Донське (смт)

селище міського типу в Україні, у Волноваській міській громаді Волноваського району Донецької області

Донське́ — селище міського типу в Україні, у Волноваській міській громаді Волноваського району Донецької області.

смт Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Волноваська міська громада
Код КАТОТТГ: UA14040030020098017
Основні дані
Засноване 1946 (77 років)
Колишня назва Жданівбуд (до 1956)
Статус із 1956 року
Площа 2.174 км²
Населення 4916 (01.01.2017)[1]
Густота 2261.3 осіб/км²
Поштовий індекс 85772
Телефонний код +380 6244
Географічні координати 47°30′58″ пн. ш. 37°32′07″ сх. д. / 47.51611° пн. ш. 37.53528° сх. д. / 47.51611; 37.53528Координати: 47°30′58″ пн. ш. 37°32′07″ сх. д. / 47.51611° пн. ш. 37.53528° сх. д. / 47.51611; 37.53528
Висота над рівнем моря 171 м
Водойма р. Малий Кальчик


Відстань
Найближча залізнична станція: Волноваха
До станції: 12,1 км
До райцентру:
 - фізична: 11,9 км
 - автошляхами: 12,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 56,2 км
 - залізницею: 58 км
 - автошляхами: 74 км
Селищна влада
Адреса 85772, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Донське, вул. В. С. Бойка, 6
Голова селищної ради в.о. Сербіна Алла Георгіївна
Карта
Донське. Карта розташування: Україна
Донське
Донське
Донське. Карта розташування: Донецька область
Донське
Донське
Мапа

Донське у Вікісховищі

Географічне розташування ред.

Селище розташоване за 74 км від обласного центру та 12 км від районного центру (автошляхом Н20) і за 5,7 км від зупинного пункту Тавла. Селом тече річка Малий Кальчик.

Історія ред.

На території селища археологами виявлені залишки поселення епохи бронзи, а також античний посуд з клеймом, що відноситься до II ст. до н. е.

Засноване у 1946 році під назвою селище Жданівбуд Волноваського району Сталінської області. У 1956 році перейменоване на селище міського типу Донське. Серед мешканців тривалий час побутувала назва селища — Циркон (офіційно ніде не було зафіксоване, адже виробництво на місцевому заводі ДХМЗ було оборонним). Ймовірно, вона походила від кар'єру, де видобували цей мінерал.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 5362 особи, з них 36,74 % зазначили рідною мову українську, 62,72 % — російську, 0,22 % — грецьку, 0,06 % — вірменську, 0,04 % — молдовську, а також 0,02 % — білоруську, німецьку та циганську мови[2].

Інфраструктура ред.

У селищі є середня загальноосвітня школа, дитячий садок, стадіон, будинок культури, дві бібліотеки, лікарня, поштове відділення, пожежна частина, відділення «Нової пошти» та декілька крамниць.

Економіка ред.

Колишній Донецький хіміко-металургійний завод (у 2000-х роках — Хіміко-металургійна фабрика в складі Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча), Волноваська автобаза.

Транспорт ред.

Через селище двічі на день курсує автобус сполученням Маріуполь — Волноваха, також (до 2014 року) курсували автобуси до Бойківського з Волновахи.

За 5,7 км від селища розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Тавла на лінії Ясинувата — Маріуполь.

Особистості ред.

Галерея ред.

 
 
Водойма річки Малий Кальчик
Водойма річки Малий Кальчик 

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2022. 

Посилання ред.