Чита
Чита́ (рос. Чита) — місто, центр Забайкальського краю та його Читинського району, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Читинського міського округу.
місто Чита | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Чита | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Забайкальський край | ||||
Міський округ | Читинський | ||||
Код ЗКАТУ: | 76401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 76701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1653 року | ||||
Статус міста | 1851 року | ||||
Населення | 333 159 особи (2024) | ||||
Площа | 534 км² | ||||
Поштовий індекс | 672000 | ||||
Телефонний код | +7 3022 | ||||
Географічні координати: | 52°02′00″ пн. ш. 113°30′03″ сх. д. / 52.033409° пн. ш. 113.500893° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 650 м | ||||
Міста-побратими | Хайлар, Тита, Чойбалсан, Абілін | ||||
Вебсторінка | admin.chita.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Географія
ред.Місто розташоване в Азії, у центральній частині Забайкалля, у Читино-Інгодинській западині і на схилах хребтів Яблоновий (із заходу) і Черського (зі сходу), при впадінні річки Чита у річку Інгода. Найвища відмітка рельєфу в межах міста — 1039 м (гора Чита), найнижча — 632 м (в долині річки Інгода між Піщанкою і Атамановкою). В межах міста розташована гора Тітовська сопка (780 м) вулканічного походження, формування якої почалося у верхньому палеозої. За геологічною будовою тут є пісковики, алевроліти, місцями ефузіви і граніти (скеля Сохотіно в долині річки Інгода, скелі Дворци в долині струмка Кадалінка).
Місто розділене на 4 міських райони: Залізничний, Інгодинський, Центральний, Черновський.
Клімат
ред.Клімат Чита (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 0,4 | 7,4 | 18,3 | 29,3 | 34,6 | 38,8 | 38,0 | 40,6 | 30,9 | 22,7 | 12,7 | 5,0 | |
Середній максимум, °C | −17,7 | −10 | −0,7 | 9,1 | 17,8 | 24,3 | 25,9 | 23,0 | 16,4 | 6,8 | −6 | −15,4 | 6,1 |
Середня температура, °C | −25,2 | −19,2 | −9 | 1,6 | 9,7 | 16,4 | 18,7 | 16,0 | 8,7 | −0,4 | −12,6 | −21,9 | −1,4 |
Середній мінімум, °C | −31,2 | −27,1 | −17 | −5,6 | 1,6 | 8,7 | 12,3 | 10,0 | 2,3 | −6,2 | −18,3 | −27,3 | −8,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −49,6 | −48 | −45,3 | −29,6 | −13,3 | −5,4 | 0,1 | −3 | −10,7 | −33,7 | −41,1 | −47,8 | −49,6 |
Норма опадів, мм | 3 | 2 | 4 | 12 | 26 | 63 | 90 | 89 | 41 | 9 | 6 | 5 | 349 |
Кількість сонячних годин | 139 | 179 | 239 | 242 | 277 | 279 | 247 | 226 | 212 | 190 | 134 | 108 | 2472 |
Кількість дощових днів | 0 | 0 | 1 | 5 | 11 | 16 | 18 | 17 | 13 | 5 | 0 | 0 | 86 |
Кількість сніжних днів | 15 | 9 | 8 | 7 | 3 | 0 | 0 | 0 | 1 | 7 | 11 | 15 | 76 |
Вологість повітря, % | 76 | 72 | 59 | 47 | 46 | 58 | 68 | 73 | 66 | 61 | 70 | 77 | 64 |
Історія
ред.До російської колонізації краю, що приходиться на XVII століття, Забайкалля було населене евенками та в східній частині по берегам річок Амур та Аргунь даурами. Російські поселення на території сучасної Чити, з'являються з середини XVII століття. Наприкінці того ж століття згадується поселення Плотбище, у 1701 році — Читинська слобода, яка з 1711 року відома як Читинський острог. З 1851 року — центр Забайкальської області.
Під час першої російської революції 1905 року у місті була проголошена Читинська республіка. За час громадянської війни в Росії у Читі побували уряди Забайкальської республіки, Російської східної окраїни, Бурят-Монголії, Далекосхідної республіки.
З 1922 року — центр Забайкальської губернії. В 1926 році Чита стала окружним містом Далекосхідного краю, а в 1937 — центром Читинської області. В 2008 році після ліквідації Агінського бурятського автономного округу місто стало центром Забайкальського краю.
Населення
ред.Транспорт
ред.- Повітряний
Місто обслуговує аеропорт Кадала.
- Автомобільний
- Федеральна автомагістраль Р258 «Байкал» Іркутськ — Улан-Уде — Чита.
- Федеральна автомагістраль Р297 «Амур» Чита — Хабаровськ.
- Федеральна автомагістраль А350 Чита — Забайкальськ — кордон з Китаєм.
- Залізничний
Чита — великий залізничний центр на Транссибірській магістралі. У межах міського округу розташовано десять станцій і зупинних пунктів (із заходу на схід): ст. Черновська, з. п. 6176 км, з. п. Залізобетонний, ст. Кадала, з. п. 6191 км, ст. Чита I, ст. Чита II, ст. Антипиха, з. п. 6205 км, ст. Піщанка.
У Читі розташоване Управління Забайкальської залізниці, яка здійснює контроль перевезень на території Забайкальського краю і Амурської області (загальна довжина колій — 3400 км).
- Міський
Міський транспорт має у своєму складі тролейбус, автобус і маршрутні таксі.
Також в місті існує дитяча залізниця.
Освіта
ред.У місті розташовані Забайкальський Державний Університет, філія Байкальського Державного університету, Забайкальський інститут залізничного транспорту
Відомі люди
ред.- Кирило Андреєнко (1988—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Олександр Андрус (1881—19??) — командир полку військ Центральної Ради.
- Микола Гамалія (1932—2016) — український науковець-онколог, фотобіолог, фахівець з лазерної медицини, доктор біологічних наук.
- Василь Гребінь (нар. 1964) — український вчений, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Станіслав Дробишевський (нар. 1978) — російський антрополог.
- Лідія Кушкова-Шевченко (нар. 1939) — українська актриса та режисер, 1979 — народна артистка України.
- Зетта Лагутіна (нар. 1927) — українська художниця.
- Тетяна Лебедєва — українська державна діячка та медіаменеджрка.
- Віль Ліпатов (1927—1979) — російський письменник.
- Ігор Мірнов (нар. 1984) — російський хокеїст
- Дмитро Нагішкін (1909—1961) — російський письменник
- Дмитро Носов (нар. 1980) — російський дзюдоїст, олімпійський медаліст.
- Лев Охотін (1911—1948) — член Верховної Ради Всеросійської фашистської партії.
- Анатолій Собчак (1937—2000) — російський політичний діяч, мер Санкт-Петербурга.
- Віталій Соломін (1941—2002) — російський актор.
- Юрій Соломін (нар. 1935) — російський актор, режисер.
- Аліна Стадник-Махиня (нар. 1991) — українська борчиня вільного стилю, чемпіонка чемпіонатів світу і Європи.
- Володимир Терещенко (нар. 1946) — український військовик. Генерал-лейтенант. Командувач Ракетних військ та артилерії ЗС України (1996—2000).
- Дмитро Тимчук (нар. 1972) — український військовий і політичний журналіст.
- Сергій Ходоровський (1980—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Володимир Шкідченко (нар. 1948) — військовий діяч України, генерал армії України.
- Омелян Ярославський (1878—1943) — професіональний революціонер, радянський державний і партійний діяч.
Галерея
ред.Джерела
ред.- Аркуш карти N-49-143 Чита. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1994 р. (рос.)
Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення за національністю в Читинській області — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Посилання
ред.- На Вікімапії
- Администрация городского округа «Город Чита»
- Официальный сайт Читинской городской Думы
- Читинский городской портал
- Фотографии города Читы
- Вебкамери міста Чити
- Энциклопедия ЗабГГПУ[недоступне посилання з серпня 2019]
- Читинский государственный университет
- Старая Чита — История и краеведение Забайкалья
Це незавершена стаття з географії Забайкальського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |