Відкрити головне меню

Тимчук Дмитро Борисович

український військовий і політичний журналіст

Тимчу́к Дмитро́ Бори́сович (27 червня 1972(19720627), Чита — 19 червня 2019, Київ[1]) — український військовий, політичний журналіст та популярний блогер. Підполковник запасу[2]. Координатор групи «Інформаційний спротив»[3]. Став відомим через детальне висвітлення перебігу тимчасової анексії Криму РФ, інтервенції Росії в Україну, а також сепаратистських виступів та російської диверсійної діяльності в Україні. Народний депутат 8-го скликання (2014—2019)[4].

Дмитро Борисович Тимчук
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Dmytro Tymchuk.jpg
Загальна інформація
Народження 27 червня 1972(1972-06-27)
Чита, Російська РФСР, СРСР
Смерть 19 червня 2019(2019-06-19) (46 років)
Київ, Україна
°Вогнепальне поранення
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 1995-2012
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили (1995-1997, 2000-2012)
Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія (1997-2000)
Формування Emblem of the Ministry of Defence of Ukraine.svg Міністерство оборони (2000-2012)
Війни / битви Українська миротворча місія в Іраку
Місія сил ООН в Косово
Тимчасові сили ООН у Лівані
Російська інтервенція в Україну 2014
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
VIII скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 19 червня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 червня 1972 в Читі, РРФСР. Дитинство провів у НДР (батько-офіцер проходив службу у Групі радянських окупаційних військ у Східній Німеччині, 1978—1983). Юність провів у Бердичеві на Житомирщині. Закінчив Бердичівський політехнічний коледж[5].

1995 року закінчив факультет військової журналістики Львівського вищого військово-політичного училища.

1995—1997 — проходив службу у військах протиповітряної оборони.

1997—2000 — працював у штабі Національної гвардії України.

2000—2012 — перебував на роботі в різних структурних підрозділах Міністерства оборони України.

У ході службових відряджень відвідав українські контингенти миротворчих сил ООН в Іраку (тричі), Лівані та Косово.

З 2008 — головний редактор інтернет-проекту «Флот-2017» та керівник громадської організації «Центр військово-політичних досліджень».

З 2 березня 2014 — координатор групи «Інформаційний спротив», рос. «Информационное сопротивление»[3]; інколи перекладається як «Інформаційний опір», водночас абревіатура залишається ІС[6].

Завдяки активності групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук став одним з найпопулярніших інтернет-діячів в Україні. Зокрема, у соціальній мережі Facebook кількість тих, хто слідкує за його сторінкою з актуальними новинами від ІС, перевищила 190 000 користувачів[7].

Загинув 19 червня 2019 внаслідок вогнепального поранення голови. Дружина Тимчука Ганна зателефонувала в лікарню та повідомила, що її чоловік чистив зброю та випадково поранив себе. День його смерті трагічно збігається з іншою подією — представленням звіту Міжнародної слідчої групи (JIT) по розслідуванню катастрофи рейсу МН17. Саме збором доказів для цієї справи Дмитро Тимчук займався останні роки. За фактом загибелі Тимчука поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 115 КК України - умисне вбивство. Розглядаються версії: нещасний випадок, необережне поводження із вогнепальною зброєю, версії кримінального характеру [8][9][10][11]

Політична діяльністьРедагувати

На виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом 8-го скликання за партійним списком (№ 13 у списку) від Народного фронту[12]. У парламенті відзначився активною роботою над законами, щодо питань національної безпеки та оборони України. [13]

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. У Києві загинув нардеп від «Народного фронту» Дмитро Тимчук
  2. Треба готуватись до збройної агресії на сході України — підполковник Тимчук
  3. а б Дмитрий Тымчук. составил справку по группе «Информационное Сопротивление» // facebook.com/dmitry.tymchuk, 5 березня 2014
  4. Тимчук Дмитро Борисович на сайті Верховної Ради України
  5. Дмитро Тимчук, який представляє «Інформаційний спротив», родом з Бердичева
  6. Тимчук: Десантники не здавали зброю екстремістам // uapress, Илья Скибинский 17 квітня 2014, 12:33
  7. Рейтинг українських користувачів Facebook
  8. Загинув депутат Дмитро Тимчук. BBC Україна. 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019. 
  9. Загинув нардеп Дмитро Тимчук: все, що відомо про смерть політика. 24 Канал. Процитовано 2019-07-04. 
  10. На варті інформаційної безпеки. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-06-19. Процитовано 19 червня 2019. 
  11. Поліція назвала версії загибелі Тимчука та відкрила справу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-04. 
  12. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  13. Загинув Дмитро Тимчук: біографія депутата. 24 Канал. Процитовано 2019-07-04. 
  14. Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 470/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

ПосиланняРедагувати