Відкрити головне меню

Косíвська Поля́на — село в Україні, центр сільської ради. Розташоване в Рахівському районі Закарпатської області. за 47 км від районного центру і за 12 км від смт Великий Бичків. Населення — 4222 чоловік.

село Косівська Поляна
Панорама села
Панорама села
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада/громада Косівсько-Полянська сільська рада
Код КОАТУУ 2123683501
Основні дані
Засноване 1537
Населення 4222
Площа 11,290 км²
Густота населення 370 осіб/км²
Поштовий індекс 90621
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати 48°00′11″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 24.10694° сх. д. / 48.00306; 24.10694Координати: 48°00′11″ пн. ш. 24°06′25″ сх. д. / 48.00306° пн. ш. 24.10694° сх. д. / 48.00306; 24.10694
Середня висота
над рівнем моря
450 м[1]
Водойми річка Кісва (Косівська)
Місцева влада
Адреса ради с. Косівська Поляна, 254
Карта
Косівська Поляна. Карта розташування: Україна
Косівська Поляна
Косівська Поляна
Косівська Поляна. Карта розташування: Закарпатська область
Косівська Поляна
Косівська Поляна
Мапа

Косівська Поляна у Вікісховищі?

РозташуванняРедагувати

Село розкинулося вздовж річки Кісва (Косівська), правої притоки річки Тиси, у вузькій улоговині й на схилах двох хребтів, які простягаються по обидва боки річки з півночі на південь — від головного хребта Свидівецького масиву до Кузійського заповідного масиву і долини Тиси. На північний захід від Косівської Поляни височить масивна гора Кобила (1177 м). Неподалік від села розташовані два перевали місцевого значення: на північний схід — Рахівський перевал, на захід — Кобилецький перевал.

У селі струмок Великий Банський впадає у річку Косівську.

ІсторіяРедагувати

У 1361-році перша згадка як село Ozon. Пізніше назви змінювалися: 1387- Kozo, 1402-Kethkoso, 1405- Kaszou, 1672-Kaszo Polyana, 1725- Kaszo pojana, 1773-Kaszo Polyana, Polyana Koszinszka (lex loc. 136), 1808- Polyána (Kaszó-), Kosulská-Polána, Poljana-Koszuluj, 1828- Polyana (Kaszó), Koszuska Polyana, 1838- Kaszó-Pojána, 1851-Polyána (Kaszó), 1877-Kaszopoly, Kaszó-Polyána, Kaszovszka-Polyána (hnt.), 1913-Kaszómező, 1925-Kosovská Poljana, 1930-Polana Kosovská, 1944-Kaszópolyána, Косoвска Поляна, 1983-Косівська Поляна, Косoвская Поляна (Zo).

За народними переказами, перші поселенці прийшли сюди з Косова, звідки і пішла назва села. В кінці XVIII в. недалеко від Косівської Поляни видобували залізну руду, яку переплавляли на металообробному заводі в Кобилецькій Поляні. У березні — квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1925 р. почала діяти організація КПЧ. Після звільнення Косівської Поляни від нацистських загарбників (16 жовтня 1944 р.). 78 жителів були призвані до Червоної Армії, 7 з них удостоєні урядових нагород, 25 загинули на фронті. В селі встановлено пам'ятник односельцям, загиблим у Другій світовій війні.

У Косівській Поляні містилась центральна садиба колгоспу ім. XI з'їзду ВЛКСМ, за яким були закріплені 2100 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 40 га орної землі, 1240 га сінокосів, 740 га пасовищ, 30 га саду. Основний напрямок господарсьва — вирощування великої рогатої худоби і вівчарство; розвинене також бджільництво. Діяв колгоспний цех з виготовлення меблів. Є лісництво Великобичківського лісокомбінату (6370 га лісів) і лісопункт, в якому раніше працювало 170 чоловік. У лісництві створено кімнату-музей живої природи. У радянські часи за трудові успіхи 13 чоловік нагороджені орденами і медалями СРСР, серед них орденом Трудового Червоного Прапора — бригадир рослинників Ф. В. Штефанюк, бригадир лісорубів Ю. Д. Білінчук, лісоруб П. П. Мойсюк, тодішній директор школи Ф. І. Пукман.

В селі є середня, восьмирічна і дві початкові школи, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 10,8 тис. примірників. 2 фельдшерсько-акушерських пункти, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку.

Петропавлівська церква 1935 — 1937 рр. Архітектор: Еміліян Егреші. Церкву збудовано за проектом ужгородського інженера Еміліяна Егреші. В її споруді оригінально і фахово поєднано риси конструктивізму і композицію об’ємів традиційної лемківської дерев’яної церкви. Цікаво й те, що архітектор спроектував модерну лемківську церкву для архаїчного гуцульського села. Інтер’єр було оздоблено також модерними іконостасом і розписами. Храм діє, тож маємо надію особисто оцінити ступінь їх збереження.

Каплиця, кінець XIX ст.

У селі збереглася дерев’яна капличка, яку перенесли з вулиці на подвір’я, коли відбувалося нищення релігійних споруд. У каплиці зберігається гарної роботи дерев’яна святиня, перенесена сюди з розібраної дерев’яної церкви.

Нині в селі розвивається зелений туризм, є переспективи для створення оздоровчо-туристичних центрів. Біля східної околиці села розташоване мінеральне джерело і пам'ятка природи «Андрейково», на північ від села — іхтіологічний заказник «Кісва».

ПерсоналіїРедагувати

Уродженцем Косівської Поляни є народний поет-коломийкар В. А. Піпаш-Косівський. У селі багато вишивальниць, серед них особливою майстерністю відрізняються Е. Н. Бобрюк, В. І. Ворохта, А. Я. Куриляк. Тут живуть матері-героїні В. С. Ворохта, Є. С. Лукачук, А. С. Дребена. М. Н. Флінтер. А. В. Балабан.

Косівська Поляна
     
Східна околиця села,
вдалині — Кузійський заповідний масив
Вигляд на західну частину села
Полонина на північ від села,
біля Рахівського перевалу

ПриміткиРедагувати

Інтернет-посиланняРедагувати