Колодій Сергій Володимирович
Сергі́й Володи́мирович Колоді́й (позивний «Рубіж», 4 лютого 1981, смт Пересічне, Дергачівський район, Харківська область, Українська РСР — 28 вересня 2014, м. Донецьк, Україна) — капітан Збройних сил України, командир роти механізованого батальйону 93 ОМБр, учасник російсько-української війни та боїв за Донецький аеропорт. Герой України (посмертно).
Колодій Сергій Володимирович | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження |
4 лютого 1981 Пересічне, Харківська область, УРСР |
Смерть |
28 вересня 2014 (33 роки) Донецьк, Україна |
Громадянство | Україна |
Alma Mater | НТУ «ХПІ» |
Псевдо | «Рубіж» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
командир 5-ї роти 2-го мехбатальйону | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
2004 року закінчив Гвардійський факультет військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Навчався на одному курсі з Євгеном Межевікіним.
Капітан, командир 5-ї роти 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, військова частина А1302, смт. Черкаське, Дніпропетровська область.
Брав участь у визволенні Авдіївки 26 липня 2014 року — це було фактично його перше бойове завдання. Воював у селищі Піски. Разом зі своєю ротою 4 серпня увійшов на територію Донецького аеропорту, який захищав протягом двох місяців, — його підрозділ відповідав за оборону нового терміналу.
28 вересня отримав наказ на БМП разом з танками відбити атаку російських збройних формувань та вивести 20 бійців з терміналу С. В результаті в аеропорт зайшли підрозділи 79-ї аеромобільної та 93-ї механізованої бригад. Відбиваючи танкову атаку противника капітан Колодій загинув внаслідок прямого влучення з гармати танку. Тоді загинули також вояки 79-ї бригади лейтенант Олександр Тищик, сержант Сергій Златьєв, старший солдат Денис Білий, солдати Юрій Соколачко, Олександр Пивоваров, Олександр Завірюха, Анатолій Хроненко.
Без Сергія лишились батьки, брат.
Похований в Пересічному.
Нагороди ред.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2016, посмертно) — за особисту мужність, героїзм, вірність військовій присязі, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[1].
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (6 жовтня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].
Вшанування пам'яті ред.
5 вересня 2016 року Президент України Петро Порошенко в Маріїнському палаці вручив нагородні атрибути звання Герой України — орден «Золота Зірка» та інші — матері загиблого Героя[3].
В рідному селищі Пересічне Дергачівського району ім'ям Сергія Колодія назвали вулицю і школу, у якій він навчався. На будівлі школи встановлено меморіальну дошку.
В грудні 2019 року Укрпошта випустила конверт з зображенням загиблого Героя[4].
29 серпня 2020 року на території Інституту танкових військ було встановлено погруддя. [5]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2016 року № 350/2016 «Про присвоєння С.Колодію звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2014 року № 754/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ «Завдяки їхній самопожертві ми живемо та дихаємо», — Президент вручив ордени «Золота Зірка» Героя України матерям загиблих героїв АТО [Архівовано 6 вересня 2016 у Archive.is] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 5 вересня 2016
- ↑ Колодій Сергій Володимирович (04.02.1981 — 28.09.2014). Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 8 вересня 2020.
Джерела ред.
- Термінал і термінатори [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Колодій Сергій Володимирович [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Герой України
- Він воював у Авдіївці та Пісках, до останнього подиху захищав Донецький аеропорт
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 164 23 серпня 2016 |
Наступник: |
Брановицький Ігор Євгенович | Лавренко Олександр Миколайович |