Охотін Лев Павлович

Лев Павлович Охотін (1911, Чита — 1948, Хабаровський край) — член Верховної Ради Всеросійської фашистської партії, створеної емігрантами в Маньчжурії.

Лев Охотін
рос. Лев Павлович Охотин
MGB Okhotin.jpg
Ім'я при народженні Лев Павлович Охотін
Народився 9 січня 1911(1911-01-09)
Чита, Російська імперія
Помер 1948
Хабаровський край, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство Q4101498?
Партія Російська фашистська партія
Автограф Lev Okhotin Signature.svg

ЖиттєписРедагувати

Народився в Читі в родині військового. У 1916 році батько Л. П. Охотина — поручик Охотин П. помер. Мати К. П. Охотина — Надія Михайлівна в 1919 році виходить заміж за начальника ділянки читинської поліції Мельникова Олександра Петровича. У серпні 1920 року родина емігрує з РРФСР в Маньчжурію.

У Харбіні в 1932 році Л. П. Охотин вперше побачив К. В. Родзаєвского під час доповіді в Російському клубі. В кінці 1933 році, будучи студентом Харбінського педагогічного інституту, вступив у Російську фашистську партію і залишався її членом до 1943 року. У 1934 році відбулося особисте знайомство Охотіна з Родзаєвским.

З 1935 року був діловодом, а потім начальником канцелярії ПФД. У кінці 1936 року призначений начальником організаційного відділу ПФД. Дружина Охотина — Ніна Григорівна очолювала Російський жіночий фашистський рух. Охотин з 1937 по 1943 рік входив до складу Верховної Ради ПФД.

Заарештований СМЕРШем 7 вересня 1945 року.

СудРедагувати

Майже рік органи СМЕРШ і МДБ вели слідство. В одну справу було об'єднано такі особи: Р. М. Семенов, К. В. Родзаєвський, генерал Л. Ф. Власьевский, генерал А. П. Бакшеєв, В. А. Михайлов, Л. П. Охотин, князь Н. А. Ухтомський і Б. Н. Шепунов. Суд, що почався 26 серпня 1946 року, широко висвітлювався в радянській пресі. Відкрив його голова Військової колегії Верховного Суду СРСР В. В. Ульріх. Підсудним було пред'явлено звинувачення в антирадянській агітації і пропаганді, шпигунстві проти СРСР, диверсіях, тероризмі. Всі підсудні визнали свою провину. 30 серпня 1946 року Військова колегія визнала підсудних винними: за вироком Охотин Л. П. був визнаний винним і йому, а також князю Ухтомскому, «враховуючи їх порівняно меншу роль в антирадянській діяльності», було призначено покарання у вигляді 15 і 20 років каторжних робіт відповідно.

За даними, отриманими від колишніх ув'язнених, Лев Павлович Охотин помер на лісоповалі в Хабаровському краї в 1948 році, відбувши там 2 роки з 15.

Перегляд справиРедагувати

26 березня 1998 р. Військова колегія Верховного Суду РФ переглядала кримінальну справу стосовно всіх підсудних (за винятком Семенова), в тому числі і Охотина. За статтею 58-10 ч. 2 (антирадянська агітація і пропаганда) КК РРФСР справу стосовно всіх підсудних було припинено за відсутністю складу злочину, в іншій частині вирок залишено в силі, а підсудні визнані такими, що не підлягаються реабілітації.

Охотин у мистецтвіРедагувати

Чернов Т. Н. У ті дні на Сході. / / Журнал «Байкал», № 3-6, 1981 г.

ЛітератураРедагувати

  • Окороков А. В. Фашизм і російська еміграція (1920—1945 рр..). — М.: Руссаки, 2002. — 593 с. — ISBN 5-93347063-5
  • Родзаєвський К. В. Заповіт російського фашиста. — М.: ФЭРИ-У, 2001. — 512 с. — ISBN 5-94138-010-0
  • Стефан Д. Російські фашисти: Трагедія і фарс в еміграції, 1925—1945 = The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925—1945. — М.: Слово, 1992. — 441 с. — ISBN 5-85050-314-5
  • John J. Stephan. The Russian Fascists: Tragedy and Farce in Exile, 1925—1945. — New York: Harper & Row, 1978. — 450 p. — ISBN 0-06-014099-2