходиться на XVII століття, Забайкалля було населене евенками та в східній частині по берегам річок Амур та Аргунь даурами. Російські поселення на території сучасної Чити, з'являються з середини XVII століття. Наприкінці того ж століття згадується поселення Плотбище, у 1701 році — Читинська слобода, яка з 1711 року відома як Читинський острог. З 1851 року — центр Забайкальської області.

Під час першої російської революції 1905 року у місті була проголошена Читинська республіка. За час громадянської війни в Росії у Читі побували уряди Забайкальської республіки, Російської східної окраїни, Бурят-Монголії, Далекосхідної республіки.

З 1922 року — центр Забайкальської губернії. В 1926 році Чита стала окружним містом Далекосхідного краю, а в 1937 — центром Читинської області. В 2008 році після ліквідації Агінського бурятського автономного округу місто стало центром Забайкальського краю.

Населення ред.

Населення — 324444 особи (2010; 316643 у 2002[2]).

Транспорт ред.

Повітряний

Місто обслуговує аеропорт Кадала.

Автомобільний
Залізничний

Чита — великий залізничний центр на Транссибірській магістралі. У межах міського округу розташовано десять станцій і зупинних пунктів (із заходу на схід): ст. Черновська, з. п. 6176 км, з. п. Залізобетонний, ст. Кадала, з. п. 6191 км, ст. Чита I, ст. Чита II, ст. Антипиха, з. п. 6205 км, ст. Піщанка.

У Читі розташоване Управління Забайкальської залізниці, яка здійснює контроль перевезень на території Забайкальського краю і Амурської області (загальна довжина колій — 3400 км).

Міський

Міський транспорт має у своєму складі тролейбус, автобус і маршрутні таксі.

Також в місті існує дитяча залізниця.

Освіта ред.

У місті розташовані Забайкальський Державний Університет, філія Байкальського Державного університету, Забайкальський інститут залізничного транспорту

Відомі люди ред.

Галерея ред.

Джерела ред.

  • Аркуш карти N-49-143 Чита. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1994 р. (рос.)

Примітки ред.

Посилання ред.