Малий Кальчик

Мали́й Ка́льчик — річка в Україні, ліва притока, впадає до Кальчика (Кальчицьке водосховище) (басейн Азовського моря). Довжина 38 км. Площа водозбірного басейну 278 км². Похил 5,1 м/км. Долина коритоподібна.

Калець
47°19′50″ пн. ш. 37°29′22″ сх. д.
Витік	смт Нікольське
• координати	47°34′57″ пн. ш. 37°31′15″ сх. д.
Гирло	р. Кальчик
• координати	47°17′00″ пн. ш. 37°29′01″ сх. д.
Країни:	Україна
Регіон	Донецька область
Довжина	38 км
Площа басейну:	278 км²
Притоки:	Балка Тавлу, Балка Попова (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Назва Малий Кальчик є суто науковою, оскільки в розмовній мові приазовців побутує форма Кальчик (оскільки мало хто знає, звідки він насправді бере початок) або Калка.

За легендарними описами давнини значна кількість науковців визнає те, що події Слова о полку Ігоревім відбулись саме на берегах Калки, південніше за Чердакли.

Живиться за рахунок атмосферних опадів. Льодостав нестійкий (з грудня до початку березня). Використовується на сільськогосподарські потреби.

Річка бере початок на південно-східних околицях м. Волноваха. Тече прямо з півночі на південь. На південь від с. Анадоль за сотню метрів по правому берегу є затоплений гранітний кар'єр. Тече територією Волноваського та Маріупольського районів Донецької області. Впадає до Кальчицького водосховища за Кременівкою, навпроти Касянівки. Споруджено ставки.

Притоки

• Балка Тавлу, Балка Попова (ліві).

Література

1. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 135. — (№ 2335).
2. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967.
3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 345