Гірське

місто в Луганській області (Україна)

Гірське́ — місто та адміністративний центр Гірської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. До жовтня 2014 року входило до складу Первомайської міської ради.

Гірське
Герб Гірського
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сєвєродонецький район
Громада Гірська міська громада
Засноване 1898
Статус міста з 1938 року
Населення 9699 (01.01.2018)[1]
Площа 14 км²[2]
Густота населення 702,5 осіб/км²
Поштові індекси 93292
Телефонний код +380-6455
Координати 48°45′07″ пн. ш. 38°29′42″ сх. д. / 48.75194° пн. ш. 38.49500° сх. д. / 48.75194; 38.49500Координати: 48°45′07″ пн. ш. 38°29′42″ сх. д. / 48.75194° пн. ш. 38.49500° сх. д. / 48.75194; 38.49500
Висота над рівнем моря 163 м[3]
Водойма Річка Нижня Біленька
Назва мешканців гірча́нин, гірча́нка, гірча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Шипилове
До станції 4 км
До районного центру
 - автошляхами 30 км[4]
До обл./респ. центру
 - автошляхами 70 км[5]
До Києва
 - автошляхами 737 км [6]
Міська влада
Рада Гірська міська рада
Адреса 93292, Луганська область, місто Гірське,
вул. Центральна, 7
Міський голова Вольвач Василь Петрович

Гірське у Вікісховищі

Карта
Гірське. Карта розташування: Україна
Гірське
Гірське
Гірське. Карта розташування: Луганська область
Гірське
Гірське
Мапа

Географія

ред.

Місто розташоване в басейні річки Нижня Біленька, правої притоки Сіверського Дінця.

Історія

ред.

Офіційна дата заснування Гірського — 1898 рік, але на його місці ще у 1798 році було побудовано Свято-Успенський храм, а два села на місці селища вже існували. Статус міста з 1938 року. Назва населеного пункту пов'язана з гірничим видобутком. Найстаріша шахта міста — «Гірська». Вона розпочала свою роботу 1910 р., довкола якого і розбудовувалось поселення.

Шахта «Гірська» тривалий час була бюджетоутворюючою для міста, водночас мала дуже високу аварійність. Вона була затоплена під час Перших Визвольних змагань і відновлена у 1928 році. Зруйнована під час відступу німців у 1943 р., однак запрацювала у 1949 р. У ХХІ ст. шахта певний час не експлуатувалася, знову запущена у 2011 р.[7]

Російсько-українська війна

ред.

13 серпня 2014 року в ході збройного протистояння українських військових з формуваннями «ЛНР» і російськими козаками останні були вибиті з Гірського військовими Національної гвардії.[8][9]

26 вересня з артилерійських гармат бойовики обстріляли Гірське. Поранений водій шахти «Гірська», другому водієві легкового автомобіля відірвало ногу. За непідтвердженими даними, поранень зазнали жінка і дитина.[10]

7 жовтня було виключено зі складу Первомайської міськради та приєднано до Попаснянського району Луганської області.[11]

16 лютого 2015 року під час обстрілу на блокпосту біля Гірського зазнав смертельного поранення старший лейтенант міліції Хроленко Євген Миколайович[12].

14 квітня 2015 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.[13]

З вечора 6 квітня 2022 року протягом всієї ночі й наступного дня російські загарбники обстрілювали місто з артилерії. Було завдано великого удару по об'єктах цивільної інфраструктури та житлових будинках[14].

24 червня 2022 року Олексій Бабченко, керівник військової адміністрації Гірської громади, проінформував, що російські війська зайшли у Гірське[15].

Перейменування топонімів

ред.

21 грудня 2023 року Олексій Бабченко, керівник військової адміністрації Гірської громади, видав Розпорядження № 182 «Про перейменування об'єктів топонімії на території міста Гірське»[16]

Населення

ред.

Національний склад

ред.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[17]:

Національність Відсоток
українці 67,81%
росіяни 25,03%
білоруси 1,51%
татари 1,18%
молдовани 0,15%
інші/не вказали 4,32%

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[18]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 6 161 53,20%
Російська 4 821 41,63%
Білоруська 63 0,54%
Румунська 9 0,08%
Вірменська 5 0,04%
Польська 3 0,03%
Угорська 2 0,02%
Інші/Не вказали 516 4,46%
Разом 11 580 100%

За даними перепису 2001 року 53,20 % населення міста вказали українську мову рідною, 41,63 % — російську, 5,17 % — інші мови[19].

Економіка

ред.

Видобуток кам'яного вугілля (Шахта «Гірська», ЦОФ ДП «Первомайськвугілля»).

Транспорт

ред.

На автобусах можна дістатися лише до міст Сєвєродонецьк, Лисичанськ.

Залізнична станція Шипилове, яка тимчасово не функціонує.

Відомі мешканці

ред.
  • Дебьолий Вадим Іванович — майстер Гірської виробничої дільниці товариства «Луганське енергетичне об'єднання», заслужений енергетик України[20].

Примітки

ред.
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Верховна Рада м Гірське Луганська область
  3. Гірське: ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 9 квітня 2015.
  4. Розрахунок відстаней між містами на сайті DELLA Автоперевезення. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  5. Розрахунок відстаней між містами на сайті DELLA Автоперевезенняасть. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  6. Розрахунок відстаней між містами на сайті DELLA Автоперевезення. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  7. Горское, город - Украина - Луганская область - Попаснянский район. tochka-na-karte.ru. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  8. Українські військові звільнили селище Гірське на Луганщині, - АТЦ. Еспресо TV. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 31 травня 2021.
  9. Нацгвардія вже на підступах до Стаханова. Еспресо TV. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2021.
  10. Терористи обстріляли селище Гірське, є постраждалі, — ЗМІ. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  11. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1693-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Перевальського і Попаснянського районів Луганської області»
  12. Хроленко Євген Миколайович. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 травня 2017.
  13. Памятники Ленину. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
  14. Ворог всю ніч обстрілював Золоте та Гірське на Луганщині. Укрінформ. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  15. Російські війська зайшли в Гірське. https://tribun.com.ua. 24 червня 2022.
  16. «Про перейменування об'єктів топонімії на території міста Гірське Гірської міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області»

    Перейменувати об'єкти топонімії у місті Гірське Сєвєродонецького району Луганської області:
    • вулицю 8 Марта на вулицю Відродження;
    • провулок 8 Марта на провулок Іванівський;
    • вулицю Больнична на вулицю Олександра Богомольця;
    • вулицю Восточна на вулицю Варшавська;
    • вулицю Горноспасательна на вулицю Гірничорятувальна;
    • вулицю Западна на вулицю Західна;
    • вулицю Мелова на вулицю Героїв Бахмуту;
    • вулицю Первомайська на вулицю Небесної Сотні;
    • вулицю Пригородна на вулицю Приміська;
    • вулицю Прудна на вулицю Шовковична;
    • вулицю Путева на вулицю Локомотивна;
    • провулок Первомайський на провулок Квітневий;
    • провулок Пригородний на провулок Михайла Драгоманова;
    • провулок Прудний на провулок Мальовничий;
    • вулицю Свободна на вулицю Вільна;
    • вулицю Совхозна на вулицю Фермерська;
    • вулицю Хмари на вулицю Степана Хмари;
    • вулицю Шевченко на вулицю Тараса Шевченка;
    ... вулицю Філатова на вулицю Володимира Філатова; вулицю Бєлінського на вулицю Захисників України; вулицю Вавілова на вулицю Миколи Амосова; вулицю Достоєвського на вулицю Петра Болбочана; вулицю Енгельса на вулицю Соледарська; вулицю Комарова на вулицю В'ячеслава Чорновола; вулицю Чайкіної Л. на вулицю Героїв Маріуполя; вулицю Шевцової Л. на вулицю Княгині Ольги; вулицю Лєрмонтова на вулицю Олекси Тихого; вулицю Ломоносова на вулицю Гетьмана Сагайдачного; вулицю Матросова на вулицю Бахмутська; вулицю Маяковського на вулицю Павла Тичини; вулицю Мічуріна на вулицю Леся Курбаса; провулок Мічуріна на провулок Галицький; вулицю Нахімова на вулицю Володимира Великою; вулицю Некрасова на вулицю Панаса Мирного; вулицю Кошового О. на вулицю Бориса Грінченка; вулицю Осипенко на вулицю Квітнева; вулицю Островського на вулицю Івана Виговського; провулок Островського на провулок Володимира Даля;
    • вулицю Пирогова на вулицю Стрілецька;
  17. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  18. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  19. Банк даних — перепис 2001
  20. Указ президента України 933—2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 5 червня 2020.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.