Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2017)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з січня по березень 2017 року.

Всі спискиРедагувати

Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2017 рокуРедагувати

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

СіченьРедагувати

3524     Куликов Веніамін Сергійович
(Позивний «Санітар»)
 
01982-03-2626 березня 1982, Херсон. Старший солдат, санінструктор 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56 ОМПБр. До війни займався монтажем газового обладнання. На фронт пішов у першу хвилю мобілізації на початку 2014 року, проходив службу в 92 ОМБр на Луганщині, тричі був поранений, в подальшому підписав контракт з 21 ОМПБ. Під час війни, у червні 2015, одружився, на що йому дали три дні відпустки[1]. Залишилися мати, дружина та двоє малолітніх дітей, пасинок і 2-річна донька. 02017-01-022 січня 2017 Загинув у ніч на 2 січня в зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований в Херсоні[2]
За повідомленнями ГУ НП в Донецькій області та Міноборони, у ніч на 2 січня близько 24:00 біля продуктового магазину у парку смт Донське Волноваського району виник конфлікт між групою військовослужбовців та цивільних осіб. Внаслідок пострілів з вогнепальної зброї загинув 34-річний військовослужбовець ЗСУ, мешканець Херсону, ще двоє жителів Волноваського району 30 та 22 років були госпіталізовані. Після встановлення всіх учасників і свідків було затримано за підозрою військовослужбовця тієї ж військової частини. Відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 «Умисне вбивство»[3].
3525     Петріщев Сергій Миколайович
(Позивний «Бобер Сірко»)
01971-04-1111 квітня 1971, Суми. Мешкав у м. Лозова Харківська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади. З 1990 року працював у Лозівському відділі міліції, в кримінальному розшуку. На фронт пішов добровольцем у липні 2014 року, служив водієм у саперів в місті Щастя[4]. Через рік продовжив службу за контрактом. Залишилися мати, сестра та неповнолітній син. 02017-01-022 січня 2017 Загинув на РОП поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований на Центральному кладовищі м. Лозова[5].
Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, яка виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6].
3526     Пономаренко Сергій Олександрович
(Позивний «Маршал»)
01977-05-2020 травня 1977, Роги Маньківський район Черкаська область. Старший солдат, навідник 92-ї окремої механізованої бригади. Залишилися мати, дружина та четверо дітей, — три доньки і син. 02017-01-022 січня 2017 Загинув на РОП поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований в с. Роги[7].
Внаслідок порушення правил поводження зі зброєю в одній з військових частин, що виконує бойові завдання в районі міста Мар'їнка, загинули двоє військовослужбовців (45 і 39 років), та ще двоє (19 і 26 років) зазнали поранень. Повідомлення до Мар'їнського відділення поліції надійшло о 20:40 з лікарні міста Курахове Мар'їнського району Донецької області. За інформацією одеського видання «Таймер» без вказання джерел, військовослужбовець 92-ї бригади на ВОП у Мар'їнці розстріляв з автомату товаришів по службі під час конфлікту[6].
3527     34 роки. Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). На війну пішов добровольцем. 02017-01-033 січня 2017 Напередодні потрапив до Дніпропетровської лікарні ім. Мечникова у стані коми з вкрай важкими мінно-вибуховими пораненнями. Внаслідок вибуху бійцю відірвало руку, багато уламків було в голові, животі, ногах. Не дожив до операції, помер 3 січня близько 11:00[8].
3528     Войтов Микола Сергійович
(Позивний «Ребе»)
01979-06-1717 червня 1979, Київ. Офіцер поліції, військовослужбовець 1-ї роти Полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ». Український єврей, в дитинстві відвідував хедер і в подальшому дотримувався єврейських традицій. Закінчив музичну школу за класом скрипки. Мав оперний голос, взагалі був дуже різносторонньою та обдарованою людиною. Захоплювався рибальством. Після закінчення Національної академії внутрішніх справ України працював у Старокиївському районному управлінні юстиції, в Антимонопольному комітеті і юристом КМДА. Учасник Революції Гідності. 13 червня 2014 року добровольцем пішов у батальйон МВС «Київ-1». Ніс службу у Слов'янську, в зоні АТО понад два роки. Залишились дружина та четверо дітей, доросла донька, син і ще дві доньки (молодшій донечці 4 місяці). 2016 року Микола став дідусем[9]. 02017-01-033 січня 2017 Помер у розташуванні підрозділу в Краматорську (Донецька область), зупинилося серце. Похований на Байковому кладовищі Києва[10].
3529     Чистов Віталій Валерійович 01978-01-3131 січня 1978, Марганець Дніпропетровська область. Солдат, старший навідник 17-ї ОТБр. 02017-01-044 січня 2017 Помер під час несення служби в зоні АТО, у с. Тарасівка (Волноваський район). Похований в Марганці[11].
3530     Сонько Сергій Миколайович
01993-12-1616 грудня 1993, Станіслав (Білозерський район) Херсонська область. Молодший сержант, командир 3-го відділення взводу морської піхоти 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Студент ЧНУ ім. Петра Могили (юрфак, заочна форма). Вступив на військову службу за контрактом у 2015. Залишилися батьки. 02017-01-088 січня 2017 Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Станіслав[12].
3531     Охріменко Микола Іванович
(Позивний «Дєд»)
01963-07-099 липня 1963, 53 роки, Яструбине Сумський район Сумська область. Мешкав у Донецьку. Молодший сержант, командир відділення 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Якийсь час працював у «Куларзолото» (Якутія). З початком АТО в 2014 виїхав з Донецька на Сумщину. З 2015 — доброволець БПСМОП «Артемівськ», пройшов бої за Дебальцеве. 2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишилися мати, дружина (залишилася на Донеччині) та донька. 02017-01-088 січня 2017 Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в с. Яструбине[12].
3532     Трубін Сергій Сергійович
01987-03-2020 березня 1987, Кропивницький. Виріс і мешкав в смт Знам'янка Друга Кіровоградська область. Старший матрос, старший стрілець-санітар 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. За фахом — зварювальник, муляр. Мобілізований навесні 2015 року, через рік підписав контракт. Залишилися батьки та сестра. 02017-01-088 січня 2017 Загинув від мінно-вибухових травм, підірвавшись на міні за 3 км від окупованого с. Верхньошироківське (колишнє с. Октябр, Новоазовський район). Тіла трьох загиблих морпіхів знайшли терористи у 500 м від своїх передових позицій. Передача тіл відбулась 13 січня в Донецьку. Похований в смт Знам'янка Друга[12].
3533     Ус Сергій Володимирович 01989-06-1111 червня 1989, Українка (Острозький район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 11-го зенітного ракетного полку (Шепетівка). Закінчив Квасилівське ПТУ за спеціальністю автослюсаря. По закінченні строкової служби ще три роки служив за контрактом у Новограді-Волинському. Мобілізований 11 листопада 2015 року до 80 ОДШБр, служив у зоні АТО. В кінці вересня 2016 демобілізувався, згодом пішов служити за контрактом у ЗРП в Шепетівці, звідти був відряджений у 128 ОГПБр (бригада тримає оборону поблизу Донецька). Залишилася мати. 02017-01-099 січня 2017 Місце й обставини смерті не уточнено, загинув в зоні АТО. Похований у рідному селі[13].
3534     Климюк Ігор Павлович
(Позивний «Клим»)
01994-09-1515 вересня 1994, Оконськ Маневицький район Волинська область. Мешкав у с. Гірка Полонка Луцький район. Солдат, гранатометник 1-го механізованого відділення 3-го МВ 1-ї МР 1-го МБ 24 ОМБр. Закінчив Волинський коледж НУХТ, працював електриком в СГПП «Рать». 2015 призваний на строкову службу, 2016 підписав контракт. Залишились батьки, брат і сестра. 02017-01-1010 січня 2017 Загинув близько 11:00 від смертельного поранення у голову внаслідок обстрілу позицій поблизу с. Новозванівка — Троїцьке (Попаснянський район). Похований в с. Гірка Полонка[14].
3535     Корнелюк Богдан Олександрович
01994-09-2828 вересня 1994, Нововолинськ Волинська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор (БМП-1) 14 ОМБр. Закінчив ВПУ за будівельною професією. З 03.04.2016 на військовій службі за контрактом, з 18 вересня — в зоні АТО. Залишився батько-фронтовик. 02017-01-1212 січня 2017 Загинув у ніч на 12 січня від кульового поранення під час обстрілу поблизу КПВВ «Станиця Луганська» в смт Станиця Луганська. Похований у Нововолинську[15].
3536     Сенюк Віталій Дмитрович
 
01971-07-088 липня 1971, Острівець (Городенківський район) Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Капітан, помічник начальника штабу — начальник розвідки мехбатальйону 24 ОМБр. Випускник Ачинського ВАТУ (1992, «старший технік літаків»). 20 років військової служби, 2010 вийшов на пенсію. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець, у 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та троє дітей. 02017-01-1414 січня 2017 Загинув поблизу села Новоолександрівка (Попаснянський район) внаслідок прямого влучення ПТКР в автомобіль. Похований в Івано-Франківську[16].
3537     Косєєв Сергій Вікторович 01983-02-2020 лютого 1983, Оленівське Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, водій транспортного відділення зенітно-ракетної батареї 17-ї окремої танкової бригади. Працював помічником комбайнера. Вступив на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишились мати і дружина. 02017-01-1515 січня 2017 Загинув від кульового поранення грудної клітки, що несумісне з життям, неподалік міста Сіверськ (Бахмутський район Донецька область). Похований у селі Верхньоінгульське Бобринецького району[17].
За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на джерело в поліції, 15 січня в Сіверську військовослужбовець ЗСУ застрелив товариша по службі і поранив ще одного з автомата Калашникова, порушено кримінальну справу (вбивство, замах на вбивство)[18].
3538     Ніколайчук Роман Анатолійович 01982 1982, Білогір'я Хмельницька область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 29 квітня 2015 року. З 28 серпня 2016 проходив службу за контрактом у 24 ОМБр. Неодружений, залишились батьки. 02017-01-1717 січня 2017 Помер у Військово-медичному клінічному центрі Харкова, куди був доставлений 8 січня з госпіталю Сєвєродонецька із важкими тілесними ушкодженнями голови і опіками стравоходу, весь час перебував на апараті штучного дихання. Офіційна причина смерті – легенево-серцева недостатність як смертельне ускладнення закритої травми живота. Слідство встановило, що травми солдат отримав за чотири доби до госпіталізації на позиціях своєї частини поблизу м. Золоте (Попаснянський район Луганська область). За інформацією ЗМІ з посиланням на власні джерела, Роман був жорстоко побитий товаришами по службі, після чого напився оцту. Похований 20 січня в смт Білогір'я[19].
3539     Захаревич Сергій Юрійович
01996-08-3030 серпня 1996, Недра (Баришівський район) Київська область. Старший солдат, кулеметник механізованого взводу 3-ї МР 1-го МБ 72 ОМБр. Був капітаном футбольної команди. Студент ПХДПУ. З 06.11.2015 проходив строкову службу, в травні 2016 підписав контракт. Залишилась мати і брати. 02017-01-2020 січня 2017 Загинув від кулі снайпера у серце в промзоні м. Авдіївка. Похований в селі Недра[20].
3540     Мінченко Олександр Степанович
(Позивний «Аватар»)
01980-11-1313 листопада 1980, Полянівка Мелітопольський район Запорізька область. Старший сержант, командир 2-го МПВ 3-ї МПР 23 ОМПБ «Хортиця» 56 ОМПБр. Працював водієм. В батальйоні з весни 2014, у березні 2015 підписав контракт. В листопаді 2015 нагороджений орденом. Залишилась дружина та син. 02017-01-2121 січня 2017 Загинув у ДТП близько 16:00 на пр. Карпова в місті Маріуполь. Водій Nissan Sunny не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Пасажир Мінченко загинув на місці, водій доставлений до лікарні. Похований в с. Полянівка[21].
3541     Бутильський Андрій Олександрович 01972-06-2323 червня 1972, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор взводу механізованої роти механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади. Закінчив технікум № 10. 15 серпня 2016 року підписав контракт на військову службу. Залишилось двоє дітей. 02017-01-2424 січня 2017 Загинув від кульового поранення в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований на Алеї Слави на Всебратському кладовищі Кривого Рогу[22].
3542     Савченко Іван Миколайович
(Позивний «Сава»)
01981-04-2828 квітня 1981, Копашново Хустський район Закарпатська область. Мешкав у с. Филенкове Чутівський район Полтавська область. Старший сержант, старший розвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2005 року проживав у с. Филенкове. Працював у Скороходівській філії ТОВ СП «Нібулон». Мобілізований у 2014 році, в подальшому служив за контрактом. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей. 02017-01-2525 січня 2017 Загинув внаслідок ДТП, що сталася близько 9:30 на 660 км автошляху «Київ — Харків — Довжанський», ділянка Слов'янськ — Ізюм, поворот на село Хрестище (Слов'янський район) Донецької області. Цивільний автомобіль «Газель», обганяючи КрАЗ Нацгвардії з причепом, що рухався в складі колони, «підрізав» та зайняв його місце у колоні. Щоб уникнути зіткнення водій КрАЗа загальмував, що спричинило занос на зустрічну смугу, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілями AUDI-100 та Daewoo Lanos. Водій автомобіля AUDI-100 Іван Савченко від отриманих травм помер в міській лікарні Слов'янська, водій Ланоса госпіталізований. Водій «Газелі» з місця події втік. Івана поховали в с. Филенкове[23].
3543     Ксенчук Андрій Сергійович
01980-06-1818 червня 1980, с. Широке Сусуманський район Магаданська область РРФСР. Проживав у м. Покровськ Донецька область. Солдат, механік-водій 74 ОРБ. Гірник, з 2000 працював на шахтах «Красноармійська-1» і «Стаханова», прохідник 5 розряду. З 30.01.2015 до 20.04.2016 служив за мобілізацією телефоністом у 93 ОМБр та 53 ОМБр. 11.11.2016 підписав контракт. Залишились дружина і син. 02017-01-2626 січня 2017 Загинув в результаті мінометного обстрілу поблизу села Широкине на схід від Маріуполя. Похований в Покровську[24].
3544     Непсов Сергій Олександрович
(Позивний «Непс»)
01994-09-011 вересня 1994, Калинівка (Вітовський район) Миколаївська область. Мешкав у м. Миколаїв. Старший солдат, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го МБ 93 ОМБр. Здобув професію токаря, працював у сфері продажів. З 10.11.2015 проходив строкову службу. Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки та сестра. 02017-01-2626 січня 2017 Загинув близько 21:00 від кулі снайпера у бою з ДРГ, що під прикриттям мінометного обстрілу підійшла до позицій військових біля смт Новотошківське (Попаснянський район). Похований в с. Калинівка[25].
3545     Білоус Юрій Миколайович 01962-02-2525 лютого 1962, 54 роки, Дубровиця Рівненська область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади. 1980 року закінчив Дубровицьке СПТУ № 6. Працював робітником на підприємстві «Дубровицяводоканал». Проходив службу за контрактом з 12 липня 2016 року. Після підготовки на полігоні на Львівщині направлений на першу лінію оборони в Луганській області. Згодом його підрозділ відвели на другу лінію, був задіяний в охороні базового табору. Залишились мати, брат, дружина, двоє синів та онуки. 02017-01-2626 січня 2017 Загинув від кульового поранення на території базового табору в селі Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області. Похований в Дубровиці на новому кладовищі жилмасиву «Посьолок»[26].
3546     Кизило Андрій Олександрович
(Позивний «Орел»)
 
01993-05-022 травня 1993, Умань Черкаська область. Капітан, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Походить з династії військових. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Випускник факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, закінчив Академію 2014 року і вже у травні поїхав на фронт. 2015 року 21-річний лейтенант був визнаний кращим командиром роти по сектору «М». Під його командуванням бійці брали участь у боях поблизу Петрівського й Нової Ласпи, понад півтора року тримали оборону у полях в районі Волновахи[27]. Залишилася дружина та 8-місячний син.
Герой України (посмертно)[28].
02017-01-2929 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 23-річний капітан загинув від осколкового поранення під час бою. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований в Умані[29][30][31].
3547     Бальченко Володимир Іванович
01992-01-044 січня 1992, Берестовець (Борзнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Захоплювався футболом, грав за ФК «Берестовець». Працював лісником у єгерні. 8 жовтня 2015 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у 169-му Навчальному центрі сухопутних військ в Десні. По тому продовжив військову службу за контрактом. На фронті з липня 2016 року. Батько помер, залишились мати, брат і сестра. 02017-01-2929 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир вранці стояв на спостережному посту. Загинув від прямого влучення міни під час обстрілу. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у с. Берестовець[29][30][32].
3548     Оверченко Дмитро Олександрович
(від народження — Кужелівський)
01989-01-2424 січня 1989, Вишнопіль (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Родина переїхала у с. Варварівка (Долинський район) Кіровоградської області, але сім років тому Дмитро повернувся до Вишнополя. Виріс у багатодітній родині, мав двох братів і двох сестер. Займався спортом. Працював арматурником на будівництвах, їздив на будівельні об'єкти до Києва та Казахстану. З 2008 по 2009 рік проходив строкову службу сапером у 308-му інженерно-технічному батальйоні. Під час війни підписав контракт і поїхав на фронт. Розлучений. Батьки проживають на Кіровоградщині.
У листопаді 2016 одна із західних знімальних груп побувала на бойовій позиції резерву під Авдіївкою, де Дмитро провів для неї екскурсію (відео).
02017-01-2929 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у Вишнополі[29][30][33].
3549     Крижанський Володимир Олексійович
01982-03-2424 березня 1982, Червоний Кут (Жашківський район) Черкаська область. Мешкав у м. Сквира Київська область. Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У шкільні роки переїхав на Київщину. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління за спеціальністю «Менеджмент». Працював у ТОВ "Фірма «Грона» в місті Сквира. Призваний навесні 2014 року у першу хвилю мобілізації. Спочатку служив у Сквирському райвійськкоматі. Пройшов навчання у «Десні» та перевівся до 72 ОМБр, вирушив на фронт у Донецьку область. Залишилися мати, дружина та син. 02017-01-2929 січня 2017 О 5:00 противник розпочав обстріл промзони міста Авдіївка (Донецька область) та після 7:00 перейшов у наступ двома групами. Атаку відбито, ворог із втратами відступив, українські захисники під час контратаки зайняли нову позицію. В результаті боїв один військовослужбовець загинув на місці та двоє — померли від отриманих важких поранень, ще одного пораненого госпіталізовано. Вдень противник продовжив обстріли Авдіївки та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. В штабі АТО повідомили про ще одного загиблого українського військовослужбовця, станом на 18:00. Володимир загинув внаслідок прямого влучення міни в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. Сквира[29][30][34].
3550     Бурець Олег Васильович
01990-09-2222 вересня 1990, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 72-ї окремої механізованої бригади. 2009 року закінчив Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського Дніпропетровського державного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія», здобувши кваліфікацію агротехніка. Працював різноробочим. 26 січня 2016 року підписав із ЗСУ контракт на три роки. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу. 02017-01-2929 січня 2017 Загинув під час боїв в районі міста Авдіївка (Донецька область), міна влучила в окоп. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у м. П'ятихатки, на Алеї Героїв[30][35].
За зведеними даними прес-центру штабу АТО, за минулу добу п'ятеро військових загинули, 9 дістали поранень та 4 травмовані[36].
3551     Шамрай Віталій Володимирович
01990-05-2626 травня 1990, Монастирище Черкаська область. Солдат, снайпер взводу снайперів 72-ї окремої механізованої бригади. 2010 року закінчив Ілінецький аграрний коледж за спеціальністю «Агрономія, організація і технологія фермерського господарства». Працював у ТОВ «Агровет Атлантик» апаратником виробничої дільниці. 17 травня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом до 169-го навчального центру «Десна». В липні пройшов курси снайперів і був переведений до 72 ОМБр. Залишились мати, сестра, дружина та маленький син. 02017-01-3030 січня 2017 Загинув під час несення бойового чергування внаслідок артилерійського обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований на центральному міському кладовищі м. Монастирище[30][37].
3552     Павлюк Ярослав Ярославович
01980-10-2424 жовтня 1980, Петрівка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади. Мати померла, коли хлопець був ще малим, тому вихованням його та молодших братів займалася бабуся. Закінчив ветеринарний технікум, потім навчався у Білоцерківському аграрному інституті і працював у цьому навчальному закладі, в аспірантурі на кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб, викладав епізоотологію та ветеринарний менеджмент. Займався вільною боротьбою. Працював ветеринаром у Баку, але повернувся до України, коли дізнався, що молодший брат на війні. У 2014—2015 проходив військову службу за мобілізацією в Ізмаїльському прикордонному загоні ДПСУ. 21 листопада 2016 вступив на контрактну службу в 72 ОМБр. Залишились бабуся, двоє братів та 7-річна донька у цивільному шлюбі. 02017-01-3030 січня 2017 Загинув вранці у боях в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). За інформацією військкомата, їхню машину підбили. 1 лютого в Києві на Майдані Незалежності попрощались з сімома воїнами 72 ОМБр. Похований у рідній Петрівці[30][38].
3553     Гульченко Роман Олегович
01986-08-2929 серпня 1986, Татарбунари Одеська область. Молодший сержант, командир десантно-штурмового взводу ДШР 1-го ДШБ 79 ОДШБр. Навчався на юриста. Працював в охороні. З 2008 служив за контрактом. В серпні 2014 уклав контракт з 79-ю бригадою. Учасник оборони Донецького аеропорту, боїв за Дебальцеве. Залишилась донька. 02017-01-3030 січня 2017 Під час бою поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) по позиції десантників влучила 82-мм міна. Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів. Похований в Татарбунарах[39].
3554     Тарасов Андрій Вікторович 01974-02-011 лютого 1974, Краматорськ Донецька область. Старший лейтенант, заступник командира роти з МТЗ 81-ї окремої аеромобільної бригади. 02017-01-3030 січня 2017 Помер під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Краматорську[40].
3555     Пацула Сергій Васильович
01984-09-1818 вересня 1984, Баштанка Миколаївська область. Солдат, номер обслуги (САУ 2С1 «Гвоздика») 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 80 ОДШБр. Працював на Баштанській птахофабриці. Мобілізований 11.08.2015 року, 12.08.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. 02017-01-3131 січня 2017 Загинув у ніч на 1 лютого внаслідок артобстрілу поблизу села Тоненьке (Ясинуватський район), прикривши собою товаришів. Похований в Баштанці[41].

ЛютийРедагувати

3556     Литвинчук Геннадій Євгенович 01990-06-088 червня 1990, Харків. Військовослужбовець, ймовірно, 54-ї окремої механізованої бригади. Відомо, що в грудні 2016 Геннадій воював на «світлодарській дузі» біля смт Луганське (фронтове фото)[42], де тримає оборону 54 ОМБр. Залишились батьки, дружина та маленький син. 02017-02-011 лютого 2017 Місце й обставини смерті не уточнено. Похований на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова[43].
3557     Дергач Леонід Валентинович
(Позивний «Академік»)
 
01979-03-2424 березня 1979, Зарожани Хотинський район Чернівецька область. Проживав у м. Чернівці. Лейтенант, командир 9-ї роти 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. Випускник НАВС (2000), працював в УБОЗ. З 2006 — викладач ЧНУ імені Ю. Федьковича. Кандидат юридичний наук (2011), доцент кафедри правосуддя. КМС з пауерліфтингу. Мобілізований 2015, восени 2016 підписав контракт. Залишились дружина та двоє синів. 02017-02-011 лютого 2017 Загинув у бою близько 7:10 від осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу РОП біля «Царської охоти» в районі м. Авдіївка. Похований в с. Зарожани[44].
3558     Бублієнко Роман Володимирович
(Позивний «Бублик»)
01993-04-2525 квітня 1993, Володарка Київська область. Солдат, командир відділення — командир бойової машини 9-ї роти 3-го мехбатальйону 72 ОМБр. За фахом газоелектрозварювальник. Строкова служба — ВМС, Севастополь. 15.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина та син. 02017-02-011 лютого 2017 Загинув від осколкових поранень на позиції «Шахта» між Авдіївкою та окупованим Спартаком (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька»), внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град». Похований у Володарці[45].
3559     Клімов Роман Робертович
(Позивний «Штик»)
01989-06-3030 червня 1989, Миколаїв. Старший солдат, навідник (БМП) 2-ї роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. З 18 років займався спортивною стрільбою. Токар. Після вторгнення ЗС РФ до Криму повернувся з РФ, де перебував, і у червні 2014 підписав контракт з ЗСУ. Залишились мати та сестра. 02017-02-022 лютого 2017 Загинув від осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка. Похований у Миколаєві[46].
3560     Хоружа Наталія Олександрівна
01972-06-099 червня 1972, 44 роки, Першотравенськ Дніпропетровська область. Мешкала в смт Просяна Покровського району. Молодший сержант, санінструктор 1-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Закінчила медучилище. Медсестра. 30.08.2016 підписала контракт і за власним бажанням виїхала на передову. Залишилися чоловік та донька. 02017-02-022 лютого 2017 Загинула біля смт Луганське на Світлодарській дузі внаслідок прицільного обстрілу санітарної машини терористами з ПТРК під час евакуації поранених. Похована у Просяній[47].
3561     Рева Юрій Андрійович
(Позивний «Козак»)
01961-03-2626 березня 1961, 55 років, Запоріжжя. Старший солдат, гранатометник 1-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Працював майстром з водіння. Проходив службу за мобілізацією, 30.09.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. 02017-02-022 лютого 2017 Загинув близько 13:55 під час обстрілу ВОП в районі смт Луганське (Світлодарська дуга), від осколкового поранення внаслідок розриву 120-мм міни, що влучила в бліндаж. Похований у Запоріжжі[48].
3562     Горбань Сергій Володимирович
01992-07-099 липня 1992, Маріуполь Донецька область. Водій аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Донецькій області. Залишилися дружина та донька. 02017-02-022 лютого 2017 О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи № 2 та стадіон «Хімік» у м. Авдіївка, де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, Сергій загинув на місці, важкі поранення у живіт отримав підполковник Тритейкін (помер 21 лютого). Похований в Маріуполі[49].
3563     Камінський Маріс Айдинович
 
01990-04-099 квітня 1990, Ківерці Волинська область. Мешкав у м. Чернівці. Капітан, начальник продовольчої служби тилу 3-ї БТГр 80 ОДШБр. Випускник НАСВ імені Сагайдачного (2012, аеромобільний факультет). Займався карате. Служив у Львові, з 2013 року — в Чернівцях (колишній 300-й полк). На війні з перших днів, учасник оборони Луганського аеропорту. Залишилась вагітна дружина, в серпні народилась донька. 02017-02-033 лютого 2017 Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в Ківерцях[50].
3564     Заремський Анатолій Сергійович
 
01977-03-066 березня 1977, Березівка (Новоушицький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Чернівці. Капітан, командир інженерно-саперного взводу 3-ї БТГр 80 ОДШБр. Випускник КПВІІ (1999). Займався спортом. Служив в Яворові. Миротворець (2005—2006, Косово). Повернувшись, продовжив службу в Чернівцях (колишній 300-й полк). На війні з перших днів. Залишились дружина та двоє синів. 02017-02-033 лютого 2017 Загинув близько 00:05 внаслідок обстрілу терористами з БМ-21 «Град» села Галицинівка (Мар'їнський район), що перебуває за 15 км від лінії розмежування (в тилу українських військ). Похований в с. Березівка[50].
3565     Горкун Роман Владиславович
(позивний «Смайлик»)
01994-09-2424 вересня 1994, Луганськ. Солдат, стрілець-санітар механізованого відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го мехбатальйону «Хижак» 17 ОТБр. Закінчив Криворізький НВЦ за фахом «агент з організації туризму». Наприкінці 2014 року виїхав з Луганська до м. Кривий Ріг. У війську з 2015, навесні 2016 підписав контракт. Залишились батько і бабуся. 02017-02-033 лютого 2017 Під час обстрілу поблизу с. НовозванівкаТроїцьке (Попаснянський район), дістав осколкове поранення у голову (міна 120-мм). Помер в лікарні м. Попасна. Похований в Кривому Розі[51].
3566     Тимошенко Денис Дмитрович 01982 1982, Чорноморськ Одеська область. Старший сержант, командир взводу 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А1493 (Кременчук), базується в районі «світлодарської дуги». Мобілізований в лютому 2015 року, після року служби залишився служити за контрактом. Під час служби, влітку 2016, Денис одружився з Тетяною Козицькою, яка також служить в цій військовій частині. Батьків немає, залишилася сестра й дружина. 02017-02-055 лютого 2017 Загинув в результаті наскрізного вогнепального кульового поранення в голову, що сталося в штабі військової частини. Був доставлений до лікарні, де від поранення помер. Похований в м. Ізюм Харківської області, де мешкає його дружина[52].
3567     Бодах Олег Анатолійович 01983 1983, мешкав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Майор, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади. Служив у Червонограді, нещодавно був переведений до 30-ї бригади. Розлучений, залишились батьки. 02017-02-055 лютого 2017 Обставини не уточнено, загинув у м. Волноваха (Донецька область). Похований в Новограді-Волинському на цвинтарі по вул. Чехова[53].
3568     Мурашко Валерій Миколайович 01973-08-2121 серпня 1973, Харків. Старший солдат, водій-слюсар 92-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька. 02017-02-055 лютого 2017 Помер під час несення військової служби поблизу с. Богоявленка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у Харкові на кладовищі №18[54].
3569     Цинкуш В'ячеслав Іванович
(Позивний «Цинк»)
01993-06-3030 червня 1993, Запоріжжя. Солдат 46-го батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» 10-ї ОГПБр. На фронт пішов добровольцем ще у 2014 році. З 27 січня 2016 року ніс службу за контрактом. Залишились мати, бабуся та двоє братів. 02017-02-066 лютого 2017 Помер у військовому госпіталі в м. Бахмут (Донецька область) від травм внаслідок нещасного випадку, солдата затиснуло між двома БМП. Похований на Матвієвському кладовищі Запоріжжя[55].
3570     Белявцев Андрій Олексійович 01979-08-2424 серпня 1979, Вознесенка (Мелітопольський район) Запорізька область. Молодший сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований в травні 2015 року, через рік підписав контракт. Ніс службу на передовій «світлодарської дуги». Залишилися мати, дружина та троє дітей. 02017-02-088 лютого 2017 Помер в лікарні м. Бахмут (Донецька область), куди був доставлений у важкому стані напередодні увечері, в результаті розриву гранати (необережне поводження з боєприпасами). Похований в с. Вознесенка[56].
3571     Коломієць Дмитро Володимирович 01997-04-1414 квітня 1997, 19 років, Вікторівка (Миронівський район) Київська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади. Залишилися батьки, дві сестри і брат.
Старший брат Дмитра[57], Андрій Коломієць - майданівець, український політв'язень в РФ, засуджений сімферопольським окупаційним судом до 10 років колонії за «членство в УПА» і «замах на беркутівців» під час протистоянь 2014 року в Києві[58]
02017-02-1111 лютого 2017 Вбитий поблизу с. Чабанівка (Новоайдарський район) Луганської області, обставини не уточнено. Похований в с. Вікторівка[59].
3572     Фарісей Анатолій Олександрович
(Позивний «Фарік»)
01974-03-2323 березня 1974, Шепіївка Калинівський район Вінницька область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-го взводу 9-ї роти 3-го мехбатальйону 93 ОМБр. Закінчив Вінницьке ВПУ № 4. Працював їздовим у колгоспі «Нове життя», експедитором у Києві. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 29.08.2014, 54 ОРБ. 15.03.2016 підписав контракт і повернувся на фронт. Батьки померли, залишився брат. 02017-02-1515 лютого 2017 Загинув під час бойового чергування, близько 23:30, від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу ВОП поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Поховання в с. Шепіївка[60].
3573     Сазонов Леонід Олександрович
(Позивний «Борода»)
01990-03-2828 березня 1990, Запоріжжя. Молодший сержант, зв'язківець 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56 ОМПБр. Навчався у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Учасник Запорізького Євромайдану. На фронті з 2014 року, воював під Маріуполем, в Широкиному. Останні три місяці батальйон був виведений з лінії зіткнення. Неодружений, залишилася мати, яка втратила єдиного сина. 02017-02-1515 лютого 2017 Загинув у ніч на 16 лютого в районі міста Волноваха (Донецька область), від вогнепального поранення. Військові висловили припущення, що Леонід застрелився, але причини не знають, бачили його за півгодини до того. За даними військкомату, трагедія сталася через необережне поводження зі зброєю. Похований на Осипенківському кладовищі Запоріжжя[61].
3574     Щербина Юрій Володимирович
01974-07-1616 липня 1974, Сорокине (колишній Краснодон) Луганська область. Мешкав у с. Воронине (Білопільський район) Сумська область. Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. У дитинстві переїхав з батьками до Білопільщини, у с. Крижик. Закінчив Сумське ПТУ № 11. 1995—1997 проходив службу в розвідроті. Працював автослюсарем, потім на Куянівському цукровому заводі, їздив на заробітки. Мобілізований 13.04.2014, 25 ОПДБр, учасник оборони Луганського аеропорту. Працював на будівництвах. В листопаді 2016 підписав контракт. Залишилися дружина та син. 02017-02-1616 лютого 2017 Загинув о 15:25 від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу в районі м. Авдіївка (Донецька область). Похований в селі Крижик[62].
3575     Прончук Тарас Вікторович
(Позивний «Людоїд»)
01997-08-066 серпня 1997, 19 років, Хотин (Рівненський район) Рівненська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 2-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. 2015 закінчив Рівненський технічний коледж. Призваний у листопаді 2015, підписав контракт. Залишилися мати, брати. 02017-02-1616 лютого 2017 Загинув від кульового поранення під час обстрілу ВОП між с. Водяне (Волноваський район) та окупованою Саханкою. Похований в с. Хотин[63].
3576     Корнійко Олександр Сергійович
(Позивний «Чорний»)
01994-08-2020 серпня 1994, Петрівка-Роменська Гадяцький район Полтавська область. Мешкав у м. Гадяч. Солдат, кулеметник 3-го взводу 6-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25 ОПДБр. Здобув фах водія і слюсаря. Захоплювався бойовими видами спорту. У війську з лютого 2015, підписав контракт. Залишились батьки. 02017-02-1616 лютого 2017 Загинув від вогнепального поранення у шию під час обстрілу поблизу смт Зайцеве в районі Горлівки. Похований в с. Петрівка-Роменська[64].
3577     Сірченко Андрій Володимирович
(Позивний «Примус»)
01973-06-1515 червня 1973, Краматорськ Донецька область. Доброволець батальйону ОУН. З 18.09.2015 на передовій, воював у Пісках. Волонтер БФ «Рубіж», займався телекомунікаційними мережами на позиціях. З літа 2016 офіційно, від фонду, перебував у Кримському. Залишилися мати, дружина та донька. 02017-02-1717 лютого 2017 Загинув близько 16:30 від осколкового поранення поблизу с. Кримське (Новоайдарський район), в результаті обстрілу з ПТКР. Похований в Краматорську[65].
3578     Мєркулов Андрій Юрійович
(Позивний «Дюс»)
01979-06-2222 червня 1979, Ровеньки Луганська область. З 2012 мешкав у с. Миколаївка (Петропавлівський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го відділення 2-ї роти охорони батальйону охорони 55 ОАБр (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2»). Закінчив будівельний технікум. Строкову службу проходив у Криму. Працював на шахтах. 07.06.2015 вступив на військову службу за контрактом. Залишився син. 02017-02-1818 лютого 2017 Загинув у ніч на 19 лютого в районі міста Авдіївка, внаслідок обстрілу бліндажу. Ще четверо бійців дістали тяжких поранень. Похований в с. Миколаївка[66].
3579     Гринчишин Максим Ігорович
(Позивний «Прометей»)
 
01979-05-1212 травня 1979, Луцьк Волинська область. Лейтенант (посмертно), командир зенітно-ракетного взводу 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Захоплювався гірським туризмом. На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у Мілані в сфері ІТ. 2009 закінчив Луцький НТУ. Працював бригадиром на Луцькому спецкомбінаті. Мобілізований 14.08.2014, в подальшому підписав контракт. Залишилась мати, брат, зведена сестра (дружина футболіста Анатолія Тимощука). 02017-02-1919 лютого 2017 Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка. Похований на міському кладовищі Луцька у селі Гаразджа[67].
3580     Делюкін Юрій Петрович
01994-07-2929 липня 1994, Черкаське (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25 ОПДБр. 2013 закінчив Новомосковське ПТУ № 48 за фахом кухаря. З 2015 служив за контрактом, майже рік воював у зоні АТО, планував вчитись на офіцера. Залишились мати і брат. 02017-02-1919 лютого 2017 16 лютого дістав важке вогнепальне поранення у голову від кулі снайпера поблизу смт Зайцеве. З Бахмута був доставлений санавіацією до Харкова. Помер о 5:40 19 лютого у ВМКЦ Північного регіону. Похований в с. Вільне (Новомосковський район)[68].
3581     Салаутін Сергій Віталійович 01965-06-1010 червня 1965, 51 рік, мешкав у с. Мирове Томаківський район Дніпропетровська область. Старший солдат, старший механік-водій 54-ї окремої механізованої бригади. Залишилися дружина та 18-річна донька. 02017-02-2020 лютого 2017 Загинув під час несення військової служби в м. Бахмут (Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Мирове[69].
3582     Тритейкін Дмитро Олександрович
 
01974-08-077 серпня 1974, Авдіївка Донецька область. Підполковник служби цивільного захисту, начальник 15-го Державного пожежно-рятувального загону (м. Авдіївка) ГУ ДСНС у Донецькій області. Служив рятувальником з 1995 року. Випускник ДонНАБА (2001) та НУЦЗУ (2008). Служив на посадах інспектора та інженера Держпожнагляду, начальника частини, з 2015 — начальник ДПРЗ-15. 02017-02-2121 лютого 2017 2 лютого, О 21:05 російсько-терористичними угрупованнями обстріляно район школи № 2 та стадіон «Хімік» у м. Авдіївка, де розгорнуто пункт життєзабезпечення ДСНС. Під обстріл потрапив автомобіль служби, загинув водій Сергій Горбань. Підполковник Тритейкін дістав важкі поранення у живіт, переніс 7 операцій. Помер в лікарні ім. Мечникова у Дніпрі. Похований в Авдіївці[49][70].
3583     Військовослужбовець Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 02017-02-2222 лютого 2017 Останній раз прикордонника бачили напередодні ввечері, а вранці він не з'явився на службі. Було організовано пошуки, в результаті яких військовослужбовця виявили на узбіччі дороги без ознак життя, поблизу н.п. Троїцьке (Луганська область). Він загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої, обставини встановлюються[71].
3584     Гуцаленко Микола Віталійович
(Позивний «Кока»)

 
01991-12-1919 грудня 1991, Первомайськ (Миколаївська область). Мешкав у м. Миколаїв. Молодший лейтенант, командир 2-го десантно-штурмового взводу 3-ї роти 1-го батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 4-го класу школи займався у Первомайському відділенні спеціалізованої ДЮШ олімпійського резерву з веслування на байдарках і каное. 5 років навчався в Первомайську, потім продовжив навчання у Миколаєві. Майстер спорту, неодноразовий чемпіон України. Закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. 2013 року вступив на військову службу за контрактом. Свої перші бої пройшов у липні 2014 року (Красний Лиман, Слов'янськ). Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту, в листопаді 2014 підняв прапор України на даху старого терміналу ДАП (відео). У 2015 році отримав звання молодшого сержанта, призначений головним сержантом взводу, після чого направлений до Одеси на тримісячні офіцерські курси за прискореною програмою. У 2016 три місяці навчався на аеронавідника під Харковом. Залишилися батьки, дружина та 9-місячний син.
Розповіді Миколи про оборону ДАП, разом зі спогадами інших «кіборгів», увійшли до книги «АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви».
В грудні 2015 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. нагороджений посмертно.
02017-02-2323 лютого 2017 21 лютого о 10:15 робив обхід на позиції «Рим» поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) Донецької області і потрапив під обстріл. В гілку дерева влучив ВОГ, Микола дістав важке осколкове поранення у скроню. В стані коми доставлений у Дніпро. Помер 23 лютого о 17:45 в реанімації обласної клінічній лікарні ім. Мечникова, не приходячи до тями. Після прощання у військовій частині Миколу поховали на Центральному кладовищі Миколаєва[72].
3585     Добролєта Михайло Костянтинович
(Позивний «Добрий»)
01992-09-1919 вересня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, оператор 1-ї роти охорони батальйону охорони (колишній 39 ОМПБ «Дніпро-2») 55 ОАБр. Випускник ДНУЗТ (2012, бакалавр). У 2013—2015 працював на шахті «Самарська» «ДТЕК Павлоградвугілля» та в Енергоуправлінні ДТЕК. 23.06.2016 підписав контракт із ЗСУ. Залишились мати, вітчим і брат. 02017-02-2323 лютого 2017 Загинув на передових позиціях поблизу м. Авдіївка, — близько 20:15 дістав кульове поранення в шию (у сонну артерію), втратив багато крові і за півгодини помер. Похований в Павлограді[73].
3586     Носан Юрій Миколайович 01974 1974, Новоград-Волинський район Житомирська область. Військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 02017-02-2424 лютого 2017 Отримав поранення в голову у зоні бойових дій. Помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні. Поховання 27 лютого у Новоград-Волинському районі[74].
3587     Пономаренко Дмитро Олександрович
01981-05-2222 травня 1981, Чернігів. Молодший сержант, водій-електрік 550-ї окремої радіолокаційної роти (в/ч А3547) 138 РТБр. 1999—2002 служив у спецпідрозділі ВВ МВС «Барс». Працював у пожежній частині в Славутичі. Випускник ЧІІБіП МНТУ (2009, «Менеджер економічної безпеки підприємств»). 08.10.2015 вступив на військову службу за контрактом, у листопаді 2016 відряджений в зону АТО до 72 ОМБр, керував квадрокоптерами у підрозділі розвідки. Залишилися дружина і син. 02017-02-2525 лютого 2017 Загинув від кульового поранення близько 21:00, під час виконання бойового завдання поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район). Похований в Чернігові[75].
3588     Напрягло Роман Дмитрович
(Позивний «Ріо»)
01997-02-1414 лютого 1997, 20 років, Слов'янськ Донецька область. Матрос, радіотелеграфіст взводу зв'язку, гранатометник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. 2016 закінчив Слов'янський коледж НАУ. Під час окупації Слов'янська 17-річний хлопець малював синьо-жовті прапори на стінах, з 2015 — член ВГО «Сокіл». Волонтером їздив на передову (ВОП «Мурашник» біля Донецького аеропорту). В липні 2016 підписав контракт. Залишились батьки і сестра. 02017-02-2626 лютого 2017 Загинув від кулі снайпера, рятуючи пораненого товариша, під час несення бойового чергування на посту в районі між смт Талаківка та окупованим с. Пікузи (колишнє Комінтернове), за 800 метрів від позицій терористів, — помер від поранення у шию дорогою до лікарні. Похований у Слов'янську[76].
3589     Абрамітов Артур Юрійович
01992-07-1515 липня 1992, Суми. Солдат, гранатометник 2-ї мотопіхотної роти 15 ОМПБ «Суми» 58 ОМПБр. Захоплювався спортом, грав у футбол. Козак, чотар Сумської паланки МГО «Козацтво Запорозьке». 2014 закінчив Інститут фізичної культури СумДПУ ім. Макаренка за фахом викладача фізкультури та тренера. 30.03.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. 02017-02-2626 лютого 2017 Загинув близько 18:00 на бойовому чергуванні в промзоні м. Авдіївка, від осколкових поранень у голову та груди під час мінометного обстрілу. Похований у Сумах[77].
3590     Мокренко Сергій Вікторович
(Позивний «Крук»)
01993-03-2424 березня 1993, Шацьк Волинська область. Солдат, стрілець 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. Випускник Любомльського профліцею. Активний учасник Революції Гідності. На фронті з 2014, в складі ДУК ПС воював в Іловайську, Пісках. Займався волонтерством. Пройшов навчання в «Азові». 14.09.2016 вступив на контрактну службу. Двічі був поранений. Залишилися батьки, сестра і наречена. 02017-02-2828 лютого 2017 Загинув близько 10:00 під час мінометного обстрілу на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Похований у Шацьку[78].
3591     Решетняк Геннадій Анатолійович
01964-06-2727 червня 1964, 52 роки, Луганськ. Молодший сержант, командир інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 1-го мехбатальйону 54 ОМБр. 1991 закінчив Київській інститут харчової промисловості. Майже 20 років працював за фахом, — на луганських хлібокомбінатах, на Макаронній фабриці «МилаМ» головним технологом. Після захоплення Луганська російсько-сепаратистськими бойовиками перевіз сім'ю до Харкова. 13.06.2016 підписав контракт і пішов воювати за рідну землю. Залишились дружина та двоє дорослих дітей. 02017-02-2828 лютого 2017 Загинув внаслідок обстрілу з РПГ на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Похований у Харкові[79].

БерезеньРедагувати

3592     Пірус Володимир Миколайович
(Позивний «Художник»)
01975-05-1010 травня 1975, Стрий Львівська область. Старший солдат, механік-водій розвідувального підрозділу 24 ОМБр. Автослюсар. В серпні 2014 добровольцем пішов до війська, 27.11.2014 підписав контракт. На фронті — з січня 2015, воював в районі траси «Бахмутка», з 2016 — у Попасній. Залишились двоє дітей. 02017-03-011 березня 2017 Загинув під час обстрілу околиць села Катеринівка (Попаснянський район) внаслідок прямого влучання ПТКР у машину, ще двоє бійців дістали поранення. Похований у Стрию[80].
3593     Радіотелефоніст 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. 02017-03-011 березня 2017 За даними одеського видання Таймер, в ніч на 1 березня, під час вживання спиртних напоїв на спостережному пункті в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області між радіотелефоністом та командиром взводу зенітно-ракетного артдивізіону виник конфлікт. Боєць взяв автомат, але офіцер його вихопив і здійснив кілька пострілів. Боєць у цей час стояв до нього спиною, від отриманих поранень помер на місці[81].
3594     Вознюк Олександр Олегович
01992-01-1212 січня 1992, Тютюнники (Чуднівський район) Житомирська область. Мешкав у м. Лубни Полтавська область, до того — в м. Лохвиця. Молодший сержант, командир САУ гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 503 ОБМП 36 ОБрМП. Виріс в родині священика. 2011 закінчив Лохвицьке медичне училище, навчався у Глухівському НПУ. Писав вірші. На час захоплення Криму російськими військами служив у Перевальному, залишився вірним присязі. З 2014 року — на східному фронті. Залишилась донька. 02017-03-022 березня 2017 Загинув внаслідок підриву САУ на фугасі у Приазов'ї, між смт Талаківка та окупованим с. Пікузи (колишнє Комінтернове), під час евакуації українських військових з-під обстрілу. Похований у Лубнах[82].
3595     Клочков Сергій Валентинович 01987-04-022 квітня 1987, Дорошівка (Ямпільський район, Сумська область). Мешкав у м. Харків. Солдат, командир відділення зенітно-ракетного взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Призваний на військову службу за контрактом з м. Харкова. Залишились батьки. 02017-03-033 березня 2017 Помер вночі у лікувальному закладі м. Дніпро від важких поранень, що отримав минулого тижня в районі міста Авдіївка (Донецька область). За словами матері, Сергій був поранений пострілом у спину, коли лежав на другому ярусі ліжка, про це він їй розповів у лікарні. Його вже виписали з палати інтенсивної терапії, але серце бійця раптово зупинилося. За повідомленням ЗМІ, військовослужбовець загинув в результаті необережного поводження зі стрілецькою зброєю з боку співслужбовця, який здійснив постріл з автомату. Похований в Дорошівці[83].
3596     Труханський Ростислав Олександрович 01996-05-2525 травня 1996, 20 років, Новий Розділ Львівська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено, можливо 72-ї окремої механізованої бригади. Сирота, виховувався бабусею. Займався спортом і брейкдансом, на відкритому чемпіонаті Нового Роздолу з вуличної гімнастики здобув медаль у категорії «фрістайл». Закінчив місцевий ліцей будівництва та побуту за спеціальністю автослюсаря. Мріяв про власний автомобіль. Коли по закінченні ліцею отримав матеріальну допомогу як сирота, витратив її на придбання старенької машини. Дуже хотів стати військовим. В січні 2016 року 19-річний хлопець підписав контракт, проходив підготовку у 184-му Навчальному центрі в Старичах. Перед армією Ростик з бабусею переїхав до Білої Церкви. 02017-03-044 березня 2017 Наприкінці лютого дістав важкі поранення в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). Вибухом міни хлопцеві перебило обидві ноги, їх довелося ампутувати, осколками було посічене все тіло, проникаюче поранення у живіт. З мобільного шпиталю доставлений до м. Дніпро. Вранці 4 березня помер в обласній лікарні ім. Мечникова. Похований в Новому Роздолі[84].
3597     Кияниця Роман Вікторович
01992-05-1010 травня 1992, Українка Обухівський район Київська область. Мешкав у м. Обухів. Солдат, кулеметник 6-ї роти 2-го мехбатальйону 72 ОМБр. Закінчив профтехучилище. З 2010 проходив строкову службу на флоті в Севастополі, на фрегаті «Гетьман Сагайдачний». 28.09.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина і син. 02017-03-044 березня 2017 Загинув о 22:05 від вогнепального поранення під час обстрілу в районі міста Авдіївка. Похований в Обухові[85].
3598     Веремеєнко Олександр Юрійович
(Позивний «Фартовий»)
01996-07-1616 липня 1996, 20 років, Новоселівка (Старобільський район) Луганська область. Матрос, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону морської піхоти 36 ОБрМП. 2015 закінчив Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей (ВПУ № 98), заочно навчався у Рубіжанському технікумі. 29.07.2016 вступив на військову службу за контрактом, з 15 жовтня — на передовій. Батьки померли, залишилися двоє братів. 02017-03-066 березня 2017 Загинув від кульового поранення близько 13:00 в ході тригодинного бою поблизу с. Водяне (Волноваський район), на Маріупольському напрямку. Похований в с. Чмирівка (Старобільський район)[86].
3599     Руфімський Олексій В'ячеславович
(Позивний «Старий» / «Руфа»)
50 років, Кочережки Павлоградський район Дніпропетровська область. Мешкав у Павлограді. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Останній рік весь час перебував у зоні бойових дій. Батьки померли, залишилися брат, прийомна дочка та онука. 02017-03-066 березня 2017 Загинув від кулі снайпера в промзоні м. Авдіївка (Донецька область). З воїном попрощались у Дніпрі та Павлограді, похований в с. Кочережки[87].
3600     Афанасьєв Олександр Сергійович 01989-08-3131 серпня 1989, Затемне Перемишлянський район Львівська область. Мешкав у Житомирі. Солдат, навідник танку танкового взводу танкової роти 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, в/ч пп В4174. Походить з родини військовослужбовців. Активний учасник Революції Гідності, був у складі 9-ї сотні Самооборони Майдану. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Навесні 2016 року вступив на військову службу за контрактом, проходив підготовку в 199-му навчальному центрі ВДВ, з серпня 2016 — у складі 79-ї бригади. Залишилась дружина, молодята одружилися 19 січня 2017 року. 02017-03-066 березня 2017 Раптово помер від гострої серцевої недостатності під час несення служби в зоні проведення АТО. Похований в Житомирі, на міському кладовищі «Дружба»[88].
3601     Миронов Михайло Павлович
01974-07-2828 липня 1974, Зарічне (Вовчанський район) Харківська область. Солдат, номер розрахунку розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46 ОБСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. 10 років доглядав за хворою лежачою матір'ю. На початку війни мав проросійські погляди, але коли наприкінці 2014 прийшла повістка, пішов служити. Згодом підписав контракт. Неодружений. 02017-03-1010 березня 2017 Дістав смертельне поранення близько 20:00, під час масованого ворожого артобстрілу передових позицій на «Світлодарській дузі», поблизу с-ща Новолуганське. Помер о 21:00 під час медичної евакуації до шпиталю в Бахмут. Похований у с. Зарічне[89].
3602     Дзиза Віталій Олексійович
01994-10-011 жовтня 1994, Трудове Більмацький район Запорізька область. Мешкав у с. Смирнове Більмацького району. Старший матрос, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1-ї роти 501 ОБМП 36 ОБрМП. Працював будівельником. 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась дружина та донька. 02017-03-1010 березня 2017 Загинув під час обстрілу ВОП поблизу с. Гнутове на Маріупольському напрямку, — унаслідок прямого влучання в окоп снаряда 120-мм калібру дістав множинні уламкові поранення, помер за 10 хвилин на очах побратимів. Похований в с. Смирнове[90].
3603     Голубєв Сергій Володимирович
(Позивний «Голуб»)
01979-01-2424 січня 1979, Рівне. Сержант, головний сержант взводу, в.о. командира 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24 ОШБ «Айдар» 53 ОМБр. Закінчив ВПУ (радіотехнік) та Комп'ютерну академію «Шаг» (веб-дизайн). Працював веб-дизайнером, розробляв рекламну продукцію. На фронті з літа 2014, 01.01.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. 02017-03-1111 березня 2017 Загинув у бою з ДРГ противника поблизу с. Березове (Мар'їнський район). Похований у Рівному[91].
3604     Дзерин Антон Миколайович
(Позивний «Пікассо»)
01996-11-2626 листопада 1996, 20 років, Дрижина Гребля Кобеляцький район Полтавська область. Мешкав у с. Свічкареве Кобеляцького району. Старший солдат, навідник-оператор БМП, кулеметник 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 24 ОШБ «Айдар» 53 ОМБр. Захоплювався малюванням та вуличними тренуваннями (Street workout). Закінчив Професійний аграрний ліцей у Кобеляках (тракторист-машиніст). В батальйоні — з 2015, згодом підписав контракт. Залишилися мати і двоє братів. 02017-03-1111 березня 2017 Загинув у бою з ДРГ противника поблизу с. Березове (Мар'їнський район). Похований в с. Свічкареве[91].
3605     Подколзін Євген Юрійович 01992-11-1919 листопада 1992, Липці Харківський район Харківська область. Молодший лейтенант, командир танкового підрозділу 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Останні місяці ніс службу за контрактом в зоні АТО. Залишились батьки, сестра. 02017-03-1212 березня 2017 Загинув вночі у с. Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області від кульового поранення. У бліндажі молодший сержант, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, зробив постріл з автомату в бок свого командира, завдавши смертельного поранення голови. Похований 14 березня в рідному селі Липці[92].
3606     Атакішиєв Сахіб Магеррам огли
01967-05-088 травня 1967, Гянджа Азербайджанська РСР. З 1997 мешкав у м. Сватове Луганська область. Сержант, стрілець-помічник гранатометника гірсько-штурмового взводу 108 ОГШБ 10 ОГШБр. Випускник Азербайджанського технологічного інституту (1989, «Інженер-механік апаратів харчової промисловості»). Строкова служба — танкові війська, БРСР. У 2003—2009 — підприємець, мав магазин «Жасмін» у Сватові. 29.07.2016 підписав контракт. Залишилися дружина та четверо дітей. 02017-03-1313 березня 2017 Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка від кулі снайпера, що рикошетом влучила у шию. Похований у Сватові[93].
3607     Князев Володимир Михайлович
(Позивний «Кіпіш»)
01998-07-2121 липня 1998, 18 років, Бортники (Жидачівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині, мама працює у лікарні, батько — на будівництві, виховували п'ятьох дітей. Свого часу Володимир хотів стати священником, прислужував у церкві. Потім думав стати поліцейським. По закінченні 9 класу вступив у Новороздільський професійний ліцей № 5 за фахом бармена. Він обрав захист Батьківщини, мріяв стати військовим, навчатись у львівській Академії Сухопутних військ. Одразу ж по досягненні 18 років пішов боронити рідну Україну, попри вмовляння матері підписав контракт, у війську — з 30 серпня 2016 року. На Яворівському полігоні пройшов підготовку на гранатометника. На фронті був у складі екіпажу БМП-2. Залишилися батьки, троє братів і сестра. 02017-03-1313 березня 2017 Загинув від поранення у голову під час виконання завдань військової служби в Луганській області. Похований в Бортниках з усіма військовими почестями, у почесній варті були 40 курсантів Академії Сухопутних військ, які прибули зі Львова[94].
3608     Стаценко Геннадій Анатолійович 01969 1969, Городня Чернігівська область. Молодший сержант, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2830. Мобілізований в серпні 2014 року, після понад року служби повернувся додому, а з червня 2016 проходив службу за контрактом на Луганщині. Залишилися дружина та двоє дорослих дітей, дочка і син. 02017-03-1515 березня 2017 Помер від хвороби під час несення військової служби в Лисичанську (Луганська область). Поховання 18 березня в Городні[95].
3609     Яворський Микола Васильович
01982-12-099 грудня 1982, Поворськ Ковельський район Волинська область. Солдат, головний сержант — командир міномету мінометної батареї 14 ОМБр. Працював у луцькому СІЗО, у дитячій виправній колонії м. Ковель, служив у комендатурі авіаційного полігону в Поворську, в/ч А1547. У січні 2016 підписав контракт в 14 ОМБр. Залишились дружина та двоє синів. 02017-03-1616 березня 2017 Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту. Двоє військовослужбовців загинули, 7 дістали поранення. Похований в Поворську[96].
3610     Грабарчук Микола Олегович
(«Кока»)
01996-08-077 серпня 1996, 20 років, Печеське Красилівський район Хмельницька область. Солдат, номер розрахунку мінометної батареї 14 ОМБр. Закінчив Хмельницьке Хмельницьке ВПТУ № 4 (2015, «муляр-штукатур»). Працював з батьками у селі на будівельних роботах. У вересні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки, сестра. 02017-03-1616 березня 2017 Загинув о 20:25 під час виконання бойових задач поблизу с. Лобачеве (Новоайдарський район) в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» і детонації боєкомплекту. Похований в с. Печеське[96].
3611     Денега Вадим Васильович 01974-07-1414 липня 1974, Івано-Франківськ. Кулеметник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Служив за контрактом в 114-ій бригаді тактичної авіації, півроку тому був відряджений до 95-ї бригади. Воював під Горлівкою, Авдіївкою. Півтора року тому у ДТП на Коломийщині загинула 16-річна донька Вадима. 02017-03-1616 березня 2017 Загинув (помер) під час виконання обов'язків військової служби, місце й обставини не уточнено. Похований на міському кладовищі Івано-Франківська у Чукалівці[97].
За інформацією видання «Таймер», 16 березня у Слов'янську (Донецька область) в санаторії «Ювілейний», де розташована 95-та ОДШБр, у кімнаті зберігання зброї, був знайдений застрелиним боєць 2-го батальйону. За версією поліції військовослужбовець покінчив життя самогубством.[98]
3612     Кушнір Дмитро Анатолійович
(Позивний «Лис»)
01970-05-1818 травня 1970, Дніпро. Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93 ОМБр. У 2015—2016 служив за мобілізацією, в січні 2017 підписав контракт. Залишились дружина та донька. 02017-03-1717 березня 2017 Загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу с. Кримське (Новоайдарський район), під час перевірки території вздовж берега р. Сіверський Донець. Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[99].
3613     Галайчук Леонід Леонідович
(Позивний «Угрюмий»)
01991-09-1818 вересня 1991, Обжиле Балтська міська громада Одеська область. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 2-ї десантно-штурмової роти 501ОБМП 36 ОБрМП. Працював на будівництві, у 2010—2011 пройшов строкову службу в зенітно-ракетних військах. 2014—2015 служив у прикордонних військах ДПСУ за мобілізацією. Навесні 2015 підписав контракт у морській піхоті. Залишились батьки і сестра. 02017-03-1717 березня 2017 Загинув від осколкового поранення у голову внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. Водяне (Волноваський район) у Приазов'ї. Похований в с. Обжиле[100].
3614     Кондратюк Олексій Володимирович
01995-07-055 липня 1995, Пісків Костопільський район Рівненська область. Мешкав у м. Костопіль. Матрос, навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї десантно-штурмової роти 501ОБМП 36 ОБрМП. 2012 закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей. Працював слюсарем-сантехніком. У травні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися дружина і син. 02017-03-1717 березня 2017 Загинув від осколкового поранення внаслідок розриву міни, під час обстрілу спостережного посту біля с. Водяне (Волноваський район) у Приазов'ї. Похований в Костополі[100].
3615     Ілюшко Ігор Михайлович
01989-02-1010 лютого 1989, Чорноземне (Якимівський район) Запорізька область. Старший солдат, головний сержант — командир гармати 92 ОМБр. 2007 закінчив Мелітопольський профліцей залізничного транспорту. Працював в локомотивному депо Нижньодніпровськ-Вузол помічником машиніста, бригадиром бригади слюсарів. 29.03.2016 призваний на військову службу за контрактом. Залишилися громадянська дружина і двоє синів. 02017-03-1717 березня 2017 Загинув внаслідок обстрілу поблизу міста Мар'їнка. Похований в с. Чорноземне[101].
3616     Костін Андрій Андрійович 01997-08-1212 серпня 1997, 19 років, Костянтинівка Донецька область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970. Закінчив Костянтинівський професійний ліцей. Займався боксом, грав на гітарі. В березні 2016 року 18-річний юнак став на захист рідної Донеччини, підписавши контракт на військову службу. Єдина дитина у батьків. 02017-03-1818 березня 2017 Загинув в с. Відродження (Бахмутський район) Донецької області, від кульових поранень у голову та легені, що несумісні з життям. Похований у Костянтинівці[102].
3617     Чернецький В'ячеслав Йосипович
01994-06-1616 червня 1994, Мурафа (Шаргородський район) Вінницька область. Матрос, навідник 1-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. 2013 закінчив Вище художнє профтехучилище № 5 м. Вінниця. З 2013 перебував на військовій службі за контрактом, з 14.04.2016 у морській піхоті. Залишились батьки. 02017-03-2020 березня 2017 Вранці поблизу с. Водяне у Приазов'ї українські захисники відбили напад ДРГ і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. Пікузи, але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град» не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований в с. Мурафа[103].
3618     Полєвий Дмитро Олександрович
01980-02-022 лютого 1980, Дніпро (жилмасив «Тополя-2»). Старший матрос, старший стрілець 1-ї десантно-штурмової роти 503 ОБМП 36 ОБрМП. Займався боді-білдінгом, боксом, дзюдо. Закінчив ПТУ №20 (газоелектрозварювальник), Дніпропетровський Технікумі економіки та бізнесу (2005, заочно, товарознавець-комерсант). 16.06.2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилась донька. 02017-03-2020 березня 2017 Вранці поблизу с. Водяне у Приазов'ї українські захисники відбили напад ДРГ і в ході контратаки зайняли позицію противника біля окупованого с. Пікузи, але через масований обстріл з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град» не змогли закріпитись і відійшли. Під час боїв загинули два українських морпіха, 5 поранені. Тіла загиблих вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня. Похований на Краснопільському кладовищі Дніпра[103].
3619     Бондар Руслан Васильович
01978-06-2727 червня 1978, Крижопіль Вінницька область. Прапорщик, механік-водій (БМП-2) 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр. 1997 закінчив Заболотненське ВПТУ № 31 за фахом «повар-кондитер». З 1997 на військовій службі, 1999 закінчив школу прапорщиків в «Десні», служив у 15 БрТА, технік лабораторії центру обробки інформації. У вересні 2016 відряджений до 30 ОМБр в зону бойових дій. Залишилися мати і брат. 02017-03-2020 березня 2017 Загинув о 14:27 від кулі снайпера поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район). Похований у Крижополі[104].
3620     Новосільський Ярослав Вікторович 01992-08-044 серпня 1992, Скотареве Шполянський район Черкаська область. Військовослужбовець 92 ОМБр. Служив в районі м. Мар'їнка. Залишились батьки. 02017-03-2020 березня 2017 Помер від менінгіту в Харківському військовому госпіталі. Похований в рідному селі[105].
3621     Томашук Олег Володимирович 01994-08-055 серпня 1994, Біла Церква Київська область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. З 2008 по 2009 навчався у Київському військовому ліцеї, з 2012 по 2014 — в коледжі НПУ ім. Драгоманова. Працював кальянником, вантажником на «Новій пошті». В зоні АТО ніс службу в районі Авдіївки. Залишились батьки і брат. 02017-03-2020 березня 2017 За повідомленнями в соцмережах, трагічно загинув 20 березня в зоні АТО, обставини не уточнено. Похований 24 березня у Білій Церкві[106].
3622     Шматко Дмитро Ігорович
01994-09-2222 вересня 1994, Токівське Апостолівський район Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 184 НЦ НАСВ. Відряджений в зону АТО до 72 ОМБр, стрілець-помічник гранатометника. Залишився батько. Після смерті Дмитра народився син. 02017-03-2222 березня 2017 Загинув внаслідок обстрілу ВОП поблизу м. Авдіївка. Похований у с. Токівське[107].
3623     Подрєзов Роман Миколайович 01977-11-077 листопада 1977, Слов'янськ Донецька область. Прапорщик, технік радіолокаційної системи посадки літаків вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення 85-ї повітряної комендатури Повітряного командування «Схід». Служив на аеродромі Краматорська. 02017-03-2222 березня 2017 Передчасно помер під час несення служби у Краматорську. Похований на кладовищі «Смольне» м. Слов'янськ[108].
3624     Маленко Олександр Андрійович
01984-03-1616 березня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону «Хижак» 17 ОТБр. Закінчив Криворізьке ПТУ №29 за фахом зварювальника. Працював на ЦГЗК, по тому — в охороні КП «Швидкісний трамвай». Вступив на військову службу за контрактом. Залишилася мати. 02017-03-2424 березня 2017 Загинув від осколкових поранень в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Новозванівка — с. Троїцьке (Попаснянський район). Похований у Кривому Розі[109].
3625     Павлів Володимир Віталійович
(Позивний «Огоньок»)
01974-12-066 грудня 1974, Львів. Сержант, гранатометник-кулеметник, командир відділення розвідувального взводу механізованого батальйону 24 ОМБр. Строкова служба — НГУ, 1993—1994. Понад 10 років жив у Західній Європі. 2015—2016 воював у складі 34 ОМПБ, з грудня 2016 — на військовій службі за контрактом в 24 ОМБр. Залишилися батьки, брат, сестра. 02017-03-2424 березня 2017 Загинув близько 17:00 від осколкового поранення голови внаслідок обстрілу ВОП поблизу с. Новоолександрівка (Попаснянський район). Похований на Личаківському цвинтарі[110].
3626     Селін Іван Васильович
(Позивний «Кок»)
01987-01-055 січня 1987, Підгородне Дніпровський район (Дніпропетровська область). Командир бойової машини 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Дніпровське ПТУ № 2, де здобув фах «машиніст тепловоза». З 2006 по 2012 працював на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі групи «Інтерпайп» машиністом електромостового крану. Потім — робота кранівника на металобазі «АВметалург», трохи працював і на кондитерській фабриці. В листопаді 2015 підписав контракт на військову службу. Отримав військову спеціальність «механік-стрілець». Влітку 2016-го став командиром БТР. Воював на Донеччині у Зайцевому, на Луганщині в Кримському. Залишилися мати і дружина з її маленькою донькою. 02017-03-2424 березня 2017 Загинув в зоні АТО, місце й обставини не уточнено. Похований у м. Підгородне[111].
3627     Білоцерковець Микола Анатолійович
(Позивний «Тихий»)
01991-02-1717 лютого 1991, Харків. Військовослужбовець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМПБр. Залишилися мати і молодший брат. 02017-03-2626 березня 2017 В ніч на 22 березня до м. Дніпра гелікоптером доправили чотирьох військових, які постраждали внаслідок пожежі у будинку в с. Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. За словами лікарів, за характером уражень бійці постраждали від вибуху у закритому приміщенні, після якого зайнялася пожежа. Микола був у найтяжчому стані, — 70% опіків тіла, тяжкі опіки органів дихання. Перебував в реанімації, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Помер 26 березня о 6:30 в опіковому відділенні 2-ї міської лікарні Дніпра. Похований на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова[112].
3628     Волошин Євгеній Петрович
 
01978-09-1818 вересня 1978, Горішні Плавні Полтавська область. Підполковник, командир екіпажу гелікоптера Мі-2, заступник командира вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 1999 закінчив ХНУПС. Миротворець (Африка). Виконував завдання в зоні АТО. Залишилися дружина і син. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований у Горішніх Плавнях[113].
3629     Мовчан Дмитро Васильович
 
01978-02-1212 лютого 1978, Рокитне (Кременчуцький район) Полтавська область. Мешкав у м. Кременчук. Капітан, другий пілот гелікоптеру Мі-2, льотчик-штурман вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 1999 закінчив Кременчуцький льотний коледж НАУ. З 2012 служив за контрактом штурманом 16 ОБрАА. Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті Мі-24. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Залишились батьки, брат. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Похований в с. Рокитне[113].
3630     Кандул Роман Григорович
 
01983-07-099 липня 1983, Семенівка Полтавська область. Старший лейтенант, бортавіатехнік екіпажу гелікоптера Мі-2 вертолітної ескадрильї 18 ОБрАА. 2005 закінчив ХНУПС. З 2009 служив у 831 БрТА. 2015 перевівся до 18-ї бригади. Захоплювався масштабним моделюванням, був консультантом проекту Aviation Fans' Shop (сувенірна продукція на авіаційну тематику). Залишились дружина та двоє дітей. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Похований в смт Семенівка[113].
3631     Мельник Валерій Іванович
 
01966-06-2323 червня 1966, 50 років, Радомишль Житомирська область. Полковник, начальник управління організаційно-планового та експлуатації — заступник начальника Центрального автомобільного управління Озброєння Збройних сил України. Закінчив з відзнакою КВТІУ (1988) та НАОУ (2003). Служив в Групі радянських військ у Німеччині. Після розпаду СРСР продовжив службу в Україні: начальник автослужби Центру забезпечення Міноборони, заступник командира полку з озброєння, начальник відділу ГУ оперативного забезпечення ЗСУ, начальник управління ОПЄ. Має близько 20 нагород і відзнак. Виконував обов'язки начальника Озброєння штабу АТО. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований в Радомишлі[113].
3632     Калитич Віктор Михайлович
 
01963-06-2727 червня 1963, 53 роки, Чоп Закарпатська область. Мешкав у м. Львів. Полковник, начальник відділу ремонту ракетно-артилерійського озброєння (РАО) управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння Збройних сил України. Служба: 1985—1992 — Група радянських військ у Німеччині, Далекосхідний ВО (Хабаровськ); 1995—2005 — ОК «Захід» (Україна), начальник відділу забезпечення служби РАО. З 2005 — військовий пенсіонер. З 2008 — старший науковий співробітник Наукового центру НАСВ. З січні 2015 служив на Яворівському полігоні, потім в Озброєнні. Залишилися дружина, донька, онук. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район), в 13 км від аеродрому м. Краматорська, внаслідок зіткнення з ЛЕП. Загинули 5 офіцерів ЗСУ, — 3 члени екіпажу і 2 пасажири. Похований на Личаківському цвинтарі[113].
3633     Козарук Петро Михайлович
01977-05-2424 травня 1977, Турка Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Райгородок (Бердичівський район) Житомирська область. Старший сержант, командир гарматного розрахунку — командир відділення 72 ОМБр. Працював на сезонних роботах по Україні. З 24.04.2015 по 04.07.2016 служив за мобілізацією в зенітному дивізіоні 57 ОМПБр, в районі Горлівки. 01.12.2018 підписав контракт. Дружина — санінструктор 72 ОМБр. Залишилось двоє дітей від першого шлюбу. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66 виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в с. Райгородок[114].
3634     Тимченко Олексій Степанович
01994-08-2525 серпня 1994, Стеблів Корсунь-Шевченківський район Черкаська область. Солдат, стрілець-навідник 72 ОМБр. Закінчив Корсунь-Шевченківський професійний ліцей за фахом «автослюсар, водій». Працював на пилорамі та цегляному заводі. У війську — з серпня 2016, пройшов підготовку в 169 НЦ «Десна» і підписав контракт на 3 роки. Залишились батьки, сестри. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66 виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в смт Стеблів[114].
3635     Мосійчук Сергій Олександрович
01997-02-2222 лютого 1997, 20 років, Корець Рівненська область. Солдат, старший сапер 72 ОМБр. Закінчив ВПУ №24 м. Корець за фахом електрика. Захоплювався технікою. В січні 2016 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, сестра і брат. 02017-03-2626 березня 2017 Загинув близько 17:30 внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66, яким керував солдат Мосійчук, виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж. Похований в Корці[114].
3636     Писаренко Владислав В'ячеславович
(Позивний «Растішка»)
01995-07-1616 липня 1995, Донецьк. Солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46 ОПСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Належав до спільноти ультрас ФК «Шахтар». Студент 2-го курсу ДНМУ, спеціальність «Стоматологія». У квітні 2015 добровольцем пішов у полк НГУ «Азов». На початку серпня 2016 перейшов до батальйону ЗСУ «Донбас-Україна». Батьки залишились на окупованій території. 02017-03-2727 березня 2017 Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою»[115].
3637     Наріжний Максим Сергійович
(Позивний «48-й»)
01995-12-2828 грудня 1995, Яблучне (Великописарівський район) Сумська область. Мешкав у м. Суми. Солдат, стрілець-санітар штурмового відділення штурмового взводу 1-ї штурмової роти 46 ОПСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Футболіст, 49 ігор в ДЮФЛ за сумські команди. Студент СумДПУ ім. Макаренка. 2015 перейшов на заочну форму навчання і підписав контракт на військову службу. Залишились батьки. 02017-03-2727 березня 2017 Загинув близько 13:00, під час виконання бойового завдання з обстеження території поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга), внаслідок підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Похований в Сумах[115].
3638     Лисенко Вадим Анатолійович
(Позивний «Зомбі»)
01961-09-077 вересня 1961, 55 років, Дніпро. Матрос, санінструктор роти вогневої підтримки 130 ОРБ. В батальйоні служив за контрактом з лютого 2015, пройшов бої в Кримському, Попасній. Залишились мати і дружина — волонтер. 02017-03-2828 березня 2017 Помер вночі під час чергування в медпункті, через зупинку серця. Похований у м. Дніпро[116].
3639     Єгоренко Володимир Володимирович
01966-05-1919 травня 1966, 50 років, Одеса (район Слобідка). Солдат, водій-номер обслуги батальйону охорони (колишній 6 ОМПБ «Збруч») 44 ОАБр. Все життя працював водієм. У 2014—2015 служив за мобілізацією. За півроку після демобілізації підписав контракт. Залишилися дружина та двоє дітей. 02017-03-2929 березня 2017 Близько 17:00, під час доставлення боєприпасів та інженерного обладнання на а/м ГАЗ-66, потрапив під мінометний обстріл поблизу с. Троїцьке (Попаснянський район). Внаслідок прямого влучення міни дістав численних осколкових та вогнепальних поранень, помер у шпиталі. Похований в Одесі[117].
3640     Вельможко Антон Миколайович
01989-01-077 січня 1989, Запоріжжя (Заводський район міста). Солдат, навідник-номер обслуги 54 ОМБр. Працював у ПрАТ «Запоріжвогнетрив», вогнетривник, цех ремонту промобладнання. 2015—2016 проходив службу за мобілізацією, 14.12.2016 підписав контракт. Залишились мати і брат. 02017-03-2929 березня 2017 Загинув від осколкового поранення в результаті мінометного обстрілу ВОП поблизу смт Луганське на «Світлодарській дузі». Похований в Запоріжжі[118].
3641     Кубішин Богдан Ігорович 01997-08-099 серпня 1997, 19 років, Довгомостиська Мостиський район Львівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 24-ї окремої механізованої бригади. Виріс у багатодітній родині. Закінчив Довгомостиський НВК, потім - Вище професійне училище №20 міста Львів за спеціальністю «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин».

Після закінчення навчання працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бадер Україна».[119]

20 жовтня 2016 року вступив на військову службу за контрактом. Залишилися мати, вітчим, чотири сестри та два брати. Двоє братів Богдана, військовослужбовці-контрактники, також служать на Сході України.

02017-03-2929 березня 2017 Помер від кульового поранення голови у військово-медичному клінічному центрі м. Харків, куди був доставлений вранці 26 березня з Попаснянського району Луганської бласті. Наскрізне вогнепальне поранення голови з пошкодженням головного мозку. За попередніми даними, хлопець намагався покінчити життя самогубством. Попаснянським райвідділом поліції відкрите провадження за статтею «Порушення правил поводження зі зброєю». Похований в с. Довгомостиська[120].
3642     Педак Олександр Анатолійович
(Позивний «Шао-Лінь»)
01959-04-044 квітня 1959, 57 років, Запоріжжя (Комунарський район міста). Старший солдат, старший навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Займався дзюдо. Мобілізований у лютому 2015 як доброволець, підписав контракт до закінчення особливого періоду. Залишилися дружина, двоє дітей, онук. 02017-03-3030 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований у Запоріжжі[121].
3643     Новохатько Олег Олександрович
01992-01-011 січня 1992, Сердюківка Смілянський район Черкаська область. Солдат, навідник мінометної батареї 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Випускник ЧДТУ (2013, факультет комп'ютеризованих технологій машинобудування і дизайну, інженер-механік). Працював у СГП «Сердюківка». Навесні 2016 підписав контракт. Залишились батьки, двоє братів. 02017-03-3030 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований в с. Сердюківка[121].
3644     Сумський Дмитро Михайлович
(Позивний «Шаман»)
01974-09-2424 вересня 1974, Калінінград, РРФСР. З 1987 мешкав у Києві (Дніпровський район міста). Доброволець розвідувального підрозділу «Санта» ДУК ПС. Музикант, колишній гітарист київського рок-гурту «Inferno» (у 1990-х). На війні з 2014. Воював під Донецьком, у Пісках, в лютому 2016 одним із перших заходив на промзону Авдіївки. Залишились сестра, брат, цивільна дружина. 02017-03-3030 березня 2017 Загинув близько 18:00 в промзоні м. Авдіївка в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бою. Похований на Лісовому цвинтарі Києва[121].
3645     Капралов Володимир Васильович
01981-07-088 липня 1981, Вільнянськ Запорізька область. Старший солдат, гранатометник 92 ОМБр. Працював на підприємствах ТОВ НВП «РІСТ», «Агрошляхбуд», молокозаводі, ТСЦ «Простор». До війни працював будівельником, їздив на заробітки до РФ. 2015 мобілізований як доброволець у 37 ОМПБ «Запоріжжя», в лютому 2017 підписав контракт у 92 ОМБр. Залишився син. 02017-03-3131 березня 2017 12 березня дістав численні осколкові поранення голови, тулуба та кінцівок внаслідок обстрілу поблизу м. Мар'їнка, закривши собою двох побратимів. Перебував у стані коми в лікарні ім. Мечникова у Дніпрі, 9 годин тривала операція з видалення осколків. Помер 31 березня. Похований у Вільнянську[122].
3646     Хараберюш Олександр Іванович
(Позивний «Душман» / «Хара»)
01977-10-1313 жовтня 1977, Донецьк. Полковник, заступник начальника головного відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Донецькій області. Кандидат юридичних наук, за його співавторством вийшло кілька наукових робіт за правоохоронною тематикою. З початком АТО переїхав із сім'єю до Маріуполя. На рахунку офіцера СБУ близько 80 затримань російських агентів і терористів, за його участі було затримано диверсійну групу «Мангуста»[123], яка 9 травня 2014 року здійснила збройний напад на маріупольській відділ міліції. Глава СБУ Василь Грицак назвав полковника Хараберюша одним з найкращих контррозвідників в Україні. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, молодшій доньці – два роки.
Прим. Батько Олександра Хараберюша, Іван Федорович Хараберюш, — доктор юридичних наук, професор кафедри права та публічного адміністрування Маріупольського державного університету[124].
02017-03-3131 березня 2017 Загинув о 08:35 в Центральному районі м. Маріуполь (Донецька область), неподалік ринку «Едельвейс», в результаті вибуху автомобіля Тойота Ленд Крузер. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого. 2 квітня з офіцером СБУ попрощались в Маріуполі, похований на Центральній алеї Старокримького кладовища[125].

Втрати силових структур в тилу під час війниРедагувати

  Левченко Євген Миколайович, 01986-09-1010 вересня 1986, Володимирівка Волноваський район Донецька область. Мешкав у с. Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Сержант, командир відділення 30-ї ОМБр. 1992 року переїхав з батьками на Гуляйпільщину. Після строкової армійської служби працював у правоохоронних органах Бердянська. Мобілізований влітку 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 27 січня 2016 підписав контракт. Учасник бойових дій в зоні АТО. 02017-01-1212 січня 2017 під час перебування у реабілітаційній відпустці в місті Бердянськ (Запорізька область) військовослужбовець зник, за два дні його тіло знайшли та упізнали в морзі. За попередніми даними, помер через відрив тромбу. Похований 15 січня в с. В. Терса. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька від першого шлюбу[126].

  Поле Константин Васильович, 01971 1971, Обухів Київська область. Капітан, офіцер по роботі з особовим складом військової частини морської піхоти. Перебував на військовій службі з серпня 1988 по лютий 1999 року. 20 травня 2014 знову пішов у військо захищати Батьківщину, після року служби демобілізувався, але у березні 2016 повернувся в зону бойових дій. 02017-01-1414 січня 2017 помер на шляху додому в поїзді, раптово зупинилось серце. Похований на міському кладовищі Обухова[127].

  Надточеєв Олександр Олександрович, 01984-08-2424 серпня 1984, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Мобілізований 2015 року, учасник АТО, в подальшому проходив військову службу за контрактом у Запорізькій області. Загинув 02017-01-1515 січня 2017 під час несення військової служби в Запорізькій області. Похований в Нікополі. Залишились молодша сестра, донька[128]. Прим. За повідомленнями ЗМІ, 15 січня в місті Приморськ (Запорізька область), у місці дислокації в/ч (база відпочинку), близько 19:30 32-річний військовослужбовець 34-го батальйону отримав вогнепальне поранення з пістолета, помер до приїзду «швидкої»[129].

  Новоселов Євген Дмитрович (позивний «Веселий»), 01987-01-2727 січня 1987, Івано-Франківськ. Мешкав у м. Кропивницький. Заступник командира групи 7-ї роти 3-го загону 3 ОПСпП. Служив в армії більше 8 років. Учасник бойових дій. Невдовзі мав знову їхати на ротацію в зону АТО. 02017-01-1717 січня 2017 вранці повинен був прибути у розташування військової частини в місті Кропивницький, але не з'явився. Повісився, тіло в камуфляжній формі знайшли у Парку Космонавтів. Залишилася дружина і 3-річний син[130].

  Шарапов Олександр Анатолійович, 01972-04-011 квітня 1972, Василівка (Каховський район) Херсонська область. Старший сержант, командир відділення — командир бойової машини (БРДМ) 21-го ОМПБ «Сармат» 56-ї ОМПБр. 02017-02-011 лютого 2017, перебуваючи у відпустці на Херсонщині, помер від серцевого нападу. Похований в с. Василівка[131].

  Пухно Дмитро Сергійович, 01978-11-2929 листопада 1978, Мелітополь Запорізька область. Капітан, військовослужбовець 23-го ОМПБ «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Виріс в родині військового, батько — підполковник запасу, рідний брат — теж офіцер. Закінчив Львівський військовий ліцей та Одеський інститут сухопутних військ. Був розподілений на посаду командира взводу в один з підрозділів, через три роки звільнений за скороченням штату. У вересні 2016 року уклав контракт із ЗСУ. Перебуваючи у відпустці, отримав черепно-мозкову травму, в ніч на 19 січня 2017 року доставлений у Приазовську районну лікарню, звідки санавіацією перевезений до Мелітопольської міської лікарні № 1, пізніше — в Запорізьку обласну лікарню. Після операції перебував у комі, 02017-02-1717 лютого 2017 помер, не приходячи до тями. Похований на центральній алеї Нового кладовища Мелітополя. Без батька залишилась 9-річна дитина[132].

  Максюков В'ячеслав Леонідович (Позивний «Друїд»), 01981-04-2525 квітня 1981, Ізмаїл Одеська область. Молодший сержант, санінструктор відділення аеромобільно-десантної роти. Був військовослужбовцем Лощинівської в/ч, останнім часом ніс службу за контрактом у 90-й окремому аеромобільному батальйоні. Звідти був відряджений на навчання у Житомирську область. 13 лютого 2017, на загальновійськовому полігоні ВДВ в Житомирській області, під час проведення ротних тактичних навчань з бойовою стрільбою дістав важке вогнепальне поранення у голову. 02017-02-1818 лютого 2017 помер в Житомирській Обласній клінічній лікарні. Відкрито кримінальне провадження за статтею про порушення правил поводження зі зброєю. Тіло доправлене на поховання в Ізмаїл. Залишилися дружина та 10-річний син[133].

  Олефір Олександр Олександрович (Позивний «Санич»), 01980-07-1616 липня 1980, Петрівка (Зіньківський район) Полтавська область. Солдат 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. Був призваний за мобілізацією, восени 2016 підписав контракт. Учасник АТО, воював в районі Авдіївки. 02017-02-1818 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований в с. Петрівка. Залишилися двоє дітей, син та донька[134].

  Ременець Пилип Олександрович (Позивний «Філ»), 01990-01-2727 січня 1990, Велика Багачка Полтавська область. Сержант 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр. На контрактній службі з осені 2016 року. 02017-02-1818 лютого 2017 о 12:44 в розташуванні 16-го ОМПБ у м. Глухів (Сумська область), у наметовому містечку, сталася пожежа. Внаслідок займання намету загинули двоє військовослужбовців, які в ньому спали (один навіть не зміг вибратися зі спальника, а другий встиг зробити лише кілька кроків), ще один боєць дістав опіків. Основна версія — порушення правил пожежної безпеки при опаленні приміщення пічкою-буржуйкою. Похований у Великій Багачці[134].

  Пономаренко Юрій, 01983 1983, Миколаїв. Сержант, розвідник-радіотелефоніст 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Військовослужбовець за контрактом. Учасник АТО. 02017-02-2424 лютого 2017 близько 8:00 на 37-му загальновійськовому полігоні ВДВ у Житомирській області, під час проведення підготовки тактичного поля для проведення стрільб, стався вибух гранати РПГ-22. Юрій загинув від отриманих поранень[135].

  Струк Олександр Богданович, 01962-03-2424 березня 1962, 55 років, Хмельницький. Старший сержант, артилерист 24-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Хмельницький інститут побутового обслуговування за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Працював в адміністрації автостанції № 2 м. Хмельницького. Маючи військовий досвід, пішов на фронт, — з 2016 року ніс службу за контрактом. Дістав важке поранення та опіки в районі м. Попасна, лікувався в Центрі допомоги учасникам АТО м. Хмельницький. Після одужання, вирушив до пункту постійної дислокації військової частини на Львівщину. Виїхав у Львів на ротацію, мав вирушати в зону проведення АТО. Раптово помер 02017-03-2626 березня 2017 внаслідок зупинки серця. Похований на міському кладовищі Хмельницького в Шаровечці. Залишилася дружина та доросла донька. Посмертно нагороджений Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність і відвага»[136]. Прим. За повідомленням поліції, 55-річний мешканець м. Хмельницького, помер уві сні в санаторії м. Трускавець (Львівська область), куди він приїхав до товариша[137].

Померлі демобілізовані учасники АТОРедагувати

  Вірясов Ігор Анатолійович («Дід»), 01962-04-2626 квітня 1962, Одеса. Сержант, командир відділення 2-ї роти 1-го батальйону 93-ї ОМБр, підрозділ батальйону ОУН. Пройшов вишкіл у вишкільному центрі ОУН, 17 серпня 2015 року мобілізувався через військкомат. Воював в районі ДАП, позиція «Зеніт», Опитне, шахта «Бутівка», де дістав важку контузію. У листопаді 2016 демобілізований за станом здоров'я. Близько 11:00 2 січня 2017 року зістрибнув з оглядового мосту, що поблизу ТЦ «Глобус» на Майдані Незалежності в Києві, загинув на місці. Залишився дорослий син[138].

  Пилипчук Олег Михайлович, 37 років, Львів. Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Здобув освіту в Україні і Німеччині. Час від часу приїжджав працювати до батька у Німеччину. Отримав повістку в січні 2015 року, повернувся в Україну, пройшов підготовку на Миколаївському полігоні і потрапив на передову. Після понад рік служби на фронті повернувся до дому. 2 січня 2017 року вчинив самогубство, не впоравшись із посттравматичним синдромом. Батько Олега, лікар, вирішив створити благодійну організацію для психологічної допомоги військовим, які повернулися з фронту[139].

  Керникевич Андрій Петрович, 01968-12-088 грудня 1968, Комарів (Галицький район) Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. У жовтні 2016 року повернувся з фронту. 2 січня 2017 року раптово помер вдома через зупинку серця. Похований у рідному селі[140].

  Рукавішников Валерій Юрійович, 01961-04-055 квітня 1961, Кременчук Полтавська область. Демобілізований військовослужбовець 92-ї ОМБр. 2014 року добровольцем пішов на фронт, в зоні АТО був водієм бензовозу. Помер 4 січня 2017 року вдома від гіпертонії[141].

  Моргун Сергій, 39 років, Давидківці (Хмельницький район) Хмельницька область. Демобілізований військовослужбовець. Призваний до війська 2014 року, воював у Пісках та Широкиному, дістав контузію. В останній місяць ніс службу на острові Зміїний. Восени 2015-го повернувся додому. Лікарі діагностували виразку шлунку, 2 тижні лікувався в госпіталі, а в подальшому виявили пухлину головного мозку. Помер в лікарні у ніч на 7 січня 2017 року. Залишилися двоє дітей. Батьки Сергія поховали вже другого сина, — його брат Олександр раптово помер у вересні 2015 року, коли їхав на військову службу[142].

  Томілін Володимир, 40 років, Кучаків Бориспільський район Київська область. Мешкав у м. Київ (район Дарниця). Демобілізований військовослужбовець 79-ї ОАЕМБр. Призваний за мобілізацією у 2015 році, воював 1,5 роки. Після повернення працював охоронцем. Близько 6:00 7 січня 2017 року в селі Кучаків, на території садового кооперативу, коли Володимир йшов на електричку разом із сусідкою, на них напали чотири вівчарки, які вибігли на вулицю з приватного двору. Володимир пропустив сусідку вперед, прикривши її, і собаки кинулись на нього. Від отриманих травм чоловік помер, жінці вдалося врятуватись. Залишились мати, дружина інвалід ІІ гр. та дві маленькі доньки[143].

  Панько Сергій, 38 років, Тячів Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець, солдат 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. Призваний за мобілізацією спочатку до Тячівського райвійськкомату, а з 2 лютого 2015 по 30 травня 2015 ніс службу в зоні АТО, в Краматорську (у той час, коли місто обстріляли з РСЗВ «Смерч» російські війська 10.02.2015), в Авдіївці поблизу шахти «Бутівка». Помер внаслідок давньої хвороби 7 січня 2017 року в місті Алушта АР Крим, куди поїхав, аби освідчитись своїй дівчині. Через негоду знадобилось три дні, щоб доставити тіло додому. Залишились мати, сестра та донька[144].

  Волков Ігор, 01984-10-2727 жовтня 1984, народився у Одесі, з дитинства мешкав у м. Новоросійськ (РРФСР), росіянин. Сапер-підривник, колишній боєць ДУК ПС та батальйону ОУН. З лютого 2015 року воював в Широкиному, Пісках. Півроку тому він пішов із підрозділу «ПС Закарпаття» та поїхав до друзів в Одесу. В ніч на 8 січня 2017 року близько 00:50 в Одесі стався вибух у приватному будинку на вул. Юхима Геллера. Загинули 67-річний власник будинку і квартирант, Ігор Волков, 90-річна власниця будинку доставлена до лікарні. Ймовірною причиною трагедії називають застосування вибухівки (необережне поводження), що призвело до вибуху побутового газу[145].

  Маєцький Тарас Михайлович, 01983-05-099 травня 1983, Нижній Турів Турківський район Львівська область. Демобілізований учасник АТО, в липні 2016 повернувся додому. 8 січня 2017 року вийшов з дому і не повернувся, на телефонні дзвінки не відповідав. 5 лютого знайдений мертвим під снігом у селі Нижній Турів. Похований 7 лютого[146].

  Березовський Віталій Валентинович, 01969-04-044 квітня 1969, мешкав у м. Обухів Київська область. Демобілізований військовослужбовець, радіо-телефоніст 12-го ОМПБ «Київ» 26-ї ОАБр. Мобілізований 10 вересня 2014 року, учасник АТО. 9 вересня 2015 звільнений зі служби за станом здоров'я, за результатами МСЕК отримав 2 групу інвалідності. Помер від тяжкої хвороби (лімфома) 12 січня 2017 року[147].

  Сліпченко Микола. Доброволець. Влітку 2016 був поранений, лікувався в госпіталі. 21 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишився брат[148].

  Боцула Петро Данилович (позивний «Батя»), 1958, 58 років, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, санітар 8-ї окремої автомобільної санітарної роти (Полтава). Мобілізований 28 серпня 2014 року, до 22 листопада 2014 служив в зоні АТО, демобілізувався за станом здоров'я. Останні два тижні провів у лікарнях Кременчука. Спершу лікувався в обласному госпіталі для ветеранів війни, через тиждень був переведений в 3-ю міську лікарню. 22 січня 2017 року помер від інфаркту. Залишилися дружина та син, військовослужбовець ЗСУ. Похований в секторі Героїв АТО на Свіштовському кладовищі Кременчука[149].

  Бойчук Василь Васильович, 1959 р.н., 57 років, Теребовля Тернопільська область. Демобілізований військовослужбовець 1-го відділення 1-го взводу 7-ї роти 92-ї окремої механізованої бригад. У липни 2015 року добровольцем пішов на фронт, учасник бойових дій в зоні АТО. Наприкінці січня 2017 року знайдений мертвим поблизу будинку, в якому він проживав. За результатами експертизи Василь помер від переохолодження. Похований 30 січня 2017 року в Теребовлі[150].

  Петруняк Назарій Васильович, 01987-10-099 жовтня 1987, Гавриляк Тлумацький район Івано-Франківська область. Капітан поліції оперуповноважений відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Івано-Франківській області, Надвірнянський відділ поліції (м. Надвірна). Службу в правоохоронних органах розпочав у 2006 році, проходив службу і в зоні АТО. Помер внаслідок хвороби 2 лютого 2017 року. Похований в рідному селі[151].

  Гуменюк Юрій Миколайович, 23.04.1979 р.н., Чернівецька область. Мешкав із сім'єю у м. Яворів Львівська область. Майор ЗСУ, заступник військового комісара — начальник мобілізаційного відділення Яворівського районного військового комісаріату. 2004 року проходив службу в Іраку, у складі 6-ї ОМБр. Брав участь в АТО на Луганщині з 28 травня по 8 вересня 2014 року, у складі 24-ї ОМБр. В липні 2014 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Раптово помер в м. Яворів. Про смерть військовослужбовця повідомили 3 лютого 2017 року в Яворівській РДА. Залишились батьки, дружина та 13-річний син. Батьки забрати тіло сина на поховання на Буковину[152].

  Тихон Олександр Володимирович, 21.01.1984 р.н., Нікополь Дніпропетровська область. Громадський активіст, волонтер, член РПЛ, помічник народного депутата Андрія Артеменка. За словами сестри, воював в АТО, перед смертю отримав статус учасника. Залишились дружина та маленька донька. Помер 8 лютого 2017 року в лікарні міста Дніпро, ймовірно, від отруєння токсичною речовиною[153].

  Підлубний Петро Сергійович, 01972-07-1212 липня 1972, Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. За професією механізатор. Тривалий час працював у рибо-торговельному флоті на далекому Сході. Повернувшись до рідного села, одружився, працював за різними професіями. Мобілізований 2015 року, брав участь в бойових діях, служив у районі м. Сватове. Помер від тяжкої хвороби вдома. Похований 10 лютого 2017 року в рідному селі[154].

  Васильєв Юрій Володимирович, 24.04.1970 р.н., Ізюм Харківська область. Доброволець окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Член ВО «Свобода» з 2010 року, очолював Ізюмську районну організацію ВОС. 2015 року пішов добровольцем на фронт. Планував навесні 2017 підписати контракт і повернутись на передову. Одружений. Помер 10 лютого 2017 року[155].

  Воробйов Генадій Петрович (позивний «Вільний»), 25.06.1961, Ахалкалакі, Грузія. Мешкав у м. Київ. Генерал-полковник, начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Кандидат історичних наук. З 2009 року був командувачем Сухопутних військ ЗСУ. 2014-го призначений першим заступником начальника Генерального штабу, займав посаду першого заступника керівника Антитерористичного центру, тимчасово виконував обов'язки командувача військами АТО. 2016-го призначений керівником НУОУ. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького (ІІІ ст., 2008. ІІ ст., 2012. І ст., 2017, посмертно). Помер 11 лютого 2017 року в робочому кабінеті у Києві. Похований на Байковому кладовищі[156].

  Тяско Василь Васильович, 44 роки, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Служив за мобілізацією з 12 травня 2015 до 28 квітня 2016, з 20 травня 2015 брав участь в АТО, у н.п. Червоний Жовтень та Калинівка Донецької області. Після демобілізації повернувся додому. Проживав сам. Раптово помер 13 лютого 2017 року. Похований в рідному селищі[157].

  Шевченко Віктор Олександрович, 1975 р.н., Новгородка Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець роти охорони 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Мобілізований навесні 2014 року в першу хвилю мобілізації, учасник АТО. В квітні 2015 демобілізувався. Останнім часом мешкав у Кіровограді. Наприкінці 2016 діагностували онкозахворювання IV стадії, проходив обстеження в Інституті раку, їздив в Одесу. Помер 17 лютого 2017 року. Залишилось двоє неповнолітніх дітей. Похований у Новгородці[158].

  Васін Олександр Костянтинович, 44 роки, Мелітополь Запорізька область. Старший сержант, демобілізований військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 56-ї ОМПБр. Мобілізований у 2015 році (шоста хвиля), учасник АТО, восени 2016 року демобілізувався й повернувся додому. Кілька днів не відповідав на дзвінки, 20 лютого 2017 року знайдений мертвим у власній квартирі, помер від інфаркту. Похований в Мелітополі[159].

  Литвинов Олександр Вікторович, 23.04.1970 р.н., Олександрія Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець зенітно-ракетних військ. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. Нетривалий час працював в міліції, потім — у міськуправлінні юстиції. Був ведучим спеціалістом відділу РАЦС, державним реєстратором юстиції, державним реєстратором Центру адмінпослуг Олександрії. Ніс службу за мобілізацією з травня 2015 по квітень 2016 року, учасник АТО. Помер вдома пізнім вечором 20 лютого 2017 року від серцево-судинної недостатності. Залишилась дружина та двоє синів, 18 і 10 років. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії[160].

  Колесник Анатолій, Краснопілка, Кагарлицький район Київська область. Демобілізований військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник АТО, навесні 2016 року ніс службу поблизу с. Гнутове в районі Маріуполя[161]. Помер 23 лютого 2017 року[162].

  Царенко Олександр Володимирович (позивний «Цар»), 49 років, Могилів-Подільський Вінницька область. Колишній боєць, доброволець, старшина 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З перших днів бойових дій на Сході долучився до «Айдару», в боях під Новосвітлівкою дістав важке поранення. Помер через зупинку серця 26 лютого 2017 року в реанімації, в інституті імені Амосова у Києві. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві похований в Могилів-Подільському[163].

  Іванків Олександр Іванович, 57 років, Ладижин Вінницька область. Колишній боєць полку «Азова». У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Азов». Служив танкістом під Маріуполем. Повернувшись додому, влаштувався на Ладижинську ТЕС, але на роботу так і не вийшов. Останнім часом мешкав із матір'ю. 2 березня 2017 року знайдений повішеним на дачі. Похований у Ладижині[164].

  Тананайко Володимир, 1991 р.н., Дубище Рожищенський район Волинська область. Мешкав у м. Рожище. Демобілізований військовослужбовець підрозділу артилерійської розвідки 51-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований у квітні 2014 року, учасник бойових дій, зокрема боїв за Савур-Могилу. 7 березня 2017 року повісився у батьківському гаражі в смт Дубище. Похований в рідному селі. Залишилась дружина та маленька донька[165].

  Зубов Михайло, 27 років, Харків. Учасник АТО, служив за контрактом. За повідомленням місцевих ЗМІ був бійцем батальйону спецпризначення «Азов» з позивним «Грізлі» (в прес-службі Нацгвардії дану інформацію не підтвердили), пройшов бої за Іловайськ, Широкине, Дебальцеве. Повернувся додому у 2015 році і відкрив власну справу (курси англійської мови). Покінчив життя самогубством 10 березня 2017 року, зістрибнувши з висоти на закинутому елеваторі біля залізничного вокзалу. Підозрюється у вбивстві дружини та 4-річної доньки, тіла яких знайшли вранці того ж дня, вони були задушені. Трагедія сталася у Харкові по вул. Заліській, 5[166].

  Рибцов Андрій Іванович (позивний «Балу»), 01.02.1961 р.н., РРФСР. Мешкав у м. Хмельницький. Капітан, колишній командир артилерійської батареї 3-го десантно-штурмового батальйону «Фенікс» 79-ї ОДШБр. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Ветеран війни в Афганістані. В березні 2014 добровольцем пішов у військкомат, тричі просився відправити його в АТО, мобілізований у серпні 2014. Зі своїм підрозділом обороняв населені пункти в районі Маріуполя. У червні 2015 року нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Керівник Хмельницької Спілки учасників бойових дій, Хмельницької обласної філії ГО «Українська асоціація інвалідів АТО». Помер 11 березня 2017 року у Хмельницькому, від обширного інфаркту. Похований на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове міста Хмельницький. Залишились дружина (волонтер), син[167].

  Коломієць Руслан Леонідович, 1976 р.н., Ладижин Вінницька область. Учасник АТО, рік тому демобілізувався. Помер від серцевої недостатності у м. Одеса, куди поїхав відвідати свою матір. Похований 14 березня 2017 року в Ладижині[168].

  Рощин Артем Юрійович, 06.02.1990 р.н., Світловодськ Кіровоградська область. Демобілізований військовослужбовець, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади. 2009 року закінчив політехнічному технікумі у Комсомольському. Після строкової служби, з 2010 по 2015 рік працював автослюсарем-водієм на Кременчуцькому сталеливарному заводі. Мобілізований навесні 2015, воював у зоні АТО з травня 2015 по квітень 2016 року. Після демобілізації лікарі виявили пухлину мозку, переніс інсульт, лікувався у Київському інституті нейрохірургії. 14 березня 2017 року помер в реанімаційному відділенні Світловодської ЦРЛ, куди потрапив у стані коми після другого інсульту. Похований на міському цвинтарі Світловодська. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 5-річний син і однорічна донька[169].

  Юсипишин Руслан Васильович, 01979-11-2121 листопада 1979, Бориспіль Київська область. Мешкав в с. Іванків (Бориспільський район). Демобілізований учасник АТО. Старший сержант, колишній військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. З 14 березня 2015 до жовтня 2016 проходив службу за мобілізацією. Помер 20 березня 2017 року в результаті гострої серцево-судинної недостатності. Похований в с. Іванків[170].

  Ліньков Сергій Васильович. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Демобілізований учасник АТО. Капітан, заступник командира підрозділу розвідки 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Став на захист Батьківщини з перших днів війни на Сході, воював майже три роки, зокрема у Мар'їнці, Пісках. Демобілізувався через хворобу, останні місяці перебував у лікарні. Помер в міської лікарні №1 Кам'янця-Подільського від довготривалої онкологічної хвороби. Похований 22 березня 2017 року на міському кладовищі Кам'янця-Подільського. Залишилась дружина[171].

  Биченко Михайло Васильович, 28 років, Запоріжжя. Демобілізований військовослужбовець, учасник АТО, служив у Краматорську в 2015—2016 роках. Оператор обласної телекомпанії «Запоріжжя», працював у цій телекомпанії понад 10 років. Вранці 28 березня 2017 року знайдений повішеним у парку Перемоги м. Запоріжжя. Основна версія поліції — самогубство[172].

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Первую в Херсоне свадьбу участника АТО отпраздновали с размахом(рос.)
  2. В зоні АТО загинув боєць батальйону «Сармат» з Херсону. (рос.) 02.01.2017
    Сьогодні 2 січня 2017р вночі загинув санінструктор 21 бат Сармат
    Херсонці провели в останню дорогу воїна Веніаміна Куликова // Херсонська ОДА, 4 січня 2017[недоступне посилання з червня 2019]
  3. У Волноваському районі через побутовий конфлікт на ґрунті алкогольного сп'яніння вбито військовослужбовця (ФОТО). 02.01.2017, 10:03
    Міноборони України готове надати всебічну підтримку розслідуванню смерті військовослужбовця у смт Донське Донецької області // Міноборони України, 2 січня 2017
    Підозрюваний у вбивстві військовослужбовця у Волноваському районі затриманий // ГУ НП в Донецькій області, 3 січня 2017
  4. Лозівський боєць АТО повернувся додому через 4 місяці // ТРК «Сігма», 24 листопада 2014
  5. У зоні АТО загинув лозівчанин Сергій Петріщев // Лозівська міська рада, 4 січня 2016
    На Харківщині попрошалися з сапером, який загинув під Мар'їнкою // ТСН, 6 січня 2017
    У Лозовій в останню путь провели загиблого бійця АТО Сергія Петріщева // ТРК «Сігма», 9 січня 2017
  6. а б Штаб АТО інформує про подію, що сталася в районі проведення Антитерористичної операції. 02.01.2017
    За фактом загибелі двох військовослужбовців та поранення ще двох у Мар'їнці відкрито кримінальне провадження // ГУ НП в Донецькій області, 3 грудня 2017
    Кровавий новий рік: боєць 92-ї бригади розстріляв співслужбовців, двоє загинули // «Таймер», 18 січня 2017(рос.)
  7. Пономаренко Сергій Олександрович ("Маршал")
  8. У Дніпрі на операційному столі загинув боєць АТО: медики розшукують родичів героя // Дніпроград, 3 січня 2017
    Они не помнят вкус шампанского(рос.)
    Сьогодні військовим вертольотом в Дніпро евакуйовано трьох поранених Сонечок
  9. Я хочу з Вами поділитись історією про людину з великим серцем, яка змінила мій світогляд // facebook Євген Дейдей, 1 серпня 2016(рос.)
  10. Загинув Микола Войтов із полку «Київ» // «Gazeta.ua», 4 січня 2017
    Україна знову зазнала втрат — на Донбасі загинув багатодітний батько // «24 канал», 4 січня 2017
    «Море позитиву, філософії та історії свого народу» — в АТО помер батько 4 дітей // «Gazeta.ua», 4 січня 2017
  11. Ця клята війна продовжує забирати марганчан
    От нас ушел ты очень рано(рос.)
    Чистов Віталій Валерійович
  12. а б в Загиблі морпіхи: Микола Охріменко, Сергій Солонько, Сергій Трубін
  13. В зоні АТО загинув військовий з Острожчини // «Район. Острог», 21 січня 2017
    Українка плаче за своїм сином // «Життя і слово», 28 лютого 2017
    Ус Сергій Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина, 7 лютого 2017 Архівовано 29 грудень 2017 у Wayback Machine.
  14. Сьогодні у Луцьку зустрічатимуть загиблого бійця
  15. У зоні АТО загинув боєць із Нововолинська Богдан Корнелюк
  16. Боєць з Івано-Франківська загинув у зоні АТО
  17. Бобринеччина оплакує загиблого земляка у зоні АТО // Бобринецька районна рада, 17 січня 2017 Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.
    Бобринеччина втратила ще одного бійця в зоні проведення АТО
    У Бобринецькому районі похоронили 33-річного бійця, який загинув на Луганщині // «Кавун», 20 січня 2017
  18. П'яний військовий в Сіверську застрелив товариша по службі і поранив ще одного // «Лівий берег», 17 січня 2017
  19. За фактом смерті військовослужбовця тривають слідчі дії // ГУ НП в Харківській області, 18 січня 2017
    У Харкові від отриманих травм помер боєць АТО, на його тілі виявлені невідомі опіки // «Depo.Харків», 18 січня 2017
    Боєць АТО помер у госпіталі через невідомі опіки // «24 канал», 18 січня 2017
    В больнице Харькова умер искалеченный военный // «Подробиці», 19 січня 2017(рос.)
    Смерть бійця у шпиталі Харкова: Військового забили товариші по службі на Луганщині // «Depo.Харків», 9 лютого 2017
    Війна приносить все нові жертви // Білогірська РДА, 23 січня 2017
    У Білогір'ї попрощались із 35-річним бійцем, який помер у зоні АТО // «Є», 24 січня 2017 Архівовано 27 січень 2017 у Wayback Machine.
  20. У Баришівському районі на День Соборності поховали 20-річного захисника України, який загинув у промзоні Авдіївки
  21. Боєць АТО загинув у ДТП: машину розірвало навпіл
  22. У Кривому Розі провели в останню путь бійця АТО Андрія Бутильського // «Перший міський», 27 січня 2017(рос.)
  23. Цивільний автомобіль «Газель» спричинив ДТП під Слов'янськом
    Під Словянськом під час дорожньо-транспортної пригоди постраждало 2 чоловіка
    Смертельное ДТП на автодороге «Славянск-Изюм»: грузовик столкнулся с легковыми авто(рос.)
    Вчора загинув розвідник 95-ї ОДШБр Савченко Іван «Сава»… // facebook Yurii Kochevenko, 26.01.2017
    Завтра, в суботу 28 січня на Полтавщині ховатимуть старшого сержанта Савченко Івана Миколайовича
    Савченко Іван Миколайович // Полтавська обласна рада Архівовано 23 серпень 2016 у Wayback Machine.
  24. Під час виконання бойового завдання загинув мешканець Покровська. Архів оригіналу за 22 серпень 2017. Процитовано 22 серпень 2017. 
  25. У мережі розповіли подробиці загибелі бійця АТО на Донбасі: опубліковані фото
  26. В районі оголошено день жалоби за загиблим // Дубровицька РДА, 27 січня 2017
    На Дубровиччині оголошено день жалоби! // «Моя земля — моє Полісся», 27 січня 2017 Архівовано 30 січень 2017 у Wayback Machine.
    Дубровиця на колінах прощалася із загиблим в АТО земляком // «ЧаРівне», 30 січня 2017
    І не знав він, де погине… // «Дубовицький вісник», 3 лютого 2017
  27. Комроти 72 ОМБр Андрій Кизило: «Перемогу наближає кожен, хто віддано робить свою справу»
  28. Президент присвоїв звання Героя України Андрію Кизилу (посмертно)
  29. а б в г Зведені дані АТО — 29 січня
    «Наразі ситуація в АТО складна, але контрольована» — Міністр оборони України // Міністерство оборони України, 29 січня 2017
    У боях під Авдіївкою загинув «комбат» бойовиків із позивним «Грек» — журналіст // «Тиждень.ua», 29 січня 2017
    В результаті обстрілів під Авдіївкою загинули 4 українських військових — штаб. 29.01.2017, 17:35
    Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18:00 29 січня
    У 72-й ОМБр назвали імена загиблих під Авдіївкою військовослужбовців // «Цензор. НЕТ», 30 січня 2017
    Стала відома дата прощання із героями, які загинули поблизу Авдіївки
  30. а б в г д е ж На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж // «5 канал», 1 лютого 2017
    Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // «Gazeta.ua», 1 лютого 2017
  31. В Авдіївці загинув 23-річний капітан // «Gazeta.Ua», 30 січня 2017
    Вічна пам'ять випускнику Академії капітану Андрію Кизило! // Сайт НАСВ імені гетьмана П. Сагайдачного, 30 січня 2017
    Загиблий в Авдіївці Андрій Кизило був потомственим військовим // «ПроЧерк», 30 січня 2017
    Умань в жалобі. Загинув усміхнений хлопець Андрій Кизило // «04744.info — сайт міста Умань», 30 січня 2017
    В Умані поховали загиблого в АТО Героя // «Дзвін», 2 лютого 2017 Архівовано 3 лютий 2017 у Wayback Machine.
  32. Бальченко Володимир Іванович // Борзнянська РДА
    В АТО загинув чернігівець // «новий Чернігів», 30 січня 2017
    До останнього свого подиху // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    Попрощалися з героєм // Борзнянська РДА, 3 лютого 2017
  33. Дмитро Оверченко загинув під Авдіївкою // «Вісті Черкащини», 30 січня 2017
    Їх має знати кожен. З'явилось фото ще одного героя, що загинув біля Авдіївки
    Сторінки, спалені війною // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    Зустріч загиблого воїна-тальнівчанина Дмитра Оверченка // Тальнівська РДА, 1 лютого 2017
    Прощання із загиблим Дмитром Оверченком // Тальнівська РДА, 2 лютого 2017
  34. Воїни першими вступили у бій із ворогом. Загинув Крижанський Володимир // Сквирська РДА, 31 січня 2017
    Серця, зруйновані серця // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 1 лютого 2017
    Сквирщина попрощалася із своїм Героєм. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквирська РДА, 2 лютого 2017
  35. Для кого навіки згасло сонце // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 31 січня 2017
    У П'ятихатках поховали Олега Бурця // «9 канал», 2 лютого 2017 Архівовано 22 серпень 2017 у Wayback Machine.
  36. Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу 29 січня 2017 року
  37. Черкащина втратила в боях ще одного героя // Черкаська ОДА, 31 січня 2017
    Співчуття родині загиблого бійця Віталія Шамрая // Монастирищенська РДА, 1 лютого 2017
    Коли світ навколо стає чорно — білим. Коли сльози обпікають обличчя // Ян Осока, 1 лютого 2017
    Монастирищина прощалася з загиблим в зоні АТО Віталієм Шамраєм // Монастирищенська РДА, 2 лютого 2017
  38. В зоні АТО загинули двоє військовослужбовців з Кіровоградщини // «Весь Кіровоград», 31 січня 2017
    Колишній прикордонник Ізмаїльського загону загинув під Авдіївкою // «Траса Е-95», 3 лютого 2017(рос.)
    Завтра у Компаніївці попрощаються із 36-річним героєм, який загинув під Авдіївкою // «Перша», 1 лютого 2017
    Воїн неба // Ян Осока «Цензор. НЕТ», 2 лютого 2017
    Компаніївщина попрощлася з загиблим героєм Ярославом Павлюком // Компаніївська районна рада, 2 лютого 2017
  39. Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка
  40. Тарасов Андрій Вікторович
  41. Ми будемо вічно пам’ятати тебе, солдате!
  42. Висловлюємо співчуття…
  43. У Харкові попрощалися з двома героями АТО
    На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТО(рос.)
  44. У зоні АТО під Авдіївкою загинув наш земляк — Леонід Дергач. Архів оригіналу за 3 лютий 2017. Процитовано 1 лютий 2017. 
  45. Трагічна звістка / Володарська РДА
  46. Ще один Ангел на небі, ще одна втрата для рідних і друзів…
  47. Сьогодні Україна проведе в останню путь санінструктора мол. с-нта Наталію Хоружу, яка героїчно загинула рятуючи поранених під мінометним обстрілом
  48. Запорізький військовий загинув під час обстрілів на Світлодарській дузі. Архів оригіналу за 30 серпень 2017. Процитовано 3 лютий 2017. 
  49. а б Мешканка Авдіївки і військовослужбовець ДСНС загинули, офіцер ДСНС, іноземний фотокореспондент і місцева жителька поранені внаслідок нічного обстрілу, — Жебрівський
  50. а б Співчуття з приводу загибелі воїнів-десантників Анатолія Заремського та Маріса Камінського. Архів оригіналу за 4 лютий 2017. Процитовано 3 лютий 2017. 
  51. Кривий Ріг попрощався із загиблим в АТО Романом Горкуном
  52. Стало відомо про смерть військовослужбовця з Чорноморська // «Чорноморськ.інфо», 6 лютого 2017 Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.
    Смерть військовослужбовця з Чорноморська: військові говорять про суїцид, рідні подозріють вбивство. (рос.) 09.02.2017, 20:44
    В останню путь ізюмчани проводили загиблого воїна АТО // Офіційний сайт міста Ізюм, 7 лютого 2017
    Сім'я загиблого в АТО Дениса Тимошенка назвала ім'я офіцера, винного в його смерті // Chernomorsk.com.ua, 9 лютого 2017
  53. У Новограді-Волинському попрощалися з бійцем 30-ї бригади Олегом Бодахом // «Житомир.info», 8 лютого 2017
  54. Мурашко Валерій Миколайович
  55. 24-річний боєць помер у Бахмутському госпіталі // «Gazeta.ua», 6 лютого 2017
    На Донбасі загинув 24-річний запорізький доброволець // «Depo.Запоріжжя», 6 лютого 2017
    В госпитале на Донбассе умер запорожский военный // «Forpost», 6 лютого 2017(рос.)
    В Запорожье попрощались с бойцом, умершим в госпитале Бахмута // «Репортер», 9 лютого 2017(рос.)
    Запоріжжя попрощалося з бійцем, що загинув на Донбасі // «Depo.Запоріжжя», 9 лютого 2017
  56. Від ран, отриманих у зоні АТО, в лікарні Бахмута помер боєць 54-ї ОМБр Андрій Білявцев // «Цензор. НЕТ», 8 лютого 2017
    Мелітопольщина сумує за загиблим учасником АТО // Мелітопольська РДА, 8 лютого 2017
    У Вознесенці прощались із загиблим бійцем // «РІА Мелітополь», 11 лютого 2017(рос.)
  57. Брат в АТО!
  58. Хто такий Андрій Коломієць?
    "Активіст Майдану Андрій Коломієць - чергова жертва "росправосудія", - Клімкін
    Напиши листа заручнику Кремля!
  59. Коломієць Дмитро Володимирович
    Ещё узнала что его младшего брата убили(рос.)
  60. У зоні АТО загинув боєць з Вінницької області
  61. На Донеччині загинув молодий запорізький військовий // «Depo.Запоріжжя», 16 лютого 2017
    В зоні АТО загинув військовий із Запоріжжя // 061.ua Сайт Запоріжжя, 16 лютого 2017(рос.)
    В зоні АТО загинув молодший сержант із Запоріжжя // «Репортер», 16 лютого 2017(рос.)
    Перебендя і розбишака, — військовий розповів щемливу історію про загиблого друга // «24 канал», 16 лютого 2017
    Почти год Лёня служил в составе моего взвода(рос.)
    Боєць із Запоріжжя застрелився в зоні АТО — військові // «Forpost», 16 лютого 2017(рос.)
    В Запоріжжі прощаються з бійцем АТО з позивним «Борода» // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 18 лютого 2017(рос.)
    Сотні запорожців на колінах прощались з бійцем по прізвищу «Борода» // «Forpost», 18 лютого 2017(рос.)
  62. В Авідіївці від снайперської кулі загинув житель Білопільщини Юрій Щербина
  63. В АТО загинув військовослужбовець з Рівненського району. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017. 
  64. Йому було лише 22
  65. Стали відомі подробиці загибелі волонтера
  66. Загиблі Герої лютого
  67. Друзі — у пам'ять про загиблого Героя Максима Гринчишина
  68. У Харкові від поранення в голову помер 23-річний боєць АТО
  69. Салаутін Сергій Віталійович
  70. У Дніпрі помер поранений під Авдіївкою рятувальник Дмитро Тритейкін
  71. На Луганщині виявили прикордонника без ознак життя // ДПСУ, 22 лютого 2017
    Поліція розглядає кілька версій загибелі прикордонника в Луганській області, — Слободян // Цензор. НЕТ, 22 лютого 2017
    Знайдений мертвим на Луганщині прикордонник підірвався на невідомому пристрої — ДПСУ // УНІАН, 23 лютого 2014
  72. У Дніпрі в реанімації помер десантник, у якого залишився дев'ятимісячний син. 23.02.2017
    У Дніпрі помер від ран офіцер-«кіборг» Гуцаленко, який піднімав прапор України над ДАПом. Спогади. 24.02.2017, 00:33
    Світлій пам'яті Героя // Офіційний сайт Первомайська, 27 лютого 2017
    Зупинилося серце первомайського Воїна Миколи Гуцаленка // «Первомайськ.інфо», 24 лютого 2017
    Небесне воїнство поповнилося ще одним мужнім Захисником Вітчизни // ГУ ДФС у Миколаївській області, 24 лютого 2017
    «Ми пишались ним»: в Миколаєві на колінах попрощались із загиблим Героєм-десантником // «НикLife», 25 лютого 2017
    «Кіборга» Миколу Гуцаленка поховали у Миколаєві // «УМ», 25 лютого 2017
    Легенда // Ян Осока. «Цензор. НЕТ», 25 лютого 2017
  73. Загинув наш земляк Добролєта Михайло
  74. У запорізькій лікарні від отриманих поранень помер військовий з Житомирської області // «Житомир.info», 27 лютого 2017
    Вчора в реанімації помер воїн
  75. Чернігівщина втратила бійця
  76. Під Маріуполем загинув боєць «Легіону Свободи» Роман Напрягло
  77. В Авдіївці загинув сумчанин Артур Абрамітов
  78. На Сході України загинув військовослужбовець із Шацька
  79. Єдиний правильний вибір // Ян Осока. Цензор.нет, 06.03.2017
  80. У зоні АТО загинув мешканець Стрия Володимир Пірус
  81. В Кримському офіцер 93-й бригади застрелив радіотелефоніста // «Таймер», 11 лютого 2017(рос.)
  82. Під Маріуполем від міни загинув полтавець
  83. Ямпільщина сумує за загиблим в зоні АТО земляком // Ямпільська РДА, 3 березня 2017
    В АТО загинув військовослужбовець з Ямпільського району // Ямпіль.інфо, 3 березня 2017
    Сумщина втратила бійця // «UA: СУМИ», 3 березня 2017
    Розкриваються страшні подробиці про справжню причину загибелі учасника АТО з Сумщини. 06.03.2017(рос.)
  84. Борт з пораненими із фронту // «Вікна-новини» СТБ, 20 лютого 2017
    Ростик понад усе любив танцювати брейк-данс… // «Високий замок», 2 березня 2017
    У війні на сході загинув 20-річний Ростислав Труханський // «Золочів.нет», 4 березня 2017
    «Казав, що „сєпарів“ рватиме голими руками…» // «Високий замок», 7 березня 2017
    Сьогодні у цей скорботний день 07.03.2017 року Новороздільська громада з християнськими та військовими почестями провела в останню путь нашого земляка
    Загиблі березня: 35 облич Героїв. 10.04.2017, 05:46
    Похорон Ростислава Труханського 07.03.2017
  85. Під Авдіївкою загинув Роман Кияниця з 72 омбр. «Насправді вона насамперед — війна і сука…»
  86. 20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного. Похорон відбудеться сьогодні
  87. Один із кращих воїнів: у зоні АТО загинув боєць «Правого сектора» // «Обозрєватєль», 6 березня 2017
    У Донецькій області загинув ще один павлоградець // «TV-News — Новини Павлограда», 7 березня 2017
    В Авдіївці загинув ще один павлоградець — доброволець Олексій Руфімський // «ТН Експрес», 7 березня 2017
    В Дніпрі простились з бійцем ДУК ПС «Старим» // «Лиця», 8 березня 2017
    Сьогодні павлоградці попрощались із 14-м бійцем АТО // «TV-News — Новини Павлограда», 8 березня 2017
  88. Львівщина втратила ще одного бійця АТО // Львівська ОДА, 7 березня 2017
    У Житомирі поховали десантника 79 бригади, який пройшов Майдан та АТО і помер від серцевого нападу // «Житомир.info», 9 березня 2017
  89. 10 березня загинув розвідник 46-го ОБСпП «Донбас Україна» Михайло Миронов
  90. Захищаючи Україну загинув наш односельчанин Дзиза Віталій Олексійович
  91. а б АТО: двоє військових загинуло, одного поранено
    Голуб і Пікассо. У суботу, відбиваючи напад ворожої ДРГ, загинули двоє бійців батальйону «Айдар»
  92. Вічна пам'ять герою! Архівовано 15 березень 2017 у Wayback Machine.
    У Бахмутському районі п'яний військовий ЗСУ застрелив свого товариша по службі // «Лівий берег», 13 березня 2017
    Суд приговорил к 10 годам танкиста, застрелившего своего командира в зоне АТО // «Лівий берег», 14 січня 2019
  93. Сватівщина провела в останню путь свого воїна-земляка
  94. Погані новини знову з'явилися в мережі // Книга пам'яті загиблих в АТО. 14.03.2017, 22:37
    Герой був 18-річним юнаком: уродженець Жидачівщини Володимир Князев загинув 13 березня на Луганщині // Жидачівська РДА, 15 березня 2017 Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.
    На Жидачівщині — Дні жалоби за загиблим в зоні АТО Володимиром Князевим // Жидачівська РДА, 16 березня 2017 Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.
    «Мама одну заяву до військкомату порвала. Він потайки другу написав…» // «Високий замок», 16 березня 2017
    На Львівщині навколішках зустрічали загиблого 18-річного бійця Володимира Князева // «Дивись.info», 16 березня 2017
    На Львівщині сотні людей прийшли попрощатись з 18-річним бійцем Володимиром Князевим // ТСН, 17 березня 2017
    Невимовний біль втрати
    На Львівщині поховали 18-річного бійця АТО Володимира Князева // ЗІК, 17 березня 2017
  95. Пішов з життя ще один захисник України з Чернігівщини // Чернігівська ОДА, 16 березня 2017
    Подробиці смерті сіверського бійця в АТО // «Чeline», 16 березня 2017
    Загинув молодший сержант Геннадій Стаценко // ЧОДТРК, 16 березня 2017
  96. а б У зоні АТО загинув боєць з Ковельського району
    Чому солдати ЗСУ гинуть від власної зброї?
  97. 16 березня в зоні АТО загинув кулементник 95-ї бригади Вадим Денега // «Галка», 21 березня 2017
    Дорогий Вадим, ти вічно залишишся у наших серцях!
  98. У Слов'янську застрелився десантник 95-ї бригади // «Таймер», 28 березня 2017
  99. Був сповнений бажання боронити Україну від загарбників, — як на Донбасі загинув захисник країни
  100. а б Морпіхи Леонід Галайчук і Олексій Кондратюк загинули від міни під Волновахою
  101. Внаслідок обстрілів під Мар'їнкою загинув військовий із Запорізької області. Архів оригіналу за 16 вересень 2018. Процитовано 16 вересень 2018. 
  102. Згадуємо, пам'ятаємо, не забуваємо… Андрій Костін // Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека, 22 березня 2017
    Костянтинівка попрощається із ще одним загиблим воїном АТО // «Знам'я індустрії», 21 березня 2017(рос.)
    Сьогодні з друзями патріотами м. Костянтинівки провели в останню путь…
    На війні з Росією загинув ще один костянтинівець // «Провінція», 22 березня 2017
  103. а б "Двоє наших загинуло. Ми помстимося і вийдемо на кордон зі раша федерейшн. У бойовиків 5 "двохсотих" і 10 — "трьохсотих", — морпіхи про бій біля Водяного
    Названі імена загиблих під Маріуполем морпіхів
  104. Крижопільщина прощалася із загиблим у зоні АТО земляком — Русланом Бондарем. Архів оригіналу за 16 вересень 2018. Процитовано 16 вересень 2018. 
  105. 24-річний черкащанин помер в АТО // «Дзвін», 22 березня 2017 Архівовано 23 березень 2017 у Wayback Machine.
    24-річний черкащанин помер в АТО. Героя зустрічатимуть уночі в селі // «ПроЧерк», 22 березня 2017
    Співчуття // Шполянська РДА, 23 березня 2017
    Сьогодні о 12:00 в селі Скотарево відбудеться прощання з героєм, учасником АТО, Ярославом Новосільським
    У селі Скотареве провели в останню путь учасника АТО Новосільського Ярослава Вікторовича
    Меморіальну дошку встановили за кошти жителів. Травень 2017 Архівовано 7 жовтень 2017 у Wayback Machine.
    фото
  106. Загинув наш земляк, боєць 72 ОМБР // Facebook Білоцерківська волонтерська група, 23 березня 2017
    Томашук Олег Володимирович (резюме)
    Якби не війна... // Газета «Громадська думка», № 25-26 за 31 березня 2017, с. 1
  107. Шматко Дмитро Ігорович
  108. Передчасно пішов з життя наш земляк, військовослужбовець Збройних сил України Подрєзов Роман Миколайович // Слов'янська міська рада, 23 березня 2017
    Про вшанування Героїв України // ВЦА м. Авдіївка, 26 вересня 2017
  109. У зоні АТО загинув криворіжець Олександр Маленко
  110. У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО
  111. 24.03.2017 в зоні АТО загинув житель м. Підгородне Селін Іван Васильович
    Сьогодні холодний дощ зі снігом оплакували Героя України – Івана Селіна
    27 березня 2017 р. провели в останню путь нашого земляка Селіна Івана Васильовича // Підгородненська міська рада, 28 березня 2017