Відкрити головне меню

Заводське

місто в Полтавській області (Україна)

́

Заводське
Zavodske gerb.png Zavodske prapor.png
Герб Заводського Прапор Заводського
Chmr.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Лохвицький район
Рада Заводська міська рада
Код КОАТУУ 5322610600
Засноване 1648
Населення 8180 (01.01.2018)[1]
 - повне 8180 (01.01.2018)[1]
Площа 12,93 км²
Поштові індекси 37240
Телефонний код +380-5356
Координати 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667Координати: 50°24′07″ пн. ш. 33°22′36″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 33.37667° сх. д. / 50.40194; 33.37667
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Сула
До обл./респ. центру
 - залізницею 177 км
 - автошляхами 160 км
Міська влада
Адреса м. Заводське, вул. Полтавська, 4/16
Веб-сторінка http://zv.gov.ua/
Міський голова Сидоренко Віталій Володимирович

CMNS: Заводське на Вікісховищі

Карта
Заводське. Карта розташування: Україна
Заводське
Заводське
Заводське. Карта розташування: Полтавська область
Заводське
Заводське
Заводське. Карта розташування: Лохвицький район
Заводське
Заводське

Заводське́ (з 1648 по 1782 село Янишпіль, у 1782-1928 рр. село Брисі, із 1928 до 1961 року — Сталінка, у 19612016 — Червонозаводське) — місто районного значення у Лохвицькому районі Полтавської області. Орган місцевого самоврядування — Заводська міська рада. Площа міста — 1293,30 га. До складу міста також входить село Вишневе (Лохвицький район) та село Брисі[2][3].

Зміст

ГеографіяРедагувати

Місто Заводське розташоване на півночі Полтавської області в межиріччі річок Сули та Артополоту в лісостеповій зоні України на відстані 12 км від міста Лохвиці та 160 км від міста Полтави. Через місто проходить залізнична лінія Бахмач-Кременчук[4] Південної залізниці[5] зі станцією Сула. (до 1962 року ст. Сталінська цукроварня). Площа міста — 1259 га, населення 8316 чоловік. Клімат помірно континентальний[6].

ІсторіяРедагувати

 
Заводська міська рада (2017 рік)

Вперше місто Заводське згадується на карті Боплана 1648 року під назвою Янишпіль Лубенського повіту. З 1759 року це село поступово збільшувало свою чисельність, ставши центром Третьої Лохвицької сотні, набуло статусу сотенного містечка під назвою Ян́́ишпіль[1] (з відповідною назвою сотні — Янишпільська). 1782 року, після Указу Катерини Другої щодо ліквідації козацтва та козацької адміністрації на Лівобережжі, Янишпіль втратив статус сотенного міста, що і стало приводом для перейменування. У 1782 році містечко Янишпіль отримало нинішню назву — Брисі. У Брисях на той час проживало близько 700 чоловік. Після цих змін селом володіли різні поміщики, згадка про яких так і не була задукоментованою. Вже у 1928 році на частині території села Брисі формується промислове містечко під назвою Сталінка, яке у зв'язку з будівництвом цукрового заводу починає дедалі збільшуватися. 7 листопада 1928 року відбулася урочиста закладка заводу, а вже 3 жовтня 1929 року розпочався перший виробничий сезон. Скорочення строку будівництва заводу дало державі економію чотирьох мільйонів карбованців (у цінах 1929 року). У 1931 році в місті засновується механічний технікум, при цукровому заводі створюється МТС, Збудовано міську лікарню із стаціонаром, поліклінікою та реабілітаційним відділенням.

Вже у 1961 році селище Сталінка було перейменоване на селище Червонозаводське. В 1977 році Червонозаводське отримує статус міста. В 2015 році в світлі реформ, пов'язаних з російсько-українською війною, на виконання Закону про декомунізацю назва міста підлягала зміні на розсуд органів місцевого самоврядування. Міська влада за термін, наданий для самостійної зміни назви, не знайшла власного рішення, тож 4 лютого 2016 року постанова ВР с перейменувала Червонозаводське на Заводське.

ПромисловістьРедагувати

У місті розвинена харчова промисловість: цукровий (ТзОВ «РАЙЗ-Цукор») і спиртовий комбінати (найпотужніші в Україні). Функціонують: приладобудівний завод (нині — ПАТ "Склоприлад"), комбікормовий, хлібозавод, ТОВ «Агросервіс» та елеватор Укрлендфармінг (найпотужніший в Європі за проектною потужністю 600 тис. т. На 2017 р. — потужність елеватору 446 тис. т., друге місто в Україні після Степанівського елеватору в Сумській області[7]).

У 1934 році споруджується спиртзавод, який працює на переробці меляси цукрового заводу, завод ціанистих сполук, одночасно споруджується житлова зона, клуб та інші об'єкти соціально-побутового призначення. У 1936 році споруджується хлібоприймальний пункт та пункт відгодівлі великої рогатої худоби.
У 1960 році стає до ладу Лохвицький приладобудівний завод, нині ПАТ "Склоприлад"[8], що виробляє лабораторний посуд, термометри різних типів та інші прилади.
У 1972 році будується Лохвицьке міжгосподарське підприємство по виробництву яловичини (нині не працює). У 1978 році вступив до ладу завод сухих кормових дріжджів, нині ТОВ «Агросервіс» (випускає реагенти для нафтогазових бурових свердловин, але працює не регулярно). У 1975 році будується міжгосподарський комбікормовий завод.
У 1980 році першу продукцію дає хлібозавод.
У місті розташовані: приймальне відділення ПАТ «Гадячсир» (не працює), автоколона «Укрлендфармінг» («Європатранс»), промислові склади Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед Юкрейн та елеватор ТОВ «Амарант».

Відомі людиРедагувати

Пам'яткиРедагувати

  • Будинок земської школи (Брисі), яку збудували за проектом українського архітектора Опанаса Сластіона
  • У центрі міста встановлений пам'ятник робітнику.
  • Пам'ятник Шевченку Т. Г.
  • Пам'ятник вшанування загиблих героїв України.
  • Пам'ятник невідомому солдату
     
    Пам'ятне погруддя Тараса Григоровича Шевченка, встановлене на постаменті в центрі міста Заводське

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. https://poltava365.com/knizhka-pro-selo-na-poltavshhini-otrimala-vidznaku-bbc.html
  3. http://ukrssr.com.ua/poltav/lohvitskiy/brisi-lohvitskiy-rayon-poltavska-oblast
  4. http://poizdato.net/rozklad-poizdiv/bakhmach--kremenchuk/
  5. https://www.pz.gov.ua/
  6. Помірний кліматичний пояс
  7. ТОП-10 самых мощных линейных элеваторов Украины (Українською). Пропозиція. 10.04.2017. Процитовано 27.07.2018. 
  8. Історія створення заводу ПАТ «Склоприлад»

ПосиланняРедагувати