Новолуганське
Новолуга́нське — селище Світлодарської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна. Населення 3830 осіб.
селище Новолуганське | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Донецька область | ||||
Район | Бахмутський район | ||||
Громада | Світлодарська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA14020050180051627 | ||||
Облікова картка | Новолуганське | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | |||||
Населення | ▼ 3000 (01.01.2014) | ||||
Площа | 2 км² | ||||
Густота населення | 1500 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 84573 | ||||
Телефонний код | +380 6274 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°25′54″ пн. ш. 38°10′29″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
205 м | ||||
Водойми | р. Лугань | ||||
Відстань до обласного центру | 56,2 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 84573, Донецька обл., Бахмутський р-н, с-ще Новолуганське, вул. Первомайська[джерело?], 38 | ||||
| |||||
Карта | |||||
![]() |
Географія Редагувати
Селище розташоване за 30 км від районного центру — міста Бахмута, на західному березі водосховища Водобуд.
Історія Редагувати
Засноване в 1930 році із створенням тут радгоспу імені 1 Травня[1].
На початку 1970-х років у Новолуганському діяли центральна садиба радгоспу імені 1 Травня, восьмирічна школа, будинок культури на 300 місць, бібліотека, дитячі ясла[1].
Під час війни на сході України 24 липня 2014 року на блокпост зенітно-артилерійського взводу під Новолуганським здійснено напад, обстріл вівся з гранатометів. Тоді загинули троє вояків — старший солдат 93-ї бригади Ігор Берестенко, Олександр Григорович, солдат Олександр Караченцев[2].
Під час бойових дій на Світлодарській дузі 23 грудня 2016 року внаслідок наступу селище було зайняте українськими військовими — перед тим воно тривалий час перебувало в «сірій зоні»[3][4]. Вночі з 17 на 18 січня 2017 року ДРГ терористів намагалася прорватися в Новолуганське, бійці 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» відбили атаку[5]. 18 грудня 2017 року терористи обстріляли Новолуганське з «Градів», поранень зазнали 8 осіб[6].
У серпні 2019 року поблизу селища було відремонтовано пошкоджену бойовиками ділянку газопроводу. Роботи проведено за сприяння української сторони Спільного центру з контролю та координації та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ[7].
14 лютого 2021 року в результаті підриву на п'яти мін поблизу новолуганського загибли, Войтенко Олександр Володимирович, Олексієнко В'ячеслав Сергійович, Мироненко Дмитро Олегович.
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році за місто велися бої. 17 червня російська армія захопила Доломітне та підійшла до Новолуганського. У ніч на 27 липня Новолуганське було захоплено російськими військами у наслідок відступу ЗСУ.
Населення Редагувати
За даними перепису 2001 року, населення селища становило 3830 осіб, з них 32,61 % зазначили рідною українську мову, 66,01 % — російську, а 1,38 % — іншу[8].
Пам'ятки Редагувати
У селищному парку встановлено пам'ятник 32 радянським воїнам, які загинули під час визволення Новолуганського у період Другої світової війни. Також на території населеного пункту були розкопані курганні поховання доби міді-бронзи та 2 сарматські поховання[1].
Примітки Редагувати
- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 189.
- ↑ Берестенко Ігор Петрович. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ ВСУ зайшли у Новолуганське в районі Світлодарської дуги. ICTV.Факти. 23 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Жебрівський повідомив за що ідуть бої в районі Світлодарської дуги. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 грудня 2016.
- ↑ Бойовики намагалися відбити Новолуганське. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
- ↑ Кількість поранених у Новолуганському зросла. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.
- ↑ У Новолуганському відновили пошкоджений газопровід. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 січня 2017.
Джерела Редагувати
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |