Відкрити головне меню

92-га окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка (92 ОМБр, в/ч А0501, пп В6250) — формування механізованих військ у складі Збройних сил України. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

92-га окрема механізована бригада
(2000—дотепер)
6-та механізована дивізія
(1999—2000)
92 ОМБр.png
Нарукавний знак бригади
На службі 1999 — дотепер
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЗ МВ.svg Механізовані війська
У складі Оперативне командування «Схід» ОК «Схід»
Базування  Харківська область,
Клугино-Башкирівка
Оборонець кошовий отаман
Іван Сірко
Війни/битви

Війна на сході України

Командування
Поточний
командувач
підполковник
Володимир Кокорєв

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Бригада створена у 2000 році на базі 6-ї дивізії Національної гвардії України.

З 2019 року бригада носить почесну назву на честь Івана Сірка — кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.

ІсторіяРедагувати

У грудні 1999 року 6-ту дивізію Національної гвардії України передано до Збройних сил України та перейменовано на 6-ту механізовану дивізію. Надалі дивізія переформована у 92 окрему механізовану бригаду.

Указом Президента України від 30 жовтня 2000 за № 1173 за бригадою зберігалися раніше присвоєні почесні найменування та державні нагороди. Бригада стала називатися «92 окрема механізована Ропшинська орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригада». У 2007 році командування бригади клопотало перед Верховним Головнокомандувачем про те, щоб бригаді присвоїли ще одне ім'я — «Чугуївська».[1]

2011 року відбулося скорочення штату бригади. Пізніше саму бригаду вирішили ліквідувати до 2015 року, а на її базі залишити лише складську зону.

У квітні 2012 зенітний ракетно-артилерійський дивізіон бригади готувався забезпечувати безпеку проведення футбольних матчів Євро-2012 в Донецьку.[1]

Станом на 2013 рік 104 солдати з бригади брали участь в місіях ООН з підтримання миру в Лівані, Ліберії, Сьєрра-Леоне, колишньої Югославії.[1]

Російсько-українська війнаРедагувати

У середині березня 2014 року підрозділи бригади вирушили в район російсько-українського кордону Харківської області. На той час Росія вже вдерлася до Криму, і здійснювала військові маневри неподалік українського кордону.[2][3]

 
Прапор, що був закріплений на антені одного з Т-64БВ 92-ї бригади часу прориву оточення під Іловайськом.

Бої за ІловайськРедагувати

Тривалий час бригада була одним з останніх резервів ЗСУ і зберігалася для оборони Харківського напрямку від можливого російського вторгнення. Криза українських сил в зоні АТО змусила, зрештою, залучити і її. Бойова група 92 окремої механізованої бригади висунулася з Чугуєва в район АТО 23 серпня 2014 року.[4]

27 серпня 2014 року відбулася спроба силами бригади прорвати зовні російське кільце оточення під Іловайськом і деблокувати українські підрозділи.[5][6] Посилена ротно-тактична група бригада, що мала 276 бійців, 4 танки, три САУ та більше десятка БТР, прибула у Комсомольське з Харківської області за наказом командування АТО. Планувалося, що РТГр бригади зустріне загін 42 БТрО в районі с. Колоски й разом вийдуть на допомогу оточеним українським формуванням. РТГр рухалася звивистим маршрутом і під вечір 27-го числа зупинилася на ґрунтовій дорозі Новозарівка-Войкове. Протягом ночі майже всю техніку колони знищили артилерійськими обстрілами з мінометів, систем залпового вогню та ствольної артилерії. Станом на 28 серпня загинуло 10 чоловік — Руслан Батраченко, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Антон Бутирін, Андрій Деребченко, Олександр Карасик, Олександр Карпенко, Василь Лепетюха, Ігор Романцов, Сергій Чорний та Володимир Усенко. Екіпаж САУ Артема Звоненка формально вважається зниклим безвісти після її вибуху. Техніка колони була частково знищена, а решта була захоплена російськими силами.[7]

Докладніше: Бої за Іловайськ

Бої на ЛуганщиніРедагувати

22 вересня від отриманих раніше поранень помер солдат бригади Безбатько Віталій Олександрович.

У подальшому бійці 92 бригади брали участь у боях під Станицею Луганською, Щастям і Бахмуткою. 14 жовтня від серцевого нападу біля міста Щастя помер солдат Шаповалов Олександр Григорович. 14 листопада 2014-го вбитий співслужбовцями біля села Бударки (Вовчанський район Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією) солдат Станіслав Прохоров.

15 грудня 2014 року поблизу с. Лобачеве Новоайдарського району відбувся бій з диверсійно-розвідувальною групою проросійських бойовиків. 3 групи розвідників 92 бригади загальною кількістю 20 осіб вистежили ДРГ противника чисельністю у 9 осіб і в результаті бою знищили 3-х бойовиків і взяли двох полонених.[8] 18 грудня біля міста Щастя підірвався на «розтяжці» солдат Микола Демиденко. 2 березня під Щастям загинув солдат 92 бригади Баришполець Євген Володимирович[9]. 5 квітня 2015-го під Щастям загинув старший солдат Олексій Федорченко. 1 червня 2015 року солдат Андрій Рудницький помер від поранень, які отримав під Щастям.

Бої під ДебальцевимРедагувати

27 січня 2015 року танки бригади стали на опорних пунктах «Валера», «Серьога» і «Льоха» на східних рубежах дебальцівського виступу. Вже 28 числа відбувся бій, в якому танкісти підбили колону техніки супротивника — 3 танки й вантажівки. У бою загорівся танк Василя Божка, який вдалося загасити.[10]

12 лютого підрозділ бригади з єдиним танком, командиром якого був Василь Божок, відправили в район Логвиного. Надійшла інформація, що з Вуглегірська висунулися 5 танків проросійських сил. У бою танк 92 бригади зміг підбити 3 танки супротивника, після чого був змушений відійти.[10]

Бої біля Станиці ЛуганськоїРедагувати

16 травня 2015 року поблизу м. Щастя на Луганщині військовими 92 окремої механізованої бригади захоплені в полон військові 3-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ РФ Олександр Александров і Євген Єрофєєв.[11] Під час бою загинув український військовик, молодший сержант Вадим Пугачов. 29 травня 2015 року Президент України Петро Порошенко нагородив учасників затримання російських спецпризначенців.[12]

23 березня 2016 року Державний концерн «Укроборонпром» передав 92 окремій механізованій бригаді 16 бронетранспортерів БТР-4 та 18 вітчизняних 120-мм мінометів М120-15 «Молот».[13]

24 січня 2018 року з полону терористів звільнений старший солдат Роман Савков[14].

16 березня 2018 року один з підрозділів бригади виконав успішне практичне випробування нових БТР-4Е з подолання водних перешкод на 235-му міжвидовому центрі підготовки частин та підрозділів ОК «Південь» Сухопутних військ ЗС України Широкий лан, що на Миколаївщині.[15]

11 вересня 2019 року було повідомлено, що в районі м. Ясинувата — с. Спартак бійці бригади поранили командира роти розвідки 11-ї мотострілецької бригади окупаційних російських військ, який невдовзі від поранень помер.[16]

СтруктураРедагувати

  • управління (штаб бригади)
  • 1-й механізований батальйон БТР-4
  • 2-й механізований батальйон БТР-70
  • 3-й механізований батальйон БТР-70
  • танковий батальйон Т-64БВ
  • бригадна артилерійська група:
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • рота снайперів
  • розвідувальна рота
  • вузол зв'язку
  • рота радіоелектронної боротьби
  • радіолокаційна рота
  • група інженерного забезпечення
  • рота РХБ захисту
  • батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • медична рота
  • комендантський взвод

Також бригаді підпорядковано 22-й окремий мотопіхотний батальйон[17].

ТрадиціїРедагувати

З 18 листопада 2015 року, в рамках загальновійськової реформи, офіційна повна назва бригади «92 окрема механізована бригада»[18].

22 серпня 2019 року президент України присвоїв бригаді почесне найменування: «92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка».[19]

КомандириРедагувати

Начальники штабуРедагувати

ІнцидентиРедагувати

Прізвище комбрига Віктора Ніколюка згадувалося в контексті історії з убивством волонтера, згідно слів Анатолія Матіоса[21] співробітника СБУ, Андрія «Ендрю» Галущенка і співробітника Державної фіскальної служби Дмитра Жарука, під час розстрілу під Щастям 2 вересня 2015 року, які займалися викриттям шляхів контрабанди у зоні АТО. Однією з версій ситуації було перекриття наркотрафіку[22]. 11 грудня 2015 року в Башкирівці правоохоронці провели обшук у квартирі Ніколюка, тоді як той знаходився зі своєю бригадою на виконанні бойового завдання в місті Щастя. Ніколюк відкинув звинувачення та у відповідь подав до суду позов на військову прокуратуру[23]. За його словами, бригаді навмисно псують репутацію, щоб зіпсувати відносини армії з патріотами і знизити рівень взаємодопомоги. Жодних грунтовних доказів супроти Ніколюка прокуратура так і не навела.

Пізніше, 12 лютого 2016 року Краматорський міський суд взяв під варту демобілізованого старшину окремої розвідроти 92 ОМБр Олександра Свідра за підозрою в розстрілі мобільної групи в сірій зоні під Щастям. 14 лютого було взято під варту ще одного розвідника бригади Павла Долженка.[1] У березні того ж року було вчинено напад на квартиру Кирила Вереса[24].

Згодом суд звільнив підозрюваних у вбивстві Олександра Свідра та Павла Долженка з під варти за відсутності доказів причетності по справі. Олександр Свідро повернувся в запас, а Павло Долженко проходить службу в складі ЗСУ і надалі.

Пізніше в ході розслідування 23 серпня 2017 року Краматорський суд осудив заочно та виніс вирок у вбивстві двох та замаху на вбивство чотирьох, двох терористів з угрупування ЛДНР Сергія Лук'янова (позивний Террикон) і Армена Багіряна (позивний Баггі).

ВтратиРедагувати

За даними Української правди, 48 воїнів бригади загинуло станом на грудень 2017 року.[25]

Станом на січень 2018 року, за даними Книги Пам'яті, бригада втратила 75 осіб загиблими.[26]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Легендарні частини ЗСУ: 92-а механізована бригада. www.depo.ua (en). Процитовано 2018-08-29. 
  2. ГАЛАУР, Володимир (2015-12-16). Танкова дуель Василя Божка. Урядовий Кур’єр. Процитовано 2018-09-18. 
  3. Учения России на границе с Украиной вызвали опасения США. BBC News Русская служба (ru). Процитовано 2018-09-18. 
  4. http://bmpd.livejournal.com/979201.html Харьковская 92-я механизированная бригада все-таки доехала до АТО]
  5. Задіяна тактична група при спробі прориву кільця та деблокування оточеного українського угруповування.
  6. Цензор.НЕТ. Трагічний марш: як 92-га бригада та 42-й батальон намагалися деблокувати Іловайськ 27-28 серпня 2014. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-11-05. 
  7. Серпень 2014. Іловайськ. Частина ІІІ. Спроба деблокади «Іловайського котла», 27 – 28 серпня - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2016-09-24. 
  8. Цензор.НЕТ. Не благодарите, это наша работа. Охота за русскими диверсантами. (ru-RU). Процитовано 2016-09-24. 
  9. Баришполець Євген Володимирович
  10. а б Дебальцівський плацдарм. Невідомі подробиці операції та переговорів у Мінську. Українська правда. Процитовано 2017-03-16. 
  11. Цензор.НЕТ. КАК ВЗЯЛИ В ПЛЕН РОССИЙСКИХ СПЕЦНАЗОВЦЕВ 16 МАЯ ПОД СЧАСТЬЕМ (ru-RU). Процитовано 2016-09-26. 
  12. Порошенко нагородив військових, які впіймали під Щастям російських ГРУшників - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2016-09-26. 
  13. ДК «Укроборонпром» передав Збройним Силам бронетранспортери БТР-4 та міномети «Молот». www.ukrmilitary.com. Процитовано 2018-03-31. 
  14. З полону бойовиків звільнили бійця 92-ої бригади Романа Савкова
  15. На полігоні Широкий лан військовослужбовці однієї з бригад долали водні перешкоди на новітніх БТР-4Е. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 2018-03-16. Процитовано 16 березня 2018. 
  16. На Донбасі ліквідували офіцера розвідки «ДНР». Український мілітарний портал (ru). Процитовано 2019-09-11. 
  17. Окремі мотопіхотні батальйони (на травень 2016)
  18. «ПЕРЕЛІК військових частин, установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, вузлів урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів Державної прикордонної служби України та підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, вищих військових навчальних закладів та організацій, які зберігатимуть надалі раніше присвоєні почесні найменування та найменування яких уточнюються»
  19. Військовим частинам присвоєні почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2019-08-23. Процитовано 24 серпня 2019. 
  20. Командиром 92-й омбр вместо Николюка назначен Кокорев Архівовано 22 червень 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  21. Матіос про розстріл мобільної групи під Щастям
  22. «Країна забула про війну» — Георгій Тука. Архів оригіналу за 18 березень 2016. Процитовано 13 квітень 2016. 
  23. Розстріл групи «Ендрю»: 92-га бригада ЗСУ під підозрою. Архів оригіналу за 22 лютий 2016. Процитовано 13 квітень 2016. 
  24. Я защищаю свою страну, а моя страна не может защитить мою семью
  25. В одній з найвідоміших військових частин виник конфлікт між офіцерами. Українська правда. Процитовано 2018-01-25. 
  26. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 2018-01-25. 

ПосиланняРедагувати