Торосове

село Затишанської сільської громади у Захарівському районі Одеської області

Торосове — село в Україні, у Захарівському районі Одеської області. Населення становить 918 осіб. Староста: Кущенко Марія Петрівна.

село Торосове
Насип Торосова.png
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Захарівський
Громада Затишанська селищна громада
Код КОАТУУ 5125282501
Основні дані
Засноване 1857
Колишня назва Хофнунгсфельд, Леніне
Населення 874
Площа 1,36 км²
Густота населення 642,65 осіб/км²
Поштовий індекс 66743
Телефонний код +380 4860
Географічні дані
Географічні координати 47°13′49″ пн. ш. 29°58′09″ сх. д. / 47.23028° пн. ш. 29.96917° сх. д. / 47.23028; 29.96917Координати: 47°13′49″ пн. ш. 29°58′09″ сх. д. / 47.23028° пн. ш. 29.96917° сх. д. / 47.23028; 29.96917
Середня висота
над рівнем моря
122 м
Найближча залізнична станція Торосове
Місцева влада
Адреса ради 66740, Одеська обл. Захарівський р-н, смт. Затишшя, вул. Суворова, 34, тел. 9-52-40
Карта
Торосове. Карта розташування: Україна
Торосове
Торосове
Торосове. Карта розташування: Одеська область
Торосове
Торосове

CMNS: Торосове на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Засноване в 1857 році, як німецька колонія Гофнунгсфельд (нім. Hoffnungsfeld — «Поле Надій»). Пізніше перейменовано в Торосове. З 1963 року — Леніне. (17.05.1963 села Антонівка, Михайлівка, Трудівка та Леніне (Торосове)[1] об'єдані в один населений пункт Леніне).

Основою господарської діяльності була ферма з биками біля «Німецького ставка», що обслуговувалась місцевими німцями та людьми, яких вони наймали. Колоністам було добре відоме іспанське слово «toros»- бики («el toro» у однині), тож найімовірніше назва походить від нього. Побутує думка, що Торос — ім'я засновника села.

1899 року в селі народився державний і політичний діяч Третього Рейху — Георг Лейббрандт.

В 1963—2016 роках, село юридично мало назву Леніне, та навіть за 52 роки назва не закріпилась у побуті. Село завжди називали Торосове. Леніним село називали — коли мова йшла про офіційні чи філософські речі. Єдине село громади, офіційна назва якого підлягала декомунізації. Залізнична платформа біля села завжди мала назву Торосове.

17 березня 2016 року селу повернено назву Торосове[2].

Головна вулиця села, що простягається на 3,7 кілометри — найдовша в громаді. Вздовж колишньої німецької колонії — складається з двох проїзджих частин розділених струмком. у Трудівці та на під'їзді до неї — не має твердого покриття.

Села об'єднані 1963-го року з ТоросовимРедагувати

  • Антонівка

Вперше згадується другої половини XIX-го сторіччя, за назвою Антоновича. В Антонівці розташована основна (нині єдина діюча, як агропідприємство) частина колишнього Торосівського колгоспу.

  • Михайлівка

Засноване у 1920-і роки. Найзахідніша частина Торосового. Наприкінці 1980-х років, Михайлівка доповнилась новою вулицею — Новоселів, всі будинки на якій є однотипними. Вулиця відома в Торосовому, як «Доміки». В пізньо-радянські часи в Михайлівці розташовувався основний магазин Торосового. Тут ж розташований основний цвинтар Торосового.

  • Трудівка

Засноване у 1920-і роки. Село й сьогодні (2020-й рік), фактично є окремим. Тут розташований один з двох діючих цвинтарів Торосового. До Трудовки немає дороги з твердим покриттям.

Відстань від Затишшя: автошляхами — 18 км, фізична — 14 км. Між платформою Торосове та станцією Затишшя, залізницею — 12 км.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 800 осіб, з яких 365 чоловіків та 435 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 870 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 95,65 %
молдовська 2,29 %
російська 1,83 %
болгарська 0,23 %

Відомі людиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати