Томаківський район

ліквідований адміністративний район у Дніпропетровській області (Україна)

Тома́ківський райо́н — колишній район Дніпропетровської області України. Районний центр — селище Томаківка. Населення становило 25 267 (на 1.04.2016).

Томáківський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1225400000
Утворений: 13 лютого 1923
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 25 267 (на 1.04.2016)
Площа: 1200 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5668
Поштові індекси: 53500—53571
Населені пункти та ради
Районний центр: Томаківка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 12
Смт: 1
Села: 50
Селища: 4
Районна влада
Голова ради: Скрипченко Наталія Миколаївна
Голова РДА: Євтушенко Євген Вячеславович[2]
Вебсторінка: Томаківська РДА
Адреса: 53500, Дніпропетровська область, Томаківський р-н, с-ще Томаківка, вул. Лесі Українки, 14
Мапа
Мапа

Томáківський район у Вікісховищі

Назва

ред.

Існує легенда, що назву населеному пункту надала імператриця Катерина ІІ, яка об'їжджаючи запорозьку слобідку, побачила цвіт маку. Запитала вона у своєї свити, що це так гарно квітне. Та вони зроду таких квітів не бачили. Відповів цариці старий дід-запорожець: «То — маківка». «Томаківка», — не зовсім зрозумівши, повторила Катерина і додала, що нехай же і слобода ця віднині зветься Томаківкою. Тож недаремно на гербі сучасної Томаківки красується ця яскрава степова квітка.

Географія

ред.

Томаківський район розташовувався у південно-східній частині Дніпропетровської області. Площа району складала 1200 км².

Солонянський район
Нікопольський район,
Марганець
  Запорізька область
(Запорізький район)
Запорізька область
(Енергодар)
Запорізька область
(Кам'янсько-Дніпровський район)

Гідрологія

ред.

Територією колишнього Томаківського району протікає три річки загальною довжиною 96,3 км. Загальна площа ставків 356,4 га. У 2008 році з природних водних джерел району забрано 9,3 млн м³ води, при цьому забір підземних вод (з підвищеним вмістом заліза) 2,6 млн м³.

Історія

ред.

13 лютого 1923 року Томаківка набула статусу районного центру новоутвореного Запорізького округу, Катеринославської губернії. Після ліквідації губерній, з 1925 по 1930 роки Томаківський район підпорядковувався Запорізькому округу, а з ліквідацією округів у 1930 і до створення Дніпропетровської області у 1932 році — республіканському центру в Харкові. Друкованим органом Томаківського райкому КП(б)У і районної ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів стала газета «Соціалістичне поле», яка почала виходити у грудні 1931 року. З 1962 по 2000 роки газета мала назву «Радянське життя». На короткий проміжок (серпень-листопад 1939 року) часу районний центр був перейменований в Калініно, а район отримав назву Калінінський.

У 1963 році Томаківський район приєднано до Нікопольського, у 1965 році — знову відокремлено у самостійний район. Район був поділений на 13 адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі — 1 селищна та 12 сільських рад, до складу яких входили 54 населених пункти. В районі налічувалось 190 підприємств, організацій, соціальних об'єктів.

Томаківський район — скарбниця минулого. На його території розташовані 28 пам'яток історії та 211 пам'яток археології, з яких 207 курганних могильників, в селах Вищетарасівка та Іллінка — 3 поселення епохи бронзи та одне поселення Черняхівської культури.

Найрідкіснішою з пам'яток археології є кромлех — культова споруда у вигляді кільця з граніту, яка розміщується під насипом кургану епохи енеоліту — ранньої бронзової доби, висотою 3,5 метри та діаметром 17 метрів. В центрі споруди — могила, в якій знайдено поховання, пофарбоване охрою. В 1920 році кромлех дослідив академік Дмитро Яворницький і встановив, що він датується III — початком II тисячоліття до нашої ери.

Томаківська Січ

ред.

Томаківщина має глибоке історичне коріння. Не всі знають, що перша Запорозька Січ — Томаківська Січ — знаходилася на острові Томаківка, серед низовинних плавнів і з усіх боків був охоплений річками та протоками, які навколо острова Томаківки були достатньо глибокі та широкі. Підступитися до острова було нелегко, й татари дали йому через це влучну назву «тумак», що по-їхньому означало «шапка».

Історія розвитку освіти

ред.

Історія освіти на Томаківщині розпочалася з 1880 року. В селі Настасівці на кошти селян була організована двокласна школа, де навчались діти заможних селян.

У 1880—1890 роках будуються школи в селах Чумаки, Кисличувата, Томаківка, Преображенка, Іллінка, Новокиївка, Вищетарасівка.

13 лютого 1923 року було утворено Томаківський район. На той час вже працювала одна середня школа (Вчительська семінарія), одна восьмирічна та 34 початкових школи. В школах навчалося 2083 учні та працювало 65 учителів.

Під час німецько-радянської війни більшість шкіл було зруйновано. У 1950—1952 роках було відбудовано і відкрито Томаківську, Вищетарасівську та Чумаківську середню школи загальною кількістю 1975 учнів. У 1953 році відкрита Володимирівська середня школа. Загальна кількість учнів в цих школах становила — 2475.

У 1954 році були відкриті Преображенська, Виводівська та Іллінська середні школи (у 1971 році Іллінську школу було перейменовано в Добронадіївську середню школу).

У 1976 році переведено із восьмирічних в середні п'ять шкіл: Кисличуватську, Китайгородську, Настасівську, Зорянську та Зеленогайську.

У 1998 році в селищі міського типу Томаківка було побудовано ще одну середню школу на 750 місць та проведена реорганізація Томаківської середньої школи в Томаківську СШ № 1 та Томаківську СШ № 2.

До 2020 року в районі налічувалося 13 загальноосвітніх шкіл I—III ступенів, 2 загальноосвітніх школи I—II ступенів, 3 навчально-виховні комплекси, школа-інтернат, 3 позашкільні заклади.

Адміністративний устрій

ред.

Район адміністративно-територіально поділявся на селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднували 55 населених пунктів та підпорядковувались Томаківській районній раді. Адміністративний центр — селище Томаківка[3].

У 1988 році з обліку знято село Любимівка.

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 14 404 2843 2046 4328 3560 1564 63
Жінки 17 224 2850 2091 4467 4412 3094 310


За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 26 131 особу[5].

Промисловість

ред.

Основою економіки Томаківського району є сільськогосподарське виробництво. Сільськогосподарські угіддя становлять 94,7 тис. гектарів. Господарства району спеціалізуються на виробництві зерна, молока, яєць, вирощуванні технічних культур. Сільськогосподарську діяльність в районі здійснюють 42 підприємства різних форм власності та 130 фермерських господарств.

Активно розвивавалося мале підприємництво: в районі налічувалося 50 малих підприємств.

Транспорт

ред.

Територією району пролягають автошляхи Н23, Р73, Т 0420 та Т 0435 та залізнична лінія Апостолове — Запоріжжя, на якій розташовані одна залізнична станція Мирова та чотири зупинні пункти: 125 км, 132 км, 141 км та 146 км.

Соціальна сфера

ред.

Для забезпечення освітніх послуг діють 1 професійно-технічне училище, 13 середніх загальноосвітніх шкіл, 4 неповні загальноосвітні школи, 8 дитячих дошкільних установ, школа-інтернат.

Протягом 15 років незалежності України у районі збудовано 947 будинків загальною площею 87,8 тис. м²; газопроводів — 390,2 км; водопровідних мереж — 52,2 км; 3 школи; відкрився Свято-Благовіщенський храм у Томаківці.

Для задоволення духовних потреб населення в районі функціонують 37 бібліотек та 44 заклади культури. З 17 клубних закладів, які функціонують на території району: районний будинок культури та 16 сільських клубних закладів, в яких діють 132 клубних формувань, із них — 86 колективи художньої творчості. У Томаківському районі працює дитяча музична школа.

Для збереження історичного минулого краю в районі засновано Томаківський районний народний історико-краєзнавчий музей імені 50-річчя Перемоги та 5 сільських музеїв, у яких налічується майже 8000 експонатів. У музеї експонується та знаходиться в запасниках понад 5000 експонатів.

Філією історико-краєзнавчого музею є картинна галерея, яка названа іменем земляка, заслуженого діяча мистецтв України, скульптора Дмитра Красняка. Експозиційний фонд картинної галереї становить понад 200 експонатів, а 2004 року поповнився 36 скульптурними творами, які після своєї смерті Дмитро Красняк заповів томаківцям і були привезені з Житомира. Протягом року картинну галерею відвідують понад 1500 осіб.

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Томаківського району було створено 19 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,61 % (проголосували 11 535 із 21 124 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,88 % (5 062 виборців); Юлія Тимошенко — 12,62 % (1 456 виборців), Сергій Тігіпко — 9,30 % (1 073 виборців), Олег Ляшко — 7,56 % (872 виборців), Анатолій Гриценко — 5,96 % (687 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,28 %[6].

Примітки

ред.
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 529/2019-рп «Про призначення Євгена Євтушенка головою Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Софіївського району. Верховна Рада України.
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) — регіон, 5 рiчнi вiковi групи, рік, категорія населення, Стать. Процитовано 12 липня 2023.
  5. Головне управління статистики в Дніпропетровській області.[недоступне посилання з травня 2019]
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія. ІАС «Вибори Президента України». Процитовано 12 квітня 2016.

Література

ред.
  • Томаківський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959с. — С. 837-849, 845—846

Джерела

ред.