Лемещук Іван Михайлович

український військовик

Іва́н Миха́йлович Лемещу́к  (20 січня 1993, с. Гайки-Ситенські Радивилівського району Рівненської області — 5 вересня 2014, с. Цвітні Піски Слов'яносербського району Луганської області) [1]— український військовик, сержант Збройних сил України.

Лемещук Іван Михайлович
 Сержант
Загальна інформація
Народження20 січня 1993(1993-01-20)
Гайки-Ситенські
Смерть5 вересня 2014(2014-09-05) (21 рік)
Цвітні Піски
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис

ред.

Народився 20 січня 1993 року в с. Гайки-Ситенські Радивилівського району Рівненської області.[2]

Навчався в Ситненській ЗОШ І-ІІІ ступенів.  Згодом закінчив Кременецький лісотехнічний коледж. Проходив службу в армії, залишився на військовій службі контрактником.[3]

У часі війни — Головний сержант-командир відділення 80-а окремої десантно-штурмової бригади.[4]

5 вересня 2014-го біля міста Щастя загинув у бою з російським диверсійним підрозділом — під час «перемир'я» десантники з боями відходили від Луганського аеропорту. У часі бою з російським диверсійним підрозділом українські вояки — 97 українських вояків на 6 БТРах й 2 танках (1 БТР підірвали — не заводився) — зайняли кругову оборону між селами Цвітні Піски й Стукалова Балка, відбиваючи натиск терористів в числі 240—260 чоловік. По тому натрапили засаду на техніці в русі. Після прибуття підрозділу під населений пункт Щастя було констатовано відсутність БТР-80 № 129, поранення зазнали 9 бійців. В бою загинули: прапорщик Анатолій Гаврилюк, сержант Іван Лемещук, молодші сержанти Степан Бродяк та Іван Сова, солдат Руслан Степула. Вважалися зниклими безвісти: старший лейтенант Пилипчук Юрій Юрійович, лейтенант Ігор Петрівський, сержант Олексій Ващук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Гураль Олег Володимирович, старший солдат Володимир Соломчук, солдати Сергій Боднар, Ватаманюк Сергій Миколайович, Іван Воробель, Корнач Сергій Сергійович, Підгайний Микола Йосипович, Роман Симпович, Слободян Едуард Геннадійович, Турчин Михайло Степанович, Микола Федус. Вважаються полоненими капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдати Гринюк Микола Володимирович, Клим'юк Олександр Юрійович.

Похований у селі Ситне. Відспівували Івана Лемещука у місцевому Свято-Дмитріївському храмі.[5]

Нагороди та вшанування

ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)[6]
  • 29 січня 2015-го в Ситненській ЗОШ на його честь відкрито пам'ятну дошку.[7]
  • Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 1, місце 24.[8]

Примітки

ред.
  1. ЛЕМЕЩУК Іван Михайлович 05.09.2014 | Крупецька територіальна громада Дубенський район Рівненської області. krupetska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 3 квітня 2024.
  2. Лемещук Іван Михайлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 3 квітня 2024.
  3. Раїса, Щербан (22 серпня 2018). Лемещук Іван Михайлович (20.01.1993 – 5.09.2014) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
  4. Лемещук Іван Михайлович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 3 квітня 2024.
  5. Раїса, Щербан (22 серпня 2018). Лемещук Іван Михайлович (20.01.1993 – 5.09.2014) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
  6. Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
  7. Лемещук Іван Михайлович. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 2 квітня 2024.
  8. Лемещук Іван Михайлович. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 3 квітня 2024.

Джерела

ред.