Доли́на — від'ємна, лінійно витягнута форма рельєфу з одноманітним падінням.

Долина
Зображення
CMNS: Долина у Вікісховищі
Долина Дніпра поблизу Херсона.
Долина Фльотсдалур на сході Ісландії.
Льодовикова долина U-подібної форми в пустелі Маунт-Гуд
Геолого-геоморфологічний розріз похованої річкової долини

Загальна характеристика ред.

Утворюється найчастіше в результаті ерозійної дії течії води, хоча існують і так звані рифтові долини, що формуються в результаті тектонічної активності. Зачатковими формами річкових долин є балки та яри, які утворюються непостійними (періодичними) водотоками. Долини зазвичай утворюють цілі системи; одна долина переходить в іншу, ця, своєю чергою, в наступну і т. д., поки їхні водотоки одним загальним річищем не впадуть в яку-небудь водойму. У долини розрізняють схили і дно. У молодих долин дно буває нерозвиненим, вкрите піщаними валами, горбами, конусами ви́несення, а схили підходять до самої річки, будучи одночасно берегами річки, що протікає у ній.

Схили долини можуть бути високими або низькими, крутими або пологими. За крутістю обидва схили долини бувають однаковими або різними (асиметричними). В асиметричних долин Північної півкулі крутішим частіше буває правий (західний), а в Південній півкулі — лівий (східний) схил.

Різновиди і специфіка ред.

Розрізняють гірські і рівнинні долини. Для перших характерна значна глибина при відносно невеликій ширині та нерівномірному падінні поздовжнього профілю (каньйону або ущелини). Рівнинні долини, як правило, широкі, мають незначну глибину і крутість схилів, невеликі схили тощо.

У своєму верхів'ї долина найчастіше починається водозбірною воронкою або льодовиковим цирком. Рідше трапляються долини з відкритими верхів'ями. Гирлова (нижня) частина долини часто супроводжується річковою дельтою чи конусом ви́несення або ж являє собою затоку водойми, в яку впадає річка у вигляді губи чи естуарію.

Цікаво, що різновиди долин розрізнялися і вивчалися в середньовіччі. Ось уривок з праці Георга Агріколи «De Re Metallica» (1556 р.), який присвячений саме цій темі:

Долини, як і рівнини, бувають також вельми різні. Одні закриті по сторонах, але мають відкриті вхід і вихід, у інших відкритий лише вхід або вихід, з всіх же інших сторін вони закриті; ті та інші, власне, і називаються долинами. Треті, з всіх сторін оточені горами, називаються улоговинами. Далі, одна долина має западини, інша їх не має, одна — широка, інша — вузька, одна — довга, інша — коротка; крім того, одна розміщена не вище найближчої рівнини, інша підноситься над степовою рівниною, більш низовинною... Нарешті, рівнини відрізняються тим, що одні розміщені низько, інші високо, одні горизонтальні, інші похилі.

Річкові долини ред.

 
Схематичний поперечний розріз річкової долини
a — ширина річкового басейну;
b — ширина річкової долини;
c- заплава;
d — русло;
I — перша надзаплавна тераса;
II — друга надзаплавна тераса;
III — третя надзаплавна тераса;
1 — вододільна лінія;
2 — перегин схилу долини;
3 — умовна точка на схилі без терас, що відповідає рівню точки 2

Цей вид долин є дуже складною, розгалуженою та водночас пов'язаною між собою єдиною системою ландшафтів. Вони чітко відособлені у фізико-географічному відношенні та різко контрастують за морфологією з материковими ландшафтами, які їх оточують. Блукаючий річковий потік, що постійно змінює напрям, призводить до великої мінливості долинного ландшафту, до його безперервної і глибокої перебудови. Річкові долини постійно омолоджуються, в них завжди можна спостерігати як початкові стадії формування рельєфу і розвитку біогеоценозів, так і пізніші. Специфічними для річкових долин, які не мають аналогів серед зональних типів ландшафту, є гідрологічні особливості: весняно-літні повені, дощові та вітрові паводки. Єдність річкових долин виявляється у великій синхронності розливів уздовж усього профілю долини. Заплави рівнинних річок є хорошими сінокісними угіддями; у безпечних від ерозії місцях вони розорюються, тераси також часто використовуються під посіви різноманітних сільськогосподарських культур, часто служать місцем розміщення населених пунктів (особливо в гірських країнах). Схили долин нерідко бувають вкриті лісом.

Долина, окрім флювіальної, тобто сформованої дією течії води, також може бути тектонічною, якщо її поява пов'язана з геологічною будовою рельєфу. До таких належать Алайська долина в Середній Азії і каліфорнійська Центральна долина в Північній Америці.

Див. також ред.

Посилання ред.

Література ред.

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.