Відкрити головне меню

Широ́кине — село в Україні, у Волноваському районі Донецької області, центр сільради. Сільській раді підпорядкований також населений пункт Бердянське. До початку російсько-української війни на Сході України було популярним курортним селищем[1]

село Широкине
Герб Широкино.png
Герб Широкиного
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Рада/громада Широкинська сільська рада
Код КОАТУУ 1423688801
Облікова картка Широкине 
Основні дані
Засноване 1791
Населення 1180 (01.01.2017)
Площа 1.405 км²
Густота населення 840 осіб/км²
Поштовий індекс 87650
Телефонний код +380 6296
Географічні дані
Географічні координати 47°05′53″ пн. ш. 37°48′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми Азовське море
Відстань до
обласного центру
131 км
Відстань до
районного центру
22,3 км
Найближча залізнична станція Сартана
Відстань до
залізничної станції
22,9 км
Місцева влада
Адреса ради 7500, м. Маріуполь, вул. Соборна 12,097-286-14-04, 42100497
Сільський голова Глущенко Олександр Миколайович
Карта
Широкине. Карта розташування: Україна
Широкине
Широкине
Широкине. Карта розташування: Донецька область
Широкине
Широкине

Широкине у Вікісховищі?

Загальні відомостіРедагувати

Розташоване на березі Азовського моря, за 22 км від залізничної станції Маріуполь. Населення — 1411 осіб. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом E58.

Центральна садиба риболовецького колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС розташована у Широкиному. Капітана-бригадира К. М. Ясиненка нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Тут же міститься городня бригада колгоспу «Батьківщина» (центральна садиба розміщена у Лебединському).

До початку війни у Широкиному працювала школа, клуб, бібліотека. Було 4 магазини, пивний завод та меблевий цех[1]. Також була турбаза Донецького обкому профспілки працівників вугільної промисловості і піонерський табір «Маяк» Макіївського міськкому тієї ж профспілки.

Село засноване у 1791 році. В Широкиному живе Герой Соціалістичної Праці К. С. Коваленко.

Поблизу Широкиного знайдено стоянку доби палеоліту.

Однією з місцевих визначних пам'яток є гора Шпиль, поблизу якої, за переказами, відпочивав Олександр Пушкін на шляху заслання.

Бої за Широкине в 2014—2016 рокахРедагувати

Докладніше: Бої за Широкине

Під час російсько-української війни на Сході України селище декілька разів переходило під контроль бойовиків ДНР та підрозділів Збройних Сил України. В результаті запеклих боїв близько 60 % будівель в селищі виявились частково або повністю зруйнованими[2], а більшість мешканців покинули село. Станом на середину квітня 2015 року в Широкиному лишалося 40 жителів[3].

Бої за Широкине продовжувалися і після підписання мінських угод. 9 квітня 2015 речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків закликав до демілітаризації Широкиного[4], 15 квітня аналогічна пропозиція була озвучена переговорною групою на чолі з екс-президентом Леонідом Кучмою[5] за умови обов'язкової присутності представників ОБСЄ. Натомість вже 17 квітня полк «Азов» висловився проти демілітаризації, мотивуючи протест тим, що «відведення українських військ та організація пункту з моніторингу припинення вогню у Широкиному означає втрату цієї української території навіть за умови присутності там місії ОБСЄ. А віддати Широкине — це добровільно відкрити ворота до Маріуполя»[6]. Проти демілітаризації виступили і мешканці Маріуполя. Зокрема у відкритій заяві ГО «Оборона Маріуполя» йшлося про те, що «На території Широкиного розташована стратегічна висота, яку захисники Маріуполя відбили у агресора, і на якій бойовики не повинні перебувати, згідно Мінським угодами. Раніше з цієї вогневої точки неодноразово вівся артилерійський обстріл нашого міста. Саме з позицій на лінії Широкине — Комінтернове терористи „ДНР“ атакували житловий мікрорайон „Східний“ 24 січня поточного року».[7][8].

20 квітня 2015 місія ОБСЄ запровадила цілодобовий контроль Широкиного[9], однак вже 27 квітня з'явилися повідомлення про обстріли місії ОБСЄ бойовиками ДНР[10][11]. Обстріли позицій українських військ здійснювалися терористами і наступні місяці. в тому числі із використанням крупнокаліберної артилерії[12]. Станом на початок червня 2015 року в селі лишилося всього близько 20 осіб постійного населення[13]. 30 червня 2015-го спостерігачі місії ОБСЄ на Донбасі констатували, що в Широкиному населення відсутнє[14].

Нова хвиля протестів проти демілітаризації Широкиного розпочалася 26 липня 2015, після того, як з Генштабу прийшла вказівка про виведення батальйону «Донбас» та полку «Азов» з Широкиного[15][16].

26 лютого 2016 року бойовики залишили Широкине, українські війська не поспішають займати їхні позиції з огляду на тотальну замінованість колишнього н. п.[17]

Утворення військово-цивільної адміністраціїРедагувати

У відповідності з Указом №-351 від 3.11.2017 року Президента України, у селі утворено військово-цивільну адміністрацію, яка тимчасово буде виконувати функції державного керівництва замість самоврядних органів[18].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 1411 осіб, із них 60,31 % зазначили рідною мову українську, 39,4 % — російську, 0,07 % — молдовську та грецьку мови[19].

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б После «Маленькой России»: вспоминаем Широкино-курорт и смотрим, каким село стало из-за войны. Свои.City (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  2. ОБСЕ: в Широкино разрушены около 60 % зданий (рос.)
  3. У зруйнованому Широкиному мешкають близько 40 людей з дітьми — ОБСЄ
  4. ОБСЄ закликає демілітаризувати Широкине
  5. Українська сторона запропонувала демілітаризувати Широкине
  6. Полк «Азов» закликає керівництво країни не відводити військ із Широкиного
  7. Маріупольці просять залишити військових в Широкиному. Турчинов пояснив суть демілітаризації. Архів оригіналу за 10 серпень 2015. Процитовано 2 серпень 2015. 
  8. Звернення ГО «Оборона Маріуполя»
  9. ОБСЄ перейшла на цілодобовий моніторинг у Широкиному. Архів оригіналу за 11 серпень 2015. Процитовано 2 серпень 2015. 
  10. Бойовики обстріляли місію ОБСЄ поблизу Широкиного. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 2 серпень 2015. 
  11. Бойовики обстріляли місію ОБСЄ у Широкиному — Лисенко[недоступне посилання з червень 2019]
  12. Бої за Широкине: хроніка подій
  13. The Times рассказала о деморализованных ополченцах в Широкино // РосБизнесКонсалтинг
  14. Широкине покинули всі мирні жителі, — ОБСЄ
  15. У Маріуполі продовжується протест проти демілітаризації Широкиного
  16. У Маріуполі і Києві мітингують проти демілітаризації Широкиного
  17. Стало известно, почему боевики оставили Широкино
  18. Указ Президента України №-351/2017 від 3.11.2017 /На сайті Президента України/
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область

ПосиланняРедагувати