Вікіпедія

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»

військова частина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 55-та бригада.

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» (55 ОАБр, в/ч А1978, пп В0105) — військове з'єднання артилерійських військ Збройних сил України. Бригада дислокується у м. Запоріжжя. Перебуває у складі оперативного командування «Схід».

55-та окрема артилерійська бригада
(2005—дотепер)
Нарукавний знак бригади
На службі1992—дотепер
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Ракетні війська та артилерія
У складіОперативне командування «Схід» ОК «Схід»
Базування Запорізька область,
м.Запоріжжя
Гасло«Не сперечаємось - ставимо крапку»
Війни/битви
Нагороди
Відзнака Президента України — стрічка до Бойового Прапора «За мужність та відвагу»
Відзнака Президента України — стрічка до Бойового Прапора «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменуванняЗапорізька Січ
Командування
Поточний
командувач		полковник
Роман Качур
Медіафайли на Вікісховищі

Бригада носить почесну назву Запорізька Січ.

Історія

ред.

Постановою Верховної Ради України № 1413-ХП від 24.08.91 55-та артилерійська дивізія (СРСР) з 03.01.1992 року перейшла під юрисдикцію України. Присягу на вірність народові України особовий склад військової частини склав 19.01.1992 року.

У 1992 році вперше в історії незалежної України 371 реактивним артилерійським полком 55-ї артилерійської дивізії були здійснені пуски реактивних систем «Смерч» на Гончарівському полігоні. Наступні пуски реактивних систем «Смерч» були здійснені у 2001 році на  полігоні "ЧАУДА".

У 1998 році особовий склад військової частини бере участь у першому військовому параді Збройних Сил України в місті Києві.

Згодом, згідно з директивою Міністра оборони України, 55-та артилерійська дивізія переформована у 2-гу тактичну групу артилерії, а у жовтні 2005 року управління 2-ї тактичної групи артилерії й 20-й артилерійський полк переформовані у 55-ту окрему артилерійську бригаду[1].

Російсько-українська війна

ред.

1 березня 2014 року бригада була приведена у повну бойову готовність. Навесні 2014 особовий склад першої зведеної гаубичної артилерійської батареї здійснював демонстраційні дії у Новотроїцькому районі Херсонської області на кордоні з окупованим Кримом.

З квітня 2014-го року батареї 55-ї окремої артилерійської бригади брали участь у війні на Донбасі.

Протягом літа 2014 року підрозділи 55-ї окремої артилерійської бригади здійснювали вогневу підтримку механізованих, десантних, добровольчих підрозділів; забезпечували деблокування та звільнення населених пунктів — Слов'янськ, Лиман, Сіверськ, Лисичанськ.

З травня до початку серпня 2014 року дві батареї запорізьких артилеристів разом з іншими підрозділами ЗСУ перебували у повному оточенні під час боїв на українсько-російському кордоні — під щоденними обстрілами російських «Градів», з мізерним боєзапасом, майже без води та продовольства. Влітку 2014 року бригада зазнала перших бойових втрат — загинули солдат Василь Косенко, майор Сергій Білокобильський, підполковник Петро Третяк, старший сержант Євген Сиротін[2].

Після Іловайської операції підрозділи 55 окремої артилерійської бригади забезпечували оборону міст Маріуполь, Волноваха й Бахмут Донецької області.

З серпня 2014 року до лютого 2015 року підрозділи бригади брали участь в обороні Дебальцівського плацдарму. 14 лютого 2015 року, за 20 хвилин до оголошення перемир'я, визначеного Мінськими домовленостями, від потрапляння снаряда РЗСВ «Град» загинув старший сержант Євген Дужик й дістав важкі поранення молодший сержант Олександр Говоруха. Він помер наступного дня у районній лікарні міста Бахмут Донецької області[3].

З жовтня 2014 року до лютого 2015 року особовий склад 2-ї, 3-ї, 4-ї гаубичної артилерійської батареї підтримував захисників Донецького аеропорту. Артилерійські батареї 55-ї бригади за весь період оборони ДАПу випустили понад 15 тисяч снарядів по броньованій та автомобільній техніці, вогневим засобам та живій силі противника[4].

У листопаді 2014 року до складу бригади увійшов 39-й окремий мотопіхотний батальйон, який згодом було переформовано на лінійний батальйон охорони бригади.

За мужність та героїзм виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України 24 серпня 2015 року з нагоди святкування 24-ї річниці Незалежності України Президент України вручив бригаді Бойовий Прапор [5].

В грудні 2017 року підрозділи 55 окремої артилерійської бригади вперше у повному складі було виведено із зони проведення Антитерористичної операції для відновлення, доукомплектування й проведення бойового злагодження. Після цього з квітня по жовтень 2018 року артилеристи виконували бойові завдання на Донецькому напрямку.

22 серпня 2018 року Указом Президента України №232/2018 “Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань” 55 окремій артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування - “Запорізька Січ”. Цей день відзначається як День військової частини.

В подальшому підрозділи бригади у повному складі виконували бойові завдання з листопада 2019 року по липень 2020 року та з вересня 2021 року на Донецькому, Волноваському й Маріупольському напрямках Донецької області.

55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» неодноразово визнавалась однією з найбоєздатніших артилерійських бригад Збройних Сил України[6].

Російське вторгнення в Україну (2022)

ред.

З початком вторгнення військ Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року підрозділи бригади виконували бойові завдання щодо стримування наступу російських військ на Донецькому напрямку. Одна з артилерійських батарей бригади знаходилась під Маріуполем, згодом передислокувалась у саме місто, де разом з полком "Азов" та іншими підрозділами Сил Оборони України тримали оборону населеного пункту. У той же час з 24 лютого по 6 червня 2022 року один з артилерійських дивізіонів військової частини виконував бойові завдання щодо стримування наступу ворога на території Херсонської та Запорізької областей.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України №333/2022[7] від 12 травня 2022 року командиру бригади полковнику Качуру Роману Володимировичу присвоєно звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”.

Протягом травня 2022 року особовий склад артилерійських дивізіонів бригади успішно пройшов навчання на західних зразках артилерійського озброєння у Франції, Німеччині, Польщі та Словаччині. Того ж місяця запорізькі артилеристи розпочали виконувати бойові завдання, застосовуючи західне озброєння[8].

З 21 по 30 червня 2022 року розрахунки самохідної артилерійської батареї 55 окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» брали безпосередню участь у звільненні тимчасово окупованої території острова Зміїний Одеської області, виконуючи бойові завдання на самохідних артилерійських установках CAESAR[9].

У листопаді 2022 року бригада брала участь у боях на Херсонському напрямку та звільненні правобережжя Херсонщини[10].

Станом на червень 2024 року запорізькі артилеристи продовжують виконувати бойові завдання на території Донецької області [11].

Структура

ред.

1998

ред.
  • Управління 55-ї артилерійської дивізії (потім управління 2 тактичної групи артилерії).
  • 263-тя протитанкова артилерійська бригада
  • 235-та розвідувальний артилерійський полк
  • 237-ма протитанкова артилерійська бригада (Новоолександрівка) (потім 20-й артилерійський полк)
  • 371-ша реактивно-артилерійська бригада
  • 1773-тя база зберігання

2017

ред.

У складі бригади 6 дивізіонів:

Традиції

ред.
Емблеми
 
Емблема 2009 р.
 
Емблема 2015 р.

22 липня 2010 року Указом Президента України № 780/2010 бригаді присвоєне почесне найменування «імені двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковника Василя Петрова»[12].

24 серпня 2015 року під час Маршу Незалежності на відзначення 24-ї річниці Незалежності України, що пройшов у Києві на Хрещатику, Президент України Петро Порошенко вручив бойовий прапор з відзнакою Президента України — стрічкою до Бойового Прапора «За мужність та відвагу» командиру бригади полковнику Сергію Брусову.[13]

18 листопада 2015 року з офіційної назви бригади вилучено згадки про радянські ордени[14]. Відтоді офіційна назва бригади — 55 окрема артилерійська бригада імені генерал-полковника Василя Петрова.

Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 бригаді присвоєне почесне найменування «Запорізька Січ». До цього бригада мала почесне найменування «імені генерал-полковника Василя Петрова»[15][16].

12 жовтня 2019 року запорізькі артилеристи першими серед усіх артилерійських бригад ЗСУ урочисто отримали офіційні берети кольору «полум'я»[17].

Вручення артилерійських беретів військовослужбовцям, які зробили свій перший постріл з гармати, вже стало традицією у 55-й окремій артилерійській бригаді «Запорізька Січ»[18].

28 липня 2023 року 55 окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[19]

Символіка

ред.

23 лютого 2019 року Начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко офіційно затвердив нову емблему бригади[20].

Командування

ред.

Начальники штабу

ред.

Втрати

ред.
Докладніше: Втрати 55-ї окремої артилерійської бригади

Вшанування

ред.

У 2015 році запорізький художник Михайло Дяченко присвятив землякам серію постерів «Громовержці»[22].

12 жовтня 2019 року на території військової частини встановлено меморіальний знак у пам'ять про 33 загиблих бійців 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Знак встановлено за ініціативи самих військовослужбовців і за їх кошт[23].

У місті Запоріжжя є вулиця Героїв 55-ї бригади.

У літературі

ред.

Солдат 55-ї бригади Назар Розлуцький опублікував книгу «Нотатник мобілізованого» («Темпора», Київ, 2018), яка стала своєрідним підсумком його перебування на фронті у 2015—2016 роках[24].

Командир гармати Геннадій Харченко, історик, перекладач і економіст за освітою, мешканець Запоріжжя, написав книгу «Щоденник артилериста» («Фоліо», 2019) про найважливіші події періоду активної участі артбригади у війні. У створенні книги авторові допомагали бійці 55-ї окремої артилерійської бригади і волонтери фонду «Сестри Перемоги»[25].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ В’ячеслав Зайцев. ТОП-10 ФАКТІВ ПРО ПРО 55-ТУ ОКРЕМУ АРТИЛЕРІЙСЬКУ БРИГАДУ ЗАПОРІЗЬКА СІЧ. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  2. ↑ depo.ua (20 квітня 2016). Легендарні частини ЗСУ: 55-та окрема артилерійська бригада. Архів оригіналу за 06 червня 2022.
  3. ↑ Коваленко, Богдана. Запорожские артиллеристы рассказали, как сражались за Дебальцево — видео. Індустріалка. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  4. ↑ Харченко, Геннадий (25 січня 2016). История боев. Тяжелая артиллерия за Донецкий аэропорт. Українська правда. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  5. ↑ Новини / Три запорізькі військові частини отримали власні бойові прапори. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA) . 29 серпня 2015. Процитовано 14 грудня 2022.
  6. ↑ Дим, Нестор, ред. (31 жовтня 2020). Змагання на найкращу артбатарею ЗСУ виграла 55-та бригада “Запорізька Січ”. Новинарня. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 17 квітня 2021.
  7. ↑ Указ Президента України №333/2022 «Про присвоєння Р.Качуру звання Герой України». Президент України. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  8. ↑ Nast, Condé (17 жовтня 2022). Inside the U.S. Effort to Arm Ukraine. The New Yorker (амер.). Процитовано 14 грудня 2022.
  9. ↑ Звільнення Зміїного: ЗСУ накривали ворога «Цезарями» на баржах – NYT. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 14 грудня 2022.
  10. ↑ Сили оборони встановили контроль у понад 60 населених пунктах Херсонщини – звернення Президента України. https://www.president.gov.ua/. Офіс Президента України. 12 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  11. ↑ Як працюють французькі CAESAR у 55-й ОАБр. Фоторепортаж АрміяInform. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
  12. ↑ Указ Президента України № 780/2010 від 22 липня 2010 року «Про присвоєння почесного найменування "імені двічі Героя Радянського Союзу генерал-полковника Василя Петрова" 55 окремій артилерійській Будапештській орденів Червоного Прапора, Богдана Хмельницького і Олександра Невського бригаді». http://zakon3.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 22 липня 2010. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
  13. ↑   Марш Незалежності на Хрещатику в Києві. Онлайн-трансляція. ТСН, Streamed live on Aug 24, 2015 на YouTube
  14. ↑ Указ Президента України №646/2015 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 30 жовтня 2000 року № 1173». http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 17 грудня 2017.
  15. ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  16. ↑ Президент України підписав Указ «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань» // Міністерство оборони України, офіційний вебсайт, 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  17. ↑ Бригада "Запорізька Січ" першою в країні отримала берети артилеристів. УкрІнформ. 12 жовтня 2019. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  18. ↑ Пів тисячі артилеристів урочисто отримали військові берети на Хортиці. Радіо Свобода. 27 липня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  19. ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 461/2023 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  20. ↑ Муженко затвердив нові емблеми військових частин. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  21. ↑ У Запоріжжі представили нового командира легендарної бригади. http://uanews.zp.ua. Новини Запоріжжя. 2018-3-21. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  22. ↑ «Громовержці». Серія постерів, присвячена 55-й артилерійській бригаді. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
  23. ↑ Укрінформ, Укрінформ (13.10.2019). Меморіалу пам'ять про 33 загиблих бійців 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» (українсьа) . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 13.10.2019.
  24. ↑ «Нотатник мобілізованого». Чи можливий об’єктивний погляд на війну до її завершення. Радіо Свобода (укр.). Київ: Темпора. 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2019.
  25. ↑ Харченко, Геннадій (2019). Рінгіс, Анастасія (ред.). Щоденник артилериста. Військові щоденники (укр.). Київ: Фоліо. с. 288. ISBN 978-966-03-8567-2. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=55-та_окрема_артилерійська_бригада_«Запорізька_Січ»&oldid=42895831