Чита́ — місто (з 1851) в Росії, адміністративний центр Забайкальського краю.

місто Чита
рос. Чита
Coat of Arms of Chita (Chita oblast).png Flag of Chita (Chita oblast).svg
Герб Чити Прапор Чити
Tschita0132.JPG
Панорама міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Забайкальський край
Муніципальний район Міський округ
Код ЗКАТУ: 76401
Код ЗКТМО: 76701000001
Основні дані
Час заснування 1653
Статус міста 1851
Поділ міста 4 райони:
Залізничний, Інгодинський,
Центральний, Черновський
Населення 331 346 (2013) [1]
Площа 538 км²
Густота населення 569 осіб/км²
Поштові індекси 672000
Телефонний код +7 3022
Географічні координати: 52°02′ пн. ш. 113°30′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 113.500° сх. д. / 52.033; 113.500Координати: 52°02′ пн. ш. 113°30′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 113.500° сх. д. / 52.033; 113.500
Часовий пояс +9
Висота над рівнем моря 650 м
Влада
Веб-сторінка admin.chita.ru
Міський голова Михальов Анатолій Дмитрович
Мапа
Чита (Росія)
Чита
Чита


CMNS: Чита у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване в Азії, у центральній частині Забайкалля, у Читино-Інгодинській западині і на схилах хребтів Яблоновий (із заходу) і Черського (зі сходу), при впадінні р. Чита у річку Інгода. Найвища відмітка рельєфу в межах міста — 1039 м (гора Чита), найнижча — 632 м (в долині р. Інгода між сел. Піщанка і смт. Атамановка). В межах міста розташована гора Тітовська сопка (780 м) — вулканічного походження, формування якої почалося у верхньому палеозої. За геологічною будовою тут є пісковики, алевроліти, місцями ефузіви і граніти (скеля Сохотіно в долині річки Інгода, скелі Дворци в долині струмка Кадалінка).

Місто розділене на 4 міських райони: Залізничний, Інгодинський, Центральний, Черновський. Населення 331,3 тис. осіб (2013).

КліматРедагувати

Клімат Чита (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 0,4 7,4 18,3 29,3 34,6 38,8 38,0 40,6 30,9 22,7 12,7 5,0
Середній максимум, °C −17,7 −10 −0,7 9,1 17,8 24,3 25,9 23,0 16,4 6,8 −6 −15,4 6,1
Середня температура, °C −25,2 −19,2 −9 1,6 9,7 16,4 18,7 16,0 8,7 −0,4 −12,6 −21,9 −1,4
Середній мінімум, °C −31,2 −27,1 −17 −5,6 1,6 8,7 12,3 10,0 2,3 −6,2 −18,3 −27,3 −8,2
Абсолютний мінімум, °C −49,6 −48 −45,3 −29,6 −13,3 −5,4 0,1 −3 −10,7 −33,7 −41,1 −47,8 −49,6
Норма опадів, мм 3 2 4 12 26 63 90 89 41 9 6 5 349
Кількість сонячних годин 139 179 239 242 277 279 247 226 212 190 134 108 2472
Кількість дощових днів 0 0 1 5 11 16 18 17 13 5 0 0 86
Кількість сніжних днів 15 9 8 7 3 0 0 0 1 7 11 15 76
Вологість повітря, % 76 72 59 47 46 58 68 73 66 61 70 77 64

ІсторіяРедагувати

 
Читинська республіка на карті повстань у Росії

До російської колонізації краю, що приходиться на XVII століття, Забайкалля було населене бурятами, евенками та даурами. Російські поселення на території сучасної Чити, з'являються з середини XVII століття. Наприкінці того ж століття згадується поселення Плотбище, у 1701 році — Читинська слобода, яка з 1711 року відома як Читинський острог. З 1851 року — столиця Забайкальської області.

Під час першої російської революції 1905 року у місті була проголошена Читинська республіка. За час громадянської війни в Росії у Читі побували уряди Забайкальської республіки, Російської східної околиці, Бурят-Монголії, Далекосхідної республіки.

З 1922 — центр Забайкальської губернії. В 1926 році Чита стала окружним містом Далекосхідного краю, а в 1937 — центром Читинської області. В 2008 році після ліквідації Агинського бурятського автономного округу місто стало центром Забайкальського краю.

ТранспортРедагувати

ПовітрянийРедагувати

Місто обслуговує аеропорт Кадала.

АвтомобільнийРедагувати

ЗалізничнийРедагувати

Чита — великий залізничний центр на Транссибірській магістралі. У межах міського округу розташовано десять станцій і зупинних пунктів (із заходу на схід): ст. Черновська, з. п. 6176 км, з. п. Залізобетонний, ст. Кадала, з. п. 6191 км, ст. Чита I, ст. Чита II, ст. Антипиха, з. п. 6205 км, ст. Піщанка.

У Читі розташоване Управління Забайкальської залізниці, яка здійснює контроль перевезень на території Забайкальського краю і Амурської області (загальна довжина колій — 3400 км).

МіськийРедагувати

Міський транспорт має у своєму складі тролейбус, автобус і маршрутні таксі.

Також в місті існує дитяча залізниця.

КультураРедагувати

У місті розташовані Читинський державний університет і Забайкальський державний гуманітарно-педагогічний університет ім. М. Г. Чернишевського.

Відомі людиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати